Постанова

від 26.11.2021 по справі 520/17857/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 р. Справа № 520/17857/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.06.21 по справі № 520/17857/2020

за позовом Підприємства "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 10 жовтня 2019 року № 0000743201 до Підприємства "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану" у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 10 жовтня 2019 року № 0000733201 до Підприємства "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану" у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії.

В обґрунтування позову вказано, що у зв`язку із запровадженням Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-УШ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду славок окремих податків і зборів з 01.07.2019 ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, позивачем 21.06.2019 здійснена плата на ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на АГЗП по пр. Льва Ландау 2/4 та вул. Морозова. 20 Б у місті Харкові, а 27.06.2019 надані до Головного управління ДФС у Харківській області відповідні заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Позивач вважає, що ним належним чином та завчасно було виконано всі дії, необхідні для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, а тому, розраховуючи, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним будуть видані з 01.07.2019, позивач не припиняв роздрібну реалізацію пального через мережу автозаправних комплексів, однак всупереч завчасному поданню заяв, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним були видані позивачу зі строком дії після 01.07.2019, що і зумовило прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 10 жовтня 2019 року № 0000743201 до Підприємства "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану" у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 10 жовтня 2019 року № 0000733201 до Підприємства "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану" у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Підприємства "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану" (в`їзд Байрона 2-й, буд. 5 А, м. Харків, 61091, код ЄДРПОУ 32237119) судовий збір у сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Таку позицію обґрунтовує тим, що правові норми, якими передбачено обов`язок осіб, які здійснюють торгівлю пальним, на отримання ліцензії з 01.07.2019 року набрали чинності з 01 січня 2019 року, тому позивач, на думку відповідача, мав достатньо часу для того щоб отримати ліцензію на торгівлю пальним, однак, не скористався такою можливістю та подав відповідну заяву лише 27.06.2019 року. При цьому, до цього моменту, як зазначив відповідач, позивач здійснював торгівлю пальним без ліцензії.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до протокольної ухвали від 16.11.2021 у зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за результатами фактичної перевірки АГЗС за адресою: вул. Морозова, 20/Б, м. Харків, складено акт від 19.09.2019 року № 58/20-40-32-01-08/32237119.

Актом перевірки зафіксовано факт реалізації пального без наявності відповідної ліцензії у період з 01.07.2019 по 15.07.2019, що є порушенням ч. 20 ст. 15 Закону № 481.

На підставі вказаного акту перевірки за здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії контролюючим органом прийнято рішення від 10.10.2019 № 0000733201 про застосування фінансових санкцій в сумі 250 000,00 гривень.

За результатами фактичної перевірки АГЗС за адресою: пр-т Льва Ландау, 2/4 Харків, складено акт від 19.09.2019 року № 57/20-40-32-0 1-08/32237119.

Актом перевірки зафіксовано факт реалізації пального без наявності відповідної ліцензії у період з 01.07.2019 по 15.07.2019, що є порушенням ч. 20 ст. 15 Закону № 481.

На підставі вказаного акту перевірки за здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії відповідачем прийнято рішення від 10.10.2019 № 0000743201 про застосування фінансових санкцій в сумі 250 000,00 гривень.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів , а не з вини позивача.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентовані Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі Закон № 481/95-ВР).

23 листопада 2018 року Законом України № 2628-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (далі Закон 2628-VІІІ) внесено зміни до Закону № 481/95-ВР, якими, зокрема, запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним, які набрали чинності з 01.07.2019 року.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 8 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 250000 гривень.

У зв`язку із зміною правового регулювання Державна фіскальна служба України 30.05.2019 направила Головним управлінням ДФС у областях та м. Києві лист №17014/7/99-99-12-01-01-17, яким роз`яснила порядок отримання ліцензії, зокрема і на роздрібну торгівлю пальним, в якому зазначила, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або рішення про відмову в їх видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. Суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії (на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання та роздрібної торгівлі пальним), починаючи з 12.06.2019 року. При цьому, Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання починаючи з 01.07.2019 року.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19.06.2019 року № 545 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01.07.2019 року.

Механізм застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 790 за порушення, передбачені статтею 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно з пунктом 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку контролюючого органу, викладеному у акті перевірки, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій слугував факт здійснення на АЗС, яке було об`єктом перевірки, оптової торгівлі пальним до моменту отримання відповідних ліцензій.

Цю обставину Підприємство "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану" не заперечує.

У матеріалах справи також наявні докази того, що позивач звернувся до контролюючого органу із заявами від щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 27.06.2019, до яких додав докази оплати за ліцензії - платіжні доручення №110 та №111, датовані 21.06.2019.

При цьому, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що затримка в отриманні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання такої ліцензії станом на день набрання чинності Законом № 2628-VIII.

Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права, позивача за обставин, що склалися у цій справі, апеляційний суд бере до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав.

Це пов`язано, зокрема з тим, що, виходячи із норм Закону № 481/95-BP та Переліку органів ліцензування, відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 01 липня 2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу. При цьому, за приписами статті 15 Закону № 481/95-BP ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

З наведеного слідує, що за таких умов порушується встановлений абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності принцип державної політики у сфері ліцензування, згідно з яким, при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, передбачається строк для реалізації цих змін не менше двох місяців. Цей строк необхідний як для держави для унормування змін у правовідносинах, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами.

Визначення лише з 01 липня 2019 року територіальних органів ДФС органами ліцензування діяльності з торгівлі пальним та не встановлення для суб`єктів господарювання строку для приведення своєї діяльності у відповідність до вимог закону є порушенням сприятливого та справедливого балансу між державними та приватними інтересами.

Отже, на думку апеляційного суду, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд у постанові від 04.11.2020 року у справі № 160/10203/19.

З огляду на вищевикладене, враховуючи правову позицію Верховного Суду у вказаній категорії справ, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішень відповідача та необхідність їх скасування.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що позивач не надав до суду жодного доказу на підтвердження факту звернення до ГУ ДПС 12.06.2019 із заявою на отримання ліцензії, що давало б йому беззаперечне право на отримання ліцензії 01.07.2019, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII (в редакції на 1 липня 2019 року) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

Отже, зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Таким чином, у позивача був строк 2 місяці починаючи з 01.07.2019 для приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, зокрема подання заяви та отримання ліцензії. А за провадження такої господарської діяльності без ліцензії в цей період з враховуючи положення частину другу статті 20 Закону №222-VIII відповідальність не застосовується.

Позивачем здійснено плату за отримання ліцензій до 01.07.2019, а також подано заяви у порядку, визначеному чинним законодавством, що свідчить про добросовісність платника податків.

Враховуючи викладене, позивачем повністю дотримано вимоги Закону №222-VIII щодо вчасного отримання ліцензії для торгівлі пальним. При цьому, лист Державної фіскальної служби України №17014/7/99-99-12-01-01-17 від 30.05.2019, яким передбачалось можливість подання позивачем документів для отримання відповідних ліцензій починаючи з 12.06.2019 року не є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову Підприємства "Афган" Харківської міської громадської організації "Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану".

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 по справі № 520/17857/2020 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий