Рішення
від 25.11.2021 по справі 910/15225/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2021Справа № 910/15225/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 31 345,41 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - відповідач) про стягнення суми збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 31 345,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були відправлені вагони з вантажем - руда залізна агломераційна (аглоруда) за залізничною накладною, однак під час перевірки вагонів була виявлена нестача вантажу, про що складено комерційні акти. Відтак, оскільки саме залізниця не забезпечила збереження вантажу під час його перевезення, позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого вантажу на загальну суму 31 345,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/15225/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 20.09.2021 була отримана позивачем 22.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475333990. Вказана ухвала також була отримана відповідачем 20.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475334007.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

15.11.2021 позивач засобами поштового зв`язку (відправлено 10.11.2021) подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів понесення витрат на правову допомогу, обґрунтоване запровадженням карантинних заходів та переведенням працівників підприємства позивача на дистанційну форму праці та прийняття доказів до справи.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що в межах спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) така стадія судового процесу, як судові дебати, відсутня. Водночас обмеження строку на вчинення певних процесуальних дій, встановлені приписами ч. 3 ст. 252 ГПК України, не розповсюджують свою дію на подання документів на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу. Крім того, у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про надання доказів понесення витрат на правову допомогу згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку заявлених вимог у сумі 2 695,45 грн відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. З урахуванням викладеного, подані позивачем документи приймаються судом та долучаються до матеріалів справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався,жодних клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

На виконання умов договору № 2057 від 19.12.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством Суха Балка та Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча на поставку руди залізної агломераційної, руди залізної доменної, вантажовідправник - ПАТ Суха Балка за залізничною накладною № 47944491 від 11.08.2020 відправив зі залізничної станції Вечірній Кут Придніпровської залізниці до станції Асланово Донецької залізниці вантаж, а саме - руду залізну агломераційну (аглоруда) у 31-му вагоні.

При прийнятті вантажу за залізничною накладною № 47944491 від 11.08.2020 на станції Асланово Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу:

- у вагоні № 56339401 в розмірі 2700 кг, про що складено комерційний акт № 485002/735 від 13.08.2020;

- у вагоні № 53547444 в розмірі 3200 кг, про що складено комерційний акт № 485002/732 від 13.08.2020;

- у вагоні № 52798022 в розмірі 9200 кг, про що складено комерційний акт № 485002/733 від 13.08.2020;

- у вагоні № 55332597 в розмірі 6700 кг, про що складено комерційний акт № 485002/734 від 13.08.2020.

- у вагоні № 53412060 в розмірі 2600 кг, про що складено комерційний акт № 485002/736 від 13.08.2020.

За таких обставин позивач зазначає, що внаслідок втрати перевізником частини вантажу під час здійснення перевезення йому були завдані збитки, що рівні вартості недоотриманого вантажу за вирахуванням норми недостачі (суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто).

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з положеннями ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Частиною 1 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються з положеннями ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт також встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Положеннями ст. 105 Статуту встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

При цьому відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Поряд з відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправник при відправленні вантажу зазначив у залізничній накладній № 47944491:

- у вагоні № 56339401 загальну масу вантажу 70000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 485002/735 від 13.08.2020, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 2700 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 1200-1500 мм зі слідами дозування ковшем, вантаж не марковано, у документах маркування не зазначено; за рухом поїзда ліворуч над 6-7 люками є виїмка розміром 1000 мм х 1200 мм у глиб вагона, над 6 люком праворуч є виїмка 500мм х 500 мм х 300 мм у глиб вагона, що відповідає попутному акту з/ф № 36006 від 12.08.2020 ст. Волноваха ДОН. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному перезважуванні даного вагона нестача вантажу підтвердилась;

- у вагоні № 53547444 загальну масу вантажу 69000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 485002/732 від 13.08.2020, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 3200 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 1200-1500 мм зі слідами дозування ковшем. Вантаж не марковано, у документах маркування не зазначено ; за рухом поїзда посередині над 6-7 люками є виїмка розміром 1000 мм х 1000 мм у глиб до полу вагона, що відповідає попутному акту з/ф № 35996 від 12.08.2020 ст. Волноваха ДОН. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному перезважуванні даного вагона нестача вантажу підтвердилась;

- у вагоні № 52798022 загальну масу вантажу 69000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 485002/733 від 13.08.2020, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 9200 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 1200-1500 мм зі слідами дозування ковшем. Вантаж не марковано, у документах маркування не зазначено ; за рухом поїзда праворуч над 3 люком є виїмка розміром 500 мм х 500 мм х 200 мм, над 4 люком є виїмка 1200 мм х 1000 мм у глиб до полу вагона, над 6-7 люками є виїмка 1800 мм х 1300 мм у глиб до полу вагона, над 7 люком з торця 500 мм х 1000 мм у глиб до полу вагона, вагон прибув у технічному стані справний, мають закладення з дрантя, не порушені, що відповідає попутному акту з/ф № 35997 від 12.08.2020 ст. Волноваха ДОН. Течі вантажу немає. При повторному перезважуванні даного вагона нестача вантажу підтвердилась;

- у вагоні № 55332597 загальну масу вантажу 70000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 485002/734 від 13.08.2020, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 6700 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 1200-1500 мм зі слідами дозування ковшем. Вантаж не марковано, у документах маркування не зазначено ; за рухом поїзда, над 1-2 люками є виїмка розміром 1200 мм х 1500 мм х 200 мм, над 6 люком посередині є виїмка 1000 мм х 1000 мм у глиб до полу вагона, вагон прибув у технічному стані справний, мають закладення з дрантя, не порушені, що відповідає попутному акту з/ф № 36001 від 12.08.2020 ст. Волноваха ДОН. Течі вантажу немає. При повторному перезважуванні даного вагона нестача вантажу підтвердилась;

- у вагоні № 53412060 загальну масу вантажу 69000 кг, однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 485002/736 від 13.08.2020, у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 2600 кг, а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено про навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 1200-1500 мм зі слідами дозування ковшем. Вантаж не марковано, у документах маркування не зазначено ; за рухом поїзда, над 1-2 люками є виїмка розміром 800 мм х 800 мм, вагон прибув у технічному стані справний, мають закладення з дрантя, не порушені, що відповідає попутному акту з/ф № 36011 від 12.08.2020 ст. Волноваха ДОН. Течі вантажу немає. При повторному перезважуванні даного вагона нестача вантажу підтвердилась.

При цьому будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту його опротестування сторонами відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Відповідачем усупереч вищевказаним положенням чинного законодавства та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому для перевезення вантажу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що внаслідок втрати частини вантажу при перевезенні позивачу були завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.

Вирішуючи питання про розмір спричиненої шкоди, завданої відповідачем, суд врахував наступне.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому), зокрема для аглоруди.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56339401 складає 1400 кг (70000 * 2%) або 1,4 т, відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 1300 кг (2700 кг - 1400 кг) або 1,3 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у рахунку-фактурі № 000001271 від 11.08.2020 до договору № 2054 від 19.12.2019 і становить 1 795,27 грн, розмір завданого позивачу збитку складає 2 333,85 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 53547444 складає 1380 кг (69000 * 2%) або 1,38 т, відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 1820 кг (3200 кг - 1380 кг) або 1,820 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у рахунку-фактурі № 000001271 від 11.08.2020 до договору № 2054 від 19.12.2019 і становить 1 795,27 грн, розмір завданого позивачу збитку складає 3 267,39 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 52798022 складає 1380 кг (69000 * 2%) або 1,38 т, відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 7820 кг (9200 кг - 1380 кг) або 7,82 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у рахунку-фактурі № 000001271 від 11.08.2020 до договору № 2054 від 19.12.2019 і становить 1 795,27 грн, розмір завданого позивачу збитку складає 14 039,01 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 55332597 складає 1400 кг (70000 * 2%) або 1,4 т, відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 5300 кг (6700 кг - 1400 кг) або 5,3 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у рахунку-фактурі № 000001271 від 11.08.2020 до договору № 2054 від 19.12.2019 і становить 1 795,27 грн, розмір завданого позивачу збитку складає 9514,93 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 53412060 складає 1380 кг (69000 * 2%) або 1,38 т, відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 1220 кг (2600 кг - 1380 кг) або 1, 22 т. З огляду на вартість 1 т вантажу, що вказана у рахунку-фактурі № 000001271 від 11.08.2020 до договору № 2054 від 19.12.2019 і становить 1 795,27 грн, розмір завданого позивачу збитку складає 2190,23 грн.

Отже, загальний розмір збитку, завданого позивачу незбереженням відповідачем вантажу під час його перевезення, становить 31 345,41 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Щодо вимоги позивача про відшкодування його витрат на правову допомогу в розмірі 2695,45 суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі й витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Положеннями ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу позивач долучив до матеріалів справи:

- копії довіреності № 169 від 04.11.2020, виданої позивачем на ім`я адвоката Альошиної Світлани Вікторівни; довіреності № 169 від 04.11.2020, виданої позивачем на ім`я адвоката Костікової Оксани Олександрівни;

- копію свідоцтва Костікової Оксани Олександрівни на право зайняття адвокатською діяльністю № 3495 від 14.07.2010;

- копію договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) № 845 від 30.03.2018, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога (далі - договір № 845 від 30.03.2018),

- копію додаткової угоди № 230 від 22.12.2020 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) № 845 від 30.03.2018;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09.09.2021 до додаткової угоди № 283 від 28.08.2021 на суму 2695,45 грн;

- розрахунок розміру винагороди від 09.09.2021 за договором № 845 від 30.03.2018.

З вищевказаного розрахунку розміру винагороди від 09.09.2021 вбачається, що адвокатським об`єднанням надано позивачу, зокрема, таку послугу, як збір доказів (підготовка письмових документів: листів, претензій, відповіді на листи, запити тощо), вартістю 794,00 грн, складання та подання позовної заяви, вартістю 1 588,00 грн, а також передбачено сплату гонорару за складність справи майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, зокрема 313,45 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Так, судом встановлено, що 30.03.2018 між Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога (далі - адвокатське об`єднання, разом клієнт та адвокатське об`єднання - сторони) було укладено Договір № 845 від 30.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги) (далі - Договір), відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором. Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (пункти 1.1, 1.2).

Відповідно до п. 1.2 договору зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань узгоджуються сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього Договору.

Згідно з п. 5.3 договору оплата послуг адвокатського об`єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг (актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг) оформлюється адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором.

У матеріалах справи наявний Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2021 на суму 2 695,45 грн, який підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

Судом також враховано правову позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, згідно якої саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем заперечень на клопотання позивача про розподіл цих витрат та заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, до суду не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/15225/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та з огляду на те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, за відсутності заперечень відповідача, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 2695,45 грн.

Керуючись ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, ідентифікаційний код 00191129) вартість недостачі вантажу в розмірі 31 345,41 грн (тридцять одну тисячу триста сорок п`ять гривень 41 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), витрати з оплати професійної правничої допомоги в розмірі 2695,45 грн (дві тисячі шістсот дев`яносто п`ять гривень 45 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.11.2021.

Суддя О.Г. Удалова

Дата ухвалення рішення25.11.2021
Оприлюднено28.11.2021

Судовий реєстр по справі —910/15225/21

Рішення від 25.11.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 20.09.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні