Ухвала

від 22.11.2021 по справі 380/2527/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 380/2527/21

адміністративне провадження № К/9901/41358/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 380/2527/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Пром до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Пром звернулося до суду із позовною заявою, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Львівській області про усунення виявлених порушень від 04.12.2020 №ЛВ26718/1402/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 27.01.2021 №ЛВ26718/1402/ПД/АВ/ФС.

24.02.2021 позивачем подано заяву за вх. №12366 про забезпечення адміністративного позову, в якій просив:

- зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 27.01.2021 №ЛВ26718/1402/ПД/АВ/ФС до закінчення судового розгляду справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Пром №59/02 від 17.02.2021;

- заборонити Головному управлінню Держпраці у Львівській області подавати до примусового виконання постанову №ЛВ26718/1402/ПД/АВ/ФСМ від 27.01.2021 до закінчення судового розгляду справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Пром №59/02 від 17.02.2021.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 забезпечено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Пром" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання проиправними та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та припису про усунення виявлених порушень.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано документа про сплату судового збору, надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 продовжено строк для усунення недоліків на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 про забезпечення позову у справі № 380/2527/21 повернуто скаржнику.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 про забезпечення позову у справі № 380/2527/21 залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч. 1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 про вжиття заходів забезпечення позову у справі.

Не погоджуючись із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Так, при постановленні оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції вказав, що наведені апелянтом підстави порушення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними.

Також, апеляційний суд зазначив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

За приписами частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Судом встановлено, що вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржникові ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021.

У подальшому відповідач вдруге подав апеляційну скаргу лише 12.07.2021.

При цьому скаржник зазначає, що ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений КАС України строк.

Суд погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, однак не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19, яку суд урахував при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, а скаржником не наведено обставин, які створили неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, зобов`язана вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення частини 1 статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 380/2527/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Пром до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій