Рішення

від 23.11.2021 по справі 160/13328/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Справа № 160/13328/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

05.08.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Петриківської селищної ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Петриківської селищної ради №211-7/VIII від 14 липня 2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Петриківської селищної ради, за рахунок земель запасу комунальної власності (кадастровий номер: 1223780800:03:002:1076), які знаходяться в розпорядженні Петриківської селищної ради;

- зобов`язати Петриківську селищну раду (код ЄДРПОУ: 04339698, адреса місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Калнишевського Петра, буд. 69) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Петриківської селищної ради, за рахунок земель запасу комунальної власності (кадастровий номер:1223780800:03:002:1076), які знаходяться в розпорядження Петриківської селищної ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 26.08.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року витребувано у Петриківської селищної ради докази щодо включення спірної земельної ділянки в перелік земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.05.2021 року звернувся до Петриківської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Петриківської селищної ради, за рахунок земель запасу комунальної власності, які знаходяться в розпорядженні Петриківської селищної ради. Проте, рішенням Петриківської селищної ради №211-7/VIII від 14.07.2021 року йому було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ст. 135 Земельного кодексу України, оскільки зазначена земельна ділянка належить до земель запасу комунальної власності. Разом з тим, підстава відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка зазначена відповідачем, не передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Таким чином, вважає, що такі дії відповідача є незаконними, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.

14.09.2021 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що 11.05.2021 року позивачем подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, однак рішенням Петриківської селищної ради від 14.07.2021 року №211-7/VIII, йому було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 1223780800:03:002:1076 належить до земель запасу комунальної власності. Крім того, остання включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги, що є належною підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Таким чином, відповідач вважає, що ним не було допущено протиправних дій та просить відмовити в задоволенні позову.

16.09.2021 року позивачем подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Петриківської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Петриківської селищної ради, за рахунок земель запасу комунальної власності (кадастровий номер: 1223780800:03:002:1076), які знаходяться в розпорядженні Петриківської селищної ради.

14.07.2021 року рішенням Петриківської селищної ради №211-7/VIII відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства на підставі ст. 135 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером №1223780800:03:002:1076 належить до земель запасу комунальної власності.

Вважаючи, що вказаною відмовою порушено його право на безоплатне отримання земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Земельні відносини в Україні, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З аналізу викладеного вбачається, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що положеннями ч.1 ст. 79-1 ЗК України, передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

При цьому, згідно із ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер: 1223780800:03:002:1076.

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка, щодо якої позивач висловив бажання отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги, що підтверджується рішенням Петриківської селищної ради №177-6/VIII від 29.04.2021 року.

Отже, Петриківська селищна рада приймаючи рішення №211-7/VIII від 14.07.2021 року виходила з того, що бажана до відведення земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами.

Вказане в силу приписів ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, Верховним Судом у постанові від 08.11.2019 року по справі №420/914/19 зроблено висновок, що приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки по переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд також звертає увагу на те, що земельна ділянка за кадастровим номером 1223780800:03:002:1076 є сформованою земельною ділянкою, зареєстрованою у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, відповідно до ч. 9 ст. 79-1 Закону України Про Державний земельний кадастр , вказана земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з кадастровим номером 1223780800:03:002:1076, діяв у межах повноважень та відповідно до вимог земельного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Калнишевського Петра, буд. 69, код ЄДРПОУ 04339698) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець