Рішення

від 23.11.2021 по справі 340/5019/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5019/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його повторно розглянути заяву і прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:000:9022.

В обґрунтування позовних вимог зазначила те, що у встановленому законом порядку звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак у встановлений строк відповіді на заяву з відмовою чи дозволом не отримала. Не погоджуючись з такою бездіяльністю позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення у формі наказу від 10.06.2021 №11-1743/14-21-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою (а.с.33-35).

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:000:9022 (а.с.36-37).

Наказом від 10.06.2021 №11-1743/14-20-СГ відмовлено у наданні такого дозволу, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є розпорядником зазначеної земельної ділянки (а.с.38).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст пп. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З огляду на п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (надалі - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 9 Положення №15 визначено, що Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінекономіки видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Відповідно до п.7 Положення №15, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (п.п.31 п.4 Положення № 15).

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №248 від 21.05.2021 (далі - Положення №248), Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно до пп.13 п.4 Положення №248, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Кіровоградської області.

Таким чином, проаналізувавши норми, ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, Положення №15 та Положення № 248, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок виключно державної власності на відповідній території.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, чинним законодавством чітко передбачено строк розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також вичерпні підстави для відмови у наданні такого дозволу.

Як встановлено судом, клопотання позивача від 30.03.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою зареєстровано відповідачем 31.03.2021 за №Я-2512/0/16-21 (а.с.36).

За результатами розгляду зазначеного клопотання наказом Головного управління Держгеокдастру в Кіровоградській області від 10.06.2021 №11-1743/14-21-СГ позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, що свідчить про порушення відповідачем місячного строку розгляду її клопотання.

Відтак, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду клопотання позивача у строк, встановлений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, то суд зазначає таке.

Так, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач вказав, що Головне управління не є розпорядником даної земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №286086027 від 22.11.2021, з 16.12.2021 речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3520882400:02:000:9022, площею 19,8059 га, зареєстровано за Кетрисанівською сільською радою (код ЄДРПОУ 04365508); підстава для державної реєстрації: наказ Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 07.12.2020 №20-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність"; акт приймання-передачі земельної ділянки с/г призначення із державної у комунальну власність №б/н від 08.12.2020; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55934718 від 24.12.2020; форма власності : комунальна. При цьому, 16.12.2021 припинено право власності на зазначену земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області.

Отже, відповідач не є органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:000:9022.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволенні позову частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Саме такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 908 грн. (а.с.10), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.03.2021 (вх.№Я-2512/0/16-21 від 31.03.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39767636) судовий збір в розмірі 908,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько