Постанова

від 16.11.2021 по справі 420/8000/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8000/21 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д..

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта - Південного офісу Держаудитслужби - Грандовської Т.М.

представника позивача - Управління дорожнього господарства Одеської міської ради - Уртаєва О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі за позовом Управління дорожнього господарства Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй , про скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,-

В С Т А Н О В И В:

14.05.2021 року Управління дорожнього господарства Одеської міської ради звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй , в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 30.04.2021 року № UA-2021-02-19-012909-b.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний висновок є необґрунтованим, незаконним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідач дійшов передчасного та неправильного висновку, що замовником у тендерній документації не зазначене місце, де повинні бути надані послуги, а також не зазначено перелік лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, на яких передбачається надання послуг. Позивач вказував, що поточний ремонт вулично-дорожньої мережі м. Одеси не підпадає під сферу застосування ДБН А.2.2-3:2014, адже предмет закупівлі не стосується нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту. Також позивач вказував, що при проведенні процедури закупівлі був чітко визначений предмет закупівлі - поточний ремонт вулично-дорожньої мережі міста Одеси. Також позивач звертав увагу на зміст оскаржуваного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача та, на переконання позивача, вимога, яка міститься у висновку про результати моніторингу закупівлі, про зобов`язання позивача здійснити заходи по усуненню виявлених порушень, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений адміністративний позов Управління дорожнього господарства Одеської міської ради.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Південний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального права. При цьому апелянт посилається на виявлені в ході моніторингу порушення - відсутність в тендерній документації місця надання послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутніх послуг , тобто місця де саме повинні бути виконані роботи / надані послуги; предмету закупівлі послуг з поточного ремонту за кожним окремими лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Також апелянт не погоджується із посиланням суду першої інстанції на договір №11 від 11.04.2021 року про закупівлю послуг та додані до нього документи (Акт обстеження об`єкту надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі м. Одеси у якому зазначається конкретна адреса, об`єм робіт та їх найменування; виконавчі схеми з прив`язкою до місцевості), оскільки ці документи не свідчать про дотримання позивачем вимог п. 6 ч. 2 ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі , а сам моніторинг процедури закупівлі був проведений виключно в межах тендерної документації, і ці документи були відсутні, як у паперовому вигляду, так і на сайті Prozorro.

Помилковим вважає апелянт і висновок суду першої інстанції про відсутність, в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі від 30.04.2021 року, конкретизованих заходів, які має вжити позивач, відсутність чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень. На думку апелянта, оскаржуваний висновок містить вимогу про здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема зобов`язання здійснити заходи, передбачені пунктом другим частиною першою статті 32 Закону України Про публічні закупівлі .

Вважає апелянт і помилковим застосування судом першої інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі №640/467/19, оскільки в цій справі та у справі в якій подана апеляційна скарга висновки за результатом моніторингу є різними за змістом, а саме у справі на яку послався суд першої інстанції не було конкретизовано, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених недоліків, проте як у справі, в якій подана апеляційна скарга вказана конкретна норма, яку позивач має виконати усунувши таким чином виявлені недоліки.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що доводи позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірним висновком на конкретні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача.

Управління дорожнього господарства Одеської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

ТОВ Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 19.02.2021 р. Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради оприлюднене оголошення №UA-2021-02-19-012909-b на проведення відкритих торгів на закупівлю послуг за назвою предмета закупівлі Поточний ремонт вулично-дорожньої мережі м. Одеси за кодом ДК 021:2015:50230000-6: Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги очікуваною вартістю закупівлі 7500000,00 грн., площа покриття, що підлягає ремонту 10240,00 кв.м (т. 1 а.с.14-15).

Відповідно до тендерної документації (т. 1 а.с. 17-51):

- назва предмета закупівлі: Поточний ремонт вулично-дорожньої мережі м. Одеси ДК 021:2015 - 50230000 - 6 Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги ;

- опис окремої частини (частин) предмета закупівлі (лота), щодо якої можуть бути подані тендерні пропозиції: Предмет закупівлі подається в цілому без розподілу на окремі частини предмету закупівлі (лоти);

- місце, кількість, обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт): м. Одеса, вулично-дорожня мережа, 1 послуга (площа покриття, що підлягає поточному ремонту, складає 10240,00 кв.м).

22.03.2021 р., відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій, ТОВ Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй та ТОВ ЕВРОДОР допущені до аукціону (т. 1 а.с. 52, 53-54).

29.03.2021р. визнано найбільш економічно вигідною тендерну пропозицію ТОВ Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй за ціною 7405025,12 грн. та прийнято рішення № 35 про намір укласти договір про закупівлю з переможцем (т. 1 а.с. 55).

29.03.2021р. опубліковане оголошення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем ТОВ Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй (т. 1 а.с. 66).

09.04.2021р. між Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради (замовник) та ТОВ Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй (підрядник) укладений договір № 11 про закупівлю за державні кошти, найменування послуг Поточний ремонт вулично-дорожньої мережі м. Одеси ДК 021:2015 - 50230000 - 6 Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги , площа покриття, що підлягає поточному ремонту, складає 10240,00 кв.м; місце надання послуг: м. Одеса, вулично-дорожня мережа (т. 1 а.с. 56-65).

Також 09.04.2021 року був складений акт обстеження об`єкта надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі м. Одеси за договором №11 від 09.04.2021 року, відповідно до якого адреси надання послуг та об`єми (т. 1 а.с. 175):

- м. Одеса, вул. Віри Інбер від вул. Лідерсівський бульвар по вул. Віри Інбер №7, площа покриття 36,84 кв.м.;

- м. Одеса, вул. Червонослобідська від вул. Академіка Воробйова до вул. Балківська, об`єм покриття 2520 кв.м.;

- м. Одеса, вул. Михайла Грушевського від вул. Хутірська до вул. Балківська, об`єм покриття 6502,53 кв.м.;

- м. Одеса, вул. Розумоваська від вул. Розумовська №37 до вул. Мечникова, об`єм покриття 2186,81 кв.м.;

- м. Одеса, вул. Розумоваська від вул. Михайла Грушевського до вул. Розумовська №37, об`єм покриття 1180,63 кв.м.

Також до вказаного акту додані схеми розташування адрес надання послуг (т. 1 а.с. 176-183).

14.04.2021 року Південним офісом Держаудитслужби виданий наказ №212 Про початок моніторингу процедури закупівель , відповідно од якого вирішено потати моніторинг процедури закупівель відповідно до переліку, що додається до наказу, зокрема і щодо оголошення №UA-2021-02-19-012909-b (пункт 13 додатку) (т. 1 а.с. 116, 117-19). У якості підстави для здійснення моніторингу закупівлі вказано на наявність інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність одзнак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

30.04.2021 р. Південним офісом Держаудитслужби проведений моніторинг процедури закупівлі предмет закупівлі: ДК 021:2015:50230000-6: Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги (поточний ремонт вулично-дорожньої мережі м.Одеси).

30.04.2021 року за результатами проведеного моніторингу складений висновок №97 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-02-19-012909-b (т. 1 а.с. 67-71, 120-123), яким встановлено, що замовником не зазначений перелік лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, на яких передбачається надання послуг. Також за результатами моніторингу встановлено, що у п. 4.3 розділу І Загальні положення ТД, додатка №3 Технічна специфікація до ТД, підпункті 1.2 п.1 Проект договору зазначено, що місце надання послуг - м. Одеса, вулично-дорожня мережа, площа покриття, що підлягає поточному ремонту, складає 10240,00 кв.м, тобто замовником у ТД не зазначене місце, де повинні бути надані послуги, чим не дотримано вимог п.6 ч. 2 ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі .

Також у висновку №97 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-02-19-012909-b, зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо відображення закупівлі у річному плані, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законом, - порушено не виявлено.

За результатами проведеного моніторингу, Південний офіс Держаудитслужби в оскаржуваному висновку, керуючись статтями 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та протягом п`яти днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систем закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення (т. 1 а.с. 70, 123).

Також, відповідно до матеріалів справи, 10.06.2021 року сторонами за договором від 09.04.2021р. № 11 про закупівлю послуг, Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради (замовник) та ТОВ Будівельно-виробнича компанія Пик-Строй (підрядник) підписана довідка виконаних будівельних робіт та витрат (т. 1 а.с. 152), акт №1/11 про приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року (т. 1 а.с. 153-161) за якими об`єм виконаних робіт з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі м. Одеси та ціна відповідають умовам договору 09.04.2021р. № 11 про закупівлю послуг та тендерній документації.

15.06.2021 року позивачем був оприлюднений звіт про виконання договору про закупівлю №UA-2021-02-19-012909-b (т. 1 а.с. 170-172, 173-174).

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимога Південного офісу Держаудитслужби про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору обумовлена недоліком тендерної документації з формальних причин, а тому не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть виявлених порушень жодним чином не призводить до порушення бюджетних інтересів.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна аудиторська служба України, відповідно до ст. 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 7-1 Закону України Про публічні закупівлі .

Згідно з ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 р. № 922-VIII (надалі - Закон №922-VIII) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Враховуючи вказану норму апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо проведення моніторингу процедури закупівлі виключно в частині тендерної документації позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно з ч. 2 ст. 7-1 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Апеляційний суд зазначає, що, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, який заперечував проти задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав, а матеріали справи не містять інформації, отриманою апелянтом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель зокрема щодо процедури закупівлі № UA-2021-02-19-012909-b.

Відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до приписів ч.ч. 6, 7 ст. 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з ч. 10 ст. 7-1 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

В розумінні п.п. 8, 30 ч. 1 ст.1 Закону №922-VIII тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Статтею 25 Закону №922-VIII визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.

Тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі.

Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали.

Частинами першої, другої статті 24 Закону №922-VIII передбачено, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.

У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції.

Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

У разі якщо тендерні пропозиції подаються стосовно частини предмета закупівлі (лота), розмір забезпечення тендерної пропозиції встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі щодо кожної його частини (лота).

Відповідно до ст. 28 Закону № 922-VIII, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

У разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Критеріями оцінки є:

- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;

- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 16 Закону №922-VIII, у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону №922-VIII, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 922-VIII замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону № 922-VIII замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом).

Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі: якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі; якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом) (ч. 2 ст. 31 Закону № 922-VIII).

Згідно ч.3 ст. 31 Закону № 922-VIII повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.

Так, згідно з п. 31 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII, тендерна документація - це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до ст. 22 Закону №922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом із оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до ст.16 цього Закону, підстави, що встановлені ст.17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у т.ч. відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених ч.4 ст.5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) стосовно кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт або ж послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20% від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

У той же час, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законом та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом закупівлі відкритих торгів є Поточний ремонт вулично-дорожньої мережі м. Одеси за кодом ДК 021:2015:50230000-6: Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги, предмет закупівлі подається в цілому без розподілу на окремі частини предмету закупівлі (лоти) (а.с.14-15).

За змістом п.3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020р. за №708, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014р. №163), та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт (затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011р. №301).

У свою чергу, як передбачено п.3.9 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , сферою застосування яких є склад і зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні або підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Відповідно до п.3.12 наведених будівельних норм, об`єктом будівництва вважаються будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, та лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

При цьому, п.4 Галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт , які, у свою чергу, застосовуються для визначення видів ремонтів та переліку ремонтно-будівельних робіт, які повинні виконуватись на автомобільних дорогах загального користування, ремонти направлені на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг - це сукупності транспортно-експлуатаційних показників, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам згідно із Законами України Про автомобільні дороги , ;Про автомобільний транспорт , Про дорожній рух та постанови Кабінету Міністрів України Про правила дорожнього руху .

Встановлюється два види ремонтів: капітальний ремонт та поточний ремонт, який поділяється на середній та дрібний.

Так, поточний дрібний ремонт , згідно з п.3.5 ГБН Г.1-218-182:2011, передбачає підтримання транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг шляхом усунення незначних пошкоджень окремих елементів дороги, що виникли в процесі експлуатації. При цьому, поточним середнім ремонтом вважається відновлення необхідних транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини, виправлення незначних пошкоджень окремих елементів автомобільної дороги і доведення елементів облаштування до нормативних вимог (п.3.6 ГБН Г.1-218-182:2011).

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що поточний ремонт не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а тому, з урахуванням сфери застосування ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , зазначені вимоги не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Матеріалами справи беззаперечно підтверджено та доводами апеляційної скарги не спростовано, що в тендерній документації зазначені місце, кількість і обсяг надання послуг (виконання робіт): м. Одеса, вулично-дорожня мережа , 1 послуга (площа покриття, що підлягає поточному ремонту - 6860 кв. м.)

Як оскаржуваний висновок, так і апеляційна скарга обґрунтовані тим, що предмет закупівлі з поточного ремонту не визначений за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури, на яких передбачається надання відповідних послуг. Апеляційний суд відхиляє вказані доводи апелянта, оскільки відповідно до тендерної документації предмет закупівлі подається в цілому без розподілу на окремі частини предмету закупівлі (лоти).

Також, апеляційний суд погоджується із посиланням суду першої інстанції і на приписи ст. 1 Закону України Про автомобільні дороги , ст.1 Закону України Про благоустрій населених пунктів , вулично-дорожня мережа , п.1.2. п. 1.3 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003р. за №154), відповідно до яких роботи з ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів проводяться у вигляді, зокрема поточного ремонт вулично-дорожньої мережі та штучних споруд, які є територією загального користування населеного пункту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначивши місцем надання послуг м. Одеса , за предметом закупівлі Поточний ремонт вулично-дорожньої мережі м. Одеси із конкретизацією місця вулично-дорожня мережа , позивач вказав місце надання послуги і не порушив вимоги п.3 розділу II Порядку №708 та п.6 ч.2 ст.22 Закону №922-VIII.

При цьому, апеляційний суд зазначає, про те, що у разі проведення апелянтом моніторингу закупівлі у тому розумінні, в якому воно зазначене з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII, тобто проведення аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі, а не тільки в частині тендерної документації позивача, апелянт мав змогу вивчити ті документі, які були надані позивачем до суду першої інстанції (договір та додатки до нього, акт обстеження об`єкта надання послуги та ін.) За таких підстав, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо безпідставного прийняття судом першої інстанції документів, наданих позивачем до суду, які, як зазначає апелянт, не були предметом моніторингу.

Також, апеляційний суд вказує, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить будь-яких застережень щодо вартості робіт з реконструкції, відсутні висновки стосовно того, що запропонована пропозиція не відповідає реаліям ринку, є неприйнятною та такою, що призведе до завдання збитків місцевому бюджету.

Статтею 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачені права органу державного фінансового контролю, зокрема, право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, які мають негативні наслідки.

Але, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012р. №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст.2 КАС України).

У спірних правовідносинах, апелянт не провів аналіз наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад, чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного , публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності , оскільки вимога розірвати договір, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

На підставі викладеного у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога апелянта про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору з формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть виявлених порушень жодним чином не призводить до порушення бюджетних інтересів.

При цьому апеляційний суд відхиляє, як підставу для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, послання апелянта на помилковість застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі №640/467/19, оскільки матеріалами справи (т. 1 а.с. 70) спростовані доводи апелянта про те, що в оскаржуваному висновку, у справі яка переглядається апеляційним судом, вказана конкретна норма, яку позивач має виконати усунувши таким чином виявлені недоліки.

Також, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, стосовно того, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що доводи позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірним висновком на конкретні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Вказані обґрунтування спростовується змістом адміністративного позову та мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд зазначає, що виконання позивачем вимог оскаржуваного висновку має для позивача як мінімум фінансові наслідки, оскільки на час складення висновку вже був укладений договір про закупівлю послуг №11 від 09.04.2021 року, а на час розгляду справи в суді, вказаний договір є виконаним, що підтверджено матеріалами справи.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, апеляційним судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 2-12, 72-77, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі №420/8000/21 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26.11.2021 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.