Ухвала

від 24.11.2021 по справі 946/9758/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/9758/21

Провадження № 1-кс/946/3682/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , особи, у якої вилучено майно ОСОБА_5 , представника орендаря приміщення, з якого вилучено майно ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

В поданому клопотанні, слідчий вказує, що у провадженні СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021162150000006 від 17.01.2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 17.01.2021 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення на службу 102 про те, що 17.01.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , в кафе здійснюється незаконне заняття гральним бізнесом.

За вказаним фактом 17.01.2021 розпочате кримінальне провадження №12021162150000006 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

В ході в ході проведення 18.11.2021р. санкціонованого обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: 2 гральні столи, які опечатано паперовими бірками з пояснювальними написами та підписами понятих; 2 пластикові шайби (біла і чорна), які упаковані в сейф-пакет НПУ СУ FPS 5010598; три інформаційні дошки гри в покер, які упаковано в сейф пакет експертної служби МВС Україна 2021980; гральне полотно зеленого кольору, яке упаковано в сейф пакет НПУ ГСУ №INZ4025010; планшет блеквієн, с/н ТАВ ЕЕЕА02037, сірого кольору, який упаковано в сейф-пакет НПУ EXP0308187; 2 фрагменти аркуша з рукописним текстом, які упаковано в сейф-пакет НПУ EXP0308165; таймер, білого кольору, який упаковано в сейф-пакет НПУ INZ1099365; грошові кошти в сумі 450 грн., які упаковано в сейф-пакет НПУ INZ1099364; ноутбук «АСУС», чорно-сірого кольору, з зарядним пристроєм, який упаковано в сейф-пакет НПУ INZ 4025267; 3 блокноти з рукописним текстом, який упаковано в сейф-пакет НПУ INZ 4025279; фрагмент пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору, який упаковано в сейф-пакет НПУ EXP0308153; 6 пляшок алкоголю, які упаковані в паперову коробку з биркою; гральні фішки в кількості 1550 шт., які упаковано в сейф-пакет НПУ INZ 4025285; 3 блокноти з рукописним текстом та чеками, калькулятор, які упаковано в сейф-пакет НПУ EXP 0427007; грошові кошти в сумі 100 доларів США та 62 грн., банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_1 , які упаковані в сейф-пакет НПУ INZ 1099393; 28 стільців, які опечатані бирками з пояснювальними написами та підписами понятих; два дивани, два крісла синього кольору, які опечатані бирками з пояснювальними написами та підписами понятих; три столи чорного кольору, які опечатані бирками з пояснювальними написами та підписами понятих; гральні карти, які упаковані в сейф-пакет НПУМВС України 2315237.

Як посилається слідчий у своєму клопотанні, оскільки вказані речі мають значення речових доказів по вищевказаному кримінальному провадженню, а також з метою проведення відповідних експертиз, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити. Прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, вважаючи, що є всі підстави для арешту майна на вказані речі та предмети.

Орендар приміщення, з якого вилучено майно в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що він є засновником та керівником ТОВ «Клуб спортивного покера Роялклуб», головною метою цього підприємства є діяльність у сфері спортивних покерних клубів, навчання спортсменів спортивному покеру. Наказом Міністерства молоді та спорту №3780 від 16.08.18р. в Україні визнаний як від спорту «Спортивний покер». Вилучене майно відповідає вимогам, визначеним Правилами спортивних змагань із спортивного покеру, затверджених заступником Міністра молоді та спорту України. Зазначив, що для відкриття клубу спортивного покеру у м.Ізмаїлі необхідно пройти акредитацію у Всеукраїнської федерації спортивного покеру, одною з умов проходження цієї акредитації є персонал спортивного клубу, а саме: тренера по спортивному покеру. Саме для навчання майбутніх тренерів клубу спортивного покеру, ОСОБА_5 орендував у ТОВ «Виробниче підприємство «Ізмаїльський завод РТО» нежитлове приміщення за адресою м.Ізмаїл, вул.Гагаріна, 58, для чого від імені ТОВ «КСП РОЯЛКЛУБ» було укладено договір №29-10/21 прокату (оренди) спортивного обладнання від 29.10.2021 року, з фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 на тимчасове користування на платний основі двох столів для спортивного покеру. Ці столи потрібні для навчання персоналу та відповідають Положенню про акредитацію клубу спортивного покеру, а саме технічним вимогам до обладнання. Також за власні кошті ОСОБА_5 купив набори для гри в спортивний покер, які необхідні для навчання. ТОВ «Клуб спортивного покера Роялклуб» подано документи на акредитацію у Всеукраїнської федерації спортивного покеру.

Наполягав, що ніколи за вказаною адресою чи за іншими адресами він не займався незаконним гральним бізнесом за гроші. Також обладнання, яке необхідно для заняття гральним бізнесом у нього відсутнє. Наявні в приміщенні кошти належать ОСОБА_5 , не мають жодного відношення до грального бізнесу та є занадто малими, щоб робити висновок про гру в покер на гроші.

Представник орендаря приміщення, з якого вилучено майно, просив у задоволенні клопотання відмовити та повернути ОСОБА_5 вилучене майно тощо. Також зазначив, що в ухвалі слідчого судді від 02.11.2021 року, свідок показав, що він бачив через вікно, що у приміщенні невідомі особи за допомогою гральних фішок грають у рулетку. Однак, в ході обшуку цей предмет чомусь був відсутній у цьому приміщенні, та не був виявлений. Крім того, вікна у приміщенні дуже високо розташовані та проходячи мимо неможливо заглянути до приміщення. Під час обшуку у приміщенні були відсутні люди, тобто висновок про зайняття гральним бізнесом необґрунтований. Факт наявності вилученого обладнання не підтверджує здійснення злочину; це не заборонено законом.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, вислухавши думку слідчого, прокурора, власника майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно доп.1ч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 203-2 КК України за ознаками організація або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.

В матеріалах клопотання, крім витягу з ЄРДР, ухвали про проведення обшуку житла та іншого володіння особи та протоколу обшуку відсутні будь-які документи та докази, які б стосувались ймовірного злочину.

Таким чином, обставини, зазначені в п. 1, 2 ч. 3ст. 132 КПК України, залишились слідчим та прокурором недоведеними. Підстав вважати, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення та що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, слідчий суддя не вбачає.

Висновки слідчого про те, що існують підстави вважати, що має місце факт вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, є виключно припущенням слідчого, а застосування арешту майна на одних лише припущеннях суперечить основоположним засадам кримінального судочинства: законності та верховенства права.

З досліджених матеріалів кримінального провадження також не вбачається будь-яких даних щодо наявності обґрунтованої підозри щодо існування факту кримінального правопорушення.

В протоколах допитів свідків, наявних у матеріалах кримінального провадження також відсутня будь-яка інформація щодо організації та вчинення діяльності щодо гри в покер на гроші, для підтвердження чого на думку слідчого та прокурора повинно бути арештоване вилучене майно.

Крім того, як вбачається з матеріалів КП та ухвали слідчого судді від 02.11.2021 року, на підставі якої проведено обшук, свідок показав, що він бачив через вікно, що у приміщенні невідомі особи за допомогою гральних фішок грають у рулетку. Однак в ході обшуку рулетку та гральні фішки для рулетки не було відшукано, а отже вилучене майно навіть не стосується обставин кримінального провадження, які досліджувалися слідчим суддею під час надання дозволу на проведення обшуку та нібито повідомлялися свідком. Будь-яких інших даних, з яких можна було б зробити навіть припущення про можливе вчинення кримінального правопорушення, підтвердженням якого могло би бути вилучене майно.

Також слідчим суддею враховується, що на момент проведення обшуку у приміщенні були відсутні будь-які особи, які б могли грати в азартні ігри на гроші, також не було вилучено грошові кошти, у кількості, яка б могла свідчити про гру на гроші.

При цьому сам факт наявності у приміщенні майна, що було вилучене, не є порушенням та жодним чином не свідчить про можливість вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, взагалі не зрозуміло, яким чином може мати значення речового доказу та стосуватися кримінального провадження за ознаками саме злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, фрагмент пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору, 6 пляшок алкоголю, банківська карта, 28 стільців, два дивани, два крісла, три звичайних столи чорного кольору.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором в клопотанні не обґрунтовані підстави та мета, передбачені положеннями ст.170 КПК України, для накладення арешту на вилучене майно.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий так прокурор, як встановлено вище, не обґрунтував яке доказове значення має зазначене майно в рамках вказаного кримінального провадження.

У якості підстав для накладення арешту на майно, слідчий та прокурор посилаються на ст.170 КПК України. Однак, з поданого слідчим клопотання, доданих документів, не вбачається, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні №12021162150000006 від 17.01.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей».

Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна відмовити.

Вилучене вході проведеного18.11.2021р.обшуку вприміщенні заадресою: АДРЕСА_2 ,майно негайно повернути власнику майна, особі, у якої вилучено майно ( ОСОБА_5 ), або іншій уповноваженій власником особі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти діб з дня проголошення або отримання.

Повний текст ухвали проголошено 25.11.2021р. о 13:10 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1