Рішення

від 23.11.2021 по справі 408/306/20-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/306/20-ц

Провадження № 2/408/602/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області, у складі:

головуючого: судді Булгакової Г.В.,

при секретарі Ришковій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Біловодськ Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Валуйська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначила, що вона є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку від 15 травня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі № 1147.

В належному їй будинку зареєстрований відповідач, який фактично там не проживає понад 7 років.

Таким чином, позивач є власником зазначеного будинку, але своє право як власника вона не може реалізувати в повному обсязі у зв`язку з тим, що відповідач зареєстрований в її будинку, і хоча відповідач є її сином, але не приймає участі в утриманні будинку, сплаті комунальних платежів і взагалі будинком не цікавиться.

Де фактично мешкає син їй невідомо, вона знає тільки, що він знаходиться в РФ, тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом. Просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття з реєстраційного обліку.

Позивач в судове засідання не з`явилася. В заяві адресованій суду справу просила розглянути за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи - Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області в судове засідання не з`явився. Про дату, час місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору дарування від 15 травня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі № 1147, позивачеві ОСОБА_1 належить на праві власності домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою № 116, виданої виконавчим комітетом Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 14 січня 2020 року, підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 , який є сином позивача, дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там не проживає (акт про не проживання особи за місцем реєстрації складеного за участі депутата Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Оглобліної З.А. від 15.01.2020 року).

Позивач, звертаючись до суду, посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є членом її сім`ї, та у зв`язку з тривалою відсутністю за адресою реєстрації, втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Безпідставне перебування відповідача на реєстраційному обліку в будинку, на думку позивача, свідчить про перешкоди у користуванні власністю та є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування будинком.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 383 Цивільного кодексу України та ст.150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання членів сім`ї, інших осіб, та розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Нормами статті 405 ЦК України передбачається, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідач є членом сім`ї позивача. Відповідач не проживає в будинку позивача тривалий час, обов`язків щодо утримання будинку і сплати комунальних послуг не несе, і подальша реєстрація відповідача порушує права позивача, як власника будинку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-265 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , третя особа - Валуйська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області, (код ЄДРПОУ 04335766), адреса місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, с.Валуйське, вул.Центральна, 274, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Г. В. Булгакова