Ухвала

від 12.11.2021 по справі 2-284/2010

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-284/2010

Справа № 6/951/28/2021

УХВАЛА

про визнання виконавчого листа таким,

що не підлягає виконанню

12 листопада 2021 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Братків І. І., за участю секретаря судового засідання Гордіци Х. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа у справі №2-284/2010 за позовом ВАТ Комерційний банка Надра до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню.

Заява ОСОБА_4 мотивована тим, що Козівським районним судом Тернопільської області винесено заочне рішення від 19 жовтня 2010 року у справі №2-284/2010 за позовом ВАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11899,07 доларів США, яким вказаний позов задоволено. 25 листопада 2010 року Козівським районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист у справі №2-284/2010, на підставі якого постановою державного виконавця від 18.06.2021 року відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_1 у своїй заяві повідомила, що про винесення стосовно неї заочного рішення та видачу виконавчого листа їй не було відомо, зокрема органами ДВС не вчинялися жодні дії на стягнення заборгованості за кредитом. Також зазначила, що 10.04.2020 року рішення Козівського районного суду Тернопільської області нею виконано в повному обсязі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГІГ-АНТ та Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра та визнано припиненими кредитні зобов`язання у зв`язку із їх повним виконанням.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просила суд ухвалити рішення, яким визнати виконавчий лист по справі №2-284/2010таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із повною сплатою заборгованості.

Заявник ОСОБА_1 в судове не з`явилася. Однак подала заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Зазначила, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст.443 та п.17.4 Перехідних положень ЦПК України неявка сторін та заінтересованих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні надані суду докази та матеріали справи суд прийшов до такого висновку

Судом встановлено, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області по справі №2-284/2010 від 19 жовтня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ВАТ КБ Надра в особі філії ВАТ КБ Надра Тернопільське регіональне управління заборгованості за кредитним договором в сумі 11899,07 доларів США, що еквівалентно 94218,03 гривень.

На виконання даного рішення 25 листопада 2010 року виданий виконавчий лист по справі №2-284/2010 на підставі якого відкрито виконавче провадження №38483647.

ОСОБА_2 17 лютого 2011 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05 квітня 2011 року Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області.

16 січня 2020 року між ПАТ Комерційний банк Надра та ТзОВ ГІГ-АНТ укладено договір №GL3N014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, в тому числі за кредитним договором №57/2004-Ф від 07.05.2004 року.

Як вбачається із рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГІГ-АНТ та Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра про захист прав споживачів та визнання договорів припиненими - задоволено та визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором №57/2004 від 07 травня 2004 року, укладеного між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_2 у зв`язку із його виконанням.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.04.2020 року ОСОБА_1 сплатила ТзОВ ГІГ-АНТ 94218,03 гривень в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №57/2004-Ф від 07.05.2004 року на виконання рішення суду по справі №2-284/2010 від 19.10.2010 року.

Відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши доводи сторін та письмові докази, додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до вимог статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку

Згідно ч. 1ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Змістом вказаної вище норми ЦПК України передбачено, що виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення або з інших причин стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11.

Оскільки, у заявника відсутні будь-які зобов`язання перед кредитором, у зв`язку з погашенням нею всієї суми заборгованості, виконавчий лист по справі №2-284/2010 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст., 13, 82, 432 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_4 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист по справі №2-284/2010 виданий 25 листопада 2010 року Козівським районним судом Тернопільської області на виконання рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ВАТ КБ Надра в особі філії ВАТ КБ Надра Тернопільське регіональне управління заборгованості за кредитним договором в сумі 11899,07 доларів США, що еквівалентно 94218,03 гривень.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня проголошення..

Суддя І. І. Братків