Рішення

від 23.11.2021 по справі 641/1843/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/167/2021 Справа № 641/1843/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

при секретарі - Думчиковій В.В.

справа № 641/1843/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: Департамент територіального контролю Харківської міської ради про знесення самочинно збудованих об`єктів за рахунок їх власників, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за свій рахунок та своїми силами знести всі самочинно побудовані гаражні бокси, всі самочинні побудовані гаражі, будівлю мийки для автомобілів та зливну яму для мийки автомобілів, які розташовані на земельних ділянках: кадастровий номер 6310136900:06:010:0042, кадастровий номер 6310136900:06:010:0038, кадастровий номер 6310136900:06:010:0039, кадастровий номер 6310136900:06:010:0041, кадастровий номер 6310136900:06:010:0040, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що вінє власником: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки 0,1 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310136900:06:010:0029; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1128 га, кадастровий номер 6310136900:06:010:0030. Земельна ділянка площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1128 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , розташовані рядом і безпосередньо межують одна з одною. Поруч з його земельними ділянками та поруч з його житловим будинком незаконно проводяться самочинні будівельні роботи з будівництва нежитлових будівель, а саме гаражних боксів, гаражів, будівлі мийки для автомобілів та великої зливної ями для мийки автомобілів, за адресою АДРЕСА_1 . Вказане будівництво проводиться Відповідачами - власниками земельних ділянок та на їх земельних ділянках, які знаходяться поруч з його земельними ділянками та поруч з його житловим будинком. Протиправні дії відповідачів по проведенню вищезазначеного самочинного будівництва порушують його права, порушують пожежну безпеку, його санітарне та екологічне благополуччя. Земельні ділянки за цільовим призначенням виділялися відповідачам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та для індивідуального садівництва, а не для будівництва великого гаражного кооперативу, де постійно в безпосередній близькості до його земельних ділянок будуть постійно викидатися в повітря багато шкідливих вихлопів з автомобілів, мийка автомобілів з використанням шкідливих хімічних речовин буде забруднювати шар землі і його свердловину з якої він набирає воду та в землю - в його земельні ділянки буде попадати забруднена шкідливими хімічними речовинами вода, що приведе до загибелі його зелених насаджень та до захворювань його, його родичів та членів його родини. Великі бетонні паркани між земельними ділянками житлових будинків і присадибних ділянок не передбачені ДБН і будуть обмежувати провітрюваємість його земельних ділянок. Крім того, одна з самочинних споруд - будівля мийки для автомобілів зі зливною ямою, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6310136900:06:010:0041 знаходиться в охоронній зоні кабельного зв`язку, а також самочинно побудовані і знаходяться з порушенням норм відступу від червоної лінії. На цій лінії, в цьому місці земельної ділянки є обмеження використання, тому що проходить кабель спецзв`язку, якраз між зливною ямою та будівлею мийки, яка знаходиться на червоній лінії. Він та його теща ОСОБА_9 неодноразово зверталися до Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради з заявами щодо самочинного будівництва. При цьому вже у вересні 2019 року на сайті в мережі Інтернет була розміщена інформація про продаж гаражів в новому гаражному кооперативі Вікінг, за ціною 6000 доларів США, розміром 6x4 метри. Також зазначається, що нібито є документи та земля відведена під кооператив і завершення будівництва в кінці 2020 року, що є обманом споживачів. Департамент територіального контролю Харківської міської ради та Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради встановили, що в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування, та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної комісії України ( ведеться з 2011 року ), розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо зазначеного об`єкта. Спеціального дозволу на виконання будівельних робіт на вищезазначених земельних ділянках не видавалося. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради приймалися відповідні дії щодо усунення самочинного будівництва. Начальник Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради також звертався до Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області та до керівника Харківської місцевої прокуратури №5 з проханням внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, та невідкладно розпочати досудове розслідування. У подальшому було відкрито кримінальне провадження. За заявою його тещі ОСОБА_9 . Харківською місцевою прокуратурою №5 28.11.2019 р. було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221070000240 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. Вважає діъ відповідачів незаконними та такими, що порушують його права, в зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Григор`єва Б.П. від 12.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

02.04.2020 року відповідачем ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Позивачем не доведено, що будівельні роботи виконуються саме відповідачами, власниками земельних ділянок. Крім того, відповідно до норм діючого законодавства, з вимогами про знесення самочинного будівництва можуть звертатись відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Посилання позивача, що на його земельну ділянку будуть постійно викидатись багато шкідливих хімічних речовин є лише припущеннями позивача, які не підтверджені жодними належними доказами. Вважає, шо права позивача порушені не були, а викладені в позові обставини обґрунтовуються виключно не підтвердженими суб`єктивними припущеннями останнього, от він взагалі не може виступати позивачем в даній судовій справі. За наявною інформацією, станом на сьогоднішній день, за даною адресою компетентними органами не виносився припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а отже такі порушення виявлено не було, так само як і не вирішено питання щодо можливості проведення перебудови об`єктів будівництва, що не спростовується позивачем та не підтверджується матеріалами судової справи і вкотре підтверджує безпідставність вимог ОСОБА_1 . Просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Григор`єва Б.П. від 09.04.2020 року продовжено строк проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Григор`єва Б.П. від 04.06.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Музиченко В.О. від 09.09.2020 року зазначену цивільну справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Музиченко В.О. від 20.08.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Третя особа Департамент територіального контролю Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310136900:06:010:0029, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мараєвою Я.В.

Також, ОСОБА_1 є власником житлового будинку літ. А-1 з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці загальною площею 0,1128 га, кадастровий номер: 6310136900:06:010:0030, що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 14.12.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Горбатюк В.С.

31.10.2019 року ОСОБА_9 , Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради повідомлено, що розглянуто її звернення та зазначено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ведеться з 2011 року), розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України інформація проведення будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136900:06:010:0038, 6310136900:06:010:0039, 6310136900:06:010:0040, 6310136900:06:010:0041, 6310136900:06:010:0042 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради листами від 16.08.2019 та від 22.08.2019 зверталась до Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області в якому просила вжити заходів в межах компетенції та сприяти виконанню повноважень покладених на інспекцію щодо явки до інспекції ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ОСОБА_3

08.11.2019 року ОСОБА_9 , Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради повідомлено, що в реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів ДАБІ України розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо зазначеного об`єкта відсутня. Під час виходу на місце представниками інспекції візуальним оглядом встановлено, що на огородженій земельній ділянці проведені роботи з будівництва гаражів. Суб`єкти містобудування, що мають відношення до даного об`єкту та доступ до об`єкту були відсутні. Інспекцією вжито заходів щодо забезпечення явки власників земельних ділянок, для надання пояснень.

На запит суду про розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42019221070000222 від 17.10.2019, Відділом поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 в Харківській області надано постанову про закриття кримінального провадження від 22.07.2021 року. Підставою для закриття кримінального провадження стала відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Відповідно до ст.95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 ЗК України).

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осiб на земельнi дiлянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом способів.

Разом з тим, за вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом статей 13, 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (статті 79, 79-1 ЗК України).

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (стаття 103 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

За змістом частини першої статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Частиною другою статті 90 ЗК України визначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із способів захисту прав на земельну ділянку є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також застосовування інших, передбачених законом, способів (стаття 152 ЗК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про землеустрій , межування земель - це комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка. План земельної ділянки - графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об`єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Згідно п. 5.1 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до п. 6.1 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями земельно-технічної експертизи є визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Вирішуючи питання про знесення нерухомого майна, суди в кожному випадку з`ясовують, яку частину земельної ділянки займає споруджена будівля, її розмір і конфігурацію, яка частина будівлі підлягає знесенню. За необхідності з`ясування питань, що виникають при розгляді справи і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу. Невстановлення вказаних обставин унеможливлює виконання такого рішення.

Зазначене узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 19 квітня 2017 року у справі № 6-129цс17.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

При цьому, цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Тобто, саме на позивача покладено обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, при розгляді справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і не застосовує самостійно для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, якщо позивач не обґрунтовує ними свої вимоги з наданням відповідних доказів, і застосування цих норм призводить до зміни предмета позову або обраного способу захисту прав та інтересів.

Тобто, на думку суду, виходячи з аксіоми цивільного судочинства jura novit curia - суд знає закон , при розгляді справи суд дійсно повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, яка проте не може бути застосована судом для вирішення спору по суті за відсутності відповідного клопотання позивача у справі, оскільки інший підхід суду порушив би принцип диспозитивності судового процесу та правомірні очікування як позивача (який звертається саме з певним чином обґрунтованою в правовому аспекті вимогою) так і відповідача (який заперечуючи проти позову наводить доводи саме щодо тих підстав та обґрунтувань, які наводяться позивачем у справі).

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.09.2019 по справі № 917/1739/17.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об`єкта є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду.

Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до п. д ч.1 ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі.

Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд лише за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Проводячи аналіз зазначених правових норм, суд доходить до висновку, що знесення самочинно збудованого нерухомого майна саме в судовому порядку допускається тільки у тому разі, якщо зазначене майно збудовано з істотним порушення будівельних норм і правил, з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, у разі неможливості провести відповідну перебудову цього майна або відмови особи від проведення цієї перебудови.

Крім того, відповідно до п.п.5, 17, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , право на звернення до суду, згідно до вимог статті 376 ЦК, з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Відповідно до положень статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 Земельного кодексу України. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 18.04.2019 по справі № 206/6229/15-ц дійшов висновку, що право на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва на підставі статті 376 ЦК України сусідній землекористувач не має, таке право належить зокрема відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №522/5487/17, вбачається наступне: Проаналізувавши зміст ч.1 ст.38 та п.3 ч.4 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі ч.1 ст.38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконання.

Отже, згідно вимог ст.38, ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і ст.376 ЦК України, орган державного архітектурно-будівельного контролю за наявності обставин, передбачених абзацом першим частини першої статті 38 цього Закону (у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою), уповноважений та зобов`язаний видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі абз.2 ч.1 ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв`язку з його невиконанням.

Тобто, виходячи із аналізу вищевказаної норми закону, орган державної влади або орган місцевого самоврядування може заявити позов про перебудову і тільки у разі відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, здійснити таку перебудову, за позовом органу державної влади або органу місцевого самоврядування суд може винести рішення про його знесення.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Натомість, позивачем не надано суду жодного належного та об`єктивного доказу того, що відповідачами збудовано самочинне будівництво у вигляді гаражів, розташованих біля межі з територією домоволодіння позивача, що вказані споруди будь-яким чином порушують його права. Твердження позивача про те, що до його земельних ділянок будуть постійно викидатися в повітря багато шкідливих вихлопів з автомобілів, мийка автомобілів з використанням шкідливих хімічних речовин буде забруднювати шар землі і йому в свердловину з якої він набирає воду та в землю з його ділянки буде попадати забруднена шкідливими хімічними речовинами вода, що приведе до загибелі його зелених насаджень та до захворювань його, та члені його сім`ї, жодними доказами не підтверджені та є лише його припущеннями.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Також, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову суд вважає необхідним залишити за позивачем понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, та керуючись, ст.ст. 12, 76-81, 141,258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: Департамент територіального контролю Харківської міської ради про знесення самочинно збудованих об`єктів за рахунок їх власників - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_8 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , АДРЕСА_9 .

Третя особа: Департамент територіального контролю Харківської міської ради, код ЄДРПОУ: 04059243, м. Харків м-н Конституції 7.

Повний текст рішення суду виготовлений 25.11.2021 року.

Суддя: В. О. Музиченко