Постанова

від 02.11.2021 по справі 280/797/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/797/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Макарової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційними скаргами Комунального некомерційного підприємства Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради та Запорізької обласної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року (суддя у 1 інстанції Конишева О.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального некомерційного підприємства Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулося до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Запорізька обласна рада, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень поліклінічного відділення Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська, будинок 16/1 та будівлі денного стаціонару Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська, будинок 23 в, шляхом зобов`язання Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд та приміщень Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради за вказаними адресами, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень поліклінічного відділення Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська, будинок 16/1 та будівлі денного стаціонару Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська, будинок 23 в, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки №272 від 27.12.2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Комунальне некомерційне підприємство Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачу було безпідставно відмолено судом у відкладенні розгляду справи з метою надання часу для усунення виявлених порушень. Також, чинне законодавство не відносить сам факт відсутності обладнання приміщень системою протипожежного захисту до таких обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоровою людей. При цьому, в оперативному порядку було усунено порушення, які могли призвести до займання та розповсюдження вогню (зокрема, проведено заміну основи (конструкції) електророзеток на негорючу; заборонено експлуатацію тимчасових електромереж, саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ; усунено складування горючих матеріалів біля електроустаткування; замінено метод з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів зі скрутки на опресування, зварювання, паяння або використання затискачів; визначено спеціальні склади та майданчики для зберігання балонів з газами; заборонено спільне використання ЛЗР з іншими матеріалами, проведено замір опору ізоляції і перевірку звання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання).

Також апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року було подано Запорізькою обласною радою, в якій скаржник просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач вже раніше виніс припис №6 від 08.01.2020 року про необхідність усунення Комунальним некомерційним підприємством Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради виявлених порушень, проте не перевіривши виконання вказаного припису позивач повторно проводить перевірку підприємства та звернувся до суду про вжиття заходів реагування, чим фактично повторно намагається притягнути підприємство до відповідальності, що суперечить чинному законодавству. Також під час розгляду справи суд першої інстанції зазначив, що підприємством було частково усунено порушення, зафіксовані в акті №107 від 25.05.2021 року, проте дійшов необґрунтованого висновку що не усунені порушення несуть пряму загрозу життю та здоров`ю людей. Так, чинне законодавство не відносить сам факт відсутності обладнання приміщень системою протипожежного захисту до таких обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

У відзиві на апеляційні скарги позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши рішення законність та обґрунтованість суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів справи слідує, що Бердянським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 26 грудня по 27 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку відповідача.

За результатами перевірки складено акт № 272 від 27.12.2019 року, в якому зазначено, що будівлі, споруди та приміщення поліклінічного відділення Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради, розташований за адресою: 71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська, будинок 16/1 та будівлі денного стаціонару Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради, розташований за адресою: Запорізька обл., м Бердянськ, вул. Консульська, будинок 23 в, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. Будівля поліклінічного відділення за адресою м. Бердянськ вул. Консульська, 16/1:

1) Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

2) Допущено встановлення глухих ґрат на вікнах закладу.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне прибування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

За наявності глухих грат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

3) Допускається улаштування на шляхах евакуації пороги, виступи, які перешкоджають вільній евакуації людей (другий евакуаційний вихід).

Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Улаштовування на шляхах евакуації пристроїв, які перешкоджають вільній евакуації людей, при виникненні пожежі сприяє розповсюдженню вогню на сходовій клітині та може призвести до виникнення перешкод при евакуації людей, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.

4) Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до вимог пункту 2.6 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним обробленням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

5) Не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м"2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м'2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало -1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

6) Допущено розміщення електророзеток на горючій основі (кабінет головного лікаря, приймальня, гараж).

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі, та інші подібні апарати повинні встановлюватися не на горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів і несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

7) Допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, (кабінет старшої медсестри).

Відповідно до вимог абз. 4 пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок.

Застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

8) Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування (кабінет старшої медсестри, картонні коробки).

Відповідно до вимог абз.9 пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами.

Складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

9) Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (приміщення гаражу).

Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

10) Допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (приміщення гаражу).

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Здійснення з`єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

11) Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

12) Не визначено для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок .

Відповідно до вимог пункту 2.9 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» , а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

Відсутність визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установ призведе до неможливості правильного здійснення гасіння пожежі за відсутності визначення кількості та пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) в них, та призвести до розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

13) Не визначено спеціальний складі або майданчик для зберігання балонів з газами (металевий гараж).

Відповідно до вимог пункту 9.3 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, балони з газами можуть зберігатись у спеціальних складах або на майданчиках.

Зберігання балонів з газами не у спеціальних складах або на майданчиках сприяє, у разі виникнення пожежі, швидкому розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу і колісні транспортні засоби, що спричинить значні матеріальні збитки, а також несе загрозу для здоров`я і життя людей.

14) Не заборонено спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами (приміщення металевого гаражу, зберігання бензину з автомобільною гумою та балонів з газами).

Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, матеріали та речовини у коморах, аптечних складських приміщеннях необхідно зберігати за асортиментом, при цьому не допускається спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами.

Спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами (приміщення металевого гаражу, зберігання бензину з автомобільною гумою та балонів з газами) сприяє, у разі виникнення пожежі, швидкому розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу і колісні транспортні засоби, що спричинить значні матеріальні збитки, а також несе загрозу для здоров`я і життя людей.

2. Будівля денного стаціонару за адресою м. Бердянськ вул. Консульська, 23 в .

1) Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

2) Допущено встановлення глухих ґрат на вікнах закладу.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне прибування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

За наявності глухих грат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

3) Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень поліклінічного відділення Комунальної установи «Бердянський шкірно-венерологічний диспансер» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська, будинок 16/1 та будівлі денного стаціонару Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Консульська, будинок 23 в, шляхом зобов`язання Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд та приміщень Комунальної установи Бердянський шкірно-венерологічний диспансер Запорізької обласної ради за вказаними адресами, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Вказані порушення стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V), Кодексу цивільного захисту України, інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил (ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із приписами ч.1 та ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до ч. 1 ст.20, ч. 1, ч. 6 ст.55, ч. 2 ст. 58 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Основними завданнями пожежної охорони є: 1) забезпечення пожежної безпеки; 2) запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж; 3) гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Згідно статті 66, частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Поряд з тим, згідно пунктів 11, 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З матеріалів справи слідує, що на час розгляду цієї справи позивачем частково усунено порушення, які зафіксовані актом № 107 від 25.05.2021 року.

Так, як слідує з акта № 425 від 30 вересня 2021 року складеного за результатами позапланової перевірки, не усуненими залишились, зокрема, такі порушення:

1) Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

2) Допущено встановлення глухих ґрат на вікнах закладу.

3) Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

4) Не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, вогнегасники - 4 шт., протипожежне покривало - 2 шт., сокири - 2 шт.

5) Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вказані порушення відповідачем не усунено, що відповідачем не заперечується.

Стосовно доводів скаржників про те, що відповідачем вжито коло всіх дій, які залежали від нього задля виконання вимог контролюючого органу, та на даний час тривають роботи, які вимагають значного часу та коштів на усунення вказаних позивачем порушень, в той час як більшість виявлених порушень було усунуто та на даний час не усунуті порушення не створюють загрозу для життя і здоров`я осіб, виходячи з принципу співмірності відсутні підстав для вжиття заходів реагування шляхом зупинення експлуатації будівлі та приміщень відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Оцінюючи ризики не усунутих порушень, апеляційний суд зазначає, що система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежа.

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа", в тому числі запуск системи оповіщення та управління евакуюванням людей).

Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що перебувають в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання.

Відсутність зазначених систем проти пожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, а також забезпечення евакуювання, а отже призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів усіх об`єктів засобами вогнезахисту може призвести до швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я та життя людей.

Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки будівель медичного закладу, та не усунуто відповідачем, у їх сукупності є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, які працюють або перебувають на об`єкті відповідача, в той час як метою заходів реагування в даному випадку є запобігання вчинення загроз, а не усунення наслідків, які можуть виникнути у разі не усунення виявлених порушень.

Посилання скаржників на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту апеляційний суд визнає необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Доводи представника відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції в зазначеному контексті, з посиланням на ситуацію із коронавірусною хворобою (COVID-19), апеляційний суд не може визнати обґрунтованими, оскільки з пояснень самого представника відповідача встановлено, що на теперішній час вказаний медичний заклад не здійснює діяльність пов`язану із лікуванням коронавірусної хвороби та наразі заклад не функціонує (зупинено діяльність).

Також апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення від суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Таким чином, після усунення порушень, які створюють загрозу для життя та/або здоров`ю людей, відповідач може звернутися до позивача для проведення позапланової перевірки з метою отримання повідомлення про усунення таких порушень, що в подальшому дасть можливість відновити свою роботу підприємству.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постановах: від 21.09.2021 у справі № 320/2846/20, від 28.02.2019 року у справі №810/2400/18, від 31.03.2021 у справі № 580/3213/19 від 03.06.2021 у справі 580/954/20.

Стосовно доводів третьої особи, що позивач повторно намагається притягнути підприємство до відповідальності, що суперечить чинному законодавству, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 08.01.2020 року стосовно відповідача було прийнято припис №6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлені строки виконання, узгоджені із суб`єктом господарювання, який був отриманий головним лікарем.

Разом з тим, вручення припису з вимогою усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, не позбавляє права звернення до суду із позовом, оскільки наявність загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради та Запорізької обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров