Постанова

від 17.11.2021 по справі 910/2605/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/2605/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (головуючий суддя Станік С. Р., судді Дикунська С. Я., Тарасенко К. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 (суддя Карабань Я. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Нерухомість

до Київської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди,

за участю представників:

позивача - Шмарова Є. Ю. (адвокат), Абдуллаєва Вагіфа Гамза огли (у порядку самопредставництва),

відповідача - Перепелиціна К. М. (у порядку самопредставництва).

СУТЬ СПОРУ:

1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Нерухомість (далі - ТОВ Альфа-Нерухомість ) та Київською міською радою (далі - Київрада) укладено договір оренди земельної ділянки.

2. До закінчення договору оренди земельної ділянки ТОВ Альфа-Нерухомість звернулося до Київради з листом-повідомленням про поновлення цього договору. Київрада в свою чергу письмово не повідомила ТОВ Альфа-Нерухомість про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, а останнє продовжувало користуватись земельною ділянкою.

3. ТОВ Альфа-Нерухомість звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в запропонованій ним редакції.

4. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, позов задовольнив повністю. Київрада не погодилась із вказаними судовими рішеннями та звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

5. Перед Верховним Судом у даній справі постали такі питання:

- чи дотримано орендарем порядок поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі ;

- чи доведено обставини неналежного виконання орендарем своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки.

6. Верховний Суд відмовив в задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий змість позовних вимог

7. 21.02.2020 ТОВ Альфа-Нерухомість звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 21.03.2014 (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф. І. 21.03.2014 за реєстровим № 2150) (далі - договір оренди земельної ділянки) між ТОВ Альфа-Нерухомість (03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 45; ідентифікаційний код 32822941) та Київською міською радою (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) в редакції, запропонованій позивачем.

8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та виконує всі обов`язки орендаря, а відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди не надав письмових заперечень проти поновлення строку такого договору, тому, на думку позивача, договір оренди земельної ділянки є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені. В той же час відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі необхідним є укладення сторонами відповідної додаткової угоди.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 21.03.2014 між Київрадою (орендодавець) та ТОВ Альфа-Нерухомість (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 02.10.2013 № 104/9692 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка).

10. Відповідно до пункту 2.1 договору оренди земельної ділянки об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування - вул. Фрунзе, 33 (літера А ) в Подільському районі м. Києва; розмір - 0,0889 га; цільове призначення - для експлуатації, обслуговування та реконструкції нежитлової будівлі офісу; кадастровий номер - 8000000000:85:312:0019.

11. Договір укладено на п`ять років (пункт 3.1 договору оренди земельної ділянки).

12. Відповідно до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

13. Пунктом 4.2 договору оренди земельної ділянки передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4,5% від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або її частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини.

14. Згідно з пунктом 4.3 договору оренди земельної ділянки у випадку порушення термінів реконструкції об`єкта, що визначені пунктом 8.4 договору, орендна плата встановлюється у двократному розмірі, що визначений пунктом 4.2 договору, але не більше 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

15. Пунктом 7.1 договору оренди земельної ділянки передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

16. Згідно з пунктом 8.3 після закінчення строку, на який було укладено цей договір, за належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

17. Стосовно обов`язків орендаря передбачено, що він має повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору, та у строки, встановлені законодавством, звітувати перед органом доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки про сплату орендної плати (пункт 8.4 договору оренди земельної ділянки).

18. Відповідно до пункту 11.3 договору оренди земельної ділянки він припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

19. Пунктом 11.7 договору оренди земельної ділянки передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим договором.

У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

20. Відповідно до договору оренди земельної ділянки за актом приймання-передачі земельної ділянки відповідач передав, а позивач прийняв у своє володіння і користування об`єкт оренди.

21. На обґрунтування заявленого позову позивач зазначав, що, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди, за 3 місяці до закінчення дії договору оренди земельної ділянки направив відповідачу лист від 20.12.2018 за № 38 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, який отриманий відповідачем 21.12.2018 та зареєстрований за № 08/24300, до зазначеного листа позивачем додані такі документи: два примірника додаткової угоди від 19.12.2018 № 1; інформація про відсутність заборгованості від 20.12.2018; копія договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.07.2007 № 1-498; копія технічного плану нежитлової будівлі; копії установчих документів, витягу щодо ТОВ Альфа-Нерухомість від 20.12.2018 № 1004797515; лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

22. 28.12.2018 супровідним листом від 26.12.2018 за № 40 позивач подав відповідачу оригінал довідки органу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про відсутність заборгованості № 129485/10/26/15-58-07-08.

23. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент КМДА) листом від 05.03.2019 за № 0570202/2-4857 повідомив позивача про те, що для подальшого опрацювання питання щодо можливості підготовки відповідного проекту рішення Київради або висновку постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Постійна комісія) необхідно: документально підтвердити виконання умов передачі земельної ділянки та договору її оренди; документально підтвердити збереження геодезичних (межових) знаків; документально підтвердити сплату пайової участі на розвиток інфраструктури міста; надати довідку ДФС про відсутність заборгованості з орендної плати; надати документи, які обґрунтовують необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки для реконструкції нежитлової будівлі офісу.

24. Позивач направив до Департаменту КМДА листа від 27.03.2019 № 4 щодо виконання ним умов пункту 11.7 договору оренди земельної ділянки та пунктів 9.1, 9.2 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 № 241/2463 (далі - Порядок набуття прав на землю), та надав всі відповідні документи.

25. Позивач просив розглянути лист-повідомлення від 21.12.2018 у встановленні законодавством терміни. Крім того, позивач додав копію відповідного акта відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої на вул. Кирилівській (Фрунзе), 33 в Подільському районі м. Києва.

26. Листом від 27.11.2019 № 05716-22181 Департамент КМДА повідомив позивача про те, що кадастрову справу А-26654 щодо поновлення договору оренди з відповідними документами, зокрема, з проектом висновку Постійної комісії про поновлення договору оренди і пояснювальною запискою до нього, передано до Київради для розгляду відповідно до Порядку набуття прав на землю.

27. 27.01.2020 через канцелярію Київради позивачем подано заяву від 23.01.2020 № 2/01 про підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі з додатковою угодою в двох примірниках.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

28. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, позов задовольнив.

29. Судові рішення мотивовані тим, що позивач до закінчення строку дії договору звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 21.12.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки, а після закінчення строку дії договору оренди землі позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, виконує обов`язки землекористувача та сплачує орендну плату, від відповідача заперечень щодо поновлення договору не надходило, однак у визначений законом строк додаткова угода укладена не була.

30. У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій зазначили про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк згідно з приписами частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

31. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київради, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

32. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

33. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми частин першої-шостої статті 33 Закону України Про оренду землі без урахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18.

34. У судовому засіданні представник Київради підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

35. ТОВ Альфа-Нерухомість надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу Київради залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

36. У судовому засіданні представники ТОВ Альфа-Нерухомість заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили залишити оскаржувані судові рішення без змін.

37. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2021 провадження у справі було зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 903/1030/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, а ухвалою від 05.10.2021 - провадження у справі поновлено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

38. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін у справі, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо дотримання орендарем порядку поновлення договору оренди землі

40. Київрада у касаційній скарзі вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано приписи частин першої-шостої статті 33 Закону України Про оренду землі та не враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18.

41. Київрада зазначає, що згода або незгода у поновленні договору оренди визначається на повноважному пленарному засіданні Київради, де остання зобов`язана ухвалити відповідне рішення.

42. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначила, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі ). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

43. Отже, стаття 33 Закону України Про оренду землі прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

44. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

45. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

46. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф. І. 21.03.2014 за реєстровим № 2150.

48. Відповідно до пункт 3.1. договору оренди земельної ділянки його укладено на п`ять років.

49. 21.12.2018 ТОВ Альфа-Нерухомість направило Київраді лист від 20.12.2018 за № 38 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, який отриманий відповідачем 21.12.2018 та зареєстрований за № 08/24300. До вказаного листа додано два примірники додаткової угоди від 19.12.2018 № 1.

50. Позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, виконує обов`язки землекористувача за договором оренди земельної ділянки та сплачує орендну плату, а орендар не надав у встановлений строк заперечень проти такого користування.

51. Таким чином, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ Альфа-Нерухомість дотримано порядок поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачений статтею 33 Закону України Про оренду землі .

52. Київрада посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, правовий висновок в якій, на думку Київради, стосується правовідносин, що є подібними з правовідносинами у цій справі № 910/2605/20.

53. Суд касаційної інстанції зауважує, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

54. Так, у справі № 159/5756/18 фізична особа звернулася до суду з позовом до міської ради про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, однак Велика Палата Верховного Суду скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалила нове рішення про відмову в позові. Суд касаційної інстанції відмовив в позові з тих підстав, що позивачка не дотрималася вимог частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі , не надавши до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди, а також до закінчення строку дії договору міською радою було повідомлено позивачку про те, що з нею не буде продовжено на новий термін договір оренди землі для розміщення та обслуговування тимчасового кіоску у зв`язку із затвердженням детального плану території реконструкції кварталу, яким передбачено демонтаж торгових споруд.

55. Натомість у справі № 910/2605/20, судові рішення в якій переглядаються, як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ Альфа-Нерухомість у визначений договором оренди земельної ділянки строк повідомило Київраду про бажання скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та направило проект відповідної додаткової угоди. Разом з тим Київрадою не було направлено ТОВ Альфа-Нерухомість будь-яких повідомлень про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, як не було надано і заперечень стосовно такого поновлення протягом одного місяця після закінчення строку договору.

56. Таким чином, правовідносини у справі № 159/5756/18 не є подібними до правовідносин у справі № 910/2605/20 за предметом позову та підставами позову, встановленими фактичними обставини.

Щодо виконання орендарем своїх обов`язків за договором

57. Київрада вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано приписи частини першої-шостої статті 33 Закону України Про оренду землі та не враховано висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц щодо оцінки наявності юридичних фактів для поновлення договору оренди землі.

58. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:85:312:0019) надана позивачеві для експлуатації, обслуговування та реконструкції нежитлової будівлі офісу. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій залишили без уваги те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про виконання позивачем свого зобов`язання здійснити реконструкцію нежитлової будівлі в обумовлений сторонами строк дії договору оренди. Наведене дає змогу дійти висновку, що позивачем неналежним чином виконується договірне зобов`язання в частині обов`язку здійснити реконструкцію офісного приміщення у межах строку дії укладеного договору оренди земельної ділянки.

59. Відповідно до частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент закінчення строку договору оренди землі) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

60. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), на яку посилається Київрада у касаційній скарзі, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

61. Зазначена постанова Великої Палати Верховного Суду справді містить висновок щодо застосування норми права у правовідносинах, які є подібними з правовідносинами у цій справі № 910/2605/20. Проте посилання скаржника на вказані постанови не може бути підставою для задоволення касаційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права з урахуванням правового висновку, викладеного у зазначеній скаржником постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

62. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що станом на дату звернення позивача з листом-повідомленням та додатковою угодою жодних претензій щодо порядку використання орендованої земельної ділянки відповідачем не висловлювалося, вимоги щодо повернення земельної ділянки не заявлялись, докази щодо зміни цільового використання орендованої земельної ділянки не надані.

63. Верховний Суд наголошує на тому, що, звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

64. При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

65. Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

66. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

67. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

68. Важливим елементом змагальності у судовому процесі є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

69. 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , яким були, зокрема, внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування вірогідності доказів .

70. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

71. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що відповідно до неї на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

72. З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності в цілому.

73. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

74. Разом з тим судами попередніх інстанцій встановлено, що на обґрунтування належного виконання умов договору оренди земельної ділянки ТОВ Альфа-Нерухомість надало відповідачу інформацію та довідку органу ДФС про відсутність заборгованості, договір купівлі-продажу та технічний план нежитлової будівлі, натомість Київрадою не надано доказів про неналежне виконання позивачем договору оренди земельної ділянки.

75. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

77. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

78. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу Київради слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

79. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги Київради без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі № 910/2605/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов