Ухвала

від 25.11.2021 по справі 160/19513/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 листопада 2021 року Справа №160/19513/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко Ольги Ігорівни про перехід в загальне провадження та питання щодо витребування доказів у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до приватного підприємства Кортеж про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до приватного підприємства Кортеж , в якій просить суд:

- стягнути податковий борг з приватного підприємства Кортеж (ЄДРПОУ 30643058) у розмірі 190 846,10 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до податкового законодавства України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку та в строки визначеними Податковим кодексом України. За невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку платник податків несе відповідальність. В інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час обліковується податковий борг. Тому позивач вказує, у зв`язку з несплатою приватним підприємством Кортеж у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

10.11.2021 року від приватного підприємства Кортеж до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Кортеж з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ Сайдекс (код за ЄДРПОУ 40107747) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. За результатами перевірки складено акт від 11.06.2018 № 29762/04-36-14-22/30643058. Перевіркою виявлені порушення: п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами і доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 67138,00 грн., в тому числі за 2015 рік у сумі 67138,00 грн.; п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму ПДВ у сумі 70620,00 грн., в тому числі за січень 2016 у сумі 70620,00 грн. За даними Акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення: від 27.06.2018 р. № 0016601408 про сплату податку на додану вартість у розмірі 70620,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17655,00 грн. від 27.06.2018 р. № 0016611408 про сплату податку на прибуток у розмірі 67138,00 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Кортеж» подало адміністративний позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування повідомлення-рішення податкового органу. Рішенням від 09 вересня 2019 року у справі № 160/5097/19 в задоволені позовних вимог ПП «Кортеж» було відмовлено у повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року по справі №160/5097/19 - залишено без змін.

Після отримання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області нарахувало в особистому кабінети ПП Кортеж недоїмку по податковому зобов`язанню (податковим повідомленням-рішенням: від 27.06.2018 р. № 0016601408 про сплату податку на додану вартість у розмірі 70620,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17655,00 грн., від 27.06.2018 р. № 0016611408 про сплату податку на прибуток у розмірі 67138,00 грн.) та пеню за несвоєчасне погашення податкового зобов`язання у розмірі 146150,78 грн., а саме пеня по повідомленням - рішенням: від 27.06.2018 р. № 0016601408 - 71111,35 грн., від 27.06.2018 р. № 0016611408 - 75039,43 грн. Позивач сплатив недоїмку за податковим повідомленням-рішенням 11.06.2020 р.

ПП Кортеж не було згодне з діями позивача по нарахуванню пені у розмірі 146150,78 грн., станом на 11.06.2020 р., та вважав, що позивач безпідставно нарахував пеню за весь період заниження зобов`язань та вніс нараховану суму пені до інтегрованої картки платника (далі - ІКП). Не погодившись з нарахованою пенею, ПП Кортеж звернулось до посадових осіб позивача з питаннями обґрунтування сум нарахованої пені. Посадові особи не надали будь-яких пояснень стосовно нарахування пені. Не отримавши відповіді на запитання стосовно нарахування пені, ПП Кортеж направило позивачу листа, з вимогою: надати довідку з якого часу та на підставі яких нормативних актів ПП Кортеж нарахована пеня у розмірі 146150,78 грн. по податковим зобов`язанням і штрафним санкціям (податковим повідомленням-рішенням: від 27.06.2018 р. № 0016601408 про сплату податку на додану вартість у розмірі 70620,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17655,00 грн., від 27.06.2018 р. № 0016611408 про сплату податку на прибуток у розмірі 67138,00 грн.); надати формулу за якою нараховується пеня за несплату податкових зобов`язань та детальний розрахунок нарахування пені за кожний календарний день прострочення, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний прострочений день.

Позивач відповідь на даний лист не надав та станом на 01.10.2020 р. зазначив в особистому кабінеті з податку на додану вартість відповідача недоїмку у розмірі 91006,43 грн. та продовжував відображати нараховану пеню, яка складала суму у розмірі 146150,78 грн. (пеня в особистому кабінеті з податку на прибуток - 71111,35 грн., в особистому кабінеті з податку на додану вартість - 75039,43 грн.). Станом на 01.10.2020 р. у ІІП «КОРТЕЖ» була відсутня будь-яка заборгованість по сплаті недоїмки з ПДВ. Недоїмка за податковим повідомленням-рішенням була сплачена 11.06.2020 р. Порядок нарахування пені регулюється положеннями статті 129 Податкового кодексу України.

Тож, якщо акт перевірки був прийнятий 11.06.2018 року, податкове повідомлення-рішення від 27.06.2018 р. року, то «відлік строку для застосування пені» почнеться через десять днів з моменту їх отримання повідомлень- рішень. Позивач отримав повідомлення-рішення 29.06.2019 р. Пеня не нараховується, ані за період, коли платником податків було занижене податкове зобов`язання, ні за період з дня формування акту перевірки. А лише тоді, коли платник податків - не сплатив грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням.

ПП Кортеж погасило узгоджену заборгованість 11.06.2020 р., але позивач продовжував відображати у особистому кабінеті заборгованість по недоїмці.

Після цього, з метою захисту порушених прав, ПП Кортеж звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про: визнання протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо нарахування пені: з податку на прибуток в розмірі 71111,35 гри. в інтегрованій картці ПП Кортеж та її відображення в інтегрованій карті з податку на прибуток; з податку на додану вартість у розмірі 75039,43 грн. в інтегрованій картці ПП Кортеж та її відображення в інтегрованій карті з податку на додану вартість; нарахування в інтегрованій картці ПП Кортеж з податку на додану вартість податкового боргу у розмірі 91006,43 грн. та її відображення в інтегрованій карті з податку на додану вартість; зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки ПП Кортеж з нарахування пені, шляхом зменшення нарахованої пені відповідно до положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, а саме: нарахувати пеню з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати ПП Кортеж податкового зобов`язання, з 29.06.2019 р. за податковими повідомленнями-рішеннями: від 27.06.2018 р. № 0016601408 про сплату податку на додану вартість у розмірі 70620,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17655,00 грн. від 27.06.2018 р. № 0016611408 про сплату податку на прибуток у розмірі 67138,00 грн., (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) до 11,06.2020 р. (моменту сплати податкового зобов`язання) та вчинити дії щодо коригування даних (показників) в інтегрованій карті з податку на додану вартість ПП Кортеж з нарахування недоїмки у розмірі 91006,43 грн. шляхом виключення недоїмки з податку на додану вартість в розмірі 91006,43 грн.

Позовна заява була прийнята судом та справа № 160/13490/20 була призначена до судового розгляду. Таким чином, подавши до суду адміністративний позов, ПП Кортеж розпочало процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 160/13490/20 адміністративний позов приватного підприємства Кортеж (місцезнаходження: 50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Літке, буд.63; код ЄДРПОУ 30643058) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково та стягнуто на користь ПП Кортеж , за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДГІС у Дніпропетровській області, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 802,67 грн. Рішення набрало законної сили.

Позивач (ГУ ДПС у Дніпропетровській області) рішення суду у справі № 160/13490/20 не виконав та не вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки ПП Кортеж з нарахування пені, шляхом зменшення нарахованої пені відповідно до положень підпункту 129.1.1 пункту129.1 статті 129 Податкового кодексу України. Доки не буде виконане рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/13490/20 податкове зобов`язання по сплаті пені вважається неузгодженим, що в свою чергу, свідчить про відсутність у ПП Кортеж податкового боргу. Таким чином податкова вимога від 23 червня 2020 р. № 146198-57/81 та рішення про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2020 р. № 146198-57/81 с протиправними.

Відповідно до долучених до відзиву платіжних доручень, у відповідача відсутній податковий борг по податку на прибуток та по податку на додану вартість. Згідно платіжних доручень, відповідач своєчасно сплачував нараховані суми у податковій декларації на прибуток та нараховані суми у податковій декларації на додану вартість. Але позивачем не додано до матеріалів справи документів, які свідчать про сплату відповідачем податків, зазначених в податкових деклараціях, та які підтвердять відсутність податкового боргу. Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, податок на прибуток ПП Кортеж складає 74372,00 грн. ПП Кортеж платіжними дорученнями від 29 грудня 2020 р. на суму 20000,00 грн. та від 12 лютого 2021 р. на суму 55000,00 гри. сплатило нараховану суму, зазначену у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік. В позовній заяві позивач не зазначив дані обставини та не надав до суду документів, які підтверджують факт перерахування відповідачем грошових коштів.

Стосовно сплати податку на додану вартість, відповідач зазначив наступне.

Податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2020 р. у сумі 44756,00 грн. - оплата - платіжне доручення № 820 від 30 листопада 2020 р. на суму 46300,00 грн.

Податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2020 р. у сумі 15118,00 грн. - оплата - платіжне доручення № 841 від 29 грудня 2020 р. на суму 15200,00 грн., платіжне доручення № 833 від 11 грудня 2020 р. на суму 2000,00 грн.

Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2020 р. у сумі 47165,00 грн. - оплата - платіжне доручення № 856 від 20 січня 2021 р. на суму 47000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 839 від 30 березня 2021 р., відповідач перерахував передоплату з податку на додану вартість у розмірі 2000,00 грн.

Податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2021 р. у сумі 20304,00 грн. - оплата - платіжне доручення № 969 від 29 липня 2021 р. на суму 20304,00 грн.

Податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2021 р. у сумі 1788,00 грн. - оплата - платіжне доручення № 995 від 30 серпня 2021 р. на суму 4300,00 грн.

Податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2021 р. у сумі 19432,00 грн. - оплата - платіжне доручення № 1038 від 30 вересня 2021 р. на суму 19432,00 грн.

Позивач незаконно, за рахунок сплачених відповідачем сум по податковій декларації на прибуток та податкових деклараціях на додану вартість погасив нараховану пеню з податку на прибуток в розмірі 71111,35 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 75039,43 грн. Позивачем безпідставно внесена до інтегрованої картки платника недоїмка у розмірі 190846,10 грн. так як позивач, не виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/13490/20 та безпідставно нараховує недоїмка у розмірі 190846,10 грн. Таким чином, доки не буде виконане рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/13490/20 податкове зобов`язання по сплаті пені вважається неузгодженим, що в свою чергу, свідчить про відсутність у ПП Кортеж податкового боргу. Явні порушення позивачем чинного законодавства України спричинили правові наслідки, що суперечать суті та змісту чинного законодавства України. Отже, позов Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ПП Кортеж про стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків не підлягає задоволенню.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 21.10.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року у задоволенні заяви приватного підприємства Кортеж про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено та витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області докази:

24.11.2021 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко Ольги Ігорівни до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про перехід в загальне провадження. В клопотанні заявник просить суд: перейти до розгляду справи 160/19513/21 за правилами загального позовного провадження, а у разі відмови розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Вказане заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, подане позивачем клопотання про перехід в загальне провадження не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов`язки суду під час розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

До того ж, як зазначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко Ольги Ігорівни про перехід в загальне провадження.

В той же час, при вирішенні питання про витребування письмових доказів суд враховує наступне. У зв`язку з ненаданням доказів Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, суд вважає за необхідне повторно витребувати письмові докази.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області роздруківку з інтегрованої картки платника податків (ІКП) відносно приватного підприємства Кортеж по теперішній час, письмові вмотивовані пояснення щодо виконання судового рішення у справі №160/13490/20, нарахування податкового боргу по податку на прибуток у сумі 74 372,00 грн. з термінами сплати 11.03.2021р. та нарахування суми податного боргу за податку на додану вартість у сумі 120 418,55 грн.

При цьому, суд вважає за належним звернути увагу на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Керуючись статтями 9, 12, 45, 72,77, 80, 144-145, 149, 241-243, 248, 253, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайленко Ольги Ігорівни про перехід в загальне провадження - відмовити.

Витребувати та зобов`язати подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 06 грудня 2021 року :

від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- роздруківку з інтегрованої картки платника податків (ІКП) відносно приватного підприємства «Кортеж» по теперішній час;

- письмові вмотивовані пояснення щодо виконання судового рішення у справі №160/13490/20, нарахування податкового боргу по податку на прибуток у сумі 74 372,00 грн. з термінами сплати 11.03.2021р. та нарахування суми податного боргу за податку на додану вартість у сумі 120 418,55 грн.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник