Постанова

від 28.10.2021 по справі 927/518/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р. Справа№ 927/518/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.10.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудсервіс 11"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2021 (повний текст складено 05.02.2021)

у справі №927/518/20 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом керівника Ніжинської місцевої прокуратури

до Козелецької селищної ради (відповідач - 1)

Комунального підприємства Козелецьводоканал (відповідач - 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудсервіс 11"

до Козелецької селищної ради (відповідач - 1)

Комунального підприємства Козелецьводоканал (відповідач - 2)

про переведення прав у договорі та визнання права оренди

В судовому засіданні 28.10.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2021 у справі №927/518/20:

позов керівника Ніжинської місцевої прокуратури задоволено повністю:

- визнано недійсним рішення ХVІІІ сесії VІ скликання Козелецької селищної ради від 30.06.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду , згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду Комунальному підприємству Козелецьводоканал (сел. Козелець, вул. Ф. Сидорука,9) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 7422055100:72:162:0061, площею 0,56 га по вул. Жуковського;

- визнано недійсним договір оренди землі від 17.03.2016, укладений між Козелецькою селищною радою та Комунальним підприємством Козелецьводоканал , згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 7422055100:72:162:0061 площею 0,56 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в сел. Козелець, вул. Жуковського, строком на 5 років, який зареєстрований державним реєстратором КП Ніжинське МБТІ 20.04.2016;

відмовлено повністю у позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про переведення на Товариство з обмеженою відповідальністю Трансбудсервіс 11 прав орендаря за договором оренди землі від 17.03.2016, замінивши ним попереднього орендаря Комунальне підприємство Козелецьводоканал по відношенню до орендодавця Козелецької селищної ради; про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Трансбудсервіс 11 прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7422055100:72:162:0061, площею 0,56 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в сел. Козелець, вул. Жуковського, та припинити таке право у Комунального підприємства Козелецьводоканал .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Трансбудсервіс 11 (бере участь у справі як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/518/20 повністю; ухвалити у справі № 927/518/20 нове судове рішення по суті спору, яким:

- повністю відмовити у задоволенні позову керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави;

- задовольнити у повному обсязі позов ТОВ Трансбудсервіс 11 про переведення прав орендаря за договором оренди землі та визнати за ТОВ Трансбудсервіс 11 право оренди на спірну земельну ділянку, припинивши таке право у КП Козелецьводоканал ;

- дослідити у повному обсязі всі наявні у справі № 927/518/20 докази.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року керівник Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Козелецької селищної ради (відповідач-1) та Комунального підприємства Козелецьводоканал , у якому заявлені вимоги:

- визнати недійсним рішення ХVІІІ сесії VІ скликання Козелецької селищної ради від 30.06.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду , згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду Комунальному підприємству Козелецьводоканал (сел. Козелець, вул. Ф. Сидорука,9) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 7422055100:72:162:0061, площею 0,56 га по вул. Жуковського;

- визнати недійсним договір оренди землі від 17.03.2016, укладений між Козелецькою селищною радою та Комунальним підприємством Козелецьводоканал , згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 7422055100:72:162:0061 площею 0,56 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в сел. Козелець, вул. Жуковського, строком на 5 років, який зареєстрований державним реєстратором КП Ніжинське МБТІ 20.04.2016.

Обгрунтовуючи позов, прокурор посилався на те, що спірне рішення прийнято Козелецькою селищною радою з порушенням ч.3 ст. 186-1 , ст. 134 Земельного кодексу України та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . КП Козелецьводоканал отримало спірну земельну ділянку без мети будівництва багатоквартирного житлового будинку, оскільки згідно КВЕД-2010 не здійснювало такого виду діяльності як будівництво житлових та нежитлових будівель, а лише з метою передачі її у користування ТОВ Трансбудсервіс 11 поза передбаченою законом обов`язковою процедурою без проведення земельних торгів, отже договір оренди землі від 17.03.2016 укладений з порушенням вимог ст. 96 Земельного кодексу України .

В ході розгляду справи, ухвалою суду від 09.11.2020 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ Трансбудсервіс11 до відповідачів: Козелецької селищної ради, Комунального підприємства Козелецьводоканал про переведення прав у договорі та визнання права оренди.

У позовній заяві третьої особи (в редакції від 04.11.2020 (том 2, а.с. 52-56)) ТОВ Трансбудсервіс 11 на розгляд суду в межах справи передані вимоги:

- перевести на ТОВ Трансбудсервіс 11 права орендаря за договором оренди землі від 17.03.2016, замінивши ним попереднього орендаря КП Козелецьводоканал по відношенню до орендодавця Козелецької селищної ради;

- визнати за Товариством право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7422055100:72:162:0061, площею 0,56 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в с. Козелець по вул. Жуковського та припинити таке право у КП Козелецьводоканал .

Позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору обгрунтований тим, що на виконання умов Договору суборенди товариство з лютого 2017 року приступило до використання спірної земельної ділянки та почало здійснювати на ній господарську діяльність, зокрема, були проведені підготовчі роботи, які включали в розчищення земельної ділянки від сміття, чагарників, зняття родючого шару грунту та його складування, у ході чого понесло відповідні фінансові витрати. Крім того на спірній земельній ділянці товариство побудувало капітальні будівлі гаражі, що передбачено архітектурно-планувальним рішенням (додаток) щодо створення житлового мікрорайону Затишна оселя та комплексної забудови масиву, що складався з декількох земельних ділянок. Наявність на спірній земельній ділянці створених об`єктів забудови споруд капітального характеру, стосовно яких ТОВ Трансбудсервіс 11 є і замовником, породжує для нього речові права на землю відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України для будівництва і обслуговування таких споруд, а також створює правові наслідки, передбачені главою 34 Цивільного кодексу України .

На підтвердження того, що ініціаторами такого будівництва виступали Козелецька районна державна адміністрація, районна рада та селищна рада, свідчить той факт, що починаючи з 2013 року систематично висвітлювалась як у Козелецькій районній газеті Новини Придесення , так і в регіональному друкованому виданні (газеті) Вісник Ч. , відповідна інформація.

Також ТОВ Трансбудсервіс 11 у своїй позовній заяві зазначає, що сумлінно виконує обов`язок із сплати орендної плати, внаслідок чого відсутні претензії з боку орендодавця та фіскальних органів. В той же час КП Козелецьводоканал , з моменту укладення договору оренди спірної земельної ділянки і до передачі її в суборенду ТОВ Трансбудсервіс 11 , не сплачувало орендну плату та не приступало до її використання. Така обставина свідчить про те, що фактичні правовідносини (права та обов`язки) щодо оренди спірної земельної ділянки виникли у ТОВ Трансбудсервіс 11 . У разі задоволення позову прокурора, ТОВ Трансбудсервіс 11 понесе збитки у вигляді неповернення сплаченої орендної плати та позбавлення доступу і використання створених на спірній земельній ділянці об`єктів.

Ефективним способом захисту своїх прав та цивільних інтересів ТОВ Трансбудсервіс 11 вважає заявлення вимоги щодо переведення на Товариство прав орендаря за договором від 17.03.2016 та визнання за Товариством права оренди на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2021 у справі №927/518/20:

- позов керівника Ніжинської місцевої прокуратури задоволено повністю;

- відмовлено повністю у позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Приймаючи рішення про задоволення позову прокурора, місцевий господарський суд виходив з наступного:

- прокурор у позовній заяві підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач;

- спірна земельна ділянка передана у оренду відповідачу-2 з порушенням вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яким прямо заборонено передачу земель державної та комунальної власності в користування у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог законодавства;

- селищною радою було передано земельну ділянку в оренду відповідачу-2 саме для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а не як комунальному підприємству для здійснення своєї господарської діяльності; витягом з ЄДРПОУ не підтверджується, що видом діяльності відповідача 2 є проведення робіт з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків;

- передачу у оренду спірної земельної ділянки необхідно було проводити на конкурентних засадах;

- рішення ХVІІІ сесії VІ скликання Козелецької селищної ради від 30.06.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду Комунальному підприємству Козелецьводоканал (сел. Козелець, вул. Ф. Сидорука,9) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 7422055100:72:162:0061, площею 0,56 га по вул. Жуковського, не відповідає вимогам ст.ст. 20 , 39 , 124 , 134 Земельного кодексу України , ст.ст. 24 , 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- укладений між відповідачами договір оренди спірної земельної ділянки від 17.03.2016 суперечить вимогам Земельного кодексу України та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (чинним генеральним планом смт. Козелець не передбачено будівництва на спірній земельній ділянці житлового будинку), що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання його недійсним;

- відсутні підстави для застосування строку позовної давності за заявою ТОВ Трансбудсервіс-11 , оскільки останнє не є стороною у справі, до якого звернуті позовні вимоги, приймає участь у справі як третя особа.

Відмовляючи у задоволенні позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, місцевий господарський суд прийшов до наступних висновків:

- спеціальним законодавством, яким є Земельний кодекс України , Закон України Про оренду землі , та умовами укладеного договору суборенди землі від 13.02.2017, не передбачено можливості переведення прав орендаря земельної ділянки на суборендаря цієї ж земельної ділянки та визнання за останнім права на її оренду;

- статтею 120 Земельного кодексу України врегульовано питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. Однак ТОВ Трансбудсервіс-11 не надано суду доказів набуття права власності на побудовані на спірній земельній ділянці гаражі у відповідності до ст. 331 ЦК України та про здійснення державної реєстрації цих прав; відтак до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи ст.120 Земельного кодексу України ;

- чинне законодавство як на час спірних правовідносин, так і на час вирішення спору не надає прав юридичним особам приватного права набувати у власність або користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за спрощеною процедурою без проведення торгів; як і на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи у суді чинним генеральним планом смт. Козелець не передбачено розташування на спірній земельній ділянці багатоквартирного житлового будинку;

- єдиним законним способом набуття права оренди спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за ТОВ Трансбудсервіс-11 є отримання прав на неї за результатами земельних торгів, які проводяться у встановленому Земельним кодексом України порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В апеляційній скарзі ТОВ Трансбудсервіс 11 не погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин справи, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, з грубим порушенням процесуальних норм, а також рішення суду грунтується на хибних висновках, які суперечать дійсним обставинам справи.

Згідно доводів апеляційної скарги:

- п. 6 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України (яка була чинна на час виникнення спірних відносин), законодавець встановив порядок передачі в оренду земель комунальної чи державної власності без проведення земельних торгів визначеному колу суб`єктів господарювання, до якого відносились і комунальні підприємства, а також без встановлення будь-яких умов, у тому числі конкретних потреб (у тому числі для здійснення господарської діяльності), для яких виділяються такі земельні ділянки;

- суд першої інстанції не досліджував як доказ Генеральний план селища Козелець взагалі, відповідно не встановив відсутність у його складі плану зонування та детального плану території;

- надані прокурором суду копії картографічних матеріалів, названі фрагменти з генерального плану селища Козелець , свідчать про наявність спірної земельної ділянки у межах зони житлової та громадської забудови селища та підтверджують вірне виконання вимог ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а не її порушення;

- за наявності Генерального плану населеного пункту, розроблення окремо ще плану зонування та детального плану територій містобудівним законодавством не вимагається, бо вони є складовими Генерального плану населеного пункту;

- необґрунтованим є висновок суду про відсутність підстав застосування пропуску строку позовної давності, оскільки за наявності клопотання ТОВ Трансбудсервіс 11 про залучення співвідповідачем та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 918/1271/16 щодо кола учасників у подібному спорі та їх правового статусу під час розгляду справи судом, суд зобов`язаний був залучити товариство співвідповідачем, задовольнити заяву про застосування строку позовної давності та відмовити прокурору у задоволенні позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трансбудсервіс 11 11.03.2021 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудсервіс 11" залишено без руху з огляду на неподання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

31.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю Трансбудсервіс 11 надійшла заява про виконання ухвали суду від 15.03.2021, до якої додано платіжне доручення № 13 від 26.03.2021 про доплату 6 306,00 грн. судового збору.

Після виходу судді Михальської Ю.Б. з лікарняного 12.04.2021,ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №927/518/20 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 10.06.2021.

Ухвалами від 10.06.2021, від 08.07.2021, від 23.09.2021 розгляд апеляційної скарги відкладався.

26.08.2021 розгляд справи №927/518/20 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. на самоізоляції, апеляційну скаргу у справі призначено до розгляду ухвалою від 31.08.2021.

До справи під час апеляційного провадження прокурором подано відзив на апеляційну скаргу (отриманий судом 29.04.2021), 10.06.2021 від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору надійшла заява про врахування постанови Верховного Суду від 13.04.2021 року у справі № 927/374/20; до справи залучені письмові пояснення прокурора на заяву ТОВ Трансбудсервіс 11 про врахування постанови ВС від 13.04.2021.

Явка представників сторін

Представниками ТОВ Трансбудсервіс 11 у справі в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримано доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та з посиланням на прийняту у справі за подібних правовідносин постанову Верховного Суду, апелянт просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог, а позов третьої особи задовольнити.

Представник прокуратури в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники відповідачів 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвал в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників відповідачів 1 та 2 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням XIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 надано дозвіл КП Козелецьводоканал на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,56 га. по вул. Жуковського для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.12.2014 №1-14/437 Відділу містобудування та архітектури Козелецької районної державної адміністрації на ім`я КП Козелецьводоканал зазначено, що розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду КП Козелецьводоканал для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 0,5600 га в межах смт. Козелець, вул. Жуковського, із земель комунальної власності Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області відділ містобудування та архітектури Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області погоджує вказаний проект землеустрою при умові додержання при розробці та виконанні вказаного проекту вимог: Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про основи містобудування , Закону України Про архітектурну діяльність , Земельного кодексу України , Закону України Про землеустрій , Державних будівельних норм, Галузевих будівельних норм, Містобудівної документації. В подальшому містобудівну та проектну документацію оформити у встановленому чинним законодавством порядку. Обмеження та обтяження на земельну ділянку не зареєстровано.

На замовлення відповідача 2 ФОП Лисенко В.Г. розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду КП Козелецьводоканал для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в межах смт. Козелець вул. Жуковського Козелецького району Чернігівської області, який внесено до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області 15.04.2015, складено План відведення земельної ділянки.

Рішенням XVIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 30.06.2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду КП Козелецьводоканал (сел. Козелець, вул. Ф. Сидорука, 9) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер -7422055100:72:162:0061, площею 0,5600 га по вул. Жуковського.

17.03.2016 між Козелецькою селищною радою як орендодавцем та Комунальним підприємством Козелецьводоканал як орендарем, укладено договір оренди землі.

Згідно пунктів 1-5, 8 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з земель житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), загальною площею 0,5600 га., яка знаходиться за адресою смт. Козелець, вул. Жуковського.

В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7422055100:72:162:0061, загальною площею 0,5600 га землі житлової та громадської забудови, в тому числі 0,5600 га. забудовані землі, під житловою забудовою з трьома і більше поверхами. Земельна ділянка не підтоплюється, грунтові води залягають на глибині понад 2-3м, грунти дерново-підзолисті. Форма власності комунальна. Наявність об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці відсутні. На земельній ділянці об`єкти інфраструктури відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена відділом Держгеокадастру у Козелецькому районі Чернігівської області від 12.02.2016 за № 19-2511-99.2-707/72-16, і становить 633 864,00 грн.

Договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до пунктів 15-20 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки. Згідно ст. 8.1 Закону України Про оренду землі право на оренду не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення земельної ділянки. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення 18 сесії 6 скликання Козелецької селищної ради від 30.06.2015. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду заборона зміни цільового призначення земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі.

Згідно п. 30 Договору орендар має право передавати земельну ділянку або її частину в суборенду третім особам.

У відповідності до пунктів 31, 36 Договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку виключно за цільовим призначенням.

13.02.2017 між Комунальним підприємством Козелецьводоканал (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трансбудсервіс 11 (суборендар) укладено договір суборенди землі (далі Договір суборенди).

У відповідності до пунктів 15-20 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки. Згідно ст. 8.1 Закону України Про оренду землі право на оренду не може бути відчужено її суборендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується проведення 20.04.2016 державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7422055100:72:162:0061 за КП Козелецьводоканал та реєстрацію 14.02.2017 права суборенди цієї ж земельної ділянки за ТОВ Трансбудсервіс 11 .

З посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, суд першої інстанції зазначив, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Козелецьку селищну раду одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання недійсним рішення останньої, у зв`язку з чим прийшов до висновку про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач; після відкриття судом провадження у справі прокурор набув статусу позивача.

За висновками місцевого господарського суду спірна земельна ділянка передана у оренду відповідачу-2 з порушенням вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яким прямо заборонено передачу земель державної та комунальної власності в користування у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог законодавства.

Вказані висновки суд обґрунтував тим, що:

- чинним генеральним планом смт. Козелець не передбачено будівництва багатоквартирних житлових будинків на спірній земельній ділянці, що підтверджується листом Козелецької селищної ради від 17.03.2020. Листом від 25.02.2020 Козелецької селищної ради підтверджується, що за період з 17.05.2017 ТОВ Трансбудсервіс-11 не звертався до селищної ради про розроблення детального плану забудови спірної земельної ділянки;

- відділ містобудування та архітектури Козелецької РДА 18.12.2014 погодив проект землеустрою спірної земельної ділянки при умові додержання при розробці та виконанні вказаного проекту вимог законодавства України щодо містобудівної документації та її оформленні в подальшому у встановленому порядку; однак матеріали справи не містять доказів про оформлення містобудівної документації на виконання вказаного висновку.

Окрім того, суд першої інстанції вважав, що передачу у оренду спірної земельної ділянки необхідно було проводити на конкурентних засадах, оскільки селищною радою було передано земельну ділянку в оренду відповідачу-2 саме для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а не як комунальному підприємству для здійснення своєї господарської діяльності. Витягом з ЄДРПОУ не підтверджується, що видом діяльності відповідача 2 є проведення робіт з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

На підставі наведеної оцінки обставинам справи, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги прокурора про недійсність рішення ХVІІІ сесії VІ скликання Козелецької селищної ради від 30.06.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку в оренду Комунальному підприємству Козелецьводоканал (сел. Козелець, вул. Ф. Сидорука,9) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 7422055100:72:162:0061, площею 0,56 га по вул. Жуковського, оскільки останнє не відповідає вимогам ст. 20 , 39 , 124 , 134 Земельного кодексу України , ст. 24 , 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Задовольняючи вимогу про недійсність договору оренди, суд виходив з того, що укладений між відповідачами договір оренди спірної земельної ділянки від 17.03.2016 суперечить вимогам Земельного кодексу України та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (чинним генеральним планом смт. Козелець не передбачено будівництва на спірній земельній ділянці житлового будинку).

При вирішенні спору, судом також відхилені посилання прокурора на відсутність позитивного висновку органу у сфері культурної спадщини, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки під час розгляду справи не підтверджено документально необхідності погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду з органом у сфері культурної спадщини та не надано доказів про нецільове її використання.

При цьому, суд першої інстанції правильно враховував відсутність в матеріалах справи доказів того, що науково-проектна документація щодо меж історичного ареалу смт. Козелець затверджена відповідно до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а згідно з листом Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.05.2020 відсутня інформація про наявність культурної спадщини на території спірної земельної ділянки; за умовами укладеного між відповідачами договору суборенди землі спірну земельну ділянку передано у оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і зведення на частині спірної земельної ділянки гаражів не підтверджує її не цільове використання.

Заяву ТОВ Трансбудсервіс-11 про застосування строку позовної давності суд відхилив, оскільки заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою, в тому числі й учасником судового процесу, який не є стороною у справі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною 3 статті 49 ГПК України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються усіма правами і несуть всі обов`язки позивача. При цьому права сторони, визначені статтею 42 ГПК України є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Відмову у задоволенні позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, місцевий господарський суд обґрунтовував наступним:

- спеціальним законодавством, яким є Земельний кодекс України , Закон України Про оренду землі , та умовами укладеного договору суборенди землі від 13.02.2017, не передбачено можливості переведення прав орендаря земельної ділянки на суборендаря цієї ж земельної ділянки та визнання за останнім права на її оренду;

- статтею 120 Земельного кодексу України врегульовано питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. Однак ТОВ Трансбудсервіс-11 не надано суду доказів набуття права власності на побудовані на спірній земельній ділянці гаражі у відповідності до ст. 331 ЦК України та про здійснення державної реєстрації цих прав; відтак до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи ст.120 Земельного кодексу України ;

- чинне законодавство як на час спірних правовідносин, так і на час вирішення спору не надає прав юридичним особам приватного права набувати у власність або користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за спрощеною процедурою без проведення торгів; як і на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи у суді чинним генеральним планом смт Козелець не передбачено розташування на спірній земельній ділянці багатоквартирного житлового будинку;

- єдиним законним способом набуття права оренди спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за ТОВ Трансбудсервіс-11 є отримання прав на неї за результатами земельних торгів, які проводяться у встановленому Земельним Кодексом України порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову прокурора, виходячи з наступного.

Предметом заявленого прокурором позову є вимоги про визнання недійсним рішення Козелецької селищної ради від 30.06.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду , та визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди землі від 17.03.2016.

Правовими підставами недійсності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення прокурор визначив порушення при його прийнятті ч.3 ст. 186-1 , ст. 134 Земельного кодексу України та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В силу положень ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України , цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 26 (п.34) Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття рішення від 30.06.2015) врегульовано порядок передачі земельних ділянок в оренду, зокрема, згідно з ч. 1, 2, 3 вказаної статті:

- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки;

- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу ;

- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу , здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу .

Відповідно до статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, вищим навчальним закладам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків (абзац 6 частини 2 цієї статті).

Таким чином, відповідно до Земельного кодексу України у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин, земельні торги не проводилися за умови надання земельної ділянки державної чи комунальної власності державним чи комунальним підприємствам. Тобто можливість надання права оренди земельної ділянки державним чи комунальним підприємствам на позаконкурентних засадах була встановлена законодавством, при цьому законодавством не визначалися обмеження щодо мети такого надання, заявнику достатньо було мати статус державного чи комунального підприємства для набуття земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджено статус відповідача-2 як комунального підприємства, дата державної реєстрації 19.03.2004, і вказані обставини не заперечуються жодною із сторін спору, в тому числі прокурором.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Трансбудсервіс 11 в цій частині визнаються обгрунтованими, відповідно висновки місцевого господарського суду про те, що передачу в оренду спірної земельної ділянки необхідно було проводити на конкурентних засадах, а оскаржуване рішення від 30.06.2015 щодо надання в оренду спірної земельної ділянки відповідачу-2 не відповідає вимогам частини 2 статті 134 Земельного кодексу України , свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень частини 2 статті 134 Земельного кодексу України .

За змістом частин 2, 3, 4 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону , передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Разом із тим згідно з пунктом 6-1 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дія частин 3 та 4 статті 24 цього Закону до 01.01.2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Дозвіл на розробку проекту відведення в оренду земельних ділянок КП Козелецьводоканал , зокрема орієнтовною площею 0,56 га по вул. Жуковського для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку було надано рішенням Козелецької селищної ради ХІІІ сесії VІ скликання від 03.02.2014.

За інформацією Відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області (довідка від 25.12.2014 за вих. № К-55/0-22/6-14) відповідно земельно-облікових даних земельна ділянка загальною площею 0,5600 га, яка розташована на території Козелецької селищної ради в смт. Козелець, вул. Жуковського та передбачається згідно проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду КП Козелецьводоканал , обліковується в рядку 12.3 - Землі, не надані в оренду або постійне користування в межах населеного пункту шифр рядка 96, землі комунальної власності у графі 35 - під житловою забудовою.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

За змістом статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Статтею 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності унормовано, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Відповідно до статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Частиною 1 статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Таким чином, вибір земель для містобудівних потреб та надання висновків щодо передачі у власність або користування (оренду) земельних ділянок здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації. Містобудівна документація включає розроблення плану зонування території та детального плану території.

При цьому, розробити та затвердити містобудівну документацію - це зона відповідальності органів місцевого самоврядування, а тому забудовник не може страждати від того, що цей орган не виконує своїх обов`язків (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 809/1258/17 , від 29.04.2020 у справі № 816/1752/17 ).

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі за позовом прокурора було взято до уваги лист Козелецької селищної ради від 17.03.2020 за вих. № 03-09/400, в якому зазначено, що згідно Генерального плану смт. Козелець, затвердженого рішенням ІІІ сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 27.06.1995 року, станом на день прийняття рішень щодо передачі земельних ділянок ТОВ Укрбудреконструкція та КП Козелецьводоканал (відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 7422055100:01:003:0270 та 7422055100:72:162:0061) не передбачено будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Вказаний лист був повторно підготовлений на запит прокуратури, оскільки раніше, а саме датою 25.02.2020 за вих. № 03-09/273 у листі Козелецької селищної ради було повідомлено, що Генеральний план смт. Козелець знаходиться у стані розробки, у зв`язку з чим генеральний план селища Козелець, затверджений рішенням ІІІ сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 27.06.1995 року направлено до ДП ДІПРОМІСТО на уточнення, а відповідний запит було направлено щодо надання інформації, та після отримання відповіді, запитувана інформація буде надана додатково.

У відповіді за вих. Д-626 від 24.03.2020 ДП ДІПРОМІСТО зазначено, що згідно рішень роботи Внесення змін до генерального плану селища Козелець Чернігівської області , розробленої ДП ДІПРОМІСТО у 2017, на території зазначених земельних ділянок з кадастровими номерами 7422055100:01:003:0270 (площею 0,5999 га) та 7422055100:72:162:0061 (площею 0, 56 га) передбачено будівництво багатоквартирної житлової забудови до 5-ти поверхів на першому етапі реалізації рішень генерального плану (протягом 3-7 років).

Доданими викопіюваннями земельних ділянок з кадастрової карти України підтверджено цільове призначення земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 7422055100:72:162:0061 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Поряд з цим, згідно зі ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону .

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону , її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно положень ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (ч. 3 статті 29 закону); спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 4 ст. 29 закону); рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 5 ст. 29 Закону).

За приписами ч. 4 ст. 33 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені ст. 6 Закону № 3038-VI , частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування.

Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів звертає увагу, що отримання суб`єктом містобудування (власником або користувачем відповідної земельної ділянки) містобудівних умов та обмежень є обов`язковою передумовою та першим етапом здійснення проектування і будівництва об`єктів. Містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 803/1231/17, від 14.08.2018 року у справі № 823/5265/15 та 17.05.2019 року у справі № 806/1576/18.

Доводи апеляційної скарги, що положення ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності регулюють відносини щодо проектування та створення об`єктів містобудування, а не набуття прав на землю, визнаються обґрунтованими.

Виходячи з наведеного нормативного регулювання, апеляційним господарським судом враховується, що рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення в оренду земельних ділянок КП Козелецьводоканал , зокрема орієнтовною площею 0,56 га по вул. Жуковського для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку було надано рішенням Козелецької селищної ради ХІІІ сесії VІ скликання від 03.02.2014; земельна ділянка надана в оренду шляхом укладення договору оренди згідно із затвердженим Козелецькою селищною радою проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки (на підставі рішення від 30.06.2015), тоді як обставини оновлення містобудівної документації відповідно до правил статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , внесення змін до генерального плану смт Козелець, затвердження плану зонування або детального плану території не свідчать про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, генеральному плану населеного пункту, наявному у матеріалах справи проекту землеустрою.

За встановлених обставин, позовні вимоги прокурора до Козелецької селищної ради, КП Козелецьводоканал про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки задоволенню не підлягають, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

При цьому, апеляційним господарським судом відхиляються посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді поданої товариством заяви про застосування строку позовної давності, оскільки суд першої інстанції правильно враховував, що така заява подана не стороною у справі.

Окрім того, відсутніми були і правові підстави для задоволення клопотання ТОВ Трансбудсервіс 11 про залучення до участі у справі за позовом прокурора співвідповідачем; оскільки вимоги заявленого позову про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору оренди не можуть бути звернуті до товариства, яке не було учасником спірних правовідносин, а отже ТОВ Трансбудсервіс 11 не має відповідати за прийняте рішення та укладений договір між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством (ч.4 ст. 45 ГПК України).

Рішення суду в частині розгляду позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору має бути залишеним без змін, враховуючи правильні висновки суду першої інстанції про те, що спеціальним законодавством, яким є Земельний кодекс України , Закон України Про оренду землі , та умовами укладеного договору суборенди землі від 13.02.2017, не передбачено можливості переведення прав орендаря земельної ділянки на суборендаря цієї ж земельної ділянки та визнання за останнім права на її оренду.

Окрім того, на відміну від рухомих речей, нерухомість має безпосередній та нерозривний правовий зв`язок із земельною ділянкою, на якій вона розташована. У силу особливого правового статусу нерухомого майна чинне земельне законодавство передбачає і особливий пріоритетний порядок набуття законним власником нерухомості речового права на земельну ділянку, зокрема: автоматичний перехід речового права на землю (стаття 120 Земельного кодексу України ), отримання земельної ділянки у власність поза конкурсом (частина 2 статті 134 Земельного кодексу України ) тощо. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 17/169-07.

Водночас, судом першої інстанції правильно відзначено, що ТОВ Трансбудсервіс-11 не надано суду доказів набуття права власності на побудовані на спірній земельній ділянці гаражі у відповідності до ст. 331 ЦК України та про здійснення державної реєстрації цих прав; відтак до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи ст.120 Земельного кодексу України .

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).

За таких обставин, враховуючи не доведення третьою особою із самостійними вимогами у цій справі наявності порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, апеляційний господарський суд вважає правомірним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову третьої особи за відсутності в апеляційній скарзі належних та обґрунтованих підстав для його скасування, виходячи з приписів ст. 269 ГПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Рішення місцевого господарського суду про задоволення позову прокурора є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню в частині задоволення позову, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог прокурора про визнання недійсним рішення та договору оренди.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню третій особі, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ТОВ Трансбудсервіс 11 ) за рахунок позивача (прокурора).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудсервіс 11" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2021 у справі №927/518/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2021 у справі №927/518/20 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. У задоволенні позову керівника Ніжинської місцевої прокуратури відмовити.

2. У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудсервіс 11" відмовити .

3. Стягнути з Прокуратури Чернігівської області (14000, Чернігівська область, м.Чернігів, вул.Князя Чорного,9, ідентифікаційний код 02910114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансбудсервіс 11 (17000, Чернігівська область, с.Козелець, вул. Жуковського, 17-а, ідентифікаційний код 37864842) 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази.

5.Матеріали справи №927/518/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 24.11.2021 після виходу суддів Тищенко А.І. та Скрипки І.М. з лікарняного та відпусток.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко