Рішення

від 23.11.2021 по справі 907/536/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/536/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрія КПД» , м. Ужгород

про стягнення 421 470,11 грн

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача - не з`явився;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з відповідача кошти, які складають суму 418 141,09 грн боргу з урахуванням індексу інфляції за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15.10.2020 в частині внесення щомісячних платежів. Крім того, в зв`язку з порушенням грошового зобов`язання позивачем поставлено вимогу про стягнення 3 329,02 грн пені, відсотків за користування чужими коштами. Позов заявлено з посиланням на ст. ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат складає 6 322,07 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 08.07.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду 23.07.2021 надійшло клопотання про перехід від спрощеного провадження до загального провадження яке містить в собі відзив на позов, який відповідає вимогам ст. 165 ГПК України, відтак, прийнятий судом до розгляду.

Ухвалою суду від 29.07.2021 постановлено здійснити перехід від спрощеного до загального розгляду справи та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.10.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15.10.2020 №1235, зобов`язання внаслідок чого, станом на 14.06.2021 виникла заборгованість у розмірі 421 470,11 грн (з урахуванням інфляції 36 486,21 грн) за період з 15.10.2021 по 14.06.2021. Позивач стверджує, що з метою вирішення справи у позасудовому порядку, направляв на адресу відповідача претензію від 12.05.2021 (№ 32.01-13/77) про погашення заборгованості щомісячних платежів залишку ціни земельної ділянки з вимогою погасити заборгованість, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору, проте відповідач жодним чином не відреагував на неї.

Заперечення відповідача

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10.09.2020 рішенням Ужгородської міської ради № 2118 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом відкупу Ужгородська міська рада вирішила, зокрема: - затвердити вартість земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:65:001:0084) площею 1,4607 га по вул. Сергія Мартина (П. Комуни, 4) у сумі 1767447,00 грн з розрахунку 121,00 грн за 1 кв. м. відповідно до висновку експертів від 10.07.2020 року; продати товариству з обмеженою відповідальністю АГРАРІЯ КПД земельну ділянку площею 1,4607 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Сергія Мартина (П. Комуни, 4); - дозволити здійснення розрахунків за придбання ділянки із розстроченням платежу строком на 1,5 роки з моменту укладання договору зазначеного в п. 4, за умови разової сплати 50% від її вартості з подальшою місячною сплатою залику з урахуванням інфляції.

Відповідно до висновку експертів про ринкову вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення, складеного 10.07.2020 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Сентімрей Н.В., затвердженого вищевказаним рішенням міської ради, ринкова вартість земельної ділянки становить 1 767 447,00 грн без урахування ПДВ з розрахунку 121,00 грн за 1 квадратний метр.

На підставі даного рішення, 15.10.2020 між Ужгородською міською радою та ТОВ "АГРАРІЯ КПД" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:65:001:0084), площею 1,4607 га по вул. Сергія Мартина (П. Комуни, 4) в м. Ужгороді, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. в реєстрі за номером 1235 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки продаж об`єкту продажу проводиться за ціною 1 767 447,00 грн (без урахування ПДВ) з розрахунку 121,00 грн за 1 кв. м., з яких до підписання цього договору на рахунок продавця покупцем було перераховано: 01.07.2020 - 50 000,00 грн та 13.10.2020 - 858 723,50 грн.

Також пунктом 2.1. договору від 15.10.2020 сторонами встановлено, що залишок ціни земельної ділянки у розмірі 858 723,50 грн покупець має сплатити продавцю 18 щомісячними платежами (з урахуванням інфляції) у строк до 14.04.2022. Розмір щомісячного платежу не може бути меншим ніж 47 706,87 грн.

Згідно з п. 3.1.1. договору ТОВ "АГРРІЯ КПД" зобов`язалося своєчасно сплатити вартість земельної ділянки відповідно до розділу 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 4.1. Договору право власності на об`єкт продажу винник у покупця (відповідача) з моменту нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації права власності на об`єкт продажу. В день укладення договору нотаріусом було зареєстровано право власності на земельну ділянку за відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради виконав усі зобов`язання відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 10.09.2020 № 2118, вчинив всі дії, спрямовані на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:65:001:)084).

Проте, матеріали справи не містять доказів, що покупець - ТОВ "АГРАРІЯ КПД" в строки, в порядку та на умовах, що передбачені вищевказаним договором виконувало своїх грошових зобов`язань щодо сплати щомісячного платежу залишку ціни земельної ділянки згідно 2 розділу "Ціна продажу земельної ділянки" даного договору.

12.05.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості щомісячних платежів залишку ціни земельної ділянки та розрахунок заборгованості з реквізитами для можливості внесення сплати боргу, та з вимогою погасити заборгованість, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору. Однак відповідач на претензію належним чином не відреагував, борг не погасив.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з купівлі-продажу земельної ділянки на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які е обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як установлено судом, факт продажу земельної ділянки відповідачу належним чином доведено. Доказів її повної оплати ані у встановлений договором з дня прийняття рішення ради, ані на заявлену Ужгородською міською радою претензію, суду подано не було.

Оскільки в ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 418 141,09 грн (з урахуванням інфляції) за період з 15.10.2021 по 14.06.2021 є такими, що підлягають до задоволення.

Щодо штрафних санкцій

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку, яка випливає із закону та з договору. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі зобов`язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується і конкретний її розмір.

Пунктом 2 частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, господарський суд повинен встановити наявність усіх обставин з якими законодавець пов`язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.

Отже, Договір, який і є підставою для застосування договірної неустойки, містить не її розмір, а лише відсилання до норми законодавства, якою передбачені різні підстави стягнення та обчислення штрафних санкцій, зокрема частин 2, 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У позовній заяві позивач вказує, що у зв`язку із несплатою щомісячних платежів, визначених даним договором, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, ТОВ АГРАРІЯ КПД повинно також сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення, відсоток за користування чужими грошовими коштами (на підставі ст. 625 ЦК України). Та вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором у розмірі 3 329,02 грн.

Однак, з матеріалів справи неможливо встановити, який саме вид неустойки позивач має намір застосувати. Адже в розрахунку заборгованості до Договору позивач вказує неустойку в розмірі 3 %, а в обґрунтуванні позовної заяви стверджує, що ТОВ АГРАРІЯ КПД повинно також сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення, відсоток за користування чужими грошовими коштами .

Зважаючи на те, що у договорі купівлі-продажу земельної ділянки сторони не погодили конкретний розмір штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено. Відтак, з огляду на наведене суд доходить до висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 329,02 грн, у зв`язку з безпідставністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено 6 322,07 грн судового збору.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, із відповідача слід стягнути 6272,13 грн по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрія КПД» ( 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мартина Сергія, буд 4, код ЄДРПОУ 37014218) на користь Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 33868924) суму 418 141,09 грн (чотириста вісімнадцять тисяч сто сорок одна гривня 09 коп.), та 6 272,13 грн (шість тисяч двісті сімдесят дві гривні 13 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позову - відмовити .

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається- http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua

Повний текст рішення складено 24.11.2021

Суддя Л.В. Андрейчук