Ухвала

від 17.11.2021 по справі 607/20928/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2021 Справа №607/20928/21

номер провадження 1-кс/607/6840/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 погоджене заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42020210000000140 від 10 червня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42020210000000140 від 10 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області в групі слідчих проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020210000000140 від 10 червня 2020 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 12 червня 2020 року ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 1100 Євро, що згідно з курсом Національного банку України на цей день становило 33189,53 гривень, для себе за вплив на прийняття позитивного рішення депутатами Тернопільської міської ради, які відповідно до примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, під час голосування на засіданні сесії по розгляду питання щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, кадастровий номер 6110100000:13:008:0065, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , за таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Так, 16 грудня 2011 року шістнадцятою сесією шостого скликання Тернопільської міської ради прийнято рішення № 6/16/111 «Про продовження договорів оренди земельних ділянок (гр. ОСОБА_8 та інші)», відповідно до якого ОСОБА_8 надано в оренду терміном на п`ять років земельну ділянку площею 0,0469 га для ведення городництва за адресою АДРЕСА_3 .

Надалі, 23 травня 2012 року між орендодавцем Тернопільською міською радою в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_9 , з одного боку, та орендаря ОСОБА_8 , з другого боку, на підставі рішення Тернопільської міської ради від 16 грудня 2011 року № 6/16/111 укладено Договір оренди землі, а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться по АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0469 га, у тому числі рілля. Земельна ділянка передається в оренду для ведення городництва. Договір укладено терміном на п`ять років з 16 грудня 2011 року по 16 грудня 2016 року. Договір зареєстровано в книзі записів засвідчення факту реєстрації 16 липня 2012 року за № 4654.

Надалі, 21 листопада 2016 року між орендодавцем Тернопільською міською радою в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_9 , з одного боку, та орендаря ОСОБА_8 , з другого боку, на підставі рішення Тернопільської міської ради від 21 жовтня 2016 року № 7/12/27 укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в книзі записів засвідчення факту реєстрації 16 липня 2012 року № 4654, згідно якого серед іншого зазначено, що Договір укладено терміном на п`ять років з 16 грудня 2016 року по 16 грудня 2021 року.

Так, у 2019 році ОСОБА_8 прийнято рішення про переоформлення Договору оренди вищевказаної ділянки на свого сина ОСОБА_7 . З цією метою 20 лютого 2019 року через Центр надання адміністративних послуг у місті Тернополі ОСОБА_7 , з урахуванням письмової згоди ОСОБА_8 на вилучення земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 в користь ОСОБА_7 , подав заяву до Тернопільської міської ради про надання в оренду зазначеної земельної ділянки, яка перебувала в оренді ОСОБА_8 . За результатами розгляду звернення ОСОБА_7 відмовлено у зв`язку із невідповідністю зазначеного адресного номеру земельної ділянки та ненаданням копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до Додаткової угоди до Договору оренди землі від 21 листопада 2016 року.

Окрім цього, 05 березня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг у місті Тернополі ОСОБА_7 повторно подав заяву до Тернопільської міської ради про надання в оренду зазначеної земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 . За результатами розгляду звернення ОСОБА_7 відділом земельних ресурсів Тернопільської міської ради підготовлено проект рішення міської ради «Про надання земельної ділянки площею 0,0469 га за адресою АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_7 », яке подано на відповідні погодження, та на розгляд тридцять третьої сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання 05 квітня 2019 року, однак, за результатами розгляду рішення не прийнято.

Також, 04 травня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг у місті Тернополі ОСОБА_7 повторно подав заяву до Тернопільської міської ради про надання в оренду зазначеної земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 . За результатами розгляду звернення ОСОБА_7 відділом земельних ресурсів Тернопільської міської ради підготовлено проект рішення міської ради «Про надання земельної ділянки площею 0,0469 га за адресою АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_7 », яке подано на відповідні погодження, та на розгляд тридцять п`ятої сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання 06 червня 2019 року, однак, за результатами розгляду рішення не прийнято.

Крім цього, 08 липня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг у місті Тернополі ОСОБА_7 повторно подав заяву до Тернопільської міської ради про надання в оренду зазначеної земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 . За результатами розгляду звернення ОСОБА_7 відділом земельних ресурсів Тернопільської міської ради підготовлено проект рішення міської ради «Про надання земельної ділянки площею 0,0469 га за адресою АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_7 », яке подано на відповідні погодження, та на розгляд тридцять восьмої сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання 06 вересня 2019 року, однак, за результатами розгляду рішення не прийнято.

Окрім цього, 19 лютого 2020 року через Центр надання адміністративних послуг у місті Тернополі ОСОБА_7 повторно подав заяву до Тернопільської міської ради про надання в оренду зазначеної земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 .

Так, після подання ОСОБА_7 19 лютого 2020 року вказаного чергового звернення до Тернопільської міської ради про надання в оренду зазначеної земельної ділянки, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_6 , який надавав допомогу в оформленні необхідних документів ОСОБА_7 щодо подання звернень до Тернопільської міської ради та відповідно діяв в його інтересах, неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття позитивного рішення депутатами Тернопільської міської ради під час голосування на засіданні сесії по розгляду питання щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, 05 червня 2020 року в обідню пору доби на мобільний телефон до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 та запропонував йому зустрітися для обговорення шляхів вирішення питання щодо вищевказаної земельної ділянки.

Надалі, 05 червня 2020 року в обідню пору, при особистій зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулася по АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 в усній формі висловив неправомірну вимогу щодо передачі неправомірної вигоди - грошових коштів в загальній сумі 2200 доларів США за здійснення ним впливу на депутатів Тернопільської міської ради з метою прийняття ними позитивного рішення під час голосування на засіданнях сесії по розгляду питання щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , а також подальшого прийняття ними позитивного рішення під час голосування на засіданні сесії по розгляду питання щодо передання у власність зазначеної земельної ділянки. При цьому, під впливом корисливого мотиву, діючи з умислом на подальше одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що частину грошових коштів в розмірі 1100 доларів США необхідно передати до проведення засідання сесії Тернопільської міської ради, на яку буде винесено для голосування звернення ОСОБА_7 , а решту грошових коштів в розмірі 1100 доларів США необхідно буде передати після прийняття позитивного рішення на засіданні сесії Тернопільської міської ради.

Розцінюючи дії ОСОБА_4 як не законні, та розуміючи, що не виконання пред`явлених злочинних вимог останнього призведе до подальшого отримання відмов ОСОБА_7 в одержанні в оренду земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 погодився на надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, 12 червня 2020 року о 14 год. 02 хв., ОСОБА_4 , згідно попередньої домовленості, особисто зустрівся із ОСОБА_6 в дворі житлового будинку, що по АДРЕСА_4 . В ході розмови, згідно попередньо пред`явленої неправомірної вимоги, ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду - грошові кошти в розмірі 1100 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на цей день становило 29249 гривень за вплив на прийняття позитивного рішення депутатами Тернопільської міської ради під час голосування на засіданні сесії по розгляду питання щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 . Однак, отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4 повернув їх та зазначив про те, що обумовленою іноземною валютою за вирішення ним вказаного питання, є валюта Євро. У зв`язку із цим, їх зустріч було перенесено.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, цього ж дня о 15 год. 23 хв., ОСОБА_4 , згідно попередньої домовленості, повторно зустрівся із ОСОБА_6 в дворі житлового будинку, що по АДРЕСА_4 , де одержав від останнього обумовлену неправомірну вигоду - грошові кошти в розмірі 1100 Євро, що згідно з курсом Національного банку України на цей день становило 33189,53 гривень, за вплив на прийняття позитивного рішення депутатами Тернопільської міської ради під час голосування на засіданні сесії по розгляду питання щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_7

15 листопада 2021 року допитаний як підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, визнає повністю, факти, які викладені у письмовому повідомленні про підозру, повністю відповідають дійсності.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №42020210000000140 від 10 червня 2020 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

11 листопада 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування (в редакції Закону № 3207-VI від 07 квітня 2011 року; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 08 квітня 2013 року, № 222-VII від 18 квітня 2013 року, № 1261-VII від 13 травня 2014 року, № 770-VIIIвід 10листопада 2015 року, № 2617-VIIIвід 22листопада 2018 року, № 524-IXвід 04березня 2020 року).

Слідчий вказує, що підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за яке передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, та обставин, зазначених у ст. 178 КПК України.

Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, в тому числі перетнути державний кордон України, використовуючи наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні на думку слідчого підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 знає свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_6 , який є заявником у даному кримінальному провадженні, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , у зв`язку із чим може незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих показів чи відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Ризик незаконного впливу на свідків, незважаючи на проведення допитів свідків під час досудового розслідування, буде мати місце, оскільки згідно вимог ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на етапі кримінального провадження при зібрання доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.

Окрім цього слідчий зазначає, що застосувавши більш м`який запобіжний захід, неможливо буде запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та звертає увагу на наявність реальних ознак суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_4 .

Беручи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42020210000000140, запобігання ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, та враховуючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане слідчим клопотання, просив його задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні виявив бажання брати участь у розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу без участі захисника та зазначив, що з приводу задоволення клопотання слідчого не заперечує.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з ч. 1 ст.176КПК України запобіжними заходами у кримінальному провадженні є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями ч. 2 статті 177цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020210000000140 від 10 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 11 листопада 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування (в редакції Закону № 3207-VI від 07 квітня 2011 року; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 08 квітня 2013 року, № 222-VII від 18 квітня 2013 року, № 1261-VII від 13 травня 2014 року, № 770-VIIIвід 10листопада 2015 року, № 2617-VIIIвід 22листопада 2018 року, № 524-IXвід 04березня 2020 року).

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-письмова заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення;

-протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 02 жовтня 2020 року, який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, щодо пред`явлення неправомірної вимоги ОСОБА_4 та одержання ним неправомірної вигоди;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15 січня 2021 року, який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 15 січня 2021 року, який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення;

-протоколи огляду, фіксації, вручення грошових коштів від 12 червня 2020 року, згідно яких працівниками Управління СБУ в Тернопільській області оглянуто та зафіксовано шляхом виготовлення копій грошові кошти, які вручено ОСОБА_6 для використання в ході контролю за вчиненням злочину, а саме передачі даних грошових коштів ОСОБА_4 ;

-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 12 червня 2020 року, згідно якого ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1100 Євро;

-протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 12 червня 2020 року, згідно якого ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1100 Євро;

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 16 лютого 2021 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в Тернопільській міській раді вилучено документи щодо звернення ОСОБА_7 про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0469 га для ведення городництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , та інші документи щодо вказаної земельної ділянки;

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 22 лютого 2021 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» вилучено інформацію по абонентських номерах телефонів, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ;

-протокол огляду від 23 лютого 2021 року з додатками;

-інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

При цьому необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, а слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту не надала беззаперечних доказів на спростування обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що надані стороною обвинувачення докази дають достатні підстави вважати, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, що в силу вимог ст.12КК України є нетяжким злочином. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім цього будучи документованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 може перетнути державний кордон України. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати, так як він знає свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_6 , який є заявником у даному кримінальному провадженні, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а беручи до уваги те, що згідно зіст.23КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, на думку слідчого судді підозрюваний може чинити тиск, а також схиляти свідків до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.

Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України,домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що останній має зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживає без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, тимчасово не працює, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимий.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

В даному випадку слідчий суддя також враховує процесуальну позицію підозрюваного щодо згоди із вимогами клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, а тому, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому ст. 199 КПК України.

Таким чином строк тримання особи під домашнім арештом обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Беручи до уваги вищевикладене, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 погоджене заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби щодо ОСОБА_4 слід задовольнити частково, застосувавши щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у виді домашнього арешту в певний період доби строком до 23 год. 59 хв. 11 січня 2022 року.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведеного, обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період доби з 21 год. 00 хв. по 06 год.00 хв., який на думку слідчого судді є достатнім, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст.194КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов`язків слідчий суддя вважає, що визначені у клопотанні обов`язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 погоджене заступником начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період доби з 21 год. 00 хв. по 06 год.00 хв.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи ;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ;

-здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 11 січня 2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1