Рішення

від 25.10.2021 по справі 450/2523/20

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2523/20 Провадження № 2/450/528/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про (предмет позову): визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 3/4 житлового будинку і приналежні до нього господарські споруди за АДРЕСА_1 ; право власності на 3/4 частин земельної ділянки площею 0,1287 га наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на території с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради; визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на 1/4 частин житлового будинку і приналежні до нього господарські споруди за АДРЕСА_1 ; право власності на 1/4 частин земельної ділянки площею 0,1287 га наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на території с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради; -

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Позивачка ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_4 . До дня смерті останнього позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали і були зареєстровані разом з ним у житловому будинку АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав ОСОБА_4 на підставі довідки виконкому Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району № 110 від 24.11.2020 року, за яким згідно запису погосподарських книг обліковується землеволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої відноситься вищевказаний будинок та земельна ділянка площею 0,1287 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на території с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради. Позивачі прийняли спадщину та склали заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 20.07.2020р. Третя особа ОСОБА_3 склав 13.07.2020 року нотаріальна завірену заяву про те, що на спадщину не претендує. В липні 2020 року в процесі оформлення спадкових прав позивачам стало відомо про відсутність оригіналів правовстановчих документів на спадкове майно. Відповідно до листа ОКП БТІ та ЕО №2598 від 13.07.2020 року право власності на житловий будинок не реєструвалось. На підставі наведеного просять заявлені позовні вимоги задоволити.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, однак представник позивачів подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

18.08.2020 року ухвала про відкриття провадження у справі; 29.09.2020 року клопотання позивача про витребування доказів; 29.09.2020 року заява третьої особи ОСОБА_4 про розгляд справи у його відсутності; 29.09.2020 року заява позивачів про розгляд справи за їх відсутності; 29.09.2020 року ухвала суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 03.11.2020 року лист від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Л.Д. Максимів; 11.11.2020 року ухвала суду про витребування спадкової справи; 10.12.20220 року копія спадкової справи; 14.01.2021 року клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивачів; 12.02.2021 року клопотання представника позивачів про розгляд справи за їх відсутності;12.02.2021 року ухвала суду про відкладення розгляду справи;21.04.2021 року заява представника позивачів про розгляд справи за їх відсутності; 21.04.2021 року ухвала судового засідання про залучення правонаступника.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 22.12.2010 року.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.01.1975 року, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 25.01.1975 року.

За час перебування у шлюбі народилися діти: позивач у справі, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 запис № 60, видане 19.10.1985 та третя особа, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 запис № 73, видане 16.11.1975 року..

Відповідно до довідки виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 685 від 23.07.2020 р. було обліковано за ОСОБА_4 згідно запису погосподарських книг будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 ).

Рішення виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 110 від 24.11. 2000 року, вирішено погодитись із висновком Львівського БТІ та вважати можливим оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 .

Згідно державного акту серії ЛВ від 12.08.1996 р. ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1287 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель в с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради. Даний державний акт було видано на підставі рішення виконкому Лисиничівскьої сільської ради № 51 від 25 липня 1996 року.

Відповідно до технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок від 15.07.2011 року, площа будинку 140, 7 кв.м. До будинковолодіння відносяться : тамбур 7,7 кв.м., погріб 21,8 кв.м., гараж 20, 3 кв.м., вбиральня, хвіртка, ворота, огорожа, колодязь.

03.08.2020 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Підгірняк Н.С заведено спадкову справу № 32/2020, після смерті ОСОБА_4 .

Листом від 03.08.2020 року державний нотаріус Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області Підгірняк Н.С. повідомив, що необхідно надати документи, що підтверджують право власності на спадкове майно.

Відповідно до довідки ОКП БТІ та ЕО № 6 від 26.06.2020 року право вланості на житловий будинок АДРЕСА_1 в БТВ не реєструвалося.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Статтею 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Пунктом 22 Постанови ПВСУ № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72СК України та ст. 372 ЦК України.

Відповідно до п. 23 Постанови спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, законом встановлено презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на майно, придбане під час шлюбу.

Відповідно до ст. 71СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1287 га надана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на території с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради, набуті ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі з позивачем, тому такий житловий будинок і земельна ділянка, є спільною сумісною власністю подружжя та частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, тобто кожному з них належить по 1/2 частці.

Таким чином в день смерті ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина після смерті останнього.

Згідно вимог ст. 1218 ЦК України у склад спадщини ОСОБА_4 , окрім іншого, увійшло право власності на 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 та 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1287 га надана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на території с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради.

За життя спадкодавецьОСОБА_4 своєю власністю на випадок смерті не розпорядився, а тому відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкування після його смерті відбувається за законом почергово.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_4 належать :

Позивачі ОСОБА_1 дружина спадкодавця та ОСОБА_2 донька спадкодавця;

ОСОБА_3 - син спадкодавця, факт родинних відносин першої лінії споріднення підтверджуються свідоцтвом про народження серії від 15.11.1975 року.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 522 від 19.06.2020 року, ОСОБА_4 , до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом з ними були зареєстровані та проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Спадкоємець ОСОБА_3 на спадкове майно після смерті батька не претендує, про що написала відповідну заяву 13.07.2020 року посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального Анлрійчак О.О.

Таким чином судом встановлено, що у відповідності до вимог ст. 1268 ЦК України позивачі прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті спадкодавця проживали разом з ним.

Встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивачі здійснити спадкування спадкового майна не мають оскільки спадкодавець за час життя не встиг зареєструвати право власності на житловий будинок, а оригінал державного акту на земельну ділянку втрачений.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, те що ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,- задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на 3/4 частки житлового будинку і приналежні до нього господарські споруди за АДРЕСА_1 , що складається з будинку площею 140, 7 кв.м., тамбура, погріба, гаража, вбиральні, хвіртки, воріт, огорожі, колодязя.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на 3/4 частки земельної ділянки площею 0,1287 га наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель розташованої на території с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частку житлового будинку і приналежні до нього господарські споруди за АДРЕСА_1 , що складається з будинку площею 140, 7 кв.м., тамбура, погріба, гаража, вбиральні, хвіртки, воріт, огорожі, колодязя.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частки земельної ділянки площею 0,1287 га наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на території с. Лисиничі Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6

Відповідач : Львівська Міська Рада, ЄДРПОУ 04055896, Львівська обл., місто Львів, Пл.Ринок, будинок 1;

Третя особа : ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 25.10.2021 року.

СуддяН. Б. Добош