Рішення

від 22.11.2021 по справі 288/1565/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1565/20

Провадження № 2/288/50/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Шелест Я.Ю. ,

представника третьої особи - ОСОБА_8.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Попільнянської селищної ради Житомирської області, третя особа: ОСОБА_4 про скасування рішення Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 25 квітня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Житомирської області (далі - Відповідач), третя особа: ОСОБА_4 (далі - Третя особа) про скасування рішення Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області в якому з врахуванням уточнених позовних вимог /а.с.100-103/ вказує, що 25 квітня 2012 року рішенням Паволоцької сільської ради Третій особі було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0.1500 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20 листопада 2013 року реєстраційною службою Попільнянського районного управління юстиції Житомирської області було видано Третій особі свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0.4531 га, кадастровий номер 1824784800:03:018:0180.

Позивач вважає, що вказане рішення сільської ради від 25 квітня 2012 року є незаконним, оскільки в даному випадку необхідно було складати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не розробляти технічну документацію із землеустрою, так як в оскаржуваному рішенні зазначено, що Позивачу надається дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0.15 га і це свідчить, що земельну ділянку не була сформовано та її межі не були визначені в натурі.

На час виникнення спірних правовідносин передбачалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється лише в разі, коли земельна ділянка, межі якої визначені в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність чи набувається у власність на підставі цивільно - правових угод без зміни її цільового призначення, в усіх інших випадках розроблення проекту землеустрою є обов`язковим.

Таким чином, у разі передачі в приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінюється, обов`язковим є розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного Позивач просить скасувати рішення від 25 квітня 2012 року Паволоцької сільської ради Попільнянського району, Житомирської області про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0.1500 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник Позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Представник Третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши представників сторін та представника третьої особи, дослідивши цивільну справу № 288/18/15-ц та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 листопада 2013 року, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0.4531 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1824784800:03:018:0180, за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.8-9/

Рішенням 10 сесії VІ скликання Паволоцької сільської ради від 21 листопада 2011 року, вирішено земельну ділянку загальною площею 0.5435 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розмежувати відповідно до цільового використання, в тому числі: - 0.2500 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0.2935 га для ведення особистого селянського господарства. /а.с.13/

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2017 року в цивільній справі № 288/18/15-ц, задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визнання недійсним рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації, визнано недійсним та скасовано рішення Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області 36 сесії 5 скликання від 8 вересня 2010 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 - власника та ОСОБА_5 - співвласника, в АДРЕСА_2 по фактичному користуванню загальною площею 0,3932 га, в тому числі 0,2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,1432 га для ведення особистого селянського господарства, передачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 безкоштовно у власність земельної ділянки загальною площею 0,3932 га, з них для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства 0,1432 га, яка розташована в АДРЕСА_2 ; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 633042 виданий 17 листопада 2010 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011021900108 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1824784800:03:018:0034, яка розташована в АДРЕСА_2 та має цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виданий на ім`я ОСОБА_3 , співвласник ОСОБА_5 ; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 633043 виданий 17 листопада 2010 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011021900107 на земельну ділянку площею 0,1432 га, кадастровий номер 1824784800:03:018:0035, яка розташована в АДРЕСА_2 та має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім`я ОСОБА_3 , співвласник ОСОБА_5 ; скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1824784800:03:018:0034, яка розташована в АДРЕСА_2 та має цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виданий на ім`я ОСОБА_3 , співвласник ОСОБА_5 ; скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1432 га, кадастровий номер 1824784800:03:018:0035, яка розташована в АДРЕСА_2 та має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім`я ОСОБА_3 , співвласник ОСОБА_5 . /а.с.28-35/

Рішенням 16 сесії VІ скликання Паволоцької сільської ради від 25 квітня 2012 року, вирішено надати дозвіл ОСОБА_4 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0.1500 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.36, 57/

Рішенням 29 сесії VІ скликання Паволоцької сільської ради від 31 липня 2013 року, вирішено: 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та на земельну ділянку площею 0.4531 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 2. Передати ОСОБА_4 у власність земельну ділянку із земель комунальної власності Паволоцької сільської ради площею 0.2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1824784800:03:018:0179 га земельну ділянку 0.4531 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824784800:03:018:0180. /а.с.47/

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельній ділянці площею 0.4531 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер - 1824784800:063:018:0180. /а.с.48-51/

Згідно Протоколу 16 сесії VІ скликання Паволоцької сільської ради від 24 квітня 2012 року, на підставі заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею: 0.1500 га, 0.4400 га, прийнято рішення одноголосно. /а.с.54-56/

07 квітня 2012 року за вх.№ 39/02-20 ОСОБА_4 звернулась до Паволоцької сільської ради з заявою в якій просила надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0.15 га для ведення особистого селянського господарства. /а.с.58/

Відповідно до ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 22 липня 2015 року в цивільній справі № 288/937/15-ц, позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, третя особа відділ Держземагенства у Попільнянському районі Житомирської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки повернуто позивачам. /а.с.73/

Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 березня 2015 року в справі за адміністративним позовом № 288/313/15-а, задоволено позов ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, визнано протиправним та скасувати рішення Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області шістнадцятої сесії VI скликання від 25.04.2012 року про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,1500 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.74-75/

Відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року в справі № 288/313/15-а, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 березня 2015 року скасовано, провадження в адміністративній справі закрито. /а.с.76-79/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить скасувати рішення сільської ради про надання дозволу Третій особі на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку з тих підстав, що вказане рішення є незаконним, оскільки в даному випадку необхідно було складати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не розробляти технічну документацію із землеустрою.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами а, б частини першої статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами першою, другою статті 118 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. (частина шоста, сьома статті 118 ЗК України).

Законом України Про землеустрій (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) визначено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. (пункт б , в , частини першої статті 20).

Згідно частини першої статті 22 Закону України Про землеустрій (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення), землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.

Частиною першою статті 25 Закону України Про землеустрій (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) визначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно територіальних утворень; в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою); и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою.

В абзаці 2 частини другої Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) визначено, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 78 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення), право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у

користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЦК України)

Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин другої, п`ятої 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Судом встановлено, що 25 квітня 2012 року Паволоцькою сільською радою на підставі заяви ОСОБА_4 (а.с.58) було надано їй дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0.1500 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За рахунок передачі вказаної земельної ділянки, площа земельної ділянки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства збільшилась до 0.4531 га, а в подальшому - 20 листопада 2013 року, ОСОБА_4 зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про скасування рішення сільської ради в зв`язку з тим, що Третій особі було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, на підставі якого Третя особа в подальшому додала вказану ділянку до вже наявної у неї, в той час, як на вказану земельну ділянку потрібно було надавати дозвіл на розробку проекту її відведення, Позивач не надала належних доказів того, що на час винесення оскаржуваного рішення межі зазначеної земельної ділянки не було визначено в натурі (на місцевості) або її цільове призначення змінилося, а тому оскаржуване рішення з огляду на норми визначені в абзаці 2 частини другої Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) не суперечить актам цивільного законодавства.

У спірних правовідносинах предметом доказування є наявність або відсутність встановлення факту порушення оспорюваними рішенням органу місцевого самоврядування прав Позивача.

Суд звертає увагу на те, що встановлені під час розгляду справи обставини не вказують на наявність порушення прав чи законних інтересів Позивача щодо землекористування і у чому полягає порушення її прав, яке підлягає відновленню в обраний Позивачем спосіб, а саме шляхом скасування рішення сільської ради з підстав, наведених Позивачем, тобто нею не надано до суду належних, допустимих, достатніх і достатніх доказів того, що її право землекористування було реально порушено сільською радою при прийнятті оспорюваного рішення, так як його прийнято згідно з вимогами чинного на той час законодавства.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається Позивач, як на підставу для звернення до суду з даним позовом, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку Відповідача, права власності чи законного володіння Позивача, створюють для Позивача перешкоди у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном та підлягають відновленню в порядку встановленому законом, а тому в задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтею 19 Конституції України; Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; Законом України Про землеустрій ; статтями 12, 78, 81, 116, 118, 152, 155, 158 ЗК України; статтями 15, 16, 21 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Попільнянської селищної ради Житомирської області, третя особа: ОСОБА_4 про скасування рішення Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 25 квітня 2021 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник