Справа № 420/17304/21
У Х В А Л А
23 листопада 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника приватного підприємства пансіонату НЕЗАБУДКА про розгляд справи №420/17304/21 за правилами загального позовного провадження,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 21 вересня 2021 року надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до приватного підприємства пансіонату НЕЗАБУДКА в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до приватного підприємства пансіонат НЕЗАБУДКА , у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель пансіонату Приватного Підприємства пансіонат Незабудка , за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровської район, сільрада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 50-А; у порядок: шляхом відключення вищевказаних будівель від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №125 від 16.06.2021, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті перевірки №125 від 16.06.2021.
Ухвалою від 27 вересня 2021 року позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви.
19 жовтня 2021 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду 08 листопада 2021 року від приватного підприємства пансіонату НЕЗАБУДКА за вх. №ЕП/30487/21 разом надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що позивач копії позовної заяви з додатками не отримав, а тому у зв`язку з перебуванням міста Одеси та Одеської області у червоній зоні карантину та обмеженням доступу відвідувачів в Одеський окружний адміністративний суд позивач не має можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати вмотивований відзив, що може привести до прийняття необґрунтованого та незаконного відзиву.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany ( Аксен проти Німеччини ), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal ( Варела Ассаліно проти Португалії ), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Доводи представника позивача щодо неотримання ним копії позовної заяви з додатками як підставу для розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається що позивач направив позовну заяву з додатками за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.09.2021 за номером поштового відправлення 6770109065376, та згідно інформації з офіційного сайту АТ УКРПОШТА таке поштове відправлення повернуто за закінченням встановленого строку зберігання .
Відтак, позивачем виконано встановлений КАС України його обов`язок по направленню позовної заяви з додатками відповідачу.
У свою чергу, позивач не позбавлений права в порядку, визначеному приписами КАС звертатись із клопотаннями щодо направлення судом йому копії позовної заяви з додатками засобами електронного зв`язку чи щодо ознайомлення з ними в особистому кабінеті у системі Електронний суд та одночасно подати клопотання про поновлення/продовження йому строку на подачу відзиву на позов.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених представником позивача відсутні, а тому в задоволенні його клопотання слід відмовити.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання представника приватного підприємства пансіонату НЕЗАБУДКА про розгляд справи №420/17304/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до приватного підприємства пансіонату НЕЗАБУДКА про застосування заходів реагування за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.А. Вовченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2021 |
Оприлюднено | 26.11.2021 |
Номер документу | 101326539 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Вовченко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні