Рішення

від 23.11.2021 по справі 703/2682/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2682/21

2/703/1370/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.,

секретар судових засідань Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

19 серпня 2021 року АТ Універсал Банк звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість станом на 23 квітня 2020 року за договором про надання банківських послуг Monobank від 24 червня 2019 року у розмірі 15082 гривні 92 копійки, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 13166 гривень 83 копійки; заборгованість за пенею та комісією - 1916 гривень 09 копійок, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ Універсал Банк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 10000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ Універсал Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу, відповідач, всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов`язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Станом на 15 березня 2021 року за відповідачем по укладеному з АТ Універсал Банк договору про надання банківських послуг Monobank від 24 червня 2019 року наявна заборгованість на загальну суму 15082 гривні 92 копійки, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 13166 гривень 83 копійки; заборгованість за пенею та комісією - 1916 гривень 09 копійок. Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасила, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді від 16 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача АТ Універсал Банк у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не направила.

З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію представника позивача, яка викладена у його заяві про розгляд справи без її участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно п.1.1 Статуту Акціонерного товариства Універсал Банк , погодженого Національним банком України 20 грудня 2018 року, АТ Універсал Банк є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ Універсал Банк (протокол №2-2018 від 31 жовтня 2018 року) було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на Акціонерне товариства Універсал Банк (а.с.30-31).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 24 червня 2019 року підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг Універсал Банк ( Monobank ) (а.с.8).

При цьому, у вищевказаній анкеті-заяві відсутні будь-які відомості про бажаний кредитний ліміт, розмір відсотків, який сплачується позичальником за користування кредитом. Також, в анкеті-заяві не врегульовано порядок нарахування пені, штрафів та комісії.

Як вбачається з вищевказаної Анкети-заяви, відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та відповідно підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 24 червня 2019 року, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 15 березня 2021 року, у відповідача наявна заборгованість на загальну суму 15082 гривні 92 копійки, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 13166 гривень 83 копійки; заборгованість за пенею та комісією - 1916 гривень 09 копійок (а.с.7).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми.

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у даному випадку АТ Універсал Банк .

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

З огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 24 червня 2019 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню і комісію за несвоєчасну сплату кредиту.

Так, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилається на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Тарифів за карткою Monobank , як на невід`ємні частини договору.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з ці Умови кредитування розумів відповідач, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про Договору про надання банківських послуг Універсал Банк, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витягом з Умов та Тарифів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Тарифів за карткою Monobank , які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, в зв`язку з чим суд вважає, що їх не можливо розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24 червня 2019 року шляхом підписання анкети-заяви.

При цьому, як вбачається з Витяг з Тарифів за карткою Monobank , викладена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року.

Однак, анкета-заява до Договору про надання банківських послуг Універсал Банк ( Monobank ) була підписана відповідачем ОСОБА_1 після 01 січня 2019 року, а саме 24 червня 2019 року, тобто коли вищевказані Тарифи втратили чинність.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.

Крім того, відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України, правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України Про захист прав споживачів та Закону України Про споживче кредитування , який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Згідно абз.3 ч.4 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів , кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до Закону України Про захист прав споживачів , послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що умови кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам ст.11 Закону України Про захист прав споживачів , в зв`язку з чим банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, в якій також визнано умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією.

Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ Універсал Банк не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ Універсал Банк заборгованість за загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 13166 гривень 83 копійки.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №СF_17450 від 05 серпня 2021 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2270 гривень 00 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги АТ Універсал Банк підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог. Так, 13166 гривень 83 копійки відповідає 87,30% від заявленої ціни позову - 15082 гривні 92 копійки, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача (87,30% від 2270 гривень становить 1981 гривня 71 копійка).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 191, 247, 259, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, ст.1, 3, 207, 509, 526, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.8, 42 Конституції України, ст.1, 11 Закону України Про захист прав споживачів , суд,-

ВИРІШИВ

Позов Акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Універсал Банк , адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість станом на 15 березня 2021 року за договором про надання банківських послуг Monobank від 24 червня 2019 року у розмірі 13166 (тринадцять тисяч сто шістдесят шість) гривень 09 (дев`ять) копійок, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1981 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 71 (сімдесят одна) копійка, а всього - 15147 (п`ятнадцять тисяч сто сорок сім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - Акціонерне товариство Універсал Банк , адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Головуючий: Т.В. Ігнатенко