Ухвала

від 15.11.2021 по справі 160/7458/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/7458/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 р. в адміністративній справі № 160/7458/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Юніс Груп" до відповідачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 р. позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 р. апеляційну скаргу залишено без руху для надання належним чином оформленого документу про сплату судового збору та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником подано клопотання, в якому особа, яка подає апеляційну скаргу просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не має коштів для сплати судового збору. Повідомляє, що управлінням супроводження судових справ направлено до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку службову записку для сплати судового збору у цій справі. Також вказує, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільному доступу до правосуддя.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.

Отже, суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху встановлює строк, достатній для усунення недоліків скарги.

Водночас, відповідно до приписів ст. 121 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений судом, який його встановив за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд може продовжений встановлений ним строк лише в разі наявності поважних підстав.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені заявником підстави для продовження строку не є поважними для цілей задоволення заявленого клопотання оскільки сам факт відсутності поточних коштів для оплати судового збору у сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, не є об`єктивною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк без достатніх на те підстав може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкту владних повноважень.

Стосовно посилань апелянта на те, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільному доступу до правосуддя, апеляційний суд зазначає таке.

Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.

У свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".

За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Суд зазначає, що обов`язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

За таких обставин, особа, яка подала апеляційну скаргу не усунула недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 р. в адміністративній справі № 160/7458/21 необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 296, 298 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 р. у справі № 160/7458/21 - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 р. в адміністративній справі № 160/7458/21 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова