Ухвала
від 19.11.2021 по справі 757/59001/21-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59001/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц» на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42020000000002227 від 12.11.2020, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

05.11.2021 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Герц» звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42020000000002227 від 12.11.2020, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку в приміщеннях, які займає ТОВ «Герц», за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 2А.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває справа № 42020000000002227 від 12.11.2020.

В період з 15 по 16.04.2021 за місцем знаходження ТОВ «ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 30587514) було проведено обшук в межах вищевказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді від 08.04.2021 № 757/18115/21-к та вилучене майно, що підтверджується копією протоколу обшуку, який додано до скарги.

Згідно тексту ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2021 року по справі № 757/18115/21-к вказане вилучене майно, що належить ТОВ «ГЕРЦ», зокрема: зошити з чорновими записами 4 шт., записник з чорновими записами 1шт., портативний жорсткий диск № NAAGB0J8 із файлами скопійованими з серверу та базою даних 1С, жорсткий диск з файлами скопійованими з сервера ТОВ «ГЕРЦ», не входили до переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому вважається тимчасово вилученим майном.

В зв`язку з порушенням слідчим вимог закону, ухвалою слідчого судді від 20.05.2021 № 757/24017/21-к зобов`язано слідчого повернути вищевказане майно.

07.07.2021 слідчий ОСОБА_4 частково виконала ухвалу суду і повернула вказане в ній майно, окрім файлів скопійованих з серверу та базою даних 1С, які містяться на портативному жорсткому диску № NAAGB0J8.

На клопотання від 26.08.2021 № АБ-141-44/1 про повернення файлів скопійованих із серверу та базою даних 1С, які містяться на портативному жорсткому диску № NAAGB0J8, керівник відділу ГСУ відмовил, слід зобов`язати слідчого повернути файли скопійовані із серверу та базою даних 1С, які містяться на портативному жорсткому диску № NAAGB0J8, оскільки ці файли є власністю ТОВ «ГЕРЦ», а їх відсутність у товариства перешкоджає здійснювати належним чином господарську діяльність, вести бухгалтерський облік та фінансову звітність товариства.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 05.05.2021 вих. № 1929/21 за підписом голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду «Діловодстово-З» з 15.03.2021 по 29.04.2021, відповідного клопотання у даному кримінальному провадженні про арешт майна до суду не надходило.

Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_6 через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Головного слідчого управління Національної поліції України у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності слідчого/прокурора.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває справа № 42020000000002227 від 12.11.2020.

В період з 15 по 16.04.2021 за місцем знаходження ТОВ «ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 30587514) було проведено обшук в межах вищевказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді від 08.04.2021 № 757/18115/21-к та вилучене майно, що підтверджується копією протоколу обшуку, який додано до скарги.

Згідно тексту ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2021 року по справі № 757/18115/21-к вказане вилучене майно, що належить ТОВ «ГЕРЦ», зокрема: зошити з чорновими записами 4 шт., записник з чорновими записами 1шт., портативний жорсткий диск № NAAGB0J8 із файлами скопійованими з серверу та базою даних 1С, жорсткий диск з файлами скопійованими з сервера ТОВ «ГЕРЦ», не входили до переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому вважається тимчасово вилученим майном.

В зв`язку з порушенням слідчим вимог закону, ухвалою слідчого судді від 20.05.2021 № 757/24017/21-к зобов`язано слідчого повернути вищевказане майно.

07.07.2021 слідчий ОСОБА_4 частково виконала ухвалу суду і повернула вказане в ній майно, окрім файлів скопійованих з серверу та базою даних 1С, які містяться на портативному жорсткому диску № NAAGB0J8.

У задоволенні клопотання від 26.08.2021 № АБ-141-44/1 про повернення файлів скопійованих з серверу та базою даних 1С, які містяться на портативному жорсткому диску № NAAGB0J8, керівник відділу ГСУ відмовила.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 05.05.2021 вих. № 1929/21 за підписом голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду «Діловодстово-З» з 15.03.2021 по 29.04.2021, відповідного клопотання у даному кримінальному провадженні про арешт майна до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Частиною 2 ст.168КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160166, 170174 цього Кодексу.

Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні вони мають бути повернуті власнику.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффіпроти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Так, у своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited»проти України»(Заява№ 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс таінші протиСполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Так, судовим розглядом встановлено, що під час проведення обшуку 15-16.04.2021, на підставі ухвали слідчого судді від 08.04.2021, серез іншого було вилучено: файли скопійовані з серверу та базою даних 1С, які містяться на портативному жорсткому диску № NAAGB0J8

Всупереч зазначеному, представник Головного слідчогоуправління Національноїполіції України в судове засідання не з`явився та станом на час розгляду скарги слідчому судді не надано відомостей та документів, в яких наводилися б підстави для подальшого утримання майна ТОВ «Герц» та його необхідність, як такого, що має значення для подальшого досудового розслідування. Оскільки, доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 42020000000002227 від 12.11.2020 не надано.

Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов`язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Герц» належним йому майном.

За вказаних обставин, позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку 15.16.04.2021 в приміщеннях, які займає ТОВ «Герц», за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 2А, яку необхідно усунути шляхом зобов`язання останнього повернути вилучене майно власнику, відповідно до п. 4 ст. 169 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 169170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц» на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42020000000002227 від 12.11.2020, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Зобов`язати уповноважену Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002227 від 12.11.2020, повернути «Герц» вилучене під час обшуку 15-16.04.2021 майно, а саме: файли скопійовані з серверу та базою даних 1С, які містяться на портативному жорсткому диску № NAAGB0J8.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення19.11.2021
Оприлюднено02.02.2023

Судовий реєстр по справі —757/59001/21-к

Ухвала від 03.10.2022

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Бусик О. Л.

Ухвала від 19.11.2021

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Бусик О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні