Постанова

від 17.11.2021 по справі 905/54/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/54/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: за участю секретаря судового засідання представники учасників справи Зубченко І.В. (доповідач), Істоміна О.А. , Чернота Л.Ф. Романенко С.А. не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» , м.Київ (вх.№2114 Д/3 від 12.07.2021р.) на ухвалу господарського суду Донецької області постановлену за наслідками розгляду заяви про у справі 15.06.2021р. (повний текст складено та підписано 15.06.2021р. у м.Харкові) Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» , м.Київ (№7074/4/06-2-1 від 27.05.2021р.; вх.№11527/21 від 31.05.2021р.) визнання кредиторських вимог №905/54/21 (суддя Величко Н.В.) за заявою ініціюючого кредитора до боржника Державної податкової служби України, м.Київ, в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ", м.Маріуполь Донецької області пробанкрутство розпорядник майнаарбітражний керуючий Сашин Дмитро Олександрович

ВС Т А Н О В И В:

Ухвалою від 25.02.2021 (з урахуванням ухвали від 02.03.2021 про внесення виправлень) відкрито провадження у справі №905/54/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" (код ЄДРПОУ 30099709); визнано вимоги кредитора - Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у Донецькій області на суму 8.498.554,08грн., з яких: основний борг - 486.718,15 грн., штрафні санкції - 8.011.800,97 грн., пеня - 34,96 грн., крім того судовий збір у сумі 22.700,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 13.08.2021; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сашина Дмитра Олександровича; встановлено розпоряднику майна боржника строк для вчинення дій процесуального характеру; встановлено дату попереднього засідання суду.

26.02.2021 за №66012 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення про порушення справи №905/54/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ".

30.03.2021 до канцелярії суду надійшла заява Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №0580-19-7/11891 від 26.03.2021 (вх.№6161/21) про визнання кредиторських вимог у сумі 597.348,85 грн.

Ухвалою від 06.05.2021 визнано грошові вимоги Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" в розмірі 597.348,85 грн. - третя черга задоволення вимог, судовий збір в розмірі 4540,00 грн. - перша черга задоволення вимог.

Ухвалою від 06.05.2021 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" з вимогами наступних кредиторів:

- Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Донецькій області: основний борг 486.718,15 грн. - вимоги третьої черги; штрафні санкції - 8.011.800,97 грн. - вимоги шостої черги; пеня - 34,96 грн. - вимоги шостої черги; судовий збір у сумі 22.700,00 грн. - вимоги першої черги;

- Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області: основний борг 597.348,85 грн. - вимоги третьої черги; судовий збір в розмірі 4540,00 грн. - вимоги першої черги.

Зобов`язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду. Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів - 20.05.2021. Визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі - 24.06.2021.

31.05.2021 на адресу місцевого господарського суду від Акціонерного товариства СБЕРБАНК надійшла заява №7074/4/06-2-1 від 27.05.2021 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" на загальну суму 177.859.973,56 грн. (вх.№11527/21 від 31.05.2021), з якої: вимоги, забезпечені іпотекою та заставою, складають 13.862.750,29 грн. (відповідно до заставної вартості предмету застави, погодженої сторонами у п.3.2 Договору; заставної вартості предмету іпотеки, погодженої сторонами у п.3.2 Іпотечного договору 2); конкурсні вимоги складають (вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів) - 163.992.683.26грн. (різниця між 177.859.973,56 грн. (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) - 13.862.750,29 грн. (вимоги, забезпечені заставою) + 26.189,00 грн. (судові збори, підтверджені рішенням суду у справі №910/9135/16); вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів - 4.540,00 грн. (витрати по сплаті судового збору при поданні даної заяви).

Арбітражним керуючим Сашиним Д.О. проведено вивчення заяви і доданих Банком документів на предмет обґрунтованості та надіслано до суду відповідні пояснення №02-01/20 від 10.06.2021 про результати розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства СБЕРБАНК , з додатками згідно переліку (вх.№04-18/4622 від 11.06.2021), за змістом яких розпорядник майна визнає кредиторські вимоги до боржника в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.06.2021 (повний текст складено та підписано 15.06.2021) у справі №905/54/21 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" у розмірі: 4.540,00 грн. - перша черга реєстру вимог кредиторів; 110.761.511,00грн. - четверта черга реєстру вимог кредиторів; 13.862.750,29грн. - до забезпечених вимог кредиторів. В іншій частині вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що оскільки вартість предметів застави, яка визначена між Акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" (боржником, заставодавцем) у вищенаведених договорах застави/іпотеки становить 13.862.750.29 грн., а конкурсні вимоги Банку складають 110.761.511,00 грн. (заборгованість боржника перед банком за кредитним договором 4.020.000,00 дол. США за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 27.05.2021 (1дол.США=27.5461 грн.) становить 110.735.322,00 грн. + витрати по сплаті третейського збору в сумі 25.500,00 грн. та судового збору в сумі 689,00 грн. згідно наказу господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі №910/9135/16), то відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 КУзПБ Акціонерне товариство "СБЕРБАНК" (кредитор) повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави; залишок вимог вважається незабезпеченим.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство СБЕРБАНК звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 15.06.2021 у справі №905/54/21 у частині відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» у визнанні кредитором до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" щодо нарахованих процентів за користування кредитними коштами у розмірі 2.435.695,89 доларів США за період з 23.07.2016 по 24.02.2021. Прийняти нове рішення у відповідній частині та змінити п.1 резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2021р. у справі №905/54/21 щодо визнання грошових вимог Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" та викласти його у наступній редакції: Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (код ЄДРПОУ 25959784, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" (код ЄДРПОУ 30099709, адреса: 87516, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Волгодонська, буд. 2) на суму 177.859.973,56 грн., з яких: 4.540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) - перша черга реєстру вимог кредиторів; 163.992.683,26 грн. (сто шістдесят три мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні) - четверта черга реєстру вимог кредиторів; 13.862.750,29 грн. (тринадцять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят гривень, 29 коп.) - до забезпечених вимог кредиторів .

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала у частині відмови у задоволенні частини кредиторських вимог є незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, і, як наслідок, такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

- суд в оскаржуваній ухвалі застосував положення абз.2 ч.1 ст.1048 та ст.1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які містяться в параграфі 1 глави 71 ЦК України та регулюють відносини позики. При цьому судом проігноровано положення параграфу 2 Кредит глави 71 ЦК України, який містить окрему спеціальну норму щодо підстав, умов та правил нарахування та сплати процентів за кредитним договором. З урахуванням змісту ч.2 ст.1054 ЦК України, відсутні підстави для застосування до відносин кредиту положень ст.ст.1048, 1050 ЦК України;

- на сьогодні відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування, з урахуванням змісту ч.2 ст.1054 ЦК України та суті кредитного договору, положень ст. 1056-1 ЦК України в кредитних правовідносинах у частині підстав, умов та права нараховувати передбачені договором проценти в межах строку кредитування чи після його завершення; співвідношення та конкуренції положень ст. 1056-1 ЦК України та ст.ст.1048, 1050 ЦК України; можливості застосування статей 1048, 1050 ЦК України при наявності спеціальної норми щодо нарахування процентів за договорами кредитування (ст.1056-1 ЦК України);

- у чинному законодавстві відсутня заборона нарахування процентів за час неправомірного користування кредитними коштами, у тому числі не встановлено заборону на нарахування процентів згідно ст.ст.536, 625, 1056-1 ЦК України;

- господарський суд вирішуючи справу врахував висновки Верховного Суду у справах, в яких правовідносини не є подібними справі №905/54/21;

- згідно умов кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами, у визначеному у цьому договорі розмірі та порядку, нараховуються щоденно протягом дії кредитного договору та до дня повного фактичного повернення кредиту, незалежно від настання останнього дня строку дії кредитної лінії;

- сторонами в п.6.2 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (ст.ст.6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості;

- Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовані поняття проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами та проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами , причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої ч.2 ст.625 ЦК України;

- частиною 2 ст.625 ЦК України унормовано, що кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування;

- застосування місцевим господарським судом висновків Верховного Суду про те, що сторони в конкретних пунктах договору повинні врегулювати відносини по відсотках, призвело до порушення принципу свободи договору;

- помилковим є посилання господарського суду, як на підставу ігнорування положень кредитного договору в частині домовленості про нарахування та сплату процентів, на положення п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, за якими засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Істоміна О.А., Медуниця О.Є.).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після отримання на поштову адресу суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» , на виконання вимог ухвали суду від 19.07.2021, заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2021р поновлено Акціонерному товариству «СБЕРБАНК» пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.06.2021 у справі №905/54/21, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Названою ухвалою, разом з іншим, зобов`язано інших учасників справи у строк до 25.08.2021 включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Медуниці О.Є., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 19.08.2021р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Істоміна О.А., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2021р. призначено розгляд справи №905/54/21 на 29.09.2021р.

З огляду на отримання через підсистему Електронний суд від Головного управління ДПС у Донецькій області заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Істоміна О.А., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про участь у судовому засіданні по справі №905/54/21 у режимі відеоконференції відмовлено з викладених в ухвалі підстав.

У судове засіданні 29.09.2021 з`явився представник скаржника. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Керуючись приписами ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 27.10.2021р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 задоволено отримане на поштову та електронну адреси суду клопотання Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про участь у судовому засіданні 27.10.2021 у режимі відеоконференції .

У судовому засіданні 27.10.2021 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Судом оголошено перерву в судовому засіданні у справі №905/54/21 до 17.11.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021р. відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про участь у слуханні справи в режимі відеоконференції в приміщенні суду.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Медуниці О.Є., на підставі розпорядження керівника апарату від 16.11.2021р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Істоміна О.А., Чернота Л.Ф.

У судове засідання 17.11.2021 представники учасників справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд також враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

У ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись наведеними приписами процесуального законодавства, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства щодо процесуальних строків, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ст.269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні 17.11.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення апелянта у судовому засіданні 27.10.2021р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вбачає наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «СБЕРБАНК» звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" на загальну суму 177.859.973,56 грн.

Обґрунтовуючи вимоги до боржника, Акціонерне товариство СБЕРБАНК посилається на укладення 23.12.2011 між Публічним акціонерним товариством ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ , правонаступником якого є заявник (далі - Банк, Кредитор), та Публічним акціонерним товариством ОРЕНДНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШАХТА ЖДАНІВСЬКА (далі - Позичальник) договору про відкриття кредитної лінії №69-В/11/66/ЮО (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, надає позичальнику грошові кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього Договору, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5. Договору (поповнення обігових коштів), своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у строки/терміни, передбачені ст. 8 цього Договору, і виконувати інші умови цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору (договору про внесення змін №8 до Договору про відкриття кредитної лінії), ліміт кредитної лінії складає 4.470.000,00 доларів США. З травня 2014 по липень ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 30-го числа календарного місяця на 30.000,00 дол. США. З листопада 2014 по квітень 2015 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 30-го числа календарного місяця 40.000,00дол. США. З травня 2015 по липень 2015 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 30-го числа календарного місяця на 60.000,00 дол. США. З липня 2015 по березень 2016 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 30-го числа календарного місяця на 50.000,00 дол. США. Останній платіж 3.650.000,00 дол. США сплачується позичальником у строк до 30.04.2016.

Виходячи з Порядку визначення процентної ставки по Кредитному договору, погодженому сторонами, проценти за користування кредитними коштами, з урахуванням положень п. 6.6.Кредитного договору та п. 1.3 (із внесеними змінами відповідно до договору про внесення змін 1-1 до договору про відкриття кредитної лінії), тип процентної ставки, яка застосовується в цьому Договорі - змінювана процентна ставка. Розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом в іноземній валюті визначається як сума погодженого сторонами індексу і маржі Банку та розраховується за формулою: R=LIBOR(6М)+М.

Пунктом 6.6. Кредитного договору сторони погодили що, у випадку (а) зміни облікової ставки Національного банку України, а також у випадку (б) порушення позичальником будь-якого із своїх зобов`язань, передбачених Договором, - процентна ставка за користування кредитом у першому випадку (а) збільшується прямо пропорційно збільшенню облікової ставки НБУ, а в другому випадку (б) збільшується на 2% річних, після чого становитиме LIBOR(6М)+12% але не менше 13% річних за користування кредитом як сума базової процентної ставки та маржі. Зазначеним пунктом позичальник погоджує зміну процентної ставки, що не потребує укладення додаткової угоди між сторонами цього Договору.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в валюті, в якій надається кредит.

Надання кредиту здійснюється шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, за реквізитами, зазначеними у заяві позичальника про надання цього кредиту (п. 9.2 Кредитного договору).

До кредитного договору сторонами було укладено низку договорів про внесення змін до нього.

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Банком, 23.12.2011 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю ГОРМАШ-УГОЛЬ (далі - Божник) було укладено Договір поруки, відповідно до п. 2.1 та договору про внесення змін №2 до Договору поруки, відповідальність Поручителя (Боржника) перед Банком включає, зокрема:

- зобов`язання повернути Кредит, наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 30.04.2016 за Договором з граничним лімітом кредитування в сумі 4.470.000,00 дол. США, (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України) у строк/и, зазначені в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим договором - достроково;

- зобов`язання в строки та в порядку, які передбаченні ст. 6 Основного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим договором, - до настання строків, які зазначаються в ст. 6 Основного договору - сплатити/чувати кредитору проценти за користування кредитом за Основним договором які розраховуються за наступною формулою: R=LIBOR USD 6М+М.

Порядок визначення та встановлення базової процентної ставки, порядок та строки зміни змінюваної процентної ставки, а також розмір маржі Кредитора та максимальний розмір збільшення змінюваної процентної ставки і максимальний розмір змінювальної процентної ставки зазначені в Основному договорі та Поручитель ознайомлений з ними до моменту укладення цього Договору.

При цьому, на момент укладення Основного договору розмір процентної ставки склав 10,78525% річних за користування кредитом в доларах США та може змінюватися в подальшому в порядку і строки, передбачені основним договором, до максимального розміру процентної ставки, встановленого в Основному договорі та складає 20% річних.

У зв`язку із цим сторонами погоджено, що зміна розміру змінювальної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в п. 1.3., п. 6 Основного договору відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього Договору та така зміна зобов`язання є погодженою поручителем:

- зобов`язання в строк/и, який/і зазначений/ються в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим договором - до настання строку/ів, який/і зазначений/ються в Основному договорі - сплатили/чувати Кредитору комісійну винагороду за управління кредитною лінією в частині внесення змін в кредитний договір в розмірі 400.000,00 грн.;

- зобов`язання в строки, передбачені в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та Основним договором та/або цим договором - до настання строків, зазначених в Основному договорі - сплачувати Кредитору оперативно-господарську санкцію за дострокове закриття ліміту Кредитної лінії з розрахунку 1,0% від суми ліміту Кредитної лінії, що діє на дату дострокового закриття ліміту Кредитної лінії;

- зобов`язання в строки, передбачені в Основному договорі, а у випадках передбачених законодавством України та Основним договором та цим договором, - до настання строків, зазначених в Основному договорі, - сплачувати Кредитору комісійну винагороду за відкриття та ведення позикового рахунку в розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії в день укладення основного договору одноразово;

- зобов`язання відшкодувати документально підтверджені збитки, завдані Кредитору невиконанням та/або неналежним виконанням зобов`язань по Основному договору;

- зобов`язання сплатити Кредитору штрафні санкції, неустойки (штрафи, пені) за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань по Основному договору у строки та у розмірах, які зазначаються в Основному договорі;

- зобов`язання сплатити кредитору будь-які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами Основного договору) у строки і в порядку, встановлені в Основному договорі.

Зобов`язання поручителя перед Банком передбачені у п. 2.1.2 - 2.1.4 Договору поруки.

Пунктом 6.8. договору про внесення змін № 2 до Договору поруки сторони погодили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв`язку з ним, у тому числі, що стосується його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання не дійсним або частковим, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного Договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській організації Союз інвесторів України , місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного 150, корпус А, офіс 25.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю ГОРМАШ-УГОЛЬ за Кредитними договорами між Банком та Боржником укладено:

- Іпотечний договір від 28.12.2011, посвідчений приватним нотаріусом Шахтарського районного нотаріального округу Зайцевою О.А., за реєстровим №1057, за умовами якого в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором передано наступне майно: цілісний майновий комплекс збагачувальної фабрики, що складається з: будівля сортировки (літера А) загальною площею 329,4 кв.м; Будівля пересипу № 2 (літера Б) загальною площею 83,7 кв.м; галерея наземна (літера В) загальною площею 1600,0 кв.м; галерея наклонна 4-х прольотна (літера Г) загальною площею 500,0 кв.м; галерея горизонтальна 3-х прольотна (літера Д) загальною площею 287,5 кв.м; галерея наклонно-горизонтальна 4-х прольотна (літера Е) загальною площею 500,0 кв.м; галерея наклонна 3-х прольотна (літера Ж) загальною площею 697,5 кв.м; будівля залізничних бункірів (літера З) загальною площею 191,2 кв.м; будівля пересипу №1 (літера И) загальною площею 67,0 кв.м; Будівля збагачувального установлення (літера К) загальною площею 2072,5 кв.м, що розташований за адресою: Донецька обл., Шахтарський р., с/рада. Розівська, збагачувальна фабрика, який належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Донецької області у справі №18/482в від 10.12.2004 та згідно з ухвалою господарського суду Донецької області у справі №18/482в від 24.06.2009 (далі - предмет іпотеки). Відповідно до пункту 3.2 Іпотечного договору за згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 2.764.686,20 грн., що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 28.12.2011 (1 дол. США =7,9895 грн.) становить 346.039,35 доларів США;

- Договір застави № 4 від 28.12.2011 (далі - Договір застави), відповідно до умов якого предметом застави є обладнання, яке належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою № 131 від 28.12.2011. Предмет застави (обладнання у кількості 99 одиниць), що передається в момент підписання цього договору в заставу Заставодержателю, перелічений в додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору (далі - Предмет застави). Пунктом 3.2 Договору застави передбачено, що за взаємною згодою сторін заставна вартість Предмету застави складає 1.256.085,37 грн., що в еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 28.12.2011 складає 157.217,02 доларів США. Відповідно до п. 3.13 Договору застави на весь період дії цього договору Предмет застави зберігається за наступною адресою: Донецька обл., Шахтарський район, с/рада Розівська, збагачувальна фабрика.

Як зазначає заявник, заборгованість за Кредитним договором не була у встановлений строк погашена позичальником, у зв`язку із чим Акціонерне товариство СБЕРБАНК 14.01.2016 звернулося до постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Союз інвесторів України з позовною заявою до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМАШ-УГОЛЬ , третя особа: Публічне акціонерне товариство ОРЕНДНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШАХТА ЖДАНІВСЬКА про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 4.076.866.25 дол. США та 50.000,00 грн., яка складалась з: заборгованості за кредитною лінією - 4.020.000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14.01.2016 становила 95.032.800,00 грн.; заборгованість по нарахованим за період з 23.11.2015 по 04.01.2016 процентам за користування кредитною лінією - 56.866,25 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14.01.2016 становить 1.344.318,15 грн., комісії за управління кредитною лінією - 50.000,00 грн.

04.04.2016 Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації Союз інвесторів України прийняте рішення у справі №08/16, відповідно до якого позов Публічного акціонерного товариства ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМАШ-УГОЛЬ задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 69-В/11/66/ЮО від 23.12.2011 та Договором поруки від 23.12.2011, а саме: заборгованість за кредитною лінією в сумі 95.032.800,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитною лінією в сумі 1.344.318,15 грн.; у задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії за управління кредитною лінією в сумі 50.000,00 грн. відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати третейського збору в сумі 25.500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі №910/9135/16 задоволено заяву Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 04.04.2016 у справі №08/16. Господарським судом м. Києва 06.07.2016 видано відповідні накази про примусове виконання вказаного рішення.

Станом на дату порушення провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМАШ - УГОЛЬ» має заборгованість перед Акціонерним товариством СБЕРБАНК у розмірі 177.859.973,56 грн., з яких:

- вимоги, забезпечені іпотекою та заставою, складають 13.862.750,29 грн. (відповідно до заставної вартості предмету застави, погодженої сторонами у п.3.2 договору; заставної вартості предмету іпотеки, погодженої сторонами у п.3.2 Іпотечного договору 2);

- конкурсні вимоги складають (вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів) - 163.992.683,26грн. (різниця між 177.859.973,56 грн. (заборгованість за тілом кредиту та відсотками) - 13.862.750,29 грн. (вимоги забезпечені заставою) + 26.189,00 грн. (судові збори, підтверджені рішенням суду у справі №910/9135/16);

- вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів - 4.540,00 грн. (витрати по сплаті судового збору при поданні заяви).

На підтвердження вимог надано до суду: правовстановлюючі (статутні) документи; договір про відкриття кредитної лінії № 69-В/11/66/ЮО від 23.12.2011 з додатками та додатковими угодами про внесення змін до нього; повідомлення по системі iFOBS та листи Публічного акціонерного товариства Орендне підприємство Шахта Жданівська про надання кредиту; договір поруки від 23.12.2011 з додатковими договорами про внесення змін; іпотечний договір від 28.12.2011 з договорами про внесення змін до нього та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 25.12.2013 №43005530; договір застави № 4 від 28.12.2011 з додатком № 1 та додатковими договорами про внесення змін до договору застави № 4 від 28.12.2011; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55299384 від 02.04.2018; виписки по особовим рахункам; меморіальні ордери; позовну заяву про стягнення заборгованості, з відміткою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Союз інвесторів України про отримання від 18.01.2016; ухвалу господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі №910/9135/16; накази господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/9135/16 про примусове виконання ухвали; розрахунок заборгованості станом на 25.02.2021.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду справи оцінку аргументам оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Предметом апеляційного перегляду є обставини щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства Сбербанк у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМАШ УГОЛЬ щодо нарахованих процентів за користування кредитними коштами за період з 23.07.2016 по 24.02.2021 та визнання грошових вимог у відповідній черговості.

За змістом оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства СБЕРБАНК" у частині нарахованих процентів за користування кредитними коштами у розмірі 2.435.695,89 доларів США, з них прострочених 2.388.712,14 доларів США, за період з 23.07.2016 по 24.02.2021, з огляду на те, що зі спливом строку дії кредитних ліній за кредитними договорами, укладеними між Акціонерним товариством "Сбербанк" та позичальником, у банка після цієї дати припинилося право на нарахування процентів за користування кредитом, передбачених ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні частини кредиторських вимог необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права та, як наслідок, такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Господарський суд постановляючи оскаржувану ухвалу належним чином не дослідив матеріали справи та не надав належний аналіз доводам учасників та обставинам справи, не застосував норми законодавства, які регулюють правовідносини в розглядуваній справі. Так, суд першої інстанції послався на низку висновків Верховного Суду не аналізуючи, чи дійсно ці справи є аналогічними.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Посилання суду на постанови Верховного Суду є неприйнятними з огляду на те, що такі постанови прийнято судом касаційної інстанції при наявності іншої фактично-доказової бази у відповідних справах, тобто, хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених у справах, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

У розглядуваній справі пунктом 1.4 Кредитного договору встановлено строк дії відновлювального ліміту - до 30.04.2016 включно, а за умовами п. 1.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити за його користування проценти.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що Клієнти зобов`язуються сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом у валюті заборгованості.

Відповідно до п.6.2 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із кількості днів у році - для кредиту, наданого позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Після спливу останнього дня дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.4 Кредитного договору, розмір процентної ставки за користування Кредитом залишається в розмірі, що діяв станом на останній день дії Кредитної лінії, та перераховується в подальшому (починаючи з дня спливу строку дії кредитної лінії й до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі) в розмірі і порядку, передбаченому Кредитним договором. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Тобто, сторонами в Кредитному договорі встановлено розмір процентної ставки, яка підлягає застосуванню протягом дії Кредитного договору, як в період правомірного користування Клієнтами кредитними коштами, так і після настання строку повернення кредиту - до дня фактичного повернення кредитних коштів у повному обсязі.

Кредитним договором, заборгованість за якими є предметом спору у даній справі, встановлено як строк дії відновлювального ліміту (п.1.4 Кредитного договору), так і термін дії Кредитного договору. Зокрема, пунктами 11.3 Кредитного договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Позичальником за даним договором.

На час розгляду даної справи тіло кредиту боржником не повернуто, а тому відсутні підстави стверджувати, що нарахування процентів припинилось. Згідно умов Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами, у визначеному в цьому Договорі розмірі та порядку, нараховуються щоденно протягом дії Кредитного договору та до дня повного повного фактичного повернення кредиту, незалежно від настання останнього дня строку дії кредитної лінії.

Таким чином, сплив строку повернення кредиту не лише не припиняє зобов`язання Боржника з виконання взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, а й визначає, що незважаючи на те, що Боржником не виконано в строк свої грошові зобов`язання, він зобов`язаний сплачувати Банку проценти у тому ж розмірі і при неправомірному користуванні кредитними коштами, поза межами дії Кредитної лінії - до дня фактичного повернення кредитних коштів та нарахованих процентів (зарахування коштів на рахунок Банку).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом приписів ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як зазначено вище, сторонами в п. 6.2 Кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

При цьому, наведений висновок не суперечить правовій позицій, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, на яку посилається господарській суд в оскаржуваній ухвалі, з огляду на відмінність обставин справ, зокрема інших умов кредитних договорів (позики) щодо порядку (періоду) нарахування процентів.

З аналізу змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, на яку також наявне посилання в оскаржуваній ухвалі, та застосувавши її до розглядуваної справи, вбачається, що проценти за неправомірне користування кредитом (нараховані після настання строку кредитування) підлягають стягненню відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України.

Так, у названій постанові касаційного суду зазначено, що, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і норма ч. 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами та проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами . Причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку із чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ПК України.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Виходячи з вищевикладеного, для визначення підстав застосування ч. 1 ст. 1048 ЦК України або ч.2 ст. 625 ЦК України необхідно встановити наявність наступних фактичних обставин:

- період правомірного користування кредитом (строк кредитування); дату прострочення повернення кредиту (завершення строку кредитування, або дату, зазначену у вимозі про дострокове повернення кредиту);

- розмір відсоткової ставки за правомірне користування кредитними коштами; наявність/відсутність встановлених умовами кредитного договору права нарахування та розміру процентів у період прострочення виконання кредитного зобов`язання.

У межах розглядуваної справи умовами кредитного договору (п. 6.2) врегульовано обов`язок сплати та визначено розмір процентів за користування кредитними коштами як за період правомірного користування кредитом, так і у разі прострочення повернення кредиту. При цьому з аналізу п. 6.2 кредитного договору вбачається, що сторонами погоджено припинення нарахування процентів настанням юридичного факту - повернення (перерахування) суми кредиту позичальником. При цьому, таке повернення можливе як під час строку кредитування, так і після його закінчення. Тобто, умова договору щодо права нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту охоплює період: правомірного користування кредитними коштами; прострочення виконання кредитного зобов`язання (неправомірного користування кредитом).

У частині нарахування процентів за користування кредитними коштами п. 1.3 Договору визначено розмір відсотків, який сплачується по день повного погашення кредиту, у зв`язку із чим Банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих у розмірі, встановленому п 1.3 Кредитного Договору за прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності підтвердженого факту повного погашення кредиту, отриманого за Кредитним договором, нарахування Позичальником процентів після настання кінцевого терміну повернення кредиту, тобто за неправомірне користування кредитом, є правомірним. При цьому, оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові, ці суми нараховуються незалежно від вини боржника.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату трьох процентів річних є додатковою до основної вимоги.

Судова колегія апеляційної інстанції, разом з іншим, зазначає наступне. В оскаржуваній ухвалі господарський суд Донецької області дійшов висновку про те, що, якщо сторони бажають врегулювати свої правовідносини щодо стягнення річних у порядку ч.2 ст.625 ЦК України іншим способом, ніж той, який передбачено цією нормою, то таке регулювання повинно бути самостійною умовою договору, воно не може ототожнюватися з умовами договору про стягнення процентів за правомірне користування кредитом, передбаченими у порядку ст.1048 ЦК України, оскільки законодавець не ототожнює підстави правомірного та неправомірного користування кредитними коштами.

Однак, зазначені висновки суперечать принципу свободи договору. Так, частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Положеннями ст.3 ЦК України свободу договору віднесено законодавцем до основних засад цивільного законодавства.

Помилковим також є посилання господарського суду Донецької області, як на підставу ігнорування положень кредитного договору в частині домовленості про нарахування та сплату процентів, на положення п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України та висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, за яким засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

По-перше, ч. 1 ст. 92 Конституції України визначає виключно сферу відносин, які повинні бути врегульовані законом, а не іншим нормативним актом. Тобто, є конституційною нормою, спрямованою на визначення структури системи законодавства залежно від сфери правового регулювання суспільних відносин.

По-друге, засади цивільно-правової відповідальності визначені Главою 51 Розділу І ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Тобто, встановленим на виконання положень ч. 1 ст. 92 Конституції України законодавчим актом передбачено, що правові наслідки порушення зобов`язання визначаються, зокрема, умовами договору.

Крім того, положення п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України не забороняють сторонам кредитних зобов`язань врегульовувати умовами кредитного договору питання оплатності кредиту, як в період обумовленого строку кредитування, так і після його завершення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов хибного висновку про застосування положень законодавства, яке регулює правовідносини щодо нарахування процентів за кредитним договором.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відносини щодо підстав нарахування та сплати процентів за кредитним договором врегульовані положеннями ст. 1056-1 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України унормовано, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Втім, суд першої інстанції застосував положення абз. 2 ч. 1 ст. 1048 та статті 1050 ЦК України, які містяться в параграфі 1 глави 71 ЦК України, які регулюють відносини позики. Місцевим господарським судом проігноровано положення параграфа 2 Кредит глави 71 ЦК України, яка містить окрему спеціальну норму щодо підстав, умов та правил нарахування та сплати процентів за кредитним договором. З урахуванням змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України відсутні підстави для застосування до відносин кредиту положень ст. 1048 ЦК України та ст. 1050 ЦК України.

Частиною 3 ст. 346 ГК встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним то депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Аналогічна норма міститься в абзаці 9 статті 49 Закону України Про банки і банківську діяльність , за якою забороняється надання банківськими установами безпроцентних кредитів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність заборони нарахування процентів за час користування кредитними коштами, у тому числі відсутність заборони на нарахування процентів згідно зі ст.ст. 536, 625, 1056-1 ЦК України.

Сукупність наявних у матеріалах справи доказів підтверджує обґрунтованість вимог Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" у повному обсязі та свідчить про наявність підстав для визнання його кредитором боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" відповідно до вимог КУзПБ.

Статтею 64 КУзПБ встановлено черговість задоволення вимог кредиторів. Так, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; у шосту чергу задовольняються інші вимоги. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17 висновок щодо можливості внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва, не стосується ситуації у розглядуваній справі, коли суду слід визначити розмір і черговість вимог кредитора у відповідності до абз. 3 ч.2 ст. 45 та ст. 64 КУзПБ, оскільки з введенням у дію КУзПБ розширено право вибору заставного кредитора щодо відмови від забезпечення при визначенні черговості задоволення його вимог. Про можливість внесення змін до реєстру вимог кредиторів зазначено у Постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №911/2430/14, від 21.08.2018 у справі № 01/1494(14-01/1494), від 09.07.2020 у справі №916/177/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів. За висновками судової колегії, вимоги Банку до Боржника, відповідно до ч. 4 ст. 45 і ст. 64 КУзПБ, мають бути внесені до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

- 4.540,00 грн. (витрати на оплату судового збору) до першої черги реєстру вимог кредиторів;

- 163. 992. 683,26 грн. (заборгованість за кредитним договором та судовими зборами) - четверта черга реєстру вимог кредиторів;

- 13.862.750,29 грн. (вартість предметів іпотеки та застави) - до забезпечених вимог кредиторів.

Разом з тим, оскільки заяву з грошовими вимогами банком подано після завершення строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, вимоги Акціонерного товариства СБЕРБАНК є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.277 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства СБЕРБАНК та скасування ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2021 у справі № 905/54/21 в частині відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» у визнанні кредитором до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ", як такої, що постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального права, та про прийняття нового рішення у відповідній частині про задоволення заяви Акціонерного товариства СБЕРБАНК . В іншій частині ухвала господарського суду Донецької області від 15.06.2021 у справі № 905/54/21 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства СБЕРБАНК , м.Київ, на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.06.2021 (повний текст складено та підписано 15.06.2021) у справі № 905/54/21 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 15.06.2021 (повний текст складено та підписано 15.06.2021) у справі № 905/54/21 скасувати в частині відмови у визнанні грошових вимог Акціонерного товариства СБЕРБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМАШ-УГОЛЬ щодо нарахованих процентів за користування кредитними коштами у розмірі 2.435.695,89 доларів США.

Прийняти нове рішення у відповідній частині про визнання грошових вимог Акціонерного товариства СБЕРБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМАШ-УГОЛЬ .

Викласти абзац перший резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2021 (повний текст складено та підписано 15.06.2021) у справі № 905/54/21 в наступній редакції:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (код ЄДРПОУ 25959784, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМАШ-УГОЛЬ" (код ЄДРПОУ 30099709, адреса: 87516, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Волгодонська, буд.2) у розмірі:

- 4.540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) - перша черга реєстру вимог кредиторів;

- 163.992.683,26 грн. (сто шістдесят три мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні двадцять шість копійок) - четверта черга реєстру вимог кредиторів;

- 13.862.750,29 грн. (тринадцять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят гривень двадцять дев`ять копійок) - до забезпечених вимог кредиторів .

В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 15.06.2021 (повний текст складено та підписано 15.06.2021) у справі № 905/54/21 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.11.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2021р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Л.Ф. Чернота