Ухвала

від 26.11.2021 по справі 420/23014/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23014/21

У Х В А Л А

26 листопада 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадського об`єднання Глобус до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба України з надзвичайних ситуацій в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту стосовно (об`єктів, будівель, приміщень, спйруд, території тощо) Громадського об`єднання Глобус , що відбулося в період з 14.05.2021 року по 19.05.2021 року та оформлено актом №101 від 19.05.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.05.2021 року № 50.

Ухвалою суду від 26.11.2021 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу наданий час для усунення недоліків.

Разом із позовом позивач просить про відстрочення сплати судового збору, яке обгрунтовано наступним:

Позивач у справі - Громадське об`єднання Глобус є некомерційною організацією, на меті створення і функціонування - є пропаганда здорового способу життя серед різних вікових груп населення, створення умов для реалізації конституційних прав своїх членів на відпочинок та оздоровлення.

Фінансування діяльності та поточних витрат організації проводиться за рахунок членських внесків. Розмір внесків, цільове призначення та їх використання у відповідності до умов статуту організації вирішується загальними зборами учасників, що скликаються головою.

На даний час питання витратної частини бюджету організації, в частині, що стосується сплати судового збору - на загальних зборах організації - не вирішувалося. Самостійне прийняття Головою рішення про сплату судового збору, за рахунок внесків учасників суперечить Статуту організації.

Нагоді проводиться процедура скликання зборів учасників організації з метою вирішення питання витратної частини бюджету організації (в т. ч. щодо сплати судового збору).

Запланована дата проведення відповідних зборів передостання неділя грудня 2021 року.

За таких обставин Позивач у справі обмежений у часі щодо проведення оплати судового збору при зверненні з відповідним позовом до 19.12.2021 року та має на меті просити суд відстрочити сплату судового збору на 1 місяць, що з врахуванням робочих днів припадає на 20.12.2021 року, про що буде додатково визначено в прохальній частині відповідного позову.

Розглянувши подану заяву суддя приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Разом з тим, слід враховувати, що майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку позивачем не надані.

При цьому, суддя не приймає доводи, що позивач у справі обмежений у часі щодо проведення оплати судового збору при зверненні з відповідним позовом до 19.12.2021 року, оскільки проводиться процедура скликання зборів учасників організації з метою вирішення питання витратної частини бюджету організації (в т. ч. щодо сплати судового збору). Запланована дата проведення відповідних зборів передостання неділя грудня 2021 року.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При існування оскаржуваних дій та припису позивачу стало відомо 19.05.2021 року, на що вказує позивач, позов направлений 18.11.2021 року у передостанній день встановленого приписами КАСУ 6-ти місячного строку звернення до суду.

Отже, на протязі 6-ті місяців позивач, був обізнаний про порушення його прав і мав достатній час, для вирішення питання сплати судового збору, що цілком спростовує доводи про обмеження у часі щодо проведення оплати судового збору .

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 123, 256, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Громадське об`єднання Глобус про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.