Рішення

від 17.11.2021 по справі 227/1679/21

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.11.2021 227/1679/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, товариство з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

27.04.2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Шахівської сільської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, товариство з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , після смерті останньої відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки (пай), яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева Добропільського району Донецької області, розміром 7,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0119912 виданий Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області 13.06.1996 року, що належало громадянину ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадкоємцем якого була його сестра - ОСОБА_2 , що прийняла спадщину, але за життя не оформила свої спадкові права. Приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області на ім`я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.03.2020 року, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева Добропільського району Донецької області, розміром 7,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Рішенням Шахівської сільської ради від 23.10.2010 року позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянку в натурі. Також рішенням Шахівської сільської ради від 29.01.2021 року було затверджено вказану технічну документацію ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Шахівської сільської ради та надано земельну ділянку з кадастровим номером 1422086600:01:000:0450, площею 4,4725 у власність. 24.02.2021 року позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку. Але рішенням державного реєстратора №57362443 від 30.03.2021 року позивачу було відмовлено у державній реєстрації прав на земельну ділянку, оскільки були встановлені наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. Відділом у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області була надана копія договору оренди землі укладеного 20.12.2010 року, відповідно до умов якого Добропільська РДА надає, а ТОВ Бета-Агро-Інвест приймає в строкове платне користування спірну земельну ділянку. Таким чином, законодавство не дає змоги державному реєстратору усунути суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами. У зв`язку з викладеним, позивач зазначає, що вона є спадкоємцем першої черги та вважає, що має право на оформлення спадкових прав після померлої матері, однак з вказаних підстав не має можливості це зробити. Також зазначила, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Просить суд визнати за нею право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1941 року народження, на земельну ділянку (кадастровий номер 1422086600:01:000:0450) загальною площею 4,4725 га в умовних кадастрових гектарах ріллі сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Куйбишева на території Шахівської сільської ради за межами населених пунктів Добропільського району Донецької області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН №0119912.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, але від адвоката Гос В.В. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області в судове засідання не з`явився. Сільський голова на адресу суду надіслав клопотання, про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти позову не заперечував, просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області також в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, день та час розгляду справи, ніяких клопотань на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест був належаним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи, про що в матеріалах справи мається відповідне поштове повідомлення. 08.11.2021 року на адресу суду надійшло клопотання від виконавчого директора ТОВ Бета-Агро-Інвест , в якому останній просив розглянути справу без участі їх представника, просив у задоволені позову відмовити з підстав, які викладені у їх відзиві.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як зазначила позивач у своєму позові, вона є рідною донькою ОСОБА_2 , що сторонами та учасниками справи не заперечувалось. Також вказане підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років в с. Олександрівка, про що в матеріалах справи мається відповідна копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24.03.2008 року виконкомом Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області (а.с.14).

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН №0119912, громадянину ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Куйбишева розміром 7,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Відповідно до зазначених змін у вказаному сертифікаті, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №487 від 17.03.2020 року, вказану земельну ділянку було передано ОСОБА_4 (а.с.17).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2020 року, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області, посвідчив, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева, Добропільського району Донецької області розміром 7,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на пісцевості), посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДН №0119912 виданий Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області 13.06.1996 року, що належало гр. ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його рідна сестра громадянка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.15).

Рішенням Шахівської сільської ради №VII-64/71 від 23.10.2020 року, ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 4,4725 га ріллі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Куйбишева на території Шахівської сільської ради за межами населених пунктів Добропільського району Донецької області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0119912 (а.с.18).

Рішенням Шахівської сільської ради №VIII-5/32 від 29.01.2021 року, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Шахівської (Новоторецької) сільської ради. Земельну ділянку (кадастровий номер 1422086600:01:000:0450), площею 4,4725 га надано у власність ОСОБА_1 (а.с.19).

Позивач ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1422086600:01:000:0450.

Але рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Штагер Н.Ю. №57362443 від 30.03.2021 року, позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1422086600:01:000:0450. Вказане рішення мотивоване тим, що за наявними даними Державного земельного кадастру, на земельну ділянку з кадастровим номером 1422086600:01:000:0450 було отримано відомості про її оренду. Так право власності на зазначену земельну ділянку визначено за Добропільською райдержадміністрацією, і вказана земельна ділянка надана в оренду ТОВ Бета-Агро-Інвест строком на 49 років, лата реєстрації права 20.12.2010 року. Відповідно до законодавства державний реєстратор не має змоги усунути суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами (а.с.28).

На адвокатський запит ОСОБА_6 до відділу у Добропільському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (а.с.20), позивачу було надано копію договору оренди землі від 20.12.2010 року.

З вказаного договору вбачається, що він був укладений між Добропільською районною державною адміністрацією та ТОВ Бета-Агро-Інвест , про те, що орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоторецької сільської ради, площею 4,4725 га - рілля на строк 49 років, невід`ємною частиною договору є, зокрема, план меж земельної ділянки (а.с.21, 22).

Відповідно до копії плану (схеми) меж земельної ділянки, кадастровий номер вказаної, у договорі оренди, земельної ділянки є 1422086600:01:000:0450 (а.с.23).

09.06.2021 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області надійшло письмове пояснення на позовну заяву, відповідно до якого посилався на ст. ст. 125, 126 ЗК України. Вказує, що потрібно враховувати вимогу, щодо виконання спадкодавцем за життя активних дій та вимог законодавства щодо приватизації земельної ділянки, а також неможливості завершити процедуру приватизації та реєстрації за собою права власності на землю у зв`язку зі смертю, а тому така земельна ділянка входить до складу спадкового майна. Крім того зазначив, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства України, тому громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації (а.с.81, 82).

Як вбачається з пояснень на позовну заяву ТОВ Бета-Агро-Інвест , які надійшли до суду 15.06.2021 року, підприємство вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою що не підлягає задоволенню. В поясненнях зазначено, що позовні вимоги є незрозумілими, нелогічними та передвчасними. Вважають, що обраний позивачкою спосіб захисту є не ефективним, оскільки у разі задоволення позову, суд по суті продублює рішення Шахівської сільської ради від 29.01.2021 року, про затвердження меж земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 , яке є чинним та таким, що створює для позивача права та обов`язки. Посилались на те, що законодавство до 01.01.2016 року не містило вимогу здійснення державної реєстрації права оренди на нерозподілені земельні ділянки без державної реєстрації права власності та такі земельні ділянки. Державна реєстрація договорів оренди землі до 2013 року, в тому числі і договору оренди земельної ділянки, укладеного 20.12.2010 року між Добропільською РДА та ТОВ Бета-Агро-Інвест , здійснювалась в Державному реєстрі земель, а не в Державному реєстрі прав. В Державному реєстрі земель здійснювалась реєстрація договорів оренди землі, а не речових прав. У зв`язку з викладеним, ТОВ Бета-Агро-Інвест вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а саму позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню (а.с.91, 92).

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Дана стаття кореспондується зі статтями 1, 2 Земельного кодексу України, відповідно до яких земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Аналіз вищезазначених норм Конституції України та Земельного кодексу України свідчить, що органи місцевого самоврядування та органи державної влади у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у цивільні та господарські правовідносини з юридичними та фізичними особами.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Суд зауважує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, про що також зазначав позивач у позовній заяві.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 вже було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом №487 від 17.03.2020 року, відповідно до якого вона отримала у спадок після смерті матері ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева, Добропільського району Донецької області розміром 7,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на пісцевості), посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДН №0119912 виданий Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області 13.06.1996 року, що належало гр. ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його рідна сестра громадянка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.15).

Крім того позивач від місцевої влади отримала дозвіл на розроблення технічної документації на вказану землю (рішення Шахівської сільської ради №VII-64/71 від 23.10.2020 року, а.с.18), розробила зазначену технічну документацію на землю (а.с.29-51) та вказану технічну документацію було затверджено Шахівською сільською радою і земельна ділянка (кадастровий номер 1422086600:01:000:0450) площею 4,4725 га передана у власність ОСОБА_1 (рішення Шахівської сільської ради №VIII-5/32 від 29.01.2021 року, а.с.19).

У зв`язку з чим, суд робить висновок про те, що позивач ОСОБА_1 , фактично реалізувала своє право на спадкове майно через нотаріальний орган, а також отримала від місцевої влади у власність земельну ділянку вже із встановленими межами в натурі (на місцевості), загальною площею га ріллі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Куйбишева на території Шахівської сільської ради за межами населених пунктів Добропільського району Донецької області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0119912.

Вказане свідоцтво про право на спадщину за законом №487 від 17.03.2020 року, а також рішення Шахівської сільської ради №VIII-5/32 від 29.01.2021 року є чинними та не скасованими, право ОСОБА_1 на спадщину у вигляді спірної земельної ділянки ніким не заперечується.

Крім того, відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику в справах про спадкування , згідно якого, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем неправильно визначено спосіб захисту порушеного права, відповідач не порушував законних прав позивача, тому ОСОБА_1 необхідно визначити вірний спосіб захисту своїх прав, який передбачено чинним законодавством.

Разом з тим, відповідно до ст. 49 ЦПК України, суд позбавлений процесуальної можливості самостійно змінювати предмет чи підставу позовних вимог, а тому у задоволені позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 84, 89, 141, 259, 263-265, 268, 355, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, товариство з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя В.М. Любчик

17.11.2021