Рішення

від 11.09.2007 по справі 33/161-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.07р.

Справа № 33/161-07

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов

до  Приватного підприємства

"Стройліфтсервіс", м. Дніпропетровськ

про

стягнення 264 000грн.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 29 листопада 1996

року Стаханівським МВ УМВС України в Луганській області

Від відповідача: Романенко П.В.,

довіреність №1 від 12.03.2007 року

СУТЬ

СПОРУ:

Позивач -приватний підприємець

ОСОБА_1  звернувся  до господарського суду Дніпропетровської

області з позовом до ПП "Будліфтсервіс" про стягнення  264 000 грн. 

і витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що

на виконання своїх договірних зобов'язань по  договору 

№ НОМЕР_2  на поставку продукції ,

який був укладений між сторонами, позивачем було перераховано кошти у розмірі

264 000 грн. , а відповідачем поставка продукції здійснена не була , в зв'язку

з чим виникла заборгованість на вищезазначену суму, просить суд позовні вимоги

задовольнити в заявленій сумі.

Представник відповідача в судовому

засіданні і відзиві на позов, посилаючись , на те що відповідач на виконання

договору   № НОМЕР_2 поставив позивачу

ліфтове обладнання на суму 224 400 грн., а саме 1 повністю укомплектований і 1

укомплектований на 70% ліфти вантажопідйомністю 1000 кг. , не

комплектність  поставки товару відбулася

не з вини відповідача , а в наслідок форс - мажорних обставин,    просить суд відмовити   в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 11.09.2007

р.  за згодою представника позивача  та відповідача  оголошено вступну  та резолютивну частини рішення суду .

Розглянувши наявні матеріали

справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача і

відповідача , суд

ВСТАНОВИВ :

10.01.2006 р.   між ПП "Будліфтсервіс"

(постачальник)  та ПП "ОСОБА_1

(покупець) було укладено договір на поставку продукції( далі-Договір). За

умовами якого постачальник зобов"язався поставити продукцію, а саме ліфти

пасажирські та вантажопасажирські ), а покупець прийняти і оплатити в кількості

, об"ємі , по якісним показникам відповідно до Специфікації  або бухгалтерських документах, які є

невід"ємною частиною до Договору.

Ціна договору складає 264 000 грн.

(п. 3.1 Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 до

Договору строк поставки -  в термін 60

календарних днів після узгодження будівельного завдання     і отримання передоплати .  Умовою поставки є  100 % перерахування коштів на р/р

постачальника. Умови оплати  80%

передоплати  і 20% після отримання

письмового повідомлення про готовність к 

відвантаженню.

Як вбачається з матеріалів справи

,  відповідачем було  виставлено 

рахунок № НОМЕР_3 на суму 264 000 грн. , 

які позивач  на виконання своїх

договірних зобов"язань  платіжним дорученням

НОМЕР_10перерахував відповідачу              

213 000 грн. (  80% передоплати).

Листом № НОМЕР_4 відповідач

повідомив позивача , що ліфти підготовлені до відвантаження і поставлені

на  адресу останнього в строк з 17.05.по

24.05.2006 р.  з проханням доплатити

частину коштів.

Позивач платіжним дорученням

НОМЕР_5. перерахував на р/р відповідача 51 000 грн. (20% предоплати). 

Відповідач на виконання своїх

договірних зобов"язань поставив позивачу 

товар -ліфтове обладнання  вагою

1000 кг. не комплектованою кількістю 1, 7 на суму 224 400 грн., що

підтверджується накладною НОМЕР_6

Факт отримання товару

підтверджується підписом повноважного представника відповідача на накладній

скріплений печаткою.

Таким чином недопоставленою

лишилась частина  товару вартістю 264 000

грн.  -224 000 грн.  = 39600 грн.

Посилання відповідача на те ,

що  некомплектність поставки товару

відбулася не з його вини , а в наслідок дії форс - мажорних обставин,

посилаючись на те що з метою поставки продукції позивачу відповідач уклав

зовнішньоекономічний контракт НОМЕР_7  із

компанією "Юніт Про Інвестменс ЛТД" Болгарія , за яким на умовах

СІР  м.Дніпропетровськ прибав ліфтове

обладнання , що підлягає постачанню позивача. Однак при перевезені обладнання

до м. Дніпропетровська для постачання ПП "Будліфтсервіс" потрапив у

дорожньо - транспортну пригоду в наслідок чого ліфтове обладнання було

пошкоджено,  яке підтверджується

повідомленням від постачальника та сертифікатом Болгарської торгово-

промислової палати НОМЕР_8 в зв"язку з чим виникла недопоставки товару

позивачу  , тому це є  підставою 

для звільнення від відповідальності за неналежне виконання

зобов"язань по Договору судом не приймаються. 

Відповідно до частини 1 статті 617

Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від

відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення

сталося внаслідок випадку або непереборної сили. 

Відповідно до п.7.1 Договору

сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання

зобов'язань , якщо воно є внаслідок   

непереборної сили, яка виникла після укладення договору і діє на період

його виконання в незалежності    від

волевиявлення  сторони, яка не могла

їх  передбачити та упередження

Відповідно до п.7.2 Договору в разі

виникнення обставин не переборної сили сторони зобов'язані не пізніше чім за 10

календарних днів повідомити про них в письмовій формі (листом, факсом,

телеграмою) іншу сторону, вказавши характер обставин що виникли,  можливість 

і строки виконання (невиконання) зобов'язань  в затверджених посвідченням Торгово -

Промислової палати або іншого компетентного органу. 

           Як вбачається з матеріалів  справи, 

відповідно до п. 7.2 Договору 

відповідач  не повідомляв позивача

про настання форс-мажорних обставин, вказавши характер цих  обставин що виникли,  можливість і строки виконання своїх  договірних зобов"язань , тому   підстав для звільнення відповідача  від відповідальності  внаслідок непереборної сили які судом не

приймаються в якості доказів  не  має. 

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно

до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не

можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.     

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки 

продавець  (постачальник),  який здійснює 

підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати 

у встановлений   строк   (строки) 

товар  у  власність 

покупця  для використання його у

підприємницькій діяльності або в інших 

цілях, не пов'язаних з особистим, 

сімейним,  домашнім або іншим

подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за

нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні

положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або

не випливає з характеру відносин сторін.      

Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання умов договору

щодо поставки оплаченого позивачем 

товару.

            На момент розгляду справи

основна  заборгованість відповідача

складає 39600 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні,

внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані,  підтверджені матеріалами справи і підлягають

задоволенню.

Статтею 525 Цивільного кодексу

України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не

допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно до ч.2  статті 193 Господарського кодексу України

кожна сторона повинна вжити усіх заходів, 

необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу.

Кожна особа має право звернутися до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

(ст. 16 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд прийшов

до висновку про часткове задоволення 

позовних вимог.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України

судові витрати по справі покласти на відповідача пропорційно задоволеним

вимогам.

 Керуючись статтями 47, 32-34, 44,

49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський

суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства

"Будліфтсервіс" (49000, м.Дніпропетровськ,   пр. Кірова , 44Б кв. 50 р/р26008013010045 в

ДФ ВАТ "Іноваційно-промисловий банк", МФО 306986, ЄДРПОУ 33808315) на

користь приватного підприємця  ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_9) 

39 600  (тридцять дев'ять тисяч

шістсот) грн.  заборгованості,   396 грн. -витрат  по сплаті державного мита та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення підписано 19.09.2007

року