ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/15415/21
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любарської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Любарської селищної ради у якому просить:
1.визнати протиправною бездіяльність Любарської селишної ради щодо розгляду у визначений законом спосіб та строк:
- клопотання вх. №4220 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення мені у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:03:003:1003;
- клопотання вх. №4240 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823181500:04:001:0029;
- клопотання вх. №4196 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823183400:01:005:0101;
- клопотання вх. №4192 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:04:006:0101.
2. Зобов`язати відповідача на найближчому пленарному засіданні Любарської селищної ради у порядку, визначеному статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування з урахуванням висновків суду у даній справі розглянути та прийняти рішення за результатами розгляду:
- клопотання вх. №4220 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення мені у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:03:003:1003;
- клопотання вх. №4240 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823181500:04:001:0029;
- клопотання вх. №4196 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823183400:01:005:0101;
- клопотання вх. №4192 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:04:006:0101.
В обґрунтування позову вказує, що скориставшись законним правом, 13 травня 2021 року позивач подав до Любарської селищної ради (через Центр надання адміністративних послуг Любарської селищної ради) клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності. Зазначає, що відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування , надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або вмотивованої відмови у наданні такого дозволу мають бути оформлені як рішення, прийняті на пленарному засіданні і за які проголосовано не менш як дві третини голосів депутатів від загального складу ради. Натомість, відповідач, в порушення вимог статті 118 Кодексу, яка визначає чітку процедуру розгляду клопотання та прийняття за результатами його розгляду відповідного рішення - про надання дозволу або відмову, а також в порушення вимог статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування , якою встановлено обов`язковість прийняття рішень на пленарному засіданні Любарської селищної ради по даному питанню, надіслав позивачу лише листи, якими повідомив, що у селищної ради немає законних підстав приймати відповідні рішення по поданим клопотанням. Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що дії відповідача щодо не розгляду моїх Клопотань та не прийняття відповідних рішень в законному порядку відповідно до визначеної правової процедури є протиправною бездіяльністю, що призводить до порушення законного права позивача на безоплатне отримання земельної ділянки, відповідно, такі дії відповідача підлягають припиненню в судовому порядку шляхом зобов`язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні Любарської селищної ради подані клопотання.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 03.11.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що 13.05.2021 до Любарської селищної ради надійшли клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від ОСОБА_1 з необхідними додатками. Зазначає, що 28.05.2021 на всі звернення було підготовлено письмові відповіді в яких було зазначено, що земельні ділянки не є вільними і тому виконати вимоги зазначені в клопотаннях не є можливим, данні відповіді містяться в матеріалах справи. Щодо зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні Любарської селищної ради у порядку визначеному статтею 59 ЗУ Про місцеве самоврядування з урахуванням висновків суду у даній справі розглянути та прийняти рішення за результатами розгляду відповідач зазначає, що згідно ст.50 ЗУ Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Вказує, що у клопотаннях позивача містились вже сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами, а не вільні земельні ділянки. Зазначає, що спірні земельні ділянки на час звернення позивача знаходились у користуванні і не були вільними. Відповідач вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню. До відзиву не додано жодного належного доказу.
У період із 13.09.2021 по 24.09.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці, а із 01.11.2021 по 05.11.2021- у відрядженні.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 13.05.2021 адміністратором центу надання адміністративних послуг Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області зареєстровані клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства:
за вх. №4220 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1823184600:03:003:1003;
за вх. №4240 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1823181500:04:001:0029;
за вх. №4192 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1823184600:04:006:0101;
за вх. №4196 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1823183400:01:005:0101.
Листами від 28.05.2021 Любарська селищна рада Житомирської області повідомила ОСОБА_1 про те, що клопотання розглянуті спеціалістами відділу земельних відносин Любарської селищної ради. За результатом розгляду заяв та доданих до них викопіювань встановлено, що земельні ділянки (масиви), з яких заявник бажає отримати дозвіл на відведення у власність земельних ділянок, передані в оренду для сінокосіння та випасання худоби третім особам.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Суд враховує, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.
При цьому, виходячи з положень статей 26, 59 Закону №280/97-ВР, рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.
Водночас, у спірному випадку, відповідач одне із передбачених законодавством рішень у спосіб встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв.
Отже, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а.
Оскільки відповідачем за результатом розгляду поданих позивачем клопотань не приймалось жодного із законодавчо допустимих рішень, суд не вбачає підстав для дослідження підстав відмови, що викладені у листах відповідача від 28.05.2021.
Окрім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача саме "на найближчому пленарному засіданні", оскільки обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України є рішення суду, що набрало законної сили.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо судових витрат.
Частиною 1. ст. 132 КАС України, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 132КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Приписами ч. 1. ст. 138 КАС України встановлено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У п. 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача судовий збір і 35 грн інших витрат та витрат на правову допомогу.
При зверненні до адміністративного суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3632,00 грн, що підтверджується дублікатом квитанцією №0.0.2187005192.1 від 07.07.2021.
Окрім того, представником позивача до позовної заяви додано докази оплати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав в сумі 35,00 грн.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат, матеріали адміністратвиної справи не містять.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Любарської селищної ради (вул. Незалежності, 38, смт.Любар, Житомирська область,13101, код ЄДРПОУ 04345664) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Любарської селишної ради щодо нерозгляду клопотань ОСОБА_1 :
- за вх. №4220 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення мені у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:03:003:1003;
- за вх. №4240 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823181500:04:001:0029;
- за вх. №4196 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823183400:01:005:0101;
- за вх. №4192 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:04:006:0101.
Зобов`язати Любарську селищну раду Любарського району Житомирської області розглянути та прийняти рішення за результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 :
- за вх. №4220 від 13.05.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення мені у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:03:003:1003;
- за вх. №4240 від 13.05.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823181500:04:001:0029;
- за вх. №4196 від 13.05.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823183400:01:005:0101;
- за вх. №4192 від 13.05.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу у приватну власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із масиву земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 1823184600:04:006:0101.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Любарської селищної ради на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 3667 ( три тисячі шістсот шістдесят сім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2021 |
Оприлюднено | 25.11.2021 |
Номер документу | 101324342 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні