Ухвала

від 17.09.2021 по справі 2-4915/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-4915/2011

Провадження № 6/201/362/2021

УХВАЛА

17 вересня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про заміну стягувача на правонаступника у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2021р. до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява ТОВ ОТП Факторинг Україна про заміну стягувача на правонаступника у цивільній справі за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості .

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2011р. у цивільній справі № 2-4915/2011, яке набрало законної сили 13.03.2012р., позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованість за кредитним договором № ML-301/545/2007 від 12.09.2007р. у розмірі 454 376,60 грн.

13.03.2012р. на виконання вказаного рішення судом було видано виконавчі листи.

13.07.2015р. судом видано дублікати виконавчих листів.

18.03.2011р. між ПАТ ОТП Банк і TOB ОТП Факторинг Україна укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно з умовами якого банк відступив, а заявник прийняв право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № ML-301/545/2007 від 12.09.2007р.

Таким чином, у відповідності до положень 512, 514, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України, до TOB ОТП Факторинг Україна перейшли всі права АТ ОТП Банк щодо права вимоги до відповідачів.

Учасники судового провадження в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник заявника в заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Таким чином, неявка сторін у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду поставленого перед судом питання.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснити розгляд справи без фіксування судового розгляду цивільної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що у провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 2-4915/2011 за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 08.09.2011р. задоволені позовні вимоги позивача і солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк суму заборгованості за кредитним договором №ML-301/545/2007 від 12.09.2007р. в розмірі 454 376, 60 грн. та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк у рахунок повернення судових витрат державне мито в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

З матеріалів справи видно, що 15.03.2012р. представник позивача ОСОБА_3 отримав копію рішення суду та 4 виконавчих листа.

06.03.2015р. ухвалою судді Ткаченко Н.В. задоволено заяву ПАТ ОТП Банк та видано дублікати виконавчих листів по справі, а також поновлено строк на їх пред`явлення.

15.07.2015р. представник позивача ОСОБА_4 отримав копію ухвали суду та 4 виконавчих листа.

Також підтверджено матеріалами справи, що 18.03.2011р. між ПАТ ОТП Банк та TOB ОТП Факторинг Україна укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно з умовами якого банк відступив, а TOB ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № ML-301/545/2007 від 12.09.2007р.

Згідно з п. 7.1 договору відступлення права вимоги цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Відповідно до даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 15.08.2014р. відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на користь ПАТ ОТП Банк , яке знаходиться у стані примусового виконання (ВП № 44371287). 21.02.2018р. відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь ПАТ ОТП Банк , яке також знаходиться у стані примусового виконання (ВП № 54978050).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, до заявника перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору № ML-301/545/2007 від 12.09.2007р., який був укладені між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 , та враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права до подібних правовідносин, оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, що є підставою, передбаченою частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження , для заміни стягувача у справі.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості реалізовувати свої права згідно із Законом України Про виконавче провадження , у зв`язку з чим заява ТОВ ОТП Факторинг про заміну сторони виконавчого провадження підлягає до задоволення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ ОТП Факторинг , замінивши стягувача ПАТ ОТП Банк щодо боржника, оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення вимог ТОВ ОТП Факторинг про заміну стягувача на правонаступника у цивільній справі за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 353, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про заміну стягувача на правонаступника у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство ОТП Банк (код ЄДРПОУ: 21685166) на Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (код ЄДРПОУ: 36789421) у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів (їх дублікатів), виданих за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2011р. у цивільній справі №2-4915/2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк заборгованості за кредитним договором № ML-301/545/2007 від 12.09.2007р. у розмірі 454 376,60 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Наумова