Рішення

від 23.11.2021 по справі 640/22971/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року м. Київ № 640/22971/20

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю П`ятий елемент -медіка до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа - адвокат ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятий елемент-медіка" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 41982809) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, каб. 208, код ЄДРПОУ 40895265), третя особа - адвокат ОСОБА_1 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, літ.А, каб. 2, прим. №1-15, групи 154, поверх 10), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №277 від 08.04.2020 року;

- зобов`язати КДКА м. Києва порушити дисциплінарну справу щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4863, видане Радою адвокатів Донецької області 26.07.2017 року, адреса робочого місця:01103, м. Київ, вул. Драгомирова,7, приміщення 168,кім. 9) до дисциплінарної відповідальності, із наступним позбавленням зайняття адвокатською діяльністю та виключення із Єдиного реєстру адвокатів України .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано обставини, викладені у скарзі відносно дій адвоката ОСОБА_1 під час отримання тимчасового доступу до документів ТОВ П`ятий елемент-медіка , в зв`язку із чим таке рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач на підставі аналізу норм КПК України, які регулюють положення про тимчасовий доступ до речей, ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність , які містять перелік підстав для дисциплінарного проступку, встановила, що вирішення питань, які відносяться до компетенції слідчого судді/суду не віднесено до компетенції КДКА, тому відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року у справу залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, адвоката ОСОБА_1.

Третя особа надала до суду письмові пояснення відносно предмету спору, відповідно до яких вважає подану директором ТОВ П`ятий елемент-медіка скаргу на його дії засобом тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним захисту конкурентів скаржника у кримінальному провадженні. Вважає, що рішення про відмову у порушення дисциплінарного провадження було ухвалено відповідно до положень законодавства, з огляду на відсутність у заяві директора ТОВ П`ятий елемент-медіка відомостей, що можуть містити ознаки вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

10.01.2020 року за вхідним номером 3/515/2020 до КДКА м. Києва надійшла заява про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , яка полягала у тому, що 16.07.2019 року слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва винесено ухвалу, якою було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні №12019100000000173 від 22.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 358 КК України. Згідно вказаної ухвали адвокату ОСОБА_1, було надано дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів речей та документів.

Як зазначав Скаржник, діяльність та надання доступу до документів ТОВ П`ятий елемент-медіка не мала відношення до кримінального провадження №12019100000000173 від 22.02.2019 та стосувалася діяльності іншої юридичної особи, хоч із схожим найменуванням , а саме ТОВ П`ятий елемент медіка код ЄДРПОУ35137997, адреса: м. Київ, вул. Ямська ,72

Таким чином, скаржник вважав, що адвокат ОСОБА_1 мав особисте бажання отримати доступ до конфіденційної інформації П`ятий елемент-медіка Код ЄДРПОУ 41982809, адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77,тому дії адвоката мають незаконний та неетичний характер, що містять ознаки та склад дисциплінарного проступку.

На підставі доручення голови Дисциплінарної палати КДКА м. Києва Рикова В.В. № 292 від 23.01.2020 року проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 було доручено члену Дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_2 .

За результатами розгляду скарги, відповідачем було винесено рішення №277 від 08.04.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст.33 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами 1, 10, 11 статті 50 Закону № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовки осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону № 5076-VI.

Згідно зі таттею 38 Закону № 5076-VI (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката), член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI (порушення дисциплінарної справи), за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту адміністративного позову, позивач фактично надає оцінку обґрунтованості ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірая М.І від 16.07.2019 року у справі № 752/5539/19, якою було надано адвокату ОСОБА_1 тимчасовий доступ до документів у частині значення їх для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливість використання їх, як доказів.

Проаналізувавши доводи позивача, суд не погоджується з ними, з огляду на наступні обставини.

Частиною 2 статті 34 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність зазначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Частиною 1 статті 47 КПК України передбачено, що захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру.

Абзацом 1 частини 3 статті 93 КПК України передбачено, що сторона захисту ... здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку)

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про І тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу (ч.1ст. 160 КПК України)

Згідно ч.5, ч.б ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового; доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1)перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, захисник, як сторона кримінального провадження має право звертатися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, і лише слідчий суддя надає правову оцінку та приймає рішення чи довів захисник у своєму клопотанні наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи, в тому числі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також, чи довів захисник можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Згідно зі ст. 27 Правил адвокатської етики при виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

Не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сумлінне виконання останнім професійних обов`язків захисника у наслідок якого було винесено судове рішення в інтересах та на користь його клієнтів.

Пунктом 17 частини 1 статті 23 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Серед загальних засад застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики у статті 70 Правил адвокатської етики передбачено, що обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Частиною 2 статті 33 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Натомість, кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Перелік повноважень кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури ті її палат визначені Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Відповідно до ч.5 ст.50 цього Закону, до повноважень КДКА належать:

1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;

5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

У відповідності до ч.1 ст. 41 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Частиною 2 ст.34 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено вичерпний перелік дисциплінарних проступків.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту адміністративного позову, позивач наголошує на фактах порушення адвокатом Правил адвокатської етики та приписів Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , що не може бути обставинами розгляду у даній справі з огляду на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Аналогічної позиції дійшов Верховний суд в постанові від 05.06.2019 року по справі № 826/5980/17.

При цьому, суд зауважує, що позивач не вказує обставин, які б свідчили про порушення відповідачем процедури розгляду скарги, не наводить жодних процесуальних норм, які б на його думку було порушено відповідачем, а фактично наполягає на перевірці судом в рамках поданого адміністративного позову доводів скарги на дії адвоката ОСОБА_1.

Таким чином, під час розгляду скарги відносно адвоката ОСОБА_1 , обов`язок доведення винуватості адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку було покладено на позивача, як особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності адвоката.

Проте, позивачем не було надано жодних достатніх доказів на обґрунтування її доводів щодо вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Отже, рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження було ухвалене відповідно до положень законодавства, з огляду на відсутність у заяві директора ТОВ П`ятий елемент-медіка Зимбалевської І.A. вих. №74/12 від 23.12.2019 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відомостей, що можуть містити ознаки вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, а також на відсутність доказів на підтвердження таких обставин.

Відкриття дисциплінарних проваджень відносно адвокатів на підставі необґрунтованих скарг процесуальних опонентів містило би ознаки неправомірного втручання у здійснення адвокатської діяльності захисника.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право звернення до суду та способи захисту встановлені статтею 5 КАС України. До адміністративного суду має право звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо перегляду по суті оскаржуваних рішень відповідного органу, а лише перевіряє, чи прийняте таке рішення з дотримання норм чинного законодавства (в порядку та на підставі наявних повноважень відповідного органу).

Тому, з огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач, реалізовуючи свої повноваження стосовно адвоката ОСОБА_1. на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України та на підставі наявних матеріалів дійшов обґрунтованого висновку про відмову в порушенні дисциплінарної справи, відтак, підстав для визнання оскаржуваного рішення неправомірним та скасування його не вбачає.

Щодо позовних вимог про зобов`язання КДКА м. Києва порушити дисциплінарну справу щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 , суд зазначає, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів а саме КДКА та ВКДКА, тому суд не вправі зобов`язувати приймати те або інше рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, на підстав ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятий елемент-медіка" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 41982809) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа