Постанова

від 17.11.2021 по справі 214/9274/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/9274/21

3/214/3002/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 листопада 2021 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, працюючого водієм в ТОВ ПІВНІЧТРАНС , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2021 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №209654 від 27 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 27 жовтня 2021 року о 05 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Волгоградській біля е/о 57 в м. Кривому Розі, здійснював перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті №312 транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 316 cdi, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ ПІВНІЧТРАНС в більшій кількості, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, зазначеною в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, чим порушив правила щодо карантину людей, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених п.8 ч.2 Постанови КМУ №11236 від 09 грудня 2020 року (зі змінами від 11.10.2021р.) Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Факт правопорушення зафіксовано на нагрудні відеореєстратори АЕ-00052, АЕ-002228. ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, 17 листопада 2021 року подав суду письмову заяву, в якій просить закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, розгляд справи просив проводити за його відсутності. Зазначив, що винним себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП не визнає, оскільки являється лише найманим працівником - водієм, який здійснює перевезення пасажирів автомобільним транспортом, що належить суб`єкту господарювання - ТОВ ПІВНІЧТРАНС , але протокол складений на ОСОБА_1 як на фізичну особу.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 з урахуванням його позиції, викладеної в письмовій заяві, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду судом даної категорії справи в силу ст.268 КУпАП.

Суд, проаналізувавши докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до змісту ч.1 ст.44-3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб , іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Отже, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб , іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

У ст.ст.1, 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №1236 від 09.12.2020 року (в редакції від 11.10.2021 року), на усій території України з 19.12.2020 року по 31.12.2021 року встановлено карантин.

Зокрема, пп.8 п.2-2 вказаної Постанови КМУ встановлено, що на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Із аналізу вказаних нормативно-правових актів, встановлено, що дійсно у зв`язку з введенням в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу СOVID-19 було прийнято обмеження, у тому числі, у здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міських маршрутах автомобільними транспортними засобами, які здійснюють суб`єкти господарювання керівники відділів, управлінь, комунальних підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.44-3 КУпАП, з урахуванням банкетної норми, визначає спеціального суб`єкта господарювання.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є: господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як слідує з матеріалів справи, у якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, інспектором поліції надано протокол про адміністративне правопорушення та рапорт.

При цьому, судом встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не здійснює господарську діяльність та не зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець, а згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, офіційно працює водієм у ПАТ ПІВНІЧТРАНС , код ЄДРПОУ 05523553, зареєстрованого у встановленому законом порядку як суб`єкта господарювання юридичної особи з організаційно-правовою формою публічне акціонерне товариство , що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Таким чином, судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не є суб`єктом тих дій, які викладені у протоколі і за вчинення яких наступає відповідальність, передбачена саме ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Окремої уваги заслуговує також відсутність у наданих суду доказах посилань на причину зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Саме лише посилання на здійснення працівниками поліції контролю за додержанням виконання постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року та на ст. 35 Закону України Про Національну поліцію , не визначає правомірність зупинки транспортного засобу в період карантину (без наявності міжвідомчих актів чи рішень, які б надавали їм таке право) за відсутності доказів допущення його водієм порушень ПДР України.

Також, суд зауважує, що норма ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретну норму нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та якої не дотрималася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , немає жодних відомостей про те, які конкретно підзаконні акти він порушив.

Суд зауважує, що працівники поліції поставивши у провину ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, обмежилися лише складанням щодо нього протоколу та написанням рапорту. Жодних інших доказів, про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, співробітниками поліції до матеріалів справи не додано.

При цьому, на думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення або рапорт не можуть бути беззаперечними доказам вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки складені співробітниками патрульної поліції, які у провадженні про адміністративне правопорушення наділені функцією обвинувачення, а отже самі по собі ці документи не є достатнім підтвердженням винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що ставиться йому в провину.

Будь-які інші належні і допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст.44-3 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. За таких обставин, відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Отже, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №209654 від 27.10.2021р. оцінка правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи, що встановлені в судовому засіданні та підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), Малофєєва проти Росії (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), Карелін проти Росії (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 35, 39, 40-1, 44-3, 245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.І. Євтушенко