Постанова

від 25.11.2021 по справі 814/1472/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 814/1472/17

адміністративне провадження № К/9901/55366/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (колегія суддів у складі: Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Кравченка К.В.) у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу ЕРА до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови від 02.06.2017 року № 54/1014-3532-17, припису від 23.05.2017 року № 54,-

В С Т А Н О В И В:

Житлово-будівельний кооператив ЕРА звернувся до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування постанови від 02.06.2017 № 54/1014-3532-17, припису № 54 від 23.05.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він в достатньому для виконання будівельних робіт обсязі отримав проектну документацію від ТОВ Южний город . Зазначав, що відповідач не наділений повноваженнями зупиняти виконання будівельних робіт, які не порушують норми чинного законодавства, тому припис та постанова є протиправними підлягають скасуванню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.

Визнано протиправними та скасовано припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області № 54 від 23.05.2017 та постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області від 02.06.2017 № 54/1014-3532-17.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що ТОВ Южний город проектна документація на об`єкт Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованим магазином промислових товарів по АДРЕСА_1 в повному обсязі не розроблялась та замовнику не передавалась , а відтак наявні підстави для винесення спірного припису та постанови.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом апеляційної інстанції установлено, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Миколаївській області Савчуком О.М. у присутності уповноваженої особи ЖБК ЕРА Аванесяна В.С. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних правил і стандартів ЖБК ЕРА на об`єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку за вбудованим магазином промислових товарів по АДРЕСА_1 , що підтверджується актом перевірки від 23.05.2017.

Під час перевірки встановлено, що 17.05.2017 під час виїзду на місце будівельні роботи не виконувались, уповноважена особа надала інспектору копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, видані Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 04.01.2017 за № 1/17-4770. Інших вихідних даних не надано. Також надано копію наказу від 10.01.2017 № 1, відповідно до якого затверджено проектну документацію, розроблену ТОВ Южний город під керівництвом ОСОБА_1 . Проектна документація на момент перевірки на об`єкті відсутня. Відповідно до листа ТОВ Южний город від 15.05.2017 № 4772-2017 проектна документація на об`єкт Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованим магазином промислових товарів по АДРЕСА_1 в повному обсязі не розроблялась та замовнику не передавалась. Станом на 14.05.2017 не отримані від замовника всі необхідні вихідні дані для проектування об`єкту, зокрема технічні умови на водопостачання, електропостачання та інші.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято припис № 54 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 23.05.2017 з вимогою не виконувати будівельні роботи на об`єкті до розроблення робочого проекту в повному обсязі та оформлення відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи.

Постановою № 54/1014-3532-17 від 02.06.2017 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 151 560 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено порушення вимог законодавства, що підтверджується листом ТОВ Южний город від 15.05.2017, зі змісту якого убачається, що проектна документація в повному обсязі не розроблялась та замовнику не передавалась, у зв`язку з тим, що не отримані всі вихідні дані для проектування.

Скасовуючи судове рішення та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що висновки контролюючого органу про наявність порушень вимог законодавства в повному обсязі спростовуються доказами, наданими до суду апеляційної інстанції, а саме листом ТОВ ЮЖНИЙ ГОРОД №04/05/18 від 04 травня 2017 року, згідно якого проектна документація передана відповідальній особі ЖБК ЕРА ще 10.01.2017 та знаходилась у замовника будівництва на момент подання на реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт.

Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 за № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 41 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4 -1 ) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 указаного Порядку закріплено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 14 Порядку № 533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п.п. 19-22 Порядку №553).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки та припис. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Як установлено судом апеляційної інстанції, уповноваженою особою УДАБІ у Миколаївській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 23.05.2017 та виявлено, що ЖБК ЕРА у декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2017 за № МК 083171310315 наведені недостовірні дані стосовно наявності проектної документації для будівництва об`єкту Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованим магазином промислових товарів по АДРЕСА_1 , об`єкт ІІІ категорії складності, чим порушені вимоги ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів відображено у Законі України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 за №687-XIV (далі - Закон № 687-XIV).

Так, відповідно до вимог ст.9 указаного Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно змісту ст.26 Закону №3038 забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування (ч.1 ст.29 Закону № 3038).

Технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації (ч.1 ст.30 Закону №3038).

Аналізуючи наведене можна дійти висновку, що затвердженню проектної документації передує обов`язкове отримання технічних умов.

Як установлено судом апеляційної інстанції, позивач надав суду: 1) містобудівні умови від 04.01.2017; 2) технічні умови № 109/17 від 10.07.2017 на приєднання житлового будинку до централізованої системи водопостачання та водовідведення; 3) наказ ФОП ОСОБА_1 № 81 від 01.12.2017, в якому зазначено, що у зв`язку зі змінами в технічних умовах на підключення до інженерних мереж з 05.05.2017 робоча документація по об`єкту була передана ФОП ОСОБА_1 на коректування; 4) частину проекту 3-7 поверховий житловий будинок з вбудованими промисловими магазином по АДРЕСА_1 , яка складається з архітектурної частини проекту; 5) технічні умови до газорозподільної системи від 23.03.2017; 6) титульний лист робочого проекту 3-7 поверховий житловий будинок з вбудованими промисловими магазином по АДРЕСА_1 .

Так, в ході судового розгляду, в суді першої інстанції досліджувався лист директора ТОВ Южний город ОСОБА_1 від 15.05.2017, яка зазначила, що проектна документація ЖБК ЕРА в повному обсязі не розроблялась та замовнику не передавалась, в зв`язку з тим, що не отримані всі вихідні дані для проектування.

Жодної вказівки саме на повторне отримання вихідних даних для проектування об`єкту вказаний лист не містить.

В суді апеляційної інстанції на дослідження надано лист ТОВ ЮЖНИЙ ГОРОД №04/05/18 від 04 травня 2018 року, підписаний директором ТОВ ЮЖНИЙ ГОРОД ОСОБА_1 та адресований ЖБК ЕРА .

З указаного листа судом встановлено, що проектна документація Будівництва житлового будинку з вбудованим магазином промислових товарів по АДРЕСА_1 (стадія робочий проект) була в повному обсязі передана уповноваженому представнику ЖБК ЕРА 10.01.2017 та знаходилася у позивача на дату подання на реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт.

Після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт представник ЖБК ЕРА звернувся до керівництва TOB Южний город з проханням здійснити корегування проекту в частині визначення нової точки підключення будинку до електромереж з внесенням відповідних змін до робочих креслень, а також за внесенням змін до розробленої концепції благоустрою будинку.

Для здійснення вищевказаних змін ЖБК ЕРА потрібно було отримати нові технічні умови від власника електромереж, Миколаївської філії ПАТ МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО , а тому в листі до Державної архітектурно-будівельної інспекції Миколаївської області було зазначено, що технічні умови відсутні.

Тобто, в матеріалах справи містяться два листа, щодо одних і тих самих обставин, за підписом однієї особи, зміст яких протилежний один одному.

При цьому судом апеляційної інстанції належної правової оцінки першому листу ТОВ Южний город від 15.05.2017 не надано, а в основу судового рішення покладено виключно лист ТОВ ЮЖНИЙ ГОРОД №04/05/18 від 04.05 2018.

Крім того, судом першої інстанції слушно зазначено, що в декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено, що проектна документація розроблялась не ФОП ОСОБА_1, а ТОВ Южний город , хоча з матеріалів справи убачається, що проектна документація розроблялась ФОП ОСОБА_1.

Однак вказаний факт також залишився поза увагою колегії суддів апеляційного суду.

Також варто звернути увагу, що жодних доказів звернення представника ЖБК ЕРА до TOB Южний город з проханням здійснити корегування проекту до суду надано не було, як і не надано доказів передачі чи направлення такого проекту позивачу на затвердження саме 10.01.2017.

Так, згідно із частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У Рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейським судом з прав людини зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Оскаржувані рішення суду апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідає, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року скасувати, а справу № 814/1472/17 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук