Рішення

від 22.11.2021 по справі 461/6967/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6967/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

за участю: прокурора Вовк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9; код ЄДРПОУ: 02910031) в інтересах держави особі Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79006, м. Львів,пл.. Ринок, 1, код ЄДРПОУ:04055896) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , перебуває у Державній установі Збаразька виправна колонія №63 , що за адресою: 47431, Тернопільська область, Збаразький район, с.Доброводи, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: невідомий) про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 16 595, 62 грн.

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що Вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2020 у справі №461/7479/20, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова №35 від 22.07.2021, потерпілий - ОСОБА_2 , 1974 року народження, з 22.06.2020 по 08.07.2020 перебував на стаціонарному лікуванні Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова в РАВ та хірургічному відділенні. Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілого становить 16 595,62 грн., які на даний час не відшкодовано.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.10.2021 року відкрито провадження, в порядку спрощеного позовного провадження.

Прокурор в судовому засіданні подану заяву підтримав з підстав, викладених у ній, та просив задовольнити.

Представник позивача - Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.8 ч.2ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2020 у справі №461/7479/20, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 22.06.2020 року о 21 год. 15 хв., перебуваючи у сквері, поблизу церкви святих Ольги та Єлизавети, що знаходиться на пл. Кропивницького, 1 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час суперечки з потерпілим ОСОБА_2 , нанесла йому удари ножем в ділянку грудної клітки, чим спричинила, згідно висновку судово-медичної експертизи множинні колото- різані рани на грудях справа і зліва, які проникали у плевральну порожнину з пошкодженням серця, легені, підключичної артерії та гілки плечового сплетіння, які супроводжувались накопиченням крові в плевральній порожнині та сильною кровотечею із підключичної артерії, травматичним шоком, що відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.І ст. 121 КК України.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова №35 від 22.07.2021, потерпілий - ОСОБА_2 , 1974 року народження, з 22.06.2020 по 08.07.2020 перебував на стаціонарному лікуванні Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова в РАВ та хірургічному відділенні.

Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілого становить 16 595,62 грн., які на даний час не відшкодовано.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Окрім того, відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України за №11 від 07 липня 1995 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

З огляду на вказане, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати державному бюджету 16 595,62 грн. збитків, завданих злочином, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про прокуратуру , прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

За приписами ч.2 ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Судом встановлено, що у відповідь на лист Галицької окружної прокуратури міста Львова від 06.08.2021 №14.50/105-4827 вих-21 щодо вжиття заходів з метою повернення коштів до міського бюджету, витрачених на лікування потерпілого, Львівська міська рада листом №2901-вих-72786 від 13.08.2021 повідомила, що не зверталася до суду щодо стягнення з ОСОБА_1 , яка вчинила кримінальне правопорушення затрачених коштів Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова на лікування потерпілого у розмірі 16 595,62 грн.

У даному листі зазначено, що у разі подання в інтересах Львівської міської ради прокуратурою позовної заяви про стягнення зазначених вище коштів з ОСОБА_1 , зазначений позов буде підтримано.

Згідно із ст.ст. 140, 142, 145 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам (ч. 1 ст. 10, ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать, окрім іншого, видатки на охорону здоров`я.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Львівська міська рада, на яку законом покладено обов`язок здійснювати функції і повноваження місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова, в тому числі щодо наповнення міського бюджету, у даному випадку - стягнення витрат комунальних закладів охорони здоров`я на лікування потерпілих від злочину, що випливає з вимог, зокрема, ст.ст. 140, 142, 145 Конституції України, ст.ст. 10, 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, п. З ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 26.06.2019 у справі № 587/430/16 -ц зазначив, що у випадку коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, (п. 26). В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визнав стороною у справі певний орган (п. 27).

Таким чином, враховуючи те, що вирок відносно ОСОБА_1 ,, яким її визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, набрав законної сили, відповідач доказів на спростування позовних вимог не подала, розмір витрат на лікування підтверджений відповідними доказами, вона зобов`язаний відшкодувати до місцевого бюджету м. Львова витрати Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова , понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення. З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 60, 61, 88, 214, 215-218, 373 ЦПК України, ст.1166, 1191, 1195, 1206 ЦК України, Законом України Про Прокуратуру , Конституцією України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 до місцевого бюджету м. Львова понесені Комунальним некомерційним підприємством Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова (код ЄДРПОУ: 01996639, вул.І.Миколайчука, 9, м.Львів, 79034), витрати в розмірі 16 595,62 грн на лікування потерпілого ОСОБА_3 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2270 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя Волоско І.Р.