Постанова

від 18.11.2021 по справі 280/67/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/67/20

головуючий суддя І інстанції - Кисіль Р.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідач) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року в адміністративній справі №280/67/20 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб в сумі 31632.70 грн. та заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2245.08 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі 31632.70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2245.08 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявлена податковим органом до стягнення сума податкового боргу є необгрунтованою та належним чином не підтвердженою. Зауважено, що відповідач не отримував податкові повідомлення-рішення, за якими було сформовано частину податкового боргу.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є платником податків і зборів визначених ст. 8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до витягу з індивідуальної картки платника податків та довідки про податкову заборгованість до бюджету по ОСОБА_1 , станом на час розгляду справи відповідач має податковий борг в загальній сумі 33877,78 грн., який складається з:

- єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2245,08 грн.;

- орендної плати з фізичних осіб у розмірі 31632,70 грн.

Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб виник у зв`язку з наступним:

Відповідач є платником єдиного податку 2 групи на підставі його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1408185100071 від 14.04.2014 (а.с. 4).

20.10.2019 позивачу нараховано єдиного податку в сумі 864,60 грн., в зв`язку з частковою сплатою сума боргу склала 576,88 грн.;

20.11.2019 позивачу нараховано єдиного податку в сумі 864,60 грн.;

20.11.2019 позивачу нараховано єдиного податку в сумі 864,60 грн.

В зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань сума боргу склала 2245,08 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 9).

Податковий борг з орендної плати з фізичних осіб виник на підставі наступного.

Податковим повідомленням - рішенням форми Ф №5923-5207-0815 від 30.06.2019 позивачу визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 40332,71 грн. (а.с.10).

В зв`язку з частковим погашенням заборгованості за податковим повідомленням - рішенням форми Ф №5923-5207-0815 від 30.06.2019, узгоджена сума боргу склала 10166,00 грн., що підтверджується витягом з облікової картки платника податків та довідкою про податкову заборгованість (а.с. 37-38).

Також, 15.10.2019 податковим органом була проведена камеральна перевірка відповідача.

За результатами складено Акт камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб від 15.10.2019 №004169/08-01-52-05/ НОМЕР_2 (а.с. 39-40).

На підставі висновків Акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2019 року №0058255205, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 21466,70 грн. (а.с.46).

Вищезазначене рішення направлялось відповідачу на юридичну адресу, проте повернулось до податкового органу з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання (а.с. 45).

У зв`язку з непогашенням відповідачем наведених грошових зобов`язань, податковий орган звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 33877,78 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 59.1, п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За правилами пункту 95. 4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як свідчать встановлені обставини справи, заявлена до стягнення сума податкового боргу була сформована на підставі податкових повідомленнь - рішеннь № 5923-5207-0815 від 30.06.2019 року, від 03.12.2019 року №0058255205.

Так, податкове повідомленням-рішенням від 03.12.2019 року № 0058255205 було оскаржено відповідачем в судовому порядку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №280/2280/20 позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 03.12.2019 №0058255205.

В подальшому, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №280/2280/20 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, сума податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, визначена податковим повідомленням-рішенням від 03.12.2019 року №0058255205, є узгодженою.

Також, з матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням - рішенням №5923-5207-0815 від 30.06.2019 року відповідачу визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 40332.71 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, однак було повернуто з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак, з огляду на вказані правові приписи, відповідач вважається повідомленним про зміст наведеного податкового повідомлення-рішення.

Що стосується посилань відповідача на неправильне зазначення його адреси на конверті, яким наведене податкове повідомлення- рішення було направлено, а саме неправильного зазначення індексу (71615), в той час як належним є (70320), то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до конверту, яким наведене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу, адресою визначено: АДРЕСА_2 , що відповідає адресі реєстрації і проживання відповідача.

В свою чергу, неправильне зазначеня індексу не мало вплив на недоставлення вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки останнє було повернуто з позначкою за закінченням терміну зберігання , а не у зв`язку з неправильним зазначенням адреси одержувача.

Також, позивачем було сформовано податкову вимогу від 27.09.2019 року № 95518-52 та направлено на адресу відповідача.

Однак, конверт з наведеною податковою вимогою був повернутий на адресу позивача з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відтак, в силу приписів ст. 42 Податкового кодексу України відповідач вважається повідомленним про зміст наведеної податкової вимоги.

Таким чином, з огляду на встановленні обставини щодо наявності у відповідача, на час прийняття рішення судом першої інстанції, непогашеної суми податкового боргу, що останнім не спростовано, та зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

При цьому, посилання відповідача на протиправність нарахування грошових зобов`язань за наведними податковими повідомленнями-рішеннями, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними, оскільки правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.12.2019 року №0058255205 була встановлена в судовому порядку, а податкове повідомлення - рішення №5923-5207-0815 від 30.06.2019 року оскаржено не було, а тому є діючими, а визначені ними грошові зобов`язання є обовязковими до сплати.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року в адміністративній справі №280/67/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко