Постанова

від 15.11.2021 по справі 907/647/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2021 р. Справа №907/647/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Перечинське лісове господарство", б/н від 16.06.2021 (вх. №01-05/2103/21 від 22.06.2021)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 (повне рішення складено 01.06.2021)

у справі №907/647/20 (суддя Ремецькі О.Ф.)

за позовом: Заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області

до відповідача: Державного підприємства "Перечинське лісове господарство"

про: стягнення суми 595 962,86 грн збитків за порушення лісового законодавства

За участю представників:

від позивача: Данч Н.О. - представник;

від відповідача: Буря В.В. - адвокат;

прокурор Місінська М.А.

ВСТАНОВИВ:

29.09.2020 на розгляд Господарського суду Закарпатської області подано позов Заступником керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" про відшкодування шкоди завданої лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 595 962,86 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної інспекторами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в період з 07.02.2020 по 20.02.2020 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів на ДП Перечинське ЛГ складено акт №046/06 від 20.02.2020.

Відповідно до вказаного акту, в ході перевірки виявлено ряд порушень ст..ст. 19,64 Лісового кодексу. Згідно з розрахунками, проведеними Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області, відповідно до методик (такс), що затверджені постановою КМУ від 23.07.2008 за №665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу та постановою КМУ від 27.07.1995 Про затвердження санітарних правил в лісах України , розмір збитків, нанесених природним ресурсам, становить 595 962,86 грн.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в позовній заяві прокурор вказує на те, що шкода, заподіяна лісу, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає відшкодуванню до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів і використовуються для відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані. Ненадходження зазначених коштів негативно впливає на реалізацію заходів щодо відтворення лісових ресурсів.

Звертає увагу на те, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області з часу виявлення порушень законодавства, в тому числі після звернення прокурора в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру , не вжито належних заходів щодо відшкодування вказаних коштів, зокрема шляхом заявлення відповідного позову до ДП Перечинське ЛГ , у зв`язку з чим неналежним чином забезпечено захист інтересів держави.

За доводами прокурора наявність обґрунтованої загрози порушень економічних та екологічних інтересів держави та нездійснення захисту суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, є достатньою підставою для звернення прокурора до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі відповідного органу.

Відповідач - Державне підприємство Перечинське лісове господарство у поданому відзиві та запереченні з приводу заявлених позовних вимог заперечило їх частково. Просило суд у задоволенні позову відмовити в частині стягнення 360 174,52 грн. з мотивів, наведених у вказаних процесуальних документах.

В підтвердження своєї позиції, зокрема, вказано те, що пошкодження дерев на перевірених ділянках не є наслідком лісогосподарської діяльності підприємства або дій третіх осіб. Оскільки пошкодження дерев (як до ступеня припинення, так і до ступеня неприпинення росту) на обстежених під час перевірки ділянках спричинено налипанням мокрого снігу та потужними поривами вітру, які мали місце в кінці січня - на початку лютого 2020 р. та не є наслідком лісогосподарської діяльності підприємства. В порушення законодавчої вимоги про детальний опис виявленого порушення, під час перевірки, ні в акті перевірки №046/06 від 20 лютого 2020 р., ні в будь-якому іншому документі, складеному в ході проведення перевірки, не описано характеру пошкодження кожного дерева (як до ступеня припинення, так і до ступеня неприпинення росту), що у свою чергу, робить неможливим об`єктивне визначення наявності описаного порушення а, отже, і об`єктивного підрахунку розміру заподіяної шкоди.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі №907/647/20 позов Заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства Перечинське лісове господарство на користь Держаної екологічної інспекції у Закарпатській області суму 595 962,86 грн. збитків за порушення лісового законодавства. Стягнуто з Державного підприємства Перечинське лісове господарство на користь Закарпатської обласної прокуратури суму 8 939,45 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі №907/647/20 скасувати в частині задоволених позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 360 147,52 грн та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не було враховано тієї обставини, що позовні вимоги в частині відшкодування збитків, завданих пошкодженням дерев до ступеня припинення та до ступеня неприпинення росту не є наслідком лісогосподарської діяльності підприємства або дій третіх осіб, а спричинене небезпечними метеорологічними явищами, які були в регіоні в кінці січня - на початку лютого 2020р. Складений акт перевірки №046/06 від 20.02.2020, ні польові-перелікові відомості не містять детального опису пошкоджень кожного дерева.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №907/647/20 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі №907/647/20. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 26.07.2021.

21.07.2021 на адресу апеляційного суду від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що твердження апелянта про те, що ні акт перевірки №046/06 від 20.02.2020, складений за результатами перевірки, ні польові відомості, складені в ході проведення натурних обстежень, не містять детального опису пошкоджень кожного дерева, спростовуються додатками до Акту позапланової перевірки від 20.02.2020 складено відомості попневого переліку задля визначення стану пошкоджених дерев та проведення обмірів дерев. Відомості попневого переліку складені та підписані двома сторонами - учасниками перевірки, як державними інспекторами та і представниками ДП Перечинське ЛГ та скріплені підписами. Під час проведення перевірки жодного документа чи відомостей, які б підтверджували факт пошкодження лісових насаджень за наслідками природних факторів ДП Перечинське ЛГ не представило державним інспекторам, до акту перевірки, на підтвердження таких доводів суб`єктом господарювання також не долучалися жодні документи. Державна екологічна інспекція у Закарпатській області просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.09.2021.

09.08.2021 до Західного апеляційного господарського суду від Ужгородської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2021 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП Перечинське ЛГ - без задоволення.

У зв`язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Мирутенка О.Л., 13 вересня 2021 року згідно розпорядження №590 в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Мирутенка О.Л.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 до складу колегії замість судді - члена колегії Мирутенка О.Л. введено суддю Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.10.2021 року. Участь представників сторін в судовому засіданні визнано обов`язковою.

18.10.2021 судове засідання по розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Перечинське лісове господарство", б/н від 16.06.2021 (вх. №01-05/2103/21 від 22.06.2021) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі №907/647/20 не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Кордюк Г.Т.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 розгляд апеляційної скарги ДП Перечинське лісове господарство призначено на 15.11.2021.

09.11.2021 від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області надійшло клопотання про розгляд справи №907/647/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення "EasyСon".

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 клопотання Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення "EasyСon" задоволено. Вирішено судове засідання 15.11.2021 року о 11:00 по справі №907647/20 проводити в режимі відео конференції, відеоконференція буде проведена за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

Вивчивши матеріали та обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивами на неї, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі №907/647/20 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1.1 ст. 1 Статуту ДП Перечинське лісове господарство засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано - Франківській та Чернівецькій областях належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Відповідно пункту 3.1 ст. 3 Статуту Підприємство створене з метою: - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; - ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; - одержання прибутку від комерційної діяльності.

Основними напрямками діяльності підприємства відповідно до п.п.3.2.5 п.3.2 Статуту Підприємства є зокрема охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних рубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства України.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №120, Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України завданням якої, є реалізації повноважень Держекоінспекції у межах Закарпатської області.

За результатами проведеної інспекторами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в період з 07.02.2020 по 20.02.2020 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів на ДП Перечинське ЛГ складено акт №046/06 від 20.02.2020. Відповідно до вказаного акту, в ході перевірки виявлено ряд порушень ст.ст.19, 64 JІісового кодексу. А саме:

1. Дубриницьке лісництво - Квартал 12 виділ 18, площа 3,5 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 55 см; - Квартал 12 виділ 18.1, площа 0.6 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту двох дерев породи бук діаметром біля шийки кореня 47 см та 54 см; - Квартал 12 виділ 18.2, площа 3.7 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 63 см та незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 61 см; - Квартал 12 виділ 18.3, площа 4,9 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 26 см;

2. Порошківське лісництво. Квартал 36 виділ 12.1, площа 1,4 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження одного дерева до ступеня припинення росту породи бук діаметром біля шийки кореня 27 см., на трелювальному волоку з даної лісосіки в кварталі 36 виділ 17 зафіксовано пошкодження до ступеня неприпинення росту двох дерев породи бук діаметром біля шийки кореня 41 см та 57 см.; - Квартал 36 виділ 12.2. площа 1.5 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 37 см.; - Квартал 36 виділ 1, площа 6,5 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 34 см.; - Квартал 2 виділ 13, площа 8,0 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 15 см.; - Квартал 2 виділ 9, площа 2,3 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 42 см.; - Квартал 7 виділ 13, площа 3,5 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 42 см та незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 24 см.; Квартал 22 виділ 12, площа 3,7 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 16 см та 18 см.; - Квартал 22 виділ 17, площа 9,8 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи граб діаметром пня 25 см.; - Квартал 22 виділ 10, площа 3,0 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження дерев до ступеня припинення росту трьох дерев породи граб діаметрами біля шийки кореня 12см., 16 см., 18см.; - Квартал 22 виділ 7, площа 8,6 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту двох дерев породи граб діаметрами біля шийки кореня 12 см., 16 см.; - Квартал 23 виділ 3, площа 4,0 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку двох дерев породи бук діаметрами пня 20см, а також пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 30 см.; - Квартал 23 виділ 6, площа 5,0 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи бук діаметрами біля шийки кореня І б см та 18 см.; - Квартал 18 виділ 3, площа 5,0 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 14 см., а також пошкодження до ступеня припинення росту двох дерев породи бук діаметрами біля шийки кореня 32 см. та 40 см,; - Квартал 20 виділ 4, площа 9,7 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня неприпинення росту одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 26 см.; - Квартал 22 виділ 17, площа 4,3 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту по межі лісосіки одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 42 см.;

3. Турицьке лісництво - Квартал 36 виділ 18, площа 6,4 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня неприпинення росту одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 24 см., незаконну рубку двох дерев породи бук діаметрами пня 12 см. та 32 см.; - Квартал 35 виділ 23, площа 4.0 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку двох дерев породи бук діаметрами пня 15см. та 22см. та породи граб діаметром пня 24 см.; Квартал 23 виділ 4 площа 0,9 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня неприпинення росту по межі лісосіки одного дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 20 см.; - Квартал 23 виділ 18, площа 3.8 га - в процесі перевірки зафіксовано незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня 32 см.; - Квартал 23 виділ 16, площа 2,5 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи граб діаметром пня 32 см.;

4. Перечинське лісництво - Квартал 25 виділ 4, площа 0,9 га - в процесі перевірки зафіксовано пошкодження підросту на площі 0,01 га; - Квартал 27 виділ 10, площа 0,6 га - в процесі перевірки виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту породи бук діаметром дерев біля шийки кореня 24 см.; - Квартал 27 виділ 12, площа 0,2 га - в процесі перевірки виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту вздовж трелювального волоку породи бук діаметром дерев біля шийки кореня 20 см. та 28 см.;- Квартал 22 виділ 5, площа 15.8 га. га - в процесі перевірки виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту породи бук діаметром дерев біля шийки кореня 28 см., 30 см. та 20 см. - Квартал 28 виділ 5, площа 3,7 га - в процесі перевірки виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту породи бук діаметром дерев біля шийки кореня 12 см.; - Квартал 28 виділ 8, площа 2,5 га - в процесі перевірки виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту породи бук діаметром дерев біля шийки кореня 16 см.; - Квартал 24 виділ 6, площа 1,5 га - в процесі перевірки виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту породи бук діаметром дерев біля шийки кореня 12 см.;

5. Тур`я-Реметівське лісництво - Квартал 18 виділ 6, площа 4,0 га - в процесі перевірки виявлено незаконну рубку дерева породи бук діаметром пня в корі 30 см та незаконну рубку двох вітровальних дерев породи бук діаметрами в корі біля шийки кореня 16 та 18 см.; - Квартал 19 виділ 2, площа 5,5 га - в процесі перевірки виявлено незаконну рубку двох дерев породи явір діаметрами пні в корі 26 і 33 см, незаконну рубку двох дерев породи бук діаметрами у корі біля шийки кореня 14 і 21 см та пошкодження до ступеня припинення росту двох дерев породи бук діаметрами біля шийки кореня 13 і 20 см.; - Квартал 13 виділ 2, площа 7,8 га - в процесі перевірки виявлено пошкодження до ступеня припинення росту двох дерев (на лісосіці) породи бук діаметрами біля шийки кореня 13 і 25 см та одного дерева (за межею лісосіки) породи бук діаметром біля шийки кореня 34 см., а також пошкоджено до ступеня неприпинення росту три дерева (за межею лісосіки) породи бук діаметрами біля шийки кореня 22, 25 та 34 см.; - Квартал 7 виділ 28 площа 0,8 га - в процесі перевірки виявлено незаконну рубку дерева породи бук (за межею лісосіки) діаметром пня в корі 33 см.; - Квартал 7 виділ 55, площа 0,5 га - в процесі перевірки виявлено незаконну рубку вітровального дерева породи бук діаметром пня в корі 30 см.; - Квартал 7 виділ 34, площа 9,9 га - в процесі перевірки виявлено незаконну рубку трьох дерев породи бук діаметрами пні в корі біля шийки кореня 21, 22 і 25 см. відповідно, зафіксовано пошкодження до ступеня припинення росту одного дерева породи бук діаметром пня біля шийки кореня 21 см.;

6. Турянське лісництво - Квартал 52 виділ 5, площа 0,9 га - в процесі перевірки виявлено пошкодження до ступеня припинення росту межового дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 21 см. та до ступеня неприпинення росту межового дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 28 см., виявлено незаконне прокладання трелювального волоку за межами лісосіки (на суміжній ділянці), в результаті чого незаконно вирубано шість дерев породи граб діаметрами пнів в корі відповідно 22, 22, 22, 23, 25, 30 см., чотири дерева породи бук, діаметрами пнів в корі відповідно 24, 27, 30, 30 см та пошкоджено до ступеня припинення росту дерево породи бук діаметром біля шийки кореня 12 см та дерево породи береза діаметром біля шийки кореня 17 см.; - Квартал 52 виділ 5, площа 0,9 га - в процесі перевірки на лісосіці виявлено пошкодження до ступеня припинення росту двох межових дерев породи бук діаметром біля шийки кореня 18 та 24 см., до ступеня неприпинення росту межового дерева породи бук діаметром біля шийки кореня 40 см.; - Квартал 47 виділ 8, площа 9.0 га - в процесі перевірки на лісосіці виявлено незаконну рубку дванадцяти дерев породи бук діаметрами, пнів в корі відповідно 16, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 25, 27, 29, 33,37 см, двох дерев породи береза діаметрами пнів в корі 24 і 29 см та одного дерева породи вільха діаметром пня в корі 23 см.;

7. Лісництво Шипот - Квартал 48 виділ 7 площа 3,4 га - в процесі перевірки на лісосіці виявлено незаконну рубку одного дерева породи бук діаметром пня в корі 21 см.; - Квартал 48 виділ 7.2, площа 1,2 га - в процесі перевірки виявлено, що під час лісозаготівельних робіт пошкоджено до ступеня припинення росту чотири дерева (на суміжній з лісосікою ділянці кв.50/20) породи граб діаметрами біля шийки кореня відповідно 19, 22, 28, 30 см., на лісосіці виявлено незаконну рубку дерева породи явір діаметром пня в корі 53 см.;- Квартал 54 виділ 25, площа 3,5 га - в процесі перевірки виявлено, що в результаті лісозаготівельних робіт пошкоджено до ступеня припинення росту п`ять дерев породи бук, діаметрами біля шийки кореня відповідно 38, 56, 70 75 та 76 см.; - Квартал 54 виділ 19, площа 3.5 га - в процесі перевірки виявлено незаконну рубку трьох дерев породи бук діаметрами пнів в корі біля шийки кореня 18, 46 та 67 см., в результаті лісозаготівельних робіт на лісосіці пошкоджено до ступеня припинення росту десять дерев породи бук діаметрами біля шийки кореня відповідно 16, 16, 22, 32, 32, 40, 42, 45, 66, 70 см.

Вказаний акт підписаний представником ДП Перечинське лісове господарство Кополовець Я.М. з застереженням згідно якого з актом погоджується частково. Заперечення буде подано додатково у встановлені строки.

За наслідками виявлених порушень, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу . Інспекцією 22.02.2020 року складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу ДП Перечинський лісгосп у лісовому фонді ДП Перечинський лісгосп в загальному розмірі 595 962, 86 грн.

До Державної екологічної інспекції у Закарпатській області 26.02.2020 р. Відповідачем подано письмове заперечення №83 від 25.02.2020 р. на акт перевірки №046/06 від 20 лютого 2020 р.

Державною екологічної інспекцією України у Закарпатській області з метою досудового врегулювання спору було направлено претензію від 24.02.2020 № 05/06/20 до ДП Перечинського ЛГ про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідачем надіслано Позивачу відповідь від 27.03.2020 р. №132 на претензію від 24.02.2020 р. №05/06/20, в якій Відповідач зазначав про те, що пошкодження дерев (як до ступеня припинення, так і до ступеня неприпинення росту) на обстежених під час перевірки ділянках спричинено налипанням мокрого снігу та потужними поривами вітру, які мали місце в кінці січня - на початку лютого 2020 р. та не є наслідком лісогосподарської діяльності підприємства. У зв`язку з чим відхиляє претензію в частині відшкодування збитків на суму 360 174,52 грн.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області вжито лише заходи досудового врегулювання спору (претензія від 24.02.2020 № 05/06/20), що виявились безрезультатними; будь-які інші заходи реагування даним органом на протязі 2020 року не вживались. На підтвердження повідомлення позивача в порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру про звернення до суду прокурором до позовної заяви додано лист № 07.34-99-5856вих-20 від 03.08.2020.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

Частинами 1-3 статті 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліс - тип природних комплексів (екосистема), в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані в своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписами Земельного кодексу , а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч.2 ст. 3 ЗК України ).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (п. е ч. 1 ст. 19 ЗК України ).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 ЛК України ).

Водночас, у ч.2 ст.5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Отже, застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин мають визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання з лісокористуванням.

Відповідно до статей 16 та 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 63 , п.5 статті 64 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно частин 1 та 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу .

Охорону і захист лісів на території України здійснюють зокрема лісова охорона постійних лісокористувачів і власників лісів (стаття 89 Лісового кодексу України ).

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень статей 68 , 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Права і обов`язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов`язання.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в статті 1166 ЦК України , з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

З огляду на наведене, предметом доказування в даній справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно пункту 3.1 ст. 3 Статуту Підприємство створене з метою: - ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; - ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; - одержання прибутку від комерційної діяльності.

Основними напрямками діяльності підприємства відповідно до п.п. 3.2.5 п.3.2 Статуту Підприємства є зокрема охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних рубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства України.

Зі змісту статей 19 , 64 , 86 , 89 , 90 Лісового кодексу України слідує, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу. Забезпечення охорони та захисту лісів серед інших покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу .

Виходячи з системного аналізу положень п.1 частини 2 статті 19 , п.5 статті 64 , частин 1 та 5 статті 86 , п.5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України лісові господарства як постійні лісокористувачі мають нести відповідальність за порушення вимог ведення лісового господарства зокрема незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював пошкодження дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок пошкодження дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16 та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

В даному випадку, факт порушення законодавства зафіксований в Акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №046/06.

При цьому вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника, а тому саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі №908/1092/18, від 12.11.2019 у справі №914/2436/18.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року , акт перевірки це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Доводи Відповідача-апелянта, про те, що пошкодження дерев на перевірених ділянках не є наслідком лісогосподарської діяльності підприємства або дій третіх осіб, а спричинені налипанням мокрого снігу та потужними поривами вітру, які мали місце в кінці січня - на початку лютого 2020 р., що підтверджується повідомленням про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, не беруться до уваги.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 77-105), такі повідомлення складені в період з 5 по 12 лютого 2020р.

Перевірка проведена з 7 по 20 лютого 2020р. і 20 лютого складено акт.

До акту перевірки відповідачем не долучено дані повідомлення як і не було зазначено в акті, що такі документи є в наявності у відповідача. Деякі повідомлення складені без висновку інженера відділу охорони і захисту лісу державного лісогосподарського підприємства, що суперечить постанові КМУ від 27.07.1995 №555 Про затвердження Санітарних правил в лісах України .

Дані про небезпечні та стихійні метеорологічні явища також не можуть бути належним і допустими доказом та взяті до уваги, оскільки такі не встановлюють та не спростовують обставин які входять в предмет доказування по даній справі.

Апеляційним судом відхиляються твердження Відповідача про те, що акт перевірки №046/06 від 20 лютого 2020 року не мітить опису характеру пошкодження кожного дерева, а також про те, що заперечення Відповідача залишені Позивачем без реагування, оскільки акт №046/06 від 20 лютого 2020 року є чинним, дії Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства вчинені в межах компетенції даного органу з урахуванням вимог чинного законодавства та відповідачем у судовому порядку не оскаржувались.

До акту перевірки додано польові перелікові відомості пнів (а.с. 119-140), в яких надані відомості підтверджують проведення інструментальних вимірювань та проведення обмірів дерев. Опис виявленого порушення та норми закону, які порушені, опис негативних наслідків зазначено в акті від 20.02.2020р., а сам факт наявності небезпечних метеорологічних явищ за період з 1 січня по 11.02.2020р. не звільняє відповідача, як постійного користувача від відповідальності, оскільки ст. 93 ЛК України на постійних користувачів покладено обов`язок щодо здійснення контролю, організація й забезпечення охорони та захисту лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана природному навколишньому середовищу шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду).

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної вирубки дерев, виконано згідно з Таксами, затвердженими постановою КМУ від 23.07.2008 №665 .

Враховуючи, що належними та допустимими доказами (наявними в матеріалах справи) підтверджується склад цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається в неналежному виконанні своїх обов`язків щодо охорони та захисту лісу; розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, обрахований відповідно до чинних Такс, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 №665 ; безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; а також вина відповідача, що полягає в протиправній бездіяльності та не перешкоджанні його посадовими особами пошкодженню лісу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позову в повному обсязі в сумі 595 962,86 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст. ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2021 у справі №907/647/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок та строк оскарження встановлено ст. ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2021.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.