Постанова

від 18.11.2021 по справі 905/2101/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/2101/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарство "Вергун" (вх.№2004 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2021, ухвалене суддею Матюхіним В.І. у приміщенні Господарського суду Донецької області, повний текст судового рішення складено 10.06.2021, у справі № 905/2101/20,

за позовом Фермерського господарства "Вергун", с. Новооленівка, Донецька область, Покровський район,

до 1) Покровської районної державної адміністрації Донецької області, м. Покровськ, Донецька область,

2) Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фермерського господарства "Хірлюк і К" , с.Привілля, Луганська область,

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Фермерське господарство "Вергун" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та Фермерським господарством "Вергун" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 19.10.2006, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19.10.2006 за №040616000065, в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 у справі №905/2101/20 позовні вимоги залишено без задоволення.

Приймаючи вищевказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Фермерським господарством "Вергун" не було дотримано вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки не доведено належними та допустимими доказами факт надсилання орендодавцеві разом з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди; місцевий господарський суд додатково зазначив про врахування тієї обставини, що за твердженням Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області, орендарем умови договору належним чином не виконувались, оскільки у позивача станом на 20.03.2019 була заборгованість з орендної плати за користування спірними земельними ділянками.

Позивач, Фермерське господарство "Вергун" з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Фермерського господарства "Вергун" про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та Фермерським господарством "Вергун" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 19.10.2006, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19.10.2006 за №040616000065, на умовах вказаних у позовній заяві.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає наступне: місцевим судом не надано належної правової оцінки діям позивача, зокрема тому, що Фермерським господарством "Вергун" у відповідності до положень ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", до закінчення дії договору оренди землі, листом від 06.12.2018 було повідомлено орендодавця (відповідача-2) про свій намір скористатись переважним правом на поновлення дії договору; до вказаного листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди, однак, вказівка на нього в переліку доданих документів відсутня виключно з технічних причин; судом залишено поза увагою те, що відповідач-2 відмовив позивачу у поновленні договору оренди не з підстав відсутності доданого до листа-повідомлення від 06.12.2018 проекту додаткової угоди, а у зв`язку з необхідністю подання додаткових документів, у зв`язку з чим, на думку апелянта, суд безпідставно вийшов за межі пояснень і доказів сторін, а також з власної ініціативи, по-іншому, ніж органи Держгеокадастру, самостійно розтлумачив спірні правовідносини та обставини їх виникнення; судом першої інстанції також не було досліджено надані відповідачем-2 докази, з яких вбачається відсутність документального підтвердження направлення Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області позивачу листа-повідомлення орендодавця від 13.12.2018 про заперечення у поновленні договору оренди землі, як того вимагають положення ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"; заявник скарги також не погоджується з посиланням місцевого господарського суду на твердження Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області щодо наявності у Фермерського господарства "Вергун" заборгованості з орендної плати та зазначає, що факт її сплати в належному розмірі підтверджено доказами, отриманими позивачем від податкового органу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарство "Вергун" на рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 у справі №905/2101/20; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 07.09.2021 року об 11:00 год.; встановлено учасникам справи строк до 20.08.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

20.08.2021, тобто в межах визначеного судом строку, Фермерське господарство "Хірлюк і К" направило поштою на адресу апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа висловлює заперечення проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Фермерське господарство "Хірлюк і К" вважає, що позивач не реалізував належним чином своє переважне право на оренду землі та не дотримався вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення дії договору, оскільки не надав до свого листа-повідомлення від 06.12.2018 про поновлення договору проекту додаткової угоди. При цьому, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: листами Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області підтверджується обставини, що Фермерське господарство "Вергун" не сплачувало належним чином орендну плату та не збиралось продовжувати орендні правовідносини. Третя особа акцентує увагу на тому, що починаючи з 06.12.2018 по 27.01.2020 позивач не вчиняв жодних дій, які б свідчили про реальний намір поновити спірний договір, і в матеріалах справи відсутні докази щодо узгодження з орендодавцем вказаного питання; оскільки між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та Фермерським господарством "Вергун" не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, наведені обставини є підставою для припинення договору оренди землі. Фермерське господарство "Хірлюк і К" зазначає, що за результатами проведених у січні 2020 року земельних торгів у формі аукціону та укладених договорів оренди землі третя особа є законним користувачем спірних земельних ділянок.

25.08.2021 на адресу апеляційного господарського суду від Покровської районної державної адміністрації Донецької області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що у зв`язку із запровадженням змін в сфері земельного законодавства на даний час у райдержадміністрації відсутні повноваження з розпорядження землями державної форми власності сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим відповідач-1 листом від 15.10.2019 рекомендував позивачу для вирішення спірного питання звертатись до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

25.08.2021 від Покровської районної державної адміністрації Донецької області до суду надійшло клопотання (вх.9820) про проведення судового засідання 07.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", а також заява представника даного учасника справи Паршина А.Є. (вх.№9821) про участь у судовому засіданні 07.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021, у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 відмовлено Покровській районній державній адміністрації Донецької області у задоволенні клопотання (вх. №9820) та заяви (вх.№9821) про проведення судового засідання 07.09.2021 о 11:00 год. у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 зупинено апеляційне провадження у справі №905/2101/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №903/1030/19. Зобов`язано учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19.

30.09.2021 до суду надійшла заява представника Фермерського господарства "Хірлюк і К" (вх.№11387), в якій даний учасник справи повідомив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №903/1030/19, та просив поновити провадження у справі у зв`язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення.

07.10.2021 у зв`язку з хворобою судді Білоусової Я.О. та необхідністю вирішення питання щодо поновлення провадження в даній справі, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 поновлено провадження у справі, призначено її розгляд на 18.11.2021.

15.11.2021 від Покровської районної державної адміністрації Донецької області до суду надійшло клопотання (вх.№13233), в якому заявник просить розглянути справу без участі представника Покровської районної державної адміністрації Донецької області та винести рішення на розсуд суду згідно з чинним законодавством, з урахуванням раніше наданих пояснень.

Присутні в судовому засіданні 18.11.2021 представники позивача та третьої особи підтримали викладену ними письмово правову позицію.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та третьої особи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників зазначених учасників справи в судовому засіданні, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

19.10.2006 між фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) та Красноармійською районною державною адміністрацією (орендодавець) на підставі розпорядження останньої №345 від 01.08.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства на території Новотроїцької сільської ради» був укладений договір оренди землі, який 19.10.2006 був зареєстрований у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №040616000065. Предметом договору є земельні ділянки загальною площею 34,3038 га, у тому числі: 5,7742 га ріллі з кадастровим номером 1422784000:05:000:0155; 22,1782 га ріллі з кадастровим номером 1422784000:05:000:0156; 1,1174 га пасовищ з кадастровим номером 1422784000:05:000:0157; 5,7742 га ріллі з кадастровим номером 1422784000:05:000:0158 (п.2 договору).

Згідно п.8 договір укладено на 5 років. Цим пунктом сторони також погодили, що «після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію» .

Отримавши в оренду земельні ділянки ОСОБА_1 створила фермерське господарство «Вергун» .

Додатковою угодою б/н від 01.02.2013, сторонами в якій зазначено Красноармійську районну державну адміністрацією (орендодавець) і Фермерське господарство «Вергун» в особі голови господарства Вергун Надії Сергіївни (орендар) продовжено строк дії договору оренди землі від 19.10.2006, реєстраційний номер 040616000065 на п`ять років починаючи з дня державної реєстрації додаткової угоди (п.2 додаткової угоди).

Вказаною додатковою угодою б/н від 01.02.2013 були внесені зміни до договору оренди землі від 19.10.2006, реєстраційний номер 040616000065 в частині загальної площі орендованої землі, яка стала 34.3040 га, а також кадастрових номерів та площ земельних ділянок, які стали: 1422784000:05:000:0155 - 5,2340 га рілля; 1422784000:05:000:0156 - 5,7743 га рілля; 1422784000:05:000:0157 - 22,1782 га рілля; 1422784000:05:000:0158 - 1,1175 га пасовища.

Місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні встановлено, що відповідно до статті 122 Земельного Кодексу України з 01.01.2013 Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області, тоді як додаткова угода від 01.02.2013 до договору оренди землі від 19.10.2006 укладалась з боку орендодавця не Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, яке мало на це законні права, а Красноармійською районною державною адміністрацією, яка з 01.01.2013 цього права була позбавлена.

Разом з тим, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, із посиланням на норми ст.204 ГПК України щодо презумпції правомірності правочину, на відсутність обставин, які свідчили б про нікчемність додаткової угоди б/н від 01.02.2013, відсутність відомостей про її оспорення або визнання недійсною у встановленому порядку, а також на те, що на відповідні обставини не посилаються учасники справи - зазначив про правомірність відповідного правочину.

В ході апеляційного провадження учасники справи не спростовували вказаного висновку.

Місцевим господарським судом, на підставі наявних у справі доказів (витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права) також встановлено, що датою реєстрації додаткової угоди б/н від 01.02.2013 є 20.03.2014, таким чином, строк дії договору оренди землі від 19.10.2006 був поновлений на підставі додаткової угоди до 20.03.2019.

Відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з постановою Кабінету міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Земельні ділянки 5,2340 га ріллі з кадастровим номером 1422784000:05:000:0155; 5,7743 га ріллі з кадастровим номером 1422784000:05:000:0156; 22,1782 га ріллі з кадастровим номером 1422784000:05:000:0157; 1,1175 га пасовищ з кадастровим номером 1422784000:05:000:0158, які є предметом спірного договору, розташовані на території Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області, належать до земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою землею відносяться до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Отже, орендодавцем землі, що отримана Фермерським господарством «Вергун» в оренду за договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області - відповідні обставини також встановлені судом в оскаржуваному рішенні і не заперечуються учасниками справи.

ФГ «Вергун» звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з заявою про поновлення договору оренди землі від 19.10.2006 на 7 років, яку було отримано адресатом 06.12.2018 (т.2, а.с.10).

У позовній заяві ФГ «Вергун» також зазначало, що 07.11.2017 звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з листом-повідомленням щодо продовження терміну дії договору оренди, додавши проект додаткової угоди, і що відповідач листом-повідомленням Ф-21768/0-15654/0/6-17 від 28.11.2017 надіслав позивачеві проект додаткової угоди з суттєвою зміною її умов. Однак доказів на підтвердження відповідних обставин матеріали справи не містять, в ході апеляційного провадження позивач також не зазначав про будь-які інші звернення ФГ «Вергун» до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області окрім листа від 06.12.2018.

У матеріалах справи наявні копії листів другого відповідача, адресованих позивачеві, зокрема, листа від 13.12.2018 (т.1, а.с.59), в якому у відповідь на лист ФГ «Вергун» від 06.12.2018 повідомляється про необхідність надати повний пакет документів до спливу строку дії договору (зокрема, копію діючого договору землі, витяг з державного земельного кадастру та агрохімічний паспорт на земельну ділянку), до листа також додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на 7 років, запропонований Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області.

Доказів направлення вказаного листа позивачеві та отримання його останнім матеріали справи не містять, так само як і доказів направлення інших листів, зокрема, листа-повідомлення від 17.04.2019 про припинення договору оренди у зв`язку зі спливом його строку (до 20.03.2019) та не погодженням позивачем істотних умов договору для його поновлення (т.2, а.с.13).

Позивач в суді першої та апеляційної інстанції заперечував факт отримання вищезазначених листів і стверджував, що про їх існування ФГ «Вергун» стало відомо вже після закінчення строку дії договору, в процесі численних візитів до органів Держгеокадастру.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, подальших дій щодо узгодження умов договору оренди спірної землі до закінчення строку його дії ні позивачем, ні відповідачами здійснено не було.

27.01.2020 ФГ «Вергун» звернулося на гарячу лінію стосовно вжиття заходів щодо пролонгації договору оренди землі (звернення зареєстровано 28.01.2020), на яке ГУ Держгеокадастру у Донецькій області листом від 25.02.2020 №31-5-0.61-1043\2-20 надало відповідь, в якій зазначило про наступні обставини: листом-повідомленням від 13.12.2018 № 27-0.63-7367\2-18 Головне управління звернулось до ФГ «Вергун» для узгодження істотних умов договору оренди, однак відповіді на лист ФГ «Вергун» не надало; наказом Головного управління №165 від 24.07.2019 земельні ділянки були включені до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, станом на 15.01.2020 було оголошено аукціон №22610, торги відбулись та був визначений переможець права на спірні ділянки ФГ «Хірлюк і К» (т.1, а.с.64).

Доказів направлення вказаного листа позивачеві матеріали справи також не містять, разом з тим, ФГ «Вергун» не заперечує факт його отримання.

За таких обставин, вважаючи свої права порушеними, ФГ «Вергун» у грудні 2020 року звернулося до господарського суду з позовом про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та Фермерським господарством «Вергун» додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 19.10.2006, відповідно до ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", терміном на 5 років.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні відмовив у задоволенні позову - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ними з огляду на наступне.

Як було встановлено вище, предметом позову в даній справі є укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в порядку ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України).

Нормами ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), було встановлено наступні умови для поновлення договору оренди землі.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з приписами ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається зі змісту вказаних норм, за загальним правилом, викладеним у ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (до розгляду якої було зупинено провадження в даній справі № 905/2101/20).

Отже, виходячи зі змісту законодавчих норм, якими врегульовано спірні правовідносини та з урахуванням практики їх застосування Верховним Судом, колегія суддів зазначає, що для поновлення договору оренди землі (як в порядку ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на які посилається позивач, так і ч.6 цієї ж норми) слід встановити обставини щодо дотримання орендарем умов, визначених законом для реалізації його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, зокрема - щодо додання орендарем до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди.

Зазначене є обов`язковою умовою для поновлення договору оренди землі. Отже, недотримання орендарем такої умови виключає можливість поновлення договору за відповідним позовом орендаря в судовому порядку.

Надаючи оцінку дотриманню вказаної умови позивачем, місцевий господарський суд зазначив, що, як вбачається з листа - заяви ФГ "Вергун" від 06.12.2018 (т.2, а.с.10) про поновлення договору оренди землі, який дійсно було направлено орендарем орендодавцеві завчасно, у встановлений законом строк до закінчення договору оренди, наведено перелік додатків: копії витягів з технічної документації, копія рішення Покровської районної ради, копії витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. При цьому в листі не зазначено про додання до нього проекту додаткової угоди.

Колегія суддів зазначає, що відповідне підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Позивач в ході апеляційного провадження, не заперечуючи необхідності надання відповідної додаткової угоди до заяви про поновлення договору оренди землі, наполягав на тому, що до листа від 06.12.2018 було додано проект додаткової угоди і що вказівка на нього в переліку доданих документів відсутня виключно з технічних причин.

Однак жодних доказів на підтвердження вищенаведених обставин (опису вкладення до відповідного поштового відправлення із зазначенням додатків до листа тощо) позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції. Також, як встановлено в ході дослідження матеріалів справи, копію самого листа від 06.12.2018 надано до матеріалів справи не позивачем, а другим відповідачем.

За твердженням апелянта, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що другий відповідач відмовив позивачу у поновленні договору оренди не з підстав відсутності доданого до листа-повідомлення від 06.12.2018 проекту додаткової угоди, а у зв`язку з необхідністю подання додаткових документів, у зв`язку з чим, на думку апелянта, суд безпідставно вийшов за межі пояснень і доказів сторін, а також з власної ініціативи, по-іншому ніж орган Держгеокадастру самостійно розтлумачив спірні правовідносини та обставини їх виникнення.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд врахував надані сторонами пояснення та докази (зокрема, надану відповідачем копію листа ФГ "Вергун" від 06.12.2018, відповідність якої оригіналу не заперечується позивачем) і виключно на їх підставі дійшов висновку про невиконання позивачем такої обов`язкової умови для задоволення даного позову як надіслання другому відповідачеві проекту додаткової угоди до договору оренди землі.

Також місцевий господарський суд обґрунтовано, із посиланням на відповідні приписи ст.13, 14, 73, 74, 77, 79 ГПК України, зазначив, що відсутність спростування (заперечення) того, чого у дійсності не було (не долучення до листа проекту додаткової угоди), не є доказом протилежного.

Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, оскільки не зазначення ГУ Держгеокадастру у Донецькій області в листах, адресованих ФГ "Вергун", про відсутність проекту додаткової угоди не може бути визнано обставиною, яка підтверджує направлення відповідного проекту позивачем відповідачеві - враховуючи, що документи, з яких би вбачалося визнання відповідачами факту направлення позивачем проекту додаткової угоди в матеріалах справи також відсутні.

Надаючи оцінку адресованому позивачеві листу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 13.12.2018, копію якого додано до позовної заяви (т.1, а.с.59), із повідомленням про необхідність надати повний пакет документів до спливу строку дії договору (копію діючого договору землі, витяг з державного земельного кадастру та агрохімічний паспорт на земельну ділянку), колегія суддів зазначає, що норми Закону України "Про оренду землі" не передбачають обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди (відповідний висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 908/2350/19). Тобто така вимога не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Колегія суддів також погоджується з доводами апелянта про те, що місцевий господарський суд необґрунтовано визнав вказаний лист належним доказом на підтвердження факту відмови ГУ Держгеокадастру у Донецькій області укласти договір (із посиланням на ч.1 ст.646 ЦК України), оскільки, як було встановлено вище, доказів направлення цього та інших листів другого відповідача на адресу позивача матеріали справи не містять, а позивач їх отримання заперечує.

Разом з тим, на думку суду апеляційної інстанції, за таких обставин посилання позивача на зміст цих листів (зокрема, щодо не зазначення другим відповідачем про відсутність проекту додаткової угоди) також не можуть бути визнані належними аргументами та підставою для скасування оскаржуваного рішення.

В ході апеляційного провадження представником позивача також не пояснено розбіжність між умовами поновлення договору, вказаними в листі ФГ "Вергун" від 06.12.2018 (на 7 років), та умовами, викладеними в додатковій угоді в наданій до суду першої інстанції редакції (на 5 років).

Тобто позивачем в суді першої та апеляційної інстанції не доведено ні факту надіслання другому відповідачеві проекту додаткової угоди до договору, ні тих обставин, що зазначений проект було викладено саме в тій редакції, яка міститься в позовній заяві.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених приписів чинного законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, а також правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позову про поновлення спірного договору оренди землі (як в порядку ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на які посилається позивач, так і ч.6 цієї ж норми).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в ході розгляду справи, ні наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №165 від 24.07.2019, яким спірні земельні ділянки були включені до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, ні результати відповідних торгів, переможцем яких стало ФГ «Хірлюк і К» , не були оскаржені ФГ "Вергун" у встановленому порядку, отже відповідні нормативні документи та правочини є чинними.

Оскільки заявником скарги не наведено доказів виконання ФГ "Вергун" як орендарем передбачених законом умов для реалізації його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме - щодо додання орендарем до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди, колегія суддів зазначає, що інші доводи апелянта (стосовно відсутності у ФГ "Вергун" заборгованості з орендної плати, стосовно того, що місцевий господарський суд визнав встановленим факт листування між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області за відсутності в матеріалах справи доказів направлення другим відповідачем листів на адресу позивача) не можуть бути визнані підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Отже, в ході апеляційного провадження заявником скарги не мотивовано наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарство "Вергун" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 у справі №905/2101/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.11.2021

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя І.В. Тарасова