Рішення

від 23.11.2021 по справі 120/8331/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 листопада 2021 р. Справа № 120/8331/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олійника Романа Олександровича до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення 7 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 20.05.2021 року № 506 "Про розгляд заяв громадян" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 03.08.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

06.08.2021 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки позовної заяви були усунені в повному обсязі.

Ухвалою від 12.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

11.11.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки до клопотання в обов`язковому порядку мають бути додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Відповідно до фактичних обставин ОСОБА_2 в інтересах 9 осіб, діючи на підставі довіреностей, виданих цими особами та посвідчених нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, в т.ч. і на підставі довіреності, виданої позивачем, звертається з колективним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому представник усіх цих дев`яти осіб, в т.ч. і позивача, подав одні графічні матеріали на 1-му аркуші відповідно до яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки по всій площі (по всьому периметру) земельної ділянки з кадастровим номером 0523185500:02:003:0201 площею 17,5652 га.

Отже, враховуючи, що по кожній особі із 9 дев`яти осіб, в інтересах яких подано відповідне клопотання, в т.ч. і позивача, подано єдиний, спільний для всіх осіб графічний матеріал на площу 17,5652 га і тому визначити бажане місце розташування земельної ділянки площею 2 га для кожної особи, в т.ч. і позивача є неможливим.

Тобто, позивачем не додержано положень закону про те, що до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Крім того, відповідач зауважив, що згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка кадастровий номер 0523185500:02:003:0201, розташована на території Вінницької області, Оратівського району, Угарівської сільської ради, перебуває в оренді фермерського господарства Агроват , право користування яким не припинено, а договір оренди не розірвано.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 Земельного кодексу України. З їх аналізу вбачається, що згода землекористувача на передачу земельної ділянки особі у власність не є підставою для припинення ним права користування земельною ділянкою.

Таким чином, розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у користуванні, можливе лише після припинення договору оренди.

15.11.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованим, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 разом з іншими громадянами звернувся до Оратівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га на території Угарівської сільської ради в межах земельної ділянки площею 17,5652 га (кадастровий номер 0523185500:02:003:0201) за межами населеного пункту - для ведення особистого селянського господарства.

До клопотання позивачем додано графічний матеріал на земельну ділянку, копію паспорту та ідентифікаційного номеру, письмову згоду ФГ "Агроват" на вилучення земельної ділянки.

За наслідком розгляду вказаного колективного звернення, 20.05.2021 відповідачем прийнято рішення №506, пунктом 39 якого відмовлено ОСОБА_1 в наданні відповідного дозволу з підстав не надання належним чином оформлених графічних матеріалів з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення)), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною другою статті 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

При цьому, пунктом "а" частини третьої статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (частина 4 статті 122 ЗК України).

Із положень статті 118 ЗК України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому суд зауважує, що бажане місце розташування - це конкретне місце розташування земельної ділянки на території чи місцевості, яку бажає отримати зацікавлений громадянин.

Як слідує із змісту частини шостої статті 118 ЗК України, даною нормою в імперативній формі встановлено, що для отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності заінтересована особа повинна подати клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, а також обов`язково додати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Необхідність подання таких матеріалів випливає із самого змісту наведених норм, оскільки, як передбачено частиною сьомою цієї статті, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

З аналізу вище викладеного вбачається, що графічні матеріали, які додаються до клопотання повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

Так, судом встановлено, що позивачем додано графічні матеріали, на яких позначкою виділено місце розташування земельної ділянки всієї земельної ділянки із кадастровим номером 0523185500:02:003:0201 площею 17,5652 га.

При цьому, позивачем не вказано конкретні 2 га даної землі, які останній хоче отримати у власність. Суд акцентує увагу, що клопотання про надання дозволу подано 9 фізичними особами, в тому числі ОСОБА_1 , відтак, на графічних матеріалах мало бути вказано щодо кожної із даних осіб, конкретні 2 га, які вони бажають отримати, а не лише позначено площу земельної ділянку в цілому.

Також, суд вказує й на те, що загальна площа земельної ділянки 17,5652 га, при цьому, в колективному клопотанні вказано, що кожному із 9 громадян, які звернулись, слід надати дозвіл на розробку проекту земельної ділянки площею по 2 га.

Разом з тим, як поділити загальну площу земельної ділянки на яку претендують визначені в колективному клопотання особи, а саме 17,5652 га/9 фізичних осіб, то площа складатиме 1, 951 га на кожного.

Дана обставина також вказує на те, що за відсутності в графічних матеріалах конкретного бажаного місця розташування земельної ділянки, яку хоче отримати позивач, відповідач позбавлений можливості прийняти позитивне рішення щодо надання відповідного дозволу.

При цьому, суд враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові №369/3184/14-а від 23.01.2018 року, який полягає у тому, що незазначення місця розташування є порушенням порядку звернення та відповідно підставою для відмови в наданні земельної ділянки через її фактичну відсутність.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено в наданні дозволу з підстав відсутності на графічних матеріалах позначки місця розташування земельної ділянки площею 2 га, яку хоче отримати у власність позивач.

А отже на час звернення позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідача були наявні правові підстави для відмови у наданні такого з підстав зазначених у спірному рішенні.

При цьому аргументам відповідача, наведеним у відзиві, які не слугували основою для прийняття спірного рішення, оцінка судом не надається.

За змістом статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Паркова, 14, смт Оратів, Вінницька область, кож ЄДРПОУ 04327985)

Суддя Мультян Марина Бондівна