Постанова

від 09.11.2021 по справі 323/757/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 09.11.2021 Справа № 323/757/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 323/757/21 Головуючий у 1 інстанції: Плечищева О.В.

№ 22-ц/807/3665/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Преображенська об`єднана територіальна громада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Преображенська об`єднана територіальна громада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування заяви зазначав, що він, ОСОБА_1 , має у власності земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 2323987800:06:001:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 610720.

По сусідству з ним, у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проживає відповідач ОСОБА_2 , яка є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та має право користування земельною ділянкою, на якій розміщений цей будинок, площею 2499 кв.м. Ця земельна ділянка межує з його.

Тобто він та відповідач є суміжними землекористувачами.

Позивач посилався на те, що відповідач самочинно збудувала господарські будівлі - сарай та встановила паркан, які розташовані на його земельній ділянці, внаслідок чого належна йому земельна ділянка змінила свою геометричну конфігурацію між сусідньою земельною ділянкою, що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки від 02.03.2021 року.

Згідно цього акту, за результатами проведення обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що станом на 02.03.2021 року площа земельної ділянки в межах огороджених парканом станове 0,2066 га. Тобто фактичні межі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 , не відповідає межі визначеній у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 610720.

Позивач зазначав, що він неодноразово звертався до відповідача та Преображенської сільської ради з проханням усунути перешкоди в користуванні належної йому земельної ділянки. Але це питання по суті вирішено не було.

Посилаючись на вищезазначене просив суд, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,25 га, кадастровий номер 2323987800:06:001:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сарай та паркан).

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 25.10.2019 року за № НВ-2306473302019, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 610720 за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 2323987800:06:001:0097, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у відповідності до умовних позначень плану меж земельної ділянки в Державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 610720 від 29.01.2010 року та Кадастрового плану земельної ділянки до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.10.2019 року № НВ-2303473302019, наступні межі (розміри) земельної ділянки позивача: від А до Б Преображенська сільська рада - 25,01 м, від Б до В вул. Тітова, 66 - 100,01 м, від В до Г вул. Тітова - 24,99 м, від Г до А вул. Тітова, 70 - 100,01 м.

Як вбачається з плану земельної ділянки до акту обстеження земельної ділянки від 02.03.2021 року, межі (розміри) земельної ділянки позивача складають: від А до Б Преображенська сільська рада - 16,47 м, від Б до В вул. Тітова, 66 - 100,24 м, від В до Г вул. Тітова - 24,53 м, від Г до А вул. Тітова, 70 - 96,78 м; тобто трапилися зміни меж земельної ділянки позивача, а саме: від А до Б Преображенська сільська рада -зменшилась на 8,54 м, від Б до В вул. Тітова, 66 - збільшилась на 0,23 м, від В до Г вул. Тітова -зменшилась на 0,46 м, від Г до А вул. Тітова, 70 - зменшилась на 3,23 м.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції. виходчи з наступного.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що що зміна рельєфу (конфігурації) земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 2323987800:06:001:0097, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , є наслідком протиправних дій відповідача, може підтверджуватися висновком спеціаліста чи експерта.

Судова колегія також враховує, що акт обстеження земельної ділянки, на який послався позивач лише фіксує площу земельної ділянки та не містить жодного дослідження питань за рахунок чого зменшилася площа земельної ділянки позивача.

Відтак вина відповідачки у порушенні меж суміжних землекористувачі є лише припущенням, на якому не може базуватись рішення про знесення нею будівель, нібито побудованих на земельній ділянці позивача.

Тож суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог .

Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2021 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2021 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков