Ухвала

від 20.09.2007 по справі 22-а-862/07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2007 року                                                    

м. Харків

Справа № 22-а-862/07

Категорія: 45                                                       

Головуючий 1 інстанції: Яризько В.О.

Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий

суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя

Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.

при секретарі 

Волошиній Я.В.

за участю представників:

представника позивача - Ломанова Т.В.

прокурора - Ломакіна О.А.

         розглянувши у відкритому судовому

засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду

адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Київського району м.

Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Київському районі м. Харкова на

постанову господарського суду Харківської області від 24.04.2007 року  по справі № АС-42/17-07

за

позовом Прокуратури Київського району м. Харкова в

інтересах держави в особі ДПІ у Київському районі м. Харкова

до  ПП «Агат +»

про визнання недійсними установчих документів, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокуратур Київського району м. Харкова

звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в

особі ДПІ у Київському районі м. Харкова з позовом, в якому просив визнати

недійсними установчі та реєстраційні документи ПП «Агат+» з моменту реєстрації.

Постановою Господарського суду Харківської

області від 24.04.07 р. по справі № АС-42/17-07 в задоволенні позовних вимог

було відмовлено.

Прокурор Київського району м. Харкова не

погодився з даною постановою і звернувся з апеляційною скаргою, в якій після

усунення недоліків, просив скасувати постанову суду від 24.04.07 р. та прийняти

нове судове рішення, яким визнати недійсними установчі та реєстраційні

документи ПП «Агат+» з моменту реєстрації.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що

постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, посилаючись на

положення ч. 1 ст. 215, ч. ч. 1-3, ч. 5 ст. 203 ЦК України, ст. 1, п. б ст. 11,

ст. 20 та ст. 21 Закону України «Про господарські товариства», ст. 67

Конституції України, ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 60 та ст. 61 ГК України.

Позивач, ДПІ Київського району м. Харкова,

свого відношення до поданої апеляційної скарги у письмовій формі не подала, але

представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги

прокурора.   

Відповідач заперечення проти апеляційної скарги

не надіслав, представник в судове засідання не явився. Повістки про виклик у

судові засідання направлялись на юридичну адресу відповідача, яка

підтверджується довідкою органу реєстрації, однак поштові відправлення

повернуті з відміткою пошти про те, що фірма не знаходиться за вказаною

адресою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши

судове рішення, дослідивши доводи апеляційної скарги і пояснення представників

прокурора та позивача, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що

апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що

статут ПП "Агат+" зареєстрований у виконкомі Харківської міської

ради, реєстраційна справа № 04059243Ю0030154 від 03.11.03 р., ідентифікаційний

код 32676380. Згідно статуту ПП "Агат+" засновником приватного

підприємства є гр. ОСОБА_1, яким прийнято рішення про створення даного

приватного підприємства.

Виконавчим комітетом Харківської міської ради

було видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності

- юридичної особи - ПП "Агат+", ідентифікаційний код 32676380, дата

реєстрації 03.11.03 р., про що зроблений запис № 04059243Ю0030154.

Згідно довідки про взяття на облік платника

податків № 3944 від 18.11.03 р. ПП "Агат+" було взято на облік в ДПІ

Київського району м. Харкова.

ДПІ Київського району м. Харкова зверталось

до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП "Агат+"

про припинення юридичної особи.

Рішенням Господарського суду Харківської

області від 02.08.05 р. по справі № 21/258-05 позовні вимоги ДПІ Київського

району м. Харкова були задоволені, припинено юридичну особу ПП

"Агат+" на підставі п. 2 ст. 38 Закону України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якою передбачено,

що неподання протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності є підставою для припинення

юридичної особи.

Вищезазначеним рішенням суд

зобов'язав власника підприємства утворити

ліквідаційну комісію, в

3-місячний строк провести ліквідацію підприємства, в порядку, який встановлено

ст.ст. 60-61 Господарського кодексу України, та ст. 20-21 Закону України

"Про господарські товариства". Проте, за твердженням позивача та

представника прокурора, в порушення вимог суду керівництвом ПП "Агат+"

на теперішній час не вчинено жодних дій на виконання рішення та ліквідаційна

процедура не завершена. Таким чином, підприємство на час звернення з позовом

знаходиться на обліку в ДПІ Київського району м. Харкова як основний платник

податків.

В позові прокурор вказував на те, що ДПІ

Київського району м. Харкова була проведена перевірка ПП "Агат+" з

питань додержання податкового законодавства, в ході якої встановлено, що

вищевказане підприємство, зареєстроване як платник податків до бюджету, проте,

в порушення діючого законодавства, підприємство систематично, починаючи з

моменту реєстрації, не надавало податкових декларацій, документів

бухгалтерської звітності та інших відомостей про свою фінансово-господарську

діяльність, не здійснювалась сплата податків до бюджету, засновники та посадові

особи підприємства за викликами до податкової інспекції не з'являлись.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що

ні в позові, ні в подальших документах та поясненнях ні прокурором, ні

позивачем не вказано, коли проводилася перевірка, які наслідки щодо нарахування

податків та зборів вона мала.

Позивачем до прокурора Київського району м.

Харкова була направлена інформація № 2937/9/10-028 від 28.12.06 р., в якій

вказувалося, що ПП "Агат+" з моменту реєстрації не представляло

податкові декларації, документи бухгалтерської звітності та інші відомості про

фінансово-господарську діяльність, податки, збори та обов'язкові платежі до

бюджету не сплачувались.

З пояснень представників прокурора та

позивача в судовому засіданні випливає, що вищенаведені обставини визнані

прокурором достатніми для пред'явлення позову про визнання недійсними установчі

та реєстраційні документи підприємства.

Крім того, в апеляційній скарзі та поясненнях

в судовому засіданні прокурор наполягає на тому, що правочин - статут

підприємства, має бути визнаний недійсним відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК України,

оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені

ним (п. 5 ст. 215 ЦК України). Факт реєстрації підприємства без наміру створення

правових наслідків в апеляційній скарзі, на відміну від позову, прокурор

обґрунтовує ненаданням відповідачем податкової звітності з моменту реєстрації.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками

суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, вважає

необхідним додатково зауважити, що прокурором в позові та апеляційній скарзі

зроблене необґрунтоване посилання на приписи Закону України «Про господарські

товариства», оскільки на час утворення та реєстрації підприємства позивача як приватного

підприємства діяв Закон України «Про підприємства в Україні», яким і були

визначені підстави, порядок та вимоги для реєстрації їх установчих документів.

Оскільки приватне підприємство не є господарським товариством, на нього не

розповсюджувалися приписи Закону України «Про господарські товариства».

В ст. 9 Закону України «Про підприємства в

Україні» вказано, що підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується

власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за

участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються власник та

найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності,

його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження

трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна

підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У

найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та

інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше.

До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності

підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про

повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для

товарів і послуг та інше. У статуті підприємства визначається орган, який має

право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада

підприємства, виборний орган первинної профспілкової організації та інше).

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 215 ЦК

України, прокурор не звертає уваги на те, що ця норма підставою недійсності

правочину визначає недодержання певних вимог законодавства (ч. 1-3, 5 та 6 ст.

203 ЦК України) саме в момент вчинення правочину.

Як вбачається з наданих документів, у позивача

та прокурора відсутні відомості стосовно того, що зміст правочину (статуту)

суперечить Закону України «Про підприємства в Україні», іншим актам цивільного

законодавства, що діяли на час створення та реєстрації підприємства, що

засновник підприємства гр. ОСОБА_1 не мав необхідного обсягу цивільної

дієздатності, що його волевиявлення не було вільним і не відповідало його

внутрішній волі, що статут підприємства не був оформлений у формі, встановленій

законом і що при затвердженні статуту він не був спрямований на реальне

настання правих наслідків, обумовлених ним.

Також є безпідставним твердження прокурора та

позивача стосовно того, що про відсутність мети на реальне настання правових

наслідків при затвердженні статуту підприємства свідчить нездійснення власником

підприємства заходів по ліквідації підприємства за рішенням Господарського суду

Харківської області від 02.08.05 р.

З цього приводу колегія суддів вважає

доцільним відмітити, що позивачем по справі № 21/258-05 є ДПІ Київського району

м. Харкова, але ні суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не

надано доказів того, що за період з 02.08.05 р. по 09.01.07 р. цим органом ДПС

виконувалися обов'язки по контролю за процесом ліквідації даного платника

податків і внесення відповідних відомостей до ЕДРПО України.

Як випливає з пояснень представника позивача

та прокурора в судовому засіданні, висновки про те, що при затвердженні статуту

він не був спрямований на реальне настання правих наслідків, обумовлених ним,

зроблені лише на припущенні про наявність або відсутність такої цілі, жодним

чином не підтверджені документально. 

Колегія суддів погоджується з висновками суду

першої інстанції стосовно того, що неподання відповідачем звітності не може

свідчити про те, що вже в момент реєстрації установчих документів засновник

підприємства мав намір не здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки

подальше нездійснення підприємницької діяльності могло відбутися і з інших

причин.

Крім того, як вбачається з документів, що

надані позивачем, відповідач не відкривав розрахункові рахунки, позивачем не

надано доказів того, що відповідач здійснював господарську діяльність, але не

подавав звітність та не сплачував податки, а отже відповідачем не завдано шкоди

правам та інтересам держави.

В п. 2 ст. 38 Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"

передбачено, що неподання протягом року органам державної податкової служби

податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для

припинення юридичної особи. Позивачем було використано своє право на звернення

з позовом до суду щодо припинення юридичної особи та його позовні вимоги

задоволені.

Те, що на теперішній час рішення

господарського суду Харківської області від 02.08.2005р. по справі № 21/258-05

не виконано, підприємство не вилучено з державного реєстру підприємств є

невиконанням рішення суду, а не підставою для визнання недійсними установчих

документів.

Суд зазначає, що установчі документи можуть

бути визнані недійсними, якщо вони суперечать законодавству або здійснення

відповідачем діяльності, що суперечить законодавству України, однак ні

прокурором, ні позивачем не надано доказів, які б підтверджували те, що

установчі документи відповідача суперечать законодавству або те, що відповідач

здійснював діяльність, що суперечить законодавству України.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції

зроблений правомірний висновок стосовно того, що установчі документи

відповідача були зареєстровані в установленому законом порядку, а тому відсутні

підстави для визнання їх недійсними.

Зважаючи

на те, що постанова Господарського суду Харківської області від 24.04.07 р. по

справі № АС-42/17-07 прийнята відповідно нормам чинного процесуального та

матеріального законодавства, підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 164, 195, 196, 198,

200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу Прокуратури Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ

у Київському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської

області від 24.04.2007 року  по справі №

АС-42/17-07 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 24.04.2007 року  по справі № АС-42/17-07 за позовом

Прокуратури Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у

Київському районі м. Харкова до ПП «Агат +» про визнання

недійсними установчих документів - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення

і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання

касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексу.

Головуючий                                                                                       Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

Н.В.

Шевцова

Повний текст ухвали виготовлений та

підписаний 25.09.2007 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного

суду                                                                                   

Н.С. Водолажська