Вирок

від 25.11.2021 по справі 368/1003/17

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1003/17

номер провадження 1-кп/368/29/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2021 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальне провадження № 12017110190000134 від 24.02.2017 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, непрацюючого, неодруженого, освіта середня, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

?07.09.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст.. 185 ч. 3, ст.ст.. 70, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,

?23.12.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області звільнено на підставі ст.. 81 КК України умовно-достроково на 10 місяців 7 днів,

?22.07.2020 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- сторони обвинувачення прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4

- сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3

захисникаобвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 26.12.2016 у денну пору доби, точно не встановлено, перебував у м. Ржищів Київської області, де зустрівся з своїм знайомим ОСОБА_6 , який до нього приїхав на автомобілі ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , виданого МРЕВ-1 м. Київ 14.08.2003, ОСОБА_7 та яким фактично розпоряджається його батько ОСОБА_8 .

В цей час у ОСОБА_6 виник умисел вчинити повторно таємне викрадення чужого майна, а саме металобрухту з приміщень ферм тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Джерельна, 2-б, с. Уляники Кагарлицького району Київської області та належить ТОВ «Ковчег Успіху». ОСОБА_6 , запропонував ОСОБА_3 вчинити удвох з ним таємне викрадення металобрухту з вказаних приміщень ферм та в подальшому збут його, чим незаконного збагатитися, на що ОСОБА_3 відповів згодою, вступивши в злочинну змову з ОСОБА_6

26.12.2016 приблизно о 22 год. ОСОБА_6 діючи умисно, керуючи корисливим мотивом, на автомобілі марки ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_3 прибув до м. Ржищів, де зустрівся за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 .

Керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, за попередньою групою осіб спільно з ОСОБА_6 , взяв у тимчасове користування у знайомого ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , якого не повідомили про свої злочинні наміри, автомобільний причеп невстановленої досудовим розслідуванням марки та моделі, який не зареєстрований в установленому законом порядку, прикріпивши його до автомобіля.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_6 на автомобілі марки ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 26.12.2016 року приблизно о 23 год. прибув до неогородженої території тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Джерельна, 2-б, с. Уляники Кагарлицького району Київської області та належить ТОВ «Ковчег Успіху».

Зупинивши автомобіль поблизу однієї з ферм тваринницького комплексу ОСОБА_6 взяв з автомобіля гайковий ключ та попередньо упевнившись, що сторонні особи поблизу відсутні і їх дії ніхто не помітить, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , у двох з останнім проникли через незамкнуті ворота до приміщення ферми, звідки таємно від оточуючих, вчинили крадіжку металевої печі - буржуйки та металевої годівниці для тварин, що мають вартість для ТОВ «Ковчег успіху» як металобрухт, який завантажили разом з ОСОБА_10 до причепа автомобіля.

Продовжуючи свої, об`єднані злочинним умислом дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом підійшов разом з останнім до вхідних воріт приміщення ферми розташованого, поруч, де ОСОБА_6 за допомогою гайкового ключа розкрутив гвинт гайкою на запірному пристрої воріт, якими вони були зачинені.

Проникнувши через відкриті ними ворота до приміщення ферми, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , таємно викрали з вказаного приміщення три металеві хвіртки кліток для утримання тварин, що мають вартість для ТОВ «Ковчег успіх» металобрухт, які також завантажили до автомобіля.

З викраденим металобрухтом чорних металів вартістю 4,38 грн. за 1 кг загальною вагою 240 кг. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ТОВ «Ковчег Успіху» майнову шкоду на загальну суму 1051 грн. 20 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю та пояснив, що це було приблизно після обіду, коли вони домовилися зустрітися із ОСОБА_6 , який повідомив, що вони з`їздять в одне місце, де йому сподобається. Потім вони поїхали у с. Уляники. Вони поставили машину і трохи йшли. Коли прийшли, то побачив ангари, які були зачинені. Замки відкривав ОСОБА_11 а потім він зрозумів, що вони прийшли по метал. Вони повиривали кормушки, які відносили до машини, яка була з прицепом. Потім вони викотили буржуйку, яку також поклали у прицеп. Потім вони ходили ще в один ангар. Весь метал вони погрузили до прицепу і поїхали. Метал здавав лише ОСОБА_12 . Кошти ніяких він не отримував. Завдану потерпілом шкоду, було відшкодовано, про що потерпілий писав відповідну заяву. Щиро кається та просить суворо не карати та надати йому ще один шанс.

Представник потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковчег Успіху» ОСОБА_13 в судові засідання не з`являвся, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд кримінального провадження слухати у його відсутність. У зв`язку із відшкодуванням йому нанесених збитків та відсутність претензій, просив не призначати покарання у виді позбавлення волі.

Також винність обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться письмовими доказами по справі, зокрема:

?витягом з кримінального провадження (т. 2 а.с. 77-81) встановлено, що в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12017110190000134 від 24.02.2017 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, встановлено, що 26.12.2016 ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_3 через ворота проникли до приміщення ферми, що знаходиться на території тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ТОВ «Ковчег Успіху», звідки вчинили крадіжку кустарного виробництва піч-буржуйку, металеву кормушку для тварин та дві хвіртки з кліток для утримання тварин;

?протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т. 2 а.с. 94) встановлено, що ОСОБА_13 повідомив, що в період часу з липня 2016 р. по 29.12.2016 року систематично виявляли відсутність металевих конструкцій та інших речей з території ферми, що розташована по АДРЕСА_3 ;

?заявою ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 95), який дав дозвіл на проведення огляду тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ТОВ «Ковчег Успіх», директором якого він являється;

?протоколом огляду місця події від 28.06.2017 р. (т. 2 а.с. 96-97), схемою до протоколу (т. 2 а.с. 98) та фото таблицею до протоколу (т. 2 а.с. 99-109), що було проведено в присутності двох понятих та ОСОБА_13 , де було огляд місця вчинення кримінального правопорушення та зафіксовано пошкодження замків та відсутністю решіток, годівниць та інших речей;

?рішенням І сесії VII скликання Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 11.11.2015 р. (т. 2 а.с. 110) було перейменовано вулицю «Радянська» на вулицю «Джерельна» в селі Уляники Кагарлицького району Київської області без зміни поштових номерів житлових будинків, установ та споруд;

?інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 20.04.2016 р. (т. 2 а.с. 111-112) вбачається, що ТОВ «Успіх ковчег» належить будівля, комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 ;

?копією технічного паспорту на нежитлові будівлі по вул.. Радянська, 2 б село Уляники Кагарлицького району Київської області (т. 2 а.с. 123-133), з опис конструктивних елементів приміщень та поверховим планом;

?договором купівлі продажу частки у статутному капіталі від 13.05.2016 р. (т. 2 а.с. 134-135), згідно якого ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_13 купив частку у статутному капіталі ТОВ «Ковчег Успіх»;

?заявою ОСОБА_13 від 27.06.2017 р. (т. 2 а.с. 136), який просив залучити його представником потерпілого ТОВ «Ковчег успіху»;

?заявою ОСОБА_13 від 28.06.2017 р. (т. 2 а.с. 163), якою він добровільно видав як речовий доказ саморобну буржуйку, яку було викрадено у грудні місяці 2016 р.;

?протоколом огляду речей від 28.06.2017 р. (т. 2 а.с. 164-165) та ілюстративною таблицею до протоколу огляду речей (т. 2 а.с. 166-168), який було проведено у присутності двох понятих та представника потерпілого ОСОБА_13 та оглянуто буржуйку, яку було викрадено у кінці грудня 2016 р.;

?постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 29.06.2017 р. (т. 2 а.с. 169), згідно якої виявлену та вилучену під час огляду речей 28.06.2017 р. буржуйку у представника потерпілого ТОВ «Ковчег Успіху» ОСОБА_13 визнано речовим доказом;

?розпискою від 28.06.2017 р. (т. 2 а.с. 170), якою ОСОБА_13 отримав від слідчого на відповідальне зберігання піч буржуйку, яку зобов`язався зберігати до розгляду справи;

?заявою ОСОБА_15 від 29.06.2017 р. (т. 2 а.с. 171), згідно якої він добровільно видав аркуш паперу з рукописним текстом про кількість та вагу металевих речей, прийнятих ним у ОСОБА_6 ;

?протоколом огляду речей від 29.06.2017 р. (т. 2 а.с. 179-180), який було проведено у присутності двох понятих та ОСОБА_15 , згідно якого було оглянуто аркуш паперу з рукописним текстом про кількість та вагу металевих речей, прийнятих ним у ОСОБА_6 ;

?постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 29.06.2017 р. (т. 2 а.с. 182), згідно якої виявлений та вилучений під час огляду речей 29.06.2017 р. аркуш паперу з рукописним текстом ОСОБА_15 визнано речовим доказом;

?заявою ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 184), який добровільно видав в якості речового доказу фрагмент відеозапису камер відеоспостереження території складу магазину;

?протоколом огляду речей і документів від 29.06.2021 р. (т. 2 а.с. 185-186) та фото таблицею (т. 2 а.с. 187-193) та оптичним диском з відео файлом (т. 2 а.с. 194) оглядом встановлено, що на оптичному носії диску CD-R80 який має серійний номер 170115LВ2658 містяться п`ять відеофайлів з назвами: 006R161213084230.dav; 004R161227081330.dav; 006R161213083630.dav; 004R161213083740.dav; 006R61227081440.dav. При перегляді відео файлів за допомогою комп`ютерної техніки /ноутбука Асус»/ встановлено, що у вказаний час на огороджену територію заїздить автомобіль ВАЗ 2101 бежевого (кофейного) кольору з причепом сірого кольору При в`їзді з через передні праві двері з автомобіля виходить пасажир, особа, яка рухається в напрямку задньої частини автомобіля та зникає з поля зйомки відеокамери. В причепа проглядається частково серед вантажу дві спарені між собою перегородкою предмети схожі на вузьколійні рельси. Після виходу пасажира з салону автомобіль заїздить на автомобільні стаціонарні ваги, з яких з`їздить вглиб території через нетривалий проміжок часу. У вказаний час на огородженій території, де насипом лежать металеві речі, знаходиться автомобіль ВАЗ 2101 бежевого (кофейного) кольору з причепом сірого кольору, автомобіль має тоноване скло на дверях, спереду автомобіль на капоті має сполер. Поруч знаходиться чоловік який розвантажує з причепа предмети, серед проглядається предмет прямокутної форми у вигляді каркасу, предмет прямокутної форми у вигляді листа та два спарених між собою перетинами предмети схожі на вузькоколійні рельси. Після розвантаження причепа, чоловік сідає в автомобіль розвертає автомобіль з причепом на території і під`їздить до насипу знову, де через задні ліві двері знову із салону автомобіля розвантажує, кидаючи на купу, ще якісь речі. У вказаний час з огородженої території, через ваги без зупинки виїздить автомобіль ВАЗ 2101 бежевого (кофейного) кольору з причепом сірого кольору, автомобіль має тоноване скло на дверях, спереду автомобіль на капоті має сполер. Після розвантаження чоловік сідає за кермо та від`їздить від насипу та зникає з поля зйомки відеокамери;

?висновком експерта № с-294 від 20.07.2017 року (т. 2 а.с.209) встановлено, що залишкова вартість викраденого металобрухту, станом на момент вчинення злочину, згідно цін, діючих в приймальних пунктах металобрухту та інтернет-сайтах покупців, становить 3679,20 грн., згідно якого середня вартість 1 кг металобрухту чорних металів станом на грудень 2016 р. становила 4,38 грн., а отже вартість викраденого металобрухту чорних металів станом на момент вчинення 4,38 х 240 = 1051,20 грн.;

?заявою ОСОБА_6 від 28.07.2017 р. (т. 3 а.с. 26), який добровільно надав для огляду в якості речового доказу монтіровку та гайковий ключ, які ним використовувалися під час крадіжок;

?протоколом огляду речей і документів від 28.07.2017 р. (т. 3 а.с. 217), який було проведено в присутності двох понятих та ОСОБА_6 , який було проведено в Ржищівському ВП Обухівського ВП та було оглянуто добровільно виданих речей, а саме: монтіровку та гайковий ключ;

?постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 28.07.2017 р. (т. 3 а.с. 29), згідно якої виявлені та вилучені під час проведення огляду речей і документів від 28.07.2017 р. у ОСОБА_6 гайовий ключ та монтировку визнано речовим доказом та залишено на зберігання ОСОБА_6 ;

?заявою ОСОБА_6 від 28.07.2017 р. (т. 3 а.с. 30), згідно якої він отримав в Ржищівському ВП монтировку та гайовий ключ, який зобов`язується зберігати до розгляду справи в суді;

?заявою ОСОБА_13 від 27.07.2017 р. (т. 5 а.с. 20), який дає дозвіл на проведення слідчого експерименту на території ТОВ «Ковчег Успіху», що за адресою: с. Уляники, вул.. Джерельна, 2 б;

?протоколом проведення слідчого експерименту від 27.07.2017 р. (т. 5 а.с.21-25) та оптичний DVD -диск з відеозаписом слідчого експерименту (т. 5 а.с. 26), який було проведено за участю понятих та підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , під час якого ОСОБА_3 розповів та показав з ким та яким чином вчинили крадіжки майна, яке належить ТОВ «Ковчег Успіху».

Відповідно до вимог ч. 1ст. 94 КПК України(оцінка доказів), суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2ст. 94 КПК України).

Судом всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку.

Відповідно дост.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом;сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно дост. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, відповідно дост. 86 КПК Україниякщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Письмові докази по справі, а саме: протокол проведення слідчого експерименту, висновок експерта та інші письмові докази зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, узгодженими та послідовними, відповідають всім обставинам справи, а тому суд сприймає їх як правдиві та такими, що в сукупності свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування та безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Даючиоцінкунаданимстороноюобвинуваченнядоказам,судвраховує,щовониотриманіупередбачений КПК України спосіб, істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, під час отримання таких доказів допущено не було, тому суд визнає, що вони є належними та допустимими.

Згідно ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змістуст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ судами, як іКонвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що факт вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження в суді і обвинувачений ОСОБА_3 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 185 ч. 3 КК України та підлягає покаранню.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.. 185 ч. 3 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у інше приміщення.

Судом також враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенні «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до вимогст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Крім того, відповідно до цієї жстатті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно заяви про видачу паспорта на ОСОБА_3 вбачається, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Черкаси черкаської області, відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України.

Згідно вимоги про судимість № 3657/109/1603/02-21 від 27.10.2021 р. станом на 17.10.2021 року ОСОБА_3 є особою раніше судимою, а саме:

?07.09.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст.. 185 ч. 3, ст.ст.. 70, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,

?23.12.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області звільнено на підставі ст.. 81 КК України умовно-достроково на 10 місяців 7 днів,

?22.07.2020 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Згідно довідки Великоберезнянської районної лікарні Закарпатської області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра станом на 20.06.2017 року не перебуває.

Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області на гр. ОСОБА_3 , 1992 року народження, громадянина України, мешкає в АДРЕСА_4 вбачається, що виконавчий комітет Ржищівської міської ради не має інформації та компрометуючих матеріалів про порушення норм і правил співжиття зі сторони ОСОБА_3 .

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Дубриницької сільської ради гр.. ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 жительці АДРЕСА_5 в тім, що її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із співмешканкою ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_4 та четверо спільних дітей, які знаходяться на його утриманні: дочка - ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка - ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка - ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка - ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_7 не зареєстровані, але постійно проживають за адресою АДРЕСА_5 .

Обгрунтування судом призначення обвинуваченому ОСОБА_3 міри та виду покарання.

Так, санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Згідно ч. 5 ст. 12 КК України - тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 , є тяжким злочином.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується вимогамист.ст. 65-67 КК Українита роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахуванні ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідност.66КК України (в редакції 2001 року), суд відносить щире каяття, визнання вини та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідност.67КК України (в редакції 2001 року), суд не вбачає.

У пункті 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимогст. 65 КК Українисуд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже, ці дані підлягають обов`язковому врахуванню.

Відповідно до вимогст.65 КК Українисуд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної частини статті кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Однак, призначаючи покарання, суд також враховує і принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання, який повинен бути застосований виходячи із засад визначених уКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно дост. 9 Конституції Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який працює, але не офіційно, характеризується позитивно, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, визнання вини, добровільне відшкодування завданих збитків, думку представника потерпілого ТОВ «Ковчег Успіху» ОСОБА_13 , який просив не призначати покарання у виді позбавлення волі, та думку прокурора щодо міри покарання обвинуваченому, а саме: призначення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.. 70 ч. 4 КК України, а також ст.. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст.. 76 КК України та з урахуванням висновку досудової доповіді, суд вважає, що належним та достатнім є призначення обвинуваченому покарання буде у виді позбавлення волі в межах санкції статтіКК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України обвинувачений ОСОБА_3 вчинив у грудні 2016 року, тобто до ухвалення вироку Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.07.2020 року.

Відповідно до ч.4ст.70 КК Україниза правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими встатті 72 КК України.

За таких обставин суд при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 керується положеннями ч.4ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.07.2020 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі. На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

Відповідно до ч. 3ст. 75 КК України, у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ч. 1ст. 76 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

На переконання суду призначення обвинуваченому ОСОБА_3 саме такого покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Ураховуючи вимогист. 377 КПК України, до набуття вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати, оскільки ОСОБА_3 вирішено призначити покарання із звільненням від відбування покарання.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставіст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч. 3та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,

На підставі ч. 4ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.07.2020 року остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді 4 років 6 місяця позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в три роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбаченіст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженими органами з питань пробації;

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 - тримання під вартою скасувати, звільнити його негайно з під варти із зали суду.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню: (т. 2 а.с. 182-183) - аркуш паперу з рукописним текстом ОСОБА_15 , який долучений до матеріалів кримінального провадження після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження; (т. 5 а.с. 26) DVD-диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 27.07.2017 р., який долучений до матеріалів кримінального провадження після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1