Рішення

від 24.05.2021 по справі 160/2807/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 160/2807/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального закладу освіти Гімназія №3 Дніпровської міської ради до Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ :

Комунальний заклад Гімназія №3 Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Східного офісу Державної аудиторської служби України в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 12.02.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі Комунальним закладом освіти Гімназія №3 Дніпровської міської ради щодо закупівлі послуги з організації харчування, UA-2020-12-28-008973-с.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним висновком, зазначаючи, що 28.12.2020 року Комунальним закладом Гімназія №3 Дніпровської міської ради була оголошена закупівля, а саме відкриті торги щодо закупівлі послуг з харчування ID: UA-2020-12-28-008973-c. 14.01.2021 ТОВ КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5 було визнано переможцем торгів. 12.02.2021 року за результатами моніторингу закупівлі № UA-2020-12-28-008973-c Східний офіс Держаудитслужби надав висновок, в якому зобов`язав позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 25.01.2021 № 01/25. Позивач не погоджується з таким висновок та вказує, що нормами Закону України Про публічні закупівлі встановлено заборону на зміну істотних умов договору (предмет, ціна строк виконання робіт, тощо) порівняно зі змістом тендерної пропозиції, а не на формальне викладення пунктів та розділів договору у редакції, що відрізняється від проєкту договору, якщо при цьому істотні умови договору не змінюються. На підставі викладеного, на думку позивача, оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків. У вказаний судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

30.04.2021 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника - переможця ТОВ КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5 надано завірений та підписаний проєкт Договору (файл: проект договору.PDF 12 січня 2021 14:12), який містить пункт 5.3.9., згідно із яким учасник має прийняти у користування безкоштовно приміщення харчоблоку та технологічне обладнання відповідно до переліків у додатках 2 та 3 відповідно, що є невід`ємною частиною договору згідно Розділу XI Договору. Проте, в укладеному Договорі п.5.3.9. не містить посилання на додатки 2,3 як на невід`ємну частину договору та такі відсутні у складі Договору від 25.01.2021 № 01/25. Таким чином, відповідно до частини першої статті 43 Закону Договір є нікчемним, оскільки він укладений з порушенням вимоги частини четвертої статті 41 Закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що Комунальним закладом Гімназія №3 Дніпровської міської ради було проведено відкриті торги на закупівлю послуги з харчування: UA-2020-12-28-008973-c.

На підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, Східний офіс Держаудитслужби прийняв рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі за № UA-2020-12-28-008973-c, а саме наказ від 22.01.2021 року № 8 Про початок здійснення моніторингу закупівель .

За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2020-12-28-008973-с, відповідачем було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 12.02.2021 року, який затверджено начальником Східного офісу Держаудитслужби та оприлюднено в електронній системі закупівель.

У вказаному висновку встановлені порушення: за результатами моніторингу установлено, що умови укладеного Договору відрізняються від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі ТОВ КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5 , чим порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону.

Вказаним висновком зобов`язано позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором про закупівлю послуг за публічні кошти від 25.01.2021 № 01/25.

Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"(далі - Закон №2939-XII).

Згідно зі статтею 1 цього Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (надалі, також -Закон №922- VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому, частиною четвертою цієї статті передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини першої статті 41 Закону №922-VIII перебачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вимогами частин шостої та сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 (надалі, також Порядок № 86).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Судом встановлено, що за результатами проведеного моніторингу виявлено, що у складі тендерної пропозиції учасника - переможця ТОВ КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5 надано завірений та підписаний проєкт Договору (файл: проект договору.PDF 12 січня 2021 14:12), який містить пункт 5.3.9., згідно із яким учасник має прийняти у користування безкоштовно приміщення харчоблоку та технологічне обладнання відповідно до переліків у додатках 2 та 3 відповідно, що є невід`ємною частиною договору згідно Розділу XI Договору. Проте, в укладеному Договорі п.5.3.9. не містить посилання на додатки 2,3 як на невід`ємну частину договору та такі додатки відсутні у складі Договору від 25.01.2021 № 01/25.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо наявності порушення позивачем частини четвертої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі суд виходить з наступного.

Положеннями частини четвертої статі 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, вищезазначеною нормою Закону № 922-VIII встановлено, що укладений договір про закупівлю має відповідати умовам тендерної пропозиції, а не проєкту договору як окремого документа, що подається у складі тендерної пропозиції та є додатком до тендерної документації.

Невідповідність в цій частині змісту укладеного Договору та його проєкту, в якому зазначені відомості містились, не мають правового значення для вирішення спору, оскільки проєкт договору не є нормативним актом, ні Закон № 922- VIII, ні тендерна документація не містять положень щодо обов`язкової відповідності змісту договору його проєкту.

Суд звертає увагу на тому, що відсутність вказівки в пункті 5.3.9 укладеного договору закупівлі на наявність додатків 2,3 до договору не призводить до невідповідності умов договору тендерній пропозиції, адже вищезазначені розбіжності не призводять до зміни, зокрема, ціни договору, строку надання послуг, обсягу та місця виконання робіт, тобто основних умов проведення відкритих торгів.

Відтак, визнання нікчемним договору про закупівлю через формальне викладення пунктів та розділів договору у редакції, що відрізняється від проєкту договору, який є додатком до тендерної документації та тендерної пропозиції, коли при цьому не змінюються істотні умови договору не відповідає принципу верховенства права та справедливості як одної із основних засад права.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач встановлюючи порушення у висновку Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 12.02.2021 року діяв упереджено, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Отже, за вказаних обставин, висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2020-12-28-008973-с є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд доходить висновку щодо задоволення вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується квитанцією № 131 від 24.02.2021.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 241 - 246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального закладу освіти Гімназія №3 Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Гулі Корольової, буд. 14б, код ЄДРПОУ 25540140) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 12.02.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі Комунальним закладом освіти Гімназія №3 Дніпровської міської ради щодо закупівлі послуги з організації харчування, UA-2020-12-28-008973-с.

Стягнути на користь Комунального закладу освіти Гімназія №3 Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Гулі Корольової, буд. 14б, код ЄДРПОУ 25540140) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя О.В. Врона