УХВАЛА
23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/9532/20
адміністративне провадження № К/9901/36448/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/9532/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Слобожанська будівельна кераміка до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
06.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №640/9532/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 04.10.2021).
Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2021 касаційну скаргу залишено без руху, зобов`язано скаржника усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження, підтверджених відповідними доказами, платіжного доручення щодо сплати судового збору у сумі 2270,00 грн.
Для усунення зазначених недоліків скаржнику встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
У межах встановленого судом строку скаржник надіслав заяву про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Податковим органом зазначено, що Головне управління ДПС у м. Києві не має змоги здійснити сплату судового збору, оскільки на даний час здійснюється списання асигнувань з рахунків за КЕКВ 2800 за відкритими виконавчими провадженнями, надано копію виписки за 21.10.2021 щодо відсутності коштів на рахунку за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки .
Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, положення наведеної статті процесуального закону надає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України Про судовий збір у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов`язку сплачувати судовий збір, серед яких органи доходів і зборів відсутні (стаття 5 цього Закону).
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні видатки , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Надані скаржником копії довідок про відсутність коштів не підтверджують вчинення контролюючим органом активних та послідовних дій, спрямованих на виділення коштів для сплати судового збору. Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано доказів, що на цей час вживаються всі можливі заходи для отримання достатнього фінансування.
Також Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №640/9532/20 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2021 |
Оприлюднено | 24.11.2021 |
Номер документу | 101297221 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні