Ухвала

від 19.11.2021 по справі 932/5416/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 932/5416/21

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/4806/21

19 листопада 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12019040440001009 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , що погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у якому прохає накласти арешт у вигляд заборони розпорядження, відчуження та користування на об`єкти нерухомості, а саме: квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Планер» по вул. Іжевській у м. Дніпрі; домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , власником яких є підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. У провадженні слідчого відділення ВП №7 Дніпровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12019040440001009, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2019 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 перебувала у дружніх та довірливих стосунках із фактичним власником ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП оріон-Плюс» ОСОБА_6 , засновниками вказаних підприємств були його близькі родичі.

В період з 2013 по 2018 рік ОСОБА_5 на підставі усної домовленості із ОСОБА_6 здійснювала організацію та керівництво підрозділами з бухгалтерського обліку ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс», оскільки раніше займала посаду головного бухгалтера у корпорації «Інтеграл» до складу якої раніше входили вказані підприємства, мала доступ до усіх рахунків підприємств, а також печаток, бланків та іншої документації з первинного бухгалтерського обліку.

ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» входили до однієї корпорації, мали єдиний підрозділ бухгалтерського обліку та знаходилися за однією адресою м. Дніпро вулиця Південна 2Б.

У 2015 році ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» крім основних банківських рахунків у ПАТ КБ «Приватбанк» було відкрито резервні рахунки у ПАТ «Креді Агріколь Банк» на випадок проблем з обслуговуванням у ПАТ КБ «Приватбанк» та які перераховувались кошти отримані за результатами господарської діяльності підприємств.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.11.2015 року у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами, які знаходились на розрахункових рахунках ТОВ «АТТОН» у ТОВ «КП Оріон-Плюс» у ПАТ «Креді Агріколь Банк» шляхом зловживання довірою.

Так ОСОБА_5 , зловживаючи довірою фактичного власника ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою м. Дніпро вулиця Південна 2Б, маючи доступ до програмного комплексу клієнт-банк вказаних підприємств, достовірно знаючи, що працівникам бухгалтерії ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_6 надано вказівку про їх підпорядкування ОСОБА_5 у період з 30.11.2015 по 14.06.2018 знаючи, що розрахунковий рахунок ТОВ «АТТОН» № НОМЕР_3 у ПАТ «Креді Агріколь Банк» не використовується у щоденній господарській діяльності перерахувала на власні банківські картки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 грошові кошти у сумі 426758,53 грн. із призначенням платежу «компенсація витрат на господарські потреби», хоча жодні витрати на господарчі потреби ТОВ «АТТОН» ОСОБА_5 не здійснювала, якими заволоділа та використала на власний розсуд, чим завдала шкоду ТОВ «АТТОН» на вказану суму.

Крім цього ОСОБА_5 , діючи єдиним злочинним умислом, перебуваючи адресою м. Дніпро вулиця Південна 2Б, зловживаючи довірою фактичного власника ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_6 , маючи доступ до програмного комплексу клієнт-банк вказаних підприємств, достовірно знаючи, що працівникам бухгалтерії ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_6 надано вказівку про їх підпорядкування ОСОБА_5 11.04.2018 року знаючи, що розрахунковий рахунок ТОВ «АТТОН» № НОМЕР_3 у ПАТ «Креді Агріколь Банк» не використовується у щоденній господарській діяльності перерахувала на банківську картку свого сина - ОСОБА_7 № НОМЕР_6 у ПАТ КБ Приватбанк грошові кошти у сумі 68500 грн. із призначенням платежу «компенсація витрат на господарські потреби», хоча жодні витрати на господарчі потреби ТОВ «АТТОН» ОСОБА_7 не здійснював, якими заволоділа та використала на власний розсуд, чим завдала шкоду ТОВ «АТТОН» на вказану суму.

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_5 , діючи єдиним злочинним умислом, перебуваючи адресою м. Дніпро вулиця Південна 2Б, зловживаючи довірою фактичного власника ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_6 , маючи доступ до програмного комплексу клієнт-банк вказаних підприємств, достовірно знаючи, що працівникам бухгалтерії ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_6 надано вказівку про їх підпорядкування ОСОБА_5 у період з 11.11.2015 по 13.07.2018 року знаючи, що розрахунковий рахунок ТОВ «КП Оріон-Плюс» № НОМЕР_7 у ПАТ «Креді Агріколь Банк» не використовується у щоденній господарській діяльності перерахувала на власні банківські картки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , № НОМЕР_8 грошові кошти у сумі 444 500,0 грн. із призначенням платежу «компенсація витрат на господарчі потреби», хоча жодні витрати на господарчі потреби ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_5 не здійснювала, якими заволоділа та використала на власний розсуд, чим завдала шкоду ТОВ «КП Оріон-Плюс» на вказану суму.

Загалом ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливим мотивом, зловживаючи довірою фактичного власника ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» ОСОБА_6 , маючи доступ до програмного комплексу клієнт-банк вказаних підприємств перерахувала на власні банківські картки та банківську картку свого сина ОСОБА_7 грошові кошти з банківських рахунків ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» відкритих у ПАТ «Креді Агріколь Банк» у сумі 495 258,53 грн. та 444 500,0 грн., якими заволоділа та розпорядилась на власний розсуд, чим завдала шкоду ТОВ «АТТОН» та ТОВ «КП Оріон-Плюс» на суму яка більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян тобто в особливо великих розмірах.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.190 КК України.

05.11.2021 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що у підозрюваної ОСОБА_5 , у власності знаходиться об`єкти нерухомості, а саме квартира загальною площею 48,6 м2 розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Планер» по вул. Іжевська у м. Дніпро, домоволодіння загальною площею 904 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в результаті вчинення якого було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 939758,53 гривень.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань не надав.

Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про залишення його без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040440001009 від 27.07.2019 року, що відкрито за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах.

Слідчий прохаєнакласти арештна майно,яке відповіднодо інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна євласністю підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме: квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Планер» по вул. Іжевській у м. Дніпрі; домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Вказане майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні 12019040440001009 та не підлягає спеціальній конфіскації.

У своєму клопотанні слідчий посилається на п.4 ч.2 ст.170 КПК, тобто на арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Досліджуючи матеріали клопотання, слідчим суддею не було виявлено доказів на підтвердження подання потерпілими цивільного позову.

Відповідно до класифікації кримінальних порушень, вказаний злочин є особливо тяжким.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Однак, з матеріалів клопотання вбачається, що відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР під № 12019040440001009від27.07.2019 року, тобто строк досудового розслідування закінчився 27.03.2021 року, з чого випливає, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням вже після спливу строків досудового розслідування, адже слідчим не надано до суду доказів на підтвердження того факту, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040440001009продовжувалосьслідчим суддею,і такіобставини уклопотанні нимне викладено.

Внаслідок того, що слідчим не доведено мету накладення арешту на майно підозрюваної та клопотання про арешт майна подано до суду вже після спливу строку досудового розслідування, вважаю, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12019040440001009про арешт об`єктів нерухомості, які є власністю підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартира загальною площею 48,6 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; гаража № НОМЕР_1 НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Планер» по вул. Іжевська у м. Дніпро; домоволодіння загальною площею 904 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1