Рішення

від 24.11.2021 по справі 640/20952/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м. Київ № 640/20952/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ (адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 24/1, ідентифікаційний код 39897725) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912), в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову від 22.10.2019 №191/19/10/26-20/2210/02/2 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ .

В якості підстав позову позивач зазначає, що відповідачем незаконно накладено на позивача штраф внаслідок перевірки, проведеної з суттєвими порушеннями, а саме:

позапланова перевірка проведена без участі уповноважених осіб суб`єкту містобудівної діяльності;

під час перевірки не надано копію направлення для проведення позапланової перевірки;

позапланова перевірка за зверненням фізичної особи проведена без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) - тобто незаконно;

постанову про накладення штрафу винесено до спливу строку встановленого приписом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/20952/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; запропоновано відповідачу подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 витребувано у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві належним чином завірену копію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019.

На виконання вимог ухвали відповідачем надано витребувані документи.

Разом з тим, відповідач у встановлений судом строк відзиві на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Департаменту від 23.09.2019 року№ 411 Про проведення позапланової перевірки , посадовою особою Департаменту видано/оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 23.09.2019 № б/н.

Згідно направлення для проведення позапланового заходу від 23.09.2019 підставою для проведення позапланової перевірки є наказ Департаменту ДАБІ від 23.09.2019 № 411 та депутатське звернення депутата Київської міської ради Мірошниченка І.М.

У направленні для проведення планового (позапланового) заходу від 23.09.2019 № б/н зазначено провести позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування:

- Замовником будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА ШВИДКО ;

- Генпідрядною організацією - Товариство з обмеженою відповідальністю КДД - ГЕНПІДРЯД ;

- Генеральним проектувальником - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ на об`єкті будівництва: Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера А ) у Подільському районі м. Києва строком дії з 25.09.2019 року по 08.10.2019 року.

За результатами проведеної перевірки та відповідно до п. п. 16. 17 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 08.10.2019 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення.

08.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурної-будівельної інспекції у місті Києві Лисаком С.Ф. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким виявлено порушення проектної організації - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ передало замовнику будівництва ТОВ ФІРМА ШВИДКО проектну документацію на об`єкт Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе. 37. 37 (літера А ) у Подільському районі м. Києва , розроблену з порушеннями, а саме:

- не запроектовано велодоріжки (п.п. 5 п. 10 МУО);

- в підземному паркінгу та на прибудинковій автостоянці не передбачені місця для паркування автомобілів осіб з обмеженими можливостями (не позначені на кресленнях) - вимога п.п. 3 п. 11 МУО;

- об`єкт потрапляє в межу санітарно-захисної зони (завод Фармак ) у якій заборонено проектування житлової забудови;

- відсутні умови ГУ МНС України в м. Києві щодо проектування, будівництва та експлуатації об`єкта з урахуванням вимог ДБН В. 1.17-2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва відповідно вимог п.п. 14 п. 5 МУО;

- в проекті не запроектовано місця відстою велосипедів відповідно до вимог п.п. 2 п. 11 МУО;

- площа озеленення (701,6 м. кв.) згідно проектної документації не відповідає нормативним вимогам.

У зв`язку з наведеним порушено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45. п. 3.15 ДБН 360-92** Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень , п. 5.13 ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення , п.п. 1 п. 5.10 ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів ; ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:20 год 22.10.2019 у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, кабінет 714.

У протоколі наявний запис від підпису та отримання протоколу відмовились. Направлено поштою К-133 0113329965316 .

Постановою від 22.10.2019 № 191/19/10/26-20/2210/02/2 на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності визнано Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність та правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 180630 грн. Постанова набирає законної сили після набрання закінчення строку на її оскарження, а саме 05.11.2019.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 6 Закону № 3038-VI, встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

Згідно з п. 5 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 2 п. 7 Порядку № 553 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки:

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога посадової особи ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 2, та абзаців 6, 7 статті 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , сфера дії якого поширюється з 01 січня 2017 року на органи архітектурно-будівельного контролю з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері, принципами державного нагляду, виконання яких повинні забезпечити органи державного контролю (нагляду) в тому числі архітектурно-будівельного контролю, зокрема є:

- об`єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та безпідставними заявами, а також невідворотність відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Таким чином, позаплановий захід у даному випадку повинен був здійснюватись виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як передбачено вимогами статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Між тим, за час розгляду справи відповідачем не було долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували наявність такого погодження здійснення перевірки позивача.

У даному контексті, будь-які посилання на відсутність вказаних положень у спеціальному законодавстві, що регулює діяльність органів державного архітектурно-будівельного контролю, свідчить про невірне тлумачення норм діючого законодавства без врахування положень, що містяться у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленому під час розгляду справи № 461/3503/17 (постанова від 06.02.2020).

Окрім того, відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).

При цьому, згідно пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: - складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; - видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 21 Порядку № 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що у межах перевірки відповідачем щодо ТОВ ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019, яким зобов`язано усунути допущені порушення законодавства у сфер містобудівної діяльності у термін до 08.11.2019.

Су примічає, що до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА ШВИДКО , Товариство з обмеженою відповідальністю КДД ГЕНПІДРЯД , Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019 виданого замовнику будівництва ТОВ ФІРМА ШВИДКО ;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.10.2019 року виданого замовнику будівництва ТОВ ФІРМА ШВИДКО ;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019 виданого Генпідрядній організації ТОВ КДД ГЕНПІДРЯД ;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.10.2019 виданого Генпідрядній організації ТОВ КДД ГЕНПІДРЯД ;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019 виданого Генеральному проектувальнику ТОВ ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 у адміністративній справі № 640/19912/19 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ШВИДКО , Товариства з обмеженою відповідальністю КДД Генпідряд , Товариства з обмеженою відповідальністю Проектні Інновації задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 скасовано, прийнято постанову, якою, зокрема, визнано протиправним та скасовано припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019 виданого Генеральному проектувальнику ТОВ ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ .

У ході апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 суд вказав, що акті від 08.10.2019, приписі від 08.10.2019 міститься та зроблена відмітка посадовою особою Департаменту про те, що від ознайомлення, підписання та отримання зазначених документів суб`єкт містобудування відмовився, відтак, складені за результатами перевірки акт від 08.10.2019 та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019 посадовою особою Департаменту були надіслані на адресу товариств рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, судом першої інстанції було критично сприйнято твердження позивачів щодо того, що присутність суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, є обов`язковою.

За твердженнями позивачів, перевірка проводилася за участю начальника дільниці ТОВ КДД ГЕНПІДРЯД Проценка Павла Сергійовича, представника за довіреністю ТОВ КДД Генпідряд та ТОВ Фірма Швидко Ксенженко Юлії Миколаївни та головного інженера проектів ТОВ ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ Савраненка Вадима Івановича, які не є уповноваженими особами позивачів.

Колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини не спростовують факт правомірності проведення перевірки, оскільки на відповідача не покладено повноважень на здійснення окремої перевірку дійсності довіреності.

Зазначено про висновок, що відповідач порушив законодавчо встановлений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, чим позбавив апелянтів можливості захистити свої права, порушив принцип рівності перед законом, що є підставою визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ Фірма Швидко ; ТОВ КДД Генпідряд ; ТОВ ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ на об`єкті будівництва Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, (літера А ) у Подільському районі м. Києва з 25.09.2019 по 08.10.2019, за результатом якої складено акт перевірки. Правомірність оскаржуваних рішень, дійсно, знаходиться у безпосередньому зв`язку із законністю дій відповідача щодо призначення, організації, проведення перевірки та підтвердження правильності своїх висновків, а встановлення невідповідності процедури, є підставою для визнання протиправним та скасування винесених за результатами такої перевірки оскаржуваних приписів.

За приписом ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не спростовано встановлених судом обставин у адміністративній справі № 640/19912/19 та не надано заперечень щодо правової оцінки, наведеної у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021.

Суд відмічає, що у якості підстав позову та обґрунтування протиправності прийнятої постанови про накладення штрафу позивач наголошує на допущених процедурних порушеннях, зокрема, в частині проведення перевірки без участі уповноваженої особи ТОВ ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ в той час як головному інженеру Савраненку В.І. не надано довіреності на представництво юридичної особи позивача.

При цьому, матеріали перевірки та провадження щодо правопорушення у сфері містобудівної діяльності не містять документів, що підтверджують наявність у головного інженера Савраненка В.І. права на представництво ТОВ ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ у окреслених правовідносинах з урахуванням положення ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Таким чином, таку довіреність позивач визначеним у акті перевірки особам, станом на день здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, не надавав, що вказує на проведення перевірки без присутності суб`єкта містобудування або його представників у порушення вимог п. 9 Порядку № 553.

Беззаперечним є той факт, що відповідно до положень чинного законодавства відповідач є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а тому є саме тим органом, який уповноважений законодавством України здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль. Водночас, суд вважає, що такий контроль повинен здійснюватися у повній відповідності до встановленого законом порядку, в іншому випадку він суперечить власним завданням.

Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 822/712/16 та від 23.12.2019 у справі № 826/5856/16.

З огляну на викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про скасування постанови від 22.10.2019 № 191/19/10/26-20/2210/02/2 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ .

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2007,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 22.10.2019 №191/19/10/26-20/2210/02/2 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисака Сергія Федоровича про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ .

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНІ ІННОВАЦІЇ (адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 24/1, ідентифікаційний код 39897725) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) у розмірі 2007,00 грн (дві тисячі сім гривень нуль копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко