Рішення

від 24.11.2021 по справі 912/3630/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 рокуСправа № 912/3630/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3630/19

за первісним позовом Приватного підприємства "Удача", 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с.Ганно-Требинівка, вул. Центральна, 2

до відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)", 28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, вул. Центральна, буд. 5

про стягнення 95 933,50 грн

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)", 28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, вул. Центральна, буд. 5

до відповідача Приватного підприємства "Удача", 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Центральна, 2

про визнання недійсним договору

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились.

Приватне підприємство "Удача" (далі - ПП "Удача", позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" (далі - ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)"), відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості за договором проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дії з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-0088/17 від 03.03.2017 в сумі 95 933,50 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначено про не виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань з оплати виконаних за договором робіт.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2019 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/3630/19 за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Від ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" (позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до ПП "Удача" (відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним з моменту укладення договору проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-0088/17 від 03.03.2017 з Додатком №1, укладеним між ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" та ПП "Удача".

Підставами для визнання недійсним договору вказано, що оспорюваний договір є фіктивним та вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою (ст. ст. 232, 234 Цивільного кодексу України). Зазначено, що договір укладено за відсутності у ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37) повноважень на розпорядження відповідною земельною ділянкою, що суперечить вимогам закону та свідчить про перевищення господарської компетенції державного підприємства.

Згідно ухвали від 27.12.2019 зустрічну позовну заяву ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Ухвалено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.01.2020, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи щодо зустрічного позову.

ПП "Удача" подано відзив про заперечення позовних вимог за зустрічним позовом у зв`язку з не доведенням обставин для визнання недійсним договору за наведених в зустрічному позові підстав.

23.01.2020 розпочато підготовче провадження, в якому оголошено перерву до 30.01.2020, про що постановлено протокольну ухвалу.

30.01.2020 від ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої доповнено підстави зустрічного позову новими обставинами, а саме вказано наступне: між сторонами було укладено договір №Г-18 від 23.01.2017, правомірність укладення якого підтверджена рішенням суду від 15.11.2019 у справі № 912/2394/19 та яким охоплювався весь комплекс дій, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції, а тому потреба укладати будь-які інші договори була відсутня; до договору №Г-18 від 23.01.2017 було укладено додаткову угоду від 25.09.2017, відповідно до якої саме ПП "Удача" було зібрано весь вирощений врожай на площі 3193 га з подальшим його привласненням; враховуючи пояснення ПП "Удача" в інших справах щодо виконання робіт за іншими договорами, слідує фактична неможливість здійснення відповідного обсягу усіх робіт.

В підготовчому засіданні 30.01.2020 постановлено ухвалу, згідно якої прийнято уточнену зустрічну позовну заяву, витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області інформацію щодо землекористувача земельної ділянки, а також витребувано від Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" відомості щодо користувача спірної земельної ділянки, відкладено підготовче засідання до 12.02.2020.

11.02.2020 від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшла запитувана судом інформація.

Ухвалою від 12.02.2020 зупинено провадження у справі № 912/3630/19 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/4025/19.

17.02.2020 від Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" надійшли письмові пояснення з доказами.

Ухвалою суду від 28.09.2021 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.10.2021.

В підготовче засіданні 25.10.2021 представники учасників справи не з`явились, про причини відсутності суд не повідомлено.

В підготовчому засіданні 25.10.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2021.

24.11.2021 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

Учасники справи своїх представників для участі в судовому засіданні не забезпечили.

Від ПП "Удача" надійшла заява про проведення засідання суду за відсутності представника, в якій вказано про підтримання вимог за первісним позовом та про не підтримання вимог за зустрічним позовом.

ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" будь-яких клопотань до суду не подано, про причин відсутності представника в засіданні суду не повідомлено.

ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" належним чином повідомлене про дату, час і місце проведення засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про фактичне отримання ухвали суду від 25.10.2021.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 24.11.2021 за відсутності представників учасників справи та за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи та обґрунтування підстав первісного і зустрічного позовів, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

03.03.2017 між ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" в особі Шевченко Т.В. (Замовник) та ПП "Удача" в особі Зінченка Р.В. (Підрядник) укладено договір № Г-0088/17 проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - Договір), згідно якого Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати на замовлення Замовника роботи, направлені на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 20 га, яка розташована на полі № 36 (Медвежа балка) та знаходиться у користуванні Замовника, а Замовник зобов`язався прийняти роботи і оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються Договором і додатками до нього (том І а.с. 11-13).

Шевченко Т.В. призначений на посаду директора ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" за контрактом № 48-15 від 01.09.2015 (том І а.с. 48-55) та звільнений згідно наказу від 29.08.2017 № 3328/к з 31.08.2017 (том І а.с. 82).

Згідно умов Договору, об`єм робіт, що будуть виконуватись Підрядником, визначається актами виконання робіт, який є обов`язковим додатком до цього Договору. Після завершення кожного виду робіт Підрядник надає замовнику акт із зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт. (пункт 1.2.).

Роботи виконуються обладнанням Підрядника використанням власних паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, посівного матеріалу (пункт 1.3.).

Строк виконання робіт визначається Замовником в період після підписання цього Договору, загальний термін дії Договору становить три роки (пункт 1.4.).

Перелік робіт може змінюватися за рішенням Замовника, враховуючи види сільськогосподарської культури та інших обставин (пункт 1.5.).

Земельна ділянка Замовником не передається та всі роботи проводяться під наглядом Замовника, в строки та об`ємах визначених на розсуд Замовника (пункт 3.3.).

Замовник зобов`язується надати Підряднику доступ до земельної в обсязі, необхідному для виконання Підрядником покладених на нього обов`язків та визначити межі земельних ділянок на яких мають виконуватися роботи з обробітку земельної ділянки (пункт 3.4.).

Замовник щорічно до завершення терміну дії договору в період з 01 до 31 січня надає Підряднику перелік культур, які мають буди засіяні на визначеній Договором площі та одночасно пропонує погодити вартість виконання окремих видів робіт з врахуванням ринкової вартості послуг з обробітку землі, що викладається у формі додатку до Договору. У разі невиконання даної умови Підрядник проводить виконання робіт відповідно до переліку робіт попереднього року та самостійно визначає вартість виконаних робіт на основі ринкових цін на такий вид робіт в даному регіоні, які Сторонами вважаються автоматично погодженими. (пункт 3.5.).

В розділі 4 Договору містяться умови щодо ціни Договору та фінансових розрахунків, відповідно до яких остаточна ціна договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням ціни на ПММ, витратних, посівних матеріалів, мінеральних добрив та інш. (пункт 4.3.). Розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт Підрядником відповідно до додатку до даного Договору та підписання актів виконаних робіт (пункт 4.4.).

Строк дії Договору з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 8.1.).

Згідно з пунктом 8.3. Договору, всі додатки до Договору підписані під час дії Договору являються обов`язковими для виконання сторонами договору в повному обсязі.

Між сторонами Договору підписано Додаток № 1 до Договору, яким передбачено виконання на 2017 рік наступних видів робіт: культивація, сівба, оприскування, міжрядний обробіток (том І а.с. 14).

В Додатку № 1 встановлено вартість робіт та норми витрат палива.

17.08.2017 між сторонами складено Акти виконаних робіт відповідно до Договору № Г-0088/17 від 03.03.2017 на загальну суму 95 933,50 грн, за змістом яких підтверджено виконання робіт за Договором згідно наведеного в Актах переліку робіт та їх ціну (том І а.с. 15-20).

За змістом вказаних актів зазначено, що підписання даних актів є підставою для проведення перерахування коштів за виконану роботу після отримання рахунку за виконану роботу але не пізніше ніж до 31.12.2017.

17.08.2017 ПП "Удача" оформлено рахунок-фактуру № 88 на суму 95 933,50 грн (том І а.с. 21).

Земельна ділянка, з приводу якої укладено Договір входить до складу земельних ділянок, на які в 1995 році видано Державний акт на право постійного користування серії КР № 00002 Установі ІК 305/8 с. Інгульське Устинівського району (том І а.с. 28-29, 79-80).

Державний акт видано відповідно до рішення виконкому Устинівської районної ради народних депутатів від 11.09.1995 № 238.

Відповідно до Довідки Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області від 03.02.2015 № 268/03-29/15 за Устинівською ВК № 37 значиться земельна ділянка загальною площею 6 440,2000 га, у тому числі, рілля - 4 773,2 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на праві постійного користування серії КР № 00002 (том І а.с. 42).

Листом від 28.03.2019 ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" повідомлено державного виконавця, що фактичне використання (обробіток) земельних ділянок, які надано у постійне користування установі ІК 305/37, правонаступником якої є ДУ "Устинівський виправний центр (№37)", здійснює ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37), у тому числі, сплачує земельний та інші податки, укладає договори, отримує прибуток та здійснює необхідні витрати (том І а.с. 43).

Згідно листа Інгульської сільської ради від 25.03.2019 № 81, адресованого державному виконавцю, повідомлено, що земельний податок за користування земельною ділянкою, яка надана ІК 305/37 державним актом (КР № 00002 від 09.11.1995) на право постійного користування сплачується ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37) (том І а.с. 44).

ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)", згідно статуту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2016 № 959, утворено з метою залучення засуджених до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності (том І а.с. 30-41).

Предметом діяльності ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" є, у тому числі, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" подано звіти про посівні площі в 2017 році (том І а.с. 135-143) та податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, згідно якої розраховано суму земельного податку на земельні ділянки згідно Державного акта серії КР № 00002 (том І а.с. 228-230).

Наказом керівника ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" № 118 від 04.12.2017 встановлено нумерацію полів, які знаходяться на балансі підприємства (том І а.с. 81).

Щодо вказаних в наказі земельних ділянок між ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" та ПП "Удача" укладено, окрім Договору № Г-0088/17 від 03.03.2017, й інші договори від 03.03.2017 на проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції, щодо яких підписано акти виконаних робіт, оформлено рахунки-фактури (том І а.с. 151-216).

23.01.2017 між ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" (замовник) та ПП "Удача" (підрядник) укладено договір № Г-18 на вирощування товарної сільськогосподарської продукції з додатком № 1 щодо переліку земельних ділянок та додатком № 2 щодо видів робіт (том І а.с. 144-148).

До вказаного договору між сторонами укладено додаткову угоду від 25.09.2017, згідно якої доручено ПП "Удача" збирання вирощеного врожаю на площі 3 193 га (том І а.с. 149-150).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.08.2018 у справі №912/866/18 відмовлено в задоволенні позову ПП "Удача" до ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" про визнання недійсним договору № Г-18 на вирощування товарної сільськогосподарської продукції з додатками (том І а.с. 231-252).

ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на виконання ухвали суду повідомлено, що за установою ІК 305/37 обліковується 6 440,2 га земель, державний акт на право постійного користування на установу ІК 305/37 не скасовувався, будь-яке переоформлення не здійснювалось (том ІІ а.с. 44).

В поясненнях до суду від 07.02.2020 (том ІІ а.с. 51-58) ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" повідомлено, що після передачі установ виконання покарань з підпорядкування МВС до Департаменту виконання покарань наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань (ДДУПВП) в Кіровоградській області від 19.11.1999р. №165 Установу ІК 305/37 перейменовано в Устинівську виправну колонію Управління ДДУПВП в Кіровоградській області (№37). Наказом Державної пенітенціарної служби України №459 від 18.10.2011р. Устинівську виправну колонію Управління ДДУПВП в Кіровоградській області (№37) реорганізовано в Устинівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37). Наказом Міністерства юстиції України №3679/130/5 від 15.12.2016 року Устинівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37) перейменовано в Державну установу "Устинівський виправний центр (№37)".

ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" зазначає, що в період січень-грудень 2017 року земельні ділянки фактично використовувало ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)". Правових підстав для використання земельних ділянок Державним підприємством та іншими особами на період січень-грудень 2017 р. не існувало. 27.12.2017 між Державною установою "Устинівський виправний центр (№37)" та ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" було укладено Договір №Г-129/Г-102, відповідно до якого державному підприємству надано право обробітку 4773,2 га ріллі та вирощування товарної сільськогосподарської продукції за умови залучення засуджених до суспільно-корисної праці на виробничих об`єктах Державного підприємства.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів учасників справи і поданих доказів.

Згідно ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, згідно вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

В частинах 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 839 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно положень ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що договір підряду є двостороннім і оплатним договором, на підставі якого у підрядника виникає обов`язок виконати обумовлені договором роботи та здати їх замовнику, а у замовника - обов`язок прийняти виконані роботи та здійснити їх оплату.

Як встановлено матеріалами справи, укладений між сторонами Договір № Г-0088/17 від 03.03.2017 проведення сільськогосподарських робіт, за своїм змістом підпадає під визначення договору підряду, на підставі якого у ПП "Удача" виник обов`язок виконати роботи, направлені на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, а у ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" - прийняти та оплатити виконані роботи.

Матеріалами справи встановлено підписання між сторонами Актів виконаних робіт за Договором на загальну суму 95 933,50 грн, оформлення яких передбачено умовами Договору.

Акти містять перелік та об`єм виконаних робіт, зазначено їх ціну та обсяг і вартість витрат палива.

Згідно Актів сторони погодили, що роботи виконано якісно, зауваження відсутні. Вказано, що підписання Актів є підставою для проведення перерахування коштів за виконану роботу. Встановлено строк - після отримання рахунку але не пізніше ніж до 31.12.2017.

Згідно матеріалів справи, ПП "Удача" оформлено рахунок-фактуру на суму виконаних згідно Актів робіт.

Наведені вище норми права та обставини оформлення зазначених документів свідчать про виникнення у ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" обов`язку оплатити на користь ПП "Удача" вартості виконаних за Договором робіт в загальному розмірі 95 933,50 грн, строк оплати яких настав.

Поряд з цим, ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" заперечено дійсність Договору, про що подано зустрічний позов з вимогами визнати Договір № Г-0088/17 від 03.03.2017 з додатками недійсним, та зазначено про відсутність фактичного виконання Договору.

В обґрунтування підстав для недійсності Договору ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" зазначає про фіктивність Договору, про його укладення внаслідок зловмисної домовленості представників сторін та про відсутність повноважень на розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У зв`язку з викладеним, суд розглядає зустрічний позов в межах підстав для визнання Договору недійсним, які наведено в зустрічному позові.

При цьому враховано, що підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

За обґрунтуванням підстав зустрічного позову свідченням фіктивності Договору є наступні обставини: вказівка в Договорі, що об`єми робіт, що будуть виконуватись, визначається актами виконаних робіт, тоді як визначення об`єму виконаних робіт на майбутнє є неможливим; відсутність на державному підприємстві оригіналів документів, що стосуються виконання Договору, та відсутність бухгалтерського обліку Договору; Договір та документи до Договору підписано зі сторони позивача колишнім директором Шевченко Т.В., якому на дату, зазначену в Актах виконаних робіт, вже було достеменно відомо, що контракт з ним на посаду пролонговано не буде, а тому ним підписано значну кількість фіктивних договорів з метою отримання своєї частини коштів державного підприємства за невиконанні роботи після їх оплати Підряднику; зазначена в Договорі земельна ділянка площею 20 га на місцевості не визначена, межі цієї ділянки не встановлено, поля під номером 36 (Медвежа балка) не існує, в той же час без визначення меж земельної ділянки, на якій мають бути виконані роботи з її обробітку, не є можливим проведення таких робіт та їх оплата; всі Акти датовані одним днем - 17.08.2017, тоді як виконання робіт в один день не є можливим; в Актах виконаних робіт не зазначено якою технікою та з яким обладнанням було виконано роботи, відсутні конкретні дати виконання робіт; стосовно тієї самої земельної ділянки площею 20 га, розташованої на полі №36 (Медвежа балка) між представником ДП Шевченком Т.В. та ПП "Удача" у той самий день було підписано ще декілька безтоварних договорів; строки виконання робіт та перелік культур, які мають бути засіяні не визначались, а тому ПП "Удача" не мало правових підстав для виконання будь-яких робіт за Договором; нагляд за проведенням робіт не здійснювався; реєстрація податкових накладних на виставлену згідно рахунків суму ПП "Удача" не здійснювалась; договором №Г-18 від 23.01.2017, який укладено між сторонами, охоплювався весь комплекс сільськогосподарських робіт, виконання яких є необхідним для вирощування сільськогосподарської продукції, а тому потреба в укладенні інших договорів на обробіток земельних ділянок, відсутня; до договору №Г-18 від 23.01.2017 було укладено додаткову угоду від 25.09.2017, на момент підписання якої державне підприємство виходило з того, що усі роботи було виконано саме в рамках виконання зобов`язань по договору підряду № Г-18, жодні відомості про наявність ще якихось договорів були відсутні; рішенням господарського суду у справі № 912/866/18 встановлено збирання ПП "Удача" врожаю соняшника за додатковою угодою до Договору № Г-18 від 23.01.2017; враховуючи пояснення ПП "Удача" в інших справах щодо виконання робіт за іншими договорами, слідує неможливість фактичного здійснення зазначеного в Актах обсягу робіт; ПП "Удача" не надано жодних відомостей щодо працівників, про закупівлю необхідного матеріалу для здійснення робіт.

Посилаючись на наведене, ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" також вказує про зловмисну домовленість керівника Шевченка Т.В. з представником ПП "Удача". Згідно наведеного в зустрічному позові обґрунтування, Шевченко Т.В. добре усвідомлював, що державне підприємство не має права укладати господарські договори стосовно земельної ділянки, право постійного користування якою державному підприємству не належить. Шевченко Т.В. також усвідомлював, що межі земельної ділянки площею 20 га на полі №36 (Медвежа балка) визначити на місцевості неможливо, оскільки у державного підприємства немає такого поля та немає землевпорядника, який має можливість визначити межі земельної ділянки. ОСОБА_1 також усвідомлював, що у зв`язку із не визначенням меж земельної ділянки неможливо буде здійснення нагляду за виконанням робіт та неможливо буде визначити строки виконання робіт і так далі. У ОСОБА_1 була домовленість про укладання саме такого договору з ПП "Удача" та ця домовленість підтверджується фактом підписання цього договору.

Суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладено в ст. 203 Цивільного кодексу України, частина 1 якої встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (висновок Великої Палати Верховного суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінивши надані сторонами докази та наведені обґрунтування, суд дійшов висновку про не доведення обставин для визнання оспорюваного Договору недійсним з підстав, передбачених ст. 234 Цивільного кодексу України (фіктивний правочин), з огляду на наступне.

Як зазначає безпосередньо ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" в уточненнях до зустрічного позову, ПП "Удача" зібрано врожай соняшника з площі земельної ділянки 3193 га, яка знаходиться у фактичному користуванні ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)".

Отже, ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" визнаються обставини вирощування на земельних ділянках сільськогосподарської продукції (соняшника), однак, як зазначає позивач за зустрічним позовом, підприємство вважало, що усі роботи було виконано підрядником ПП "Удача" за іншим договором, а саме - договором підряду № Г-18 від 23.01.2017.

Згідно вказаного договору, укладеного між ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)", як замовником, та ПП "Удача, як підрядником, ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" доручає, а ПП "Удача" зобов`язується на власний ризик виростити урожай товарної сільськогосподарської продукції (том І а.с. 144-146).

До договору підписано додаток № 1 "Перелік земельних ділянок" та додаток № 2 "Програма робіт" (том І а.с. 147, 148).

Додаток № 2 до договору № Г-18 від 23.01.2017 передбачає найменування робіт, строки їх проведення та вартість.

25.09.2017 до договору № Г-18 від 23.01.2017 між сторонами підписано додаткову угоду, відповідно до якої замовник доручає підряднику виконання робіт зі збирання соняшника, вирощеного на площі 3193 га (том І а.с. 149-150).

Згідно вказаної додаткової угоди, сторони констатують, що станом на 25.09.2017 об`єм виконаних підрядних робіт складає 17 199 597,06 грн.

Разом з цим, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження обсягу та видів робіт, які виконувались за договором №Г-18 від 23.01.2017. Відсутні докази бухгалтерського обліку зобов`язань за таким договором.

Суд враховує, що вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці представляє собою певний комплекс агротехнічних робіт (заходів), які проводяться поетапно з метою одержання врожаю.

Згідно наданих до матеріалів справи Актів виконаних робіт за оспорюваним Договором № Г-0088/17 від 03.03.2017, за таким Договором виконувались наступні роботи: культивація, сівба соняшника, внесення гербицидів, міжрядний обробіток. Зазначений перелік робіт, які згідно Актів виконувались за Договором № Г-0088/17 від 03.03.2017, є меншим за перелік робіт, який передбачено додатком № 2 до договору №Г-18 від 23.01.2017. При цьому, як вже зазначено, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягу та видів робіт, фактично виконаних за договором №Г-18 від 23.01.2017. Крім того, згідно додатку № 2 до договору № Г-18 від 23.01.2017 наявна примітка щодо кожного виду робіт "На вимогу замовника". Проте будь-які документи на підтвердження вимоги замовника згідно умов договору № Г-18 від 23.01.2017 в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин суд вважає не підтвердженими доводи ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)", що всі роботи з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці виконано за іншим договором, а саме договором № Г-18 від 23.01.2017.

Твердження ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" щодо недоцільності укладення інших договорів при наявності договору №Г-18 від 23.01.2017 відхиляються судом, оскільки сторони є вільними в укладенні договору і визначені його умов (ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України).

Не підтверджують ознаки фіктивності оспорюваного Договору доводи позивача за зустрічним позовом щодо укладення 03.03.2017 декількох договорів про проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, розташованій в полі № 36 (Медвежа балка).

Згідно додатку № 1 до договору № Г-18 від 23.01.2017 загальна площа земельної ділянки в полі № 36 Медвежа балка складала 157 га. Відповідно до наявних в матеріалах справи договорів, стосовно земельної ділянки в полі № 36 Медвежа балка укладено шість договорів щодо площі по 20 га кожний окремо. Тобто, за наявними матеріалами справи площа земельної ділянки в полі № 36 Медвежа балка, щодо якої укладено договори, у т.ч. оспорюваний договір, не перевищує загальну пощу вказаного поля.

Одночасне укладення декількох договорів на поділену земельну ділянку в межах одного поля спростовує доводи позивача за зустрічним позовом щодо неможливості виконання робіт без визначення меж однієї земельної ділянки.

Доводи ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" стосовно неможливості фактичного здійснення ПП Удача" зазначеного в Актах обсягу робіт є суперечливим та не доведеними, так як позивач за зустрічним позовом одночасно стверджує про виконання ПП "Удача" всіх робіт, однак за іншим договором.

Інші судження ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" щодо умов Договору можливо і свідчать про наявність певних недоліків чи неточностей щодо змісту Договору, однак в сукупності всіх умов Договору не впливають на здатність фактичного виконання Договору його сторонами та не вказують про фіктивність такого Договору.

Складення Актів виконаних робіт в один день не є порушенням жодних норм законодавства та не свідчить про будь-яке виготовлення неправдивих документів. Дата складення актів виконаних робіт може не співпадати з датою (періодом) фактичного виконання робіт. Умови оспорюваного Договору та норми законодавства протилежного не встановлюють.

Надані до справи Акти виконаних робіт за своїм змістом містять реквізити, обов`язковість яких передбачена ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Облік Договору на підприємстві ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" є компетенцією посадових осіб вказаного підприємства, а тому відсутність такого обліку не свідчить про фіктивність Договору та не підтверджує наявність підстав невідповідності Договору вимогам законодавства.

Обов`язок ПП "Удача" зареєструвати податкову накладну виникає з податкового зобов`язання та є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не у господарських. Відсутність реєстрації податкової накладної не може вважатись єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює дотримання вимог законодавства при укладенні договору. Окрім того, ПП "Удача" надано до суду докази подання для реєстрації відповідних податкових накладних (том І а.с. 101-105).

Враховуючи вищевикладене в сукупності та оскільки, як зазначає ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" і що не заперечується ПП "Удача", врожай на земельних ділянках був вирощеним, тоді як матеріали даної справи не містять доказів виконання всього комплексу робіт з вирощування врожаю за іншим договором або іншою особою, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи фактичного виконання Договору № Г-0088/17 від 03.03.2017 та про відсутність підстав для кваліфікації оспорюваного Договору як фіктивного.

ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" не доведено того, що обидві сторони Договору № Г-0088/17 від 03.03.2017 не мали наміру створити правові наслідки на момент укладення договору або ж діяли з обопільним умислом не створювати наслідки, які обумовлені таким Договором.

Частиною першою ст. 232 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Отже, розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсним договору на підставі ст. 232 Цивільного кодексу України, суд має брати до уваги, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і іншої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) вчинення представником дій в межах наданих йому повноважень.

Верховний Суд України у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 зазначили, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Звертаючись із позовною заявою про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність усіх ознак правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони, а суд має перевірити відповідність доводів позивача вимогам статті 232 Цивільного кодексу України і лише за наявності всіх ознак має підстави для визнання договору недійсним.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 912/2771/19 за позовом ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" до ПП "Удача" про визнання недійсним договору.

Таким чином, для задоволення позовних вимог ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" повинен довести усі ознаки які вказують, що оспорюваний Договір вчинений у результаті зловмисної домовленості представника.

За змістом ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 92 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1 та 2 ст. 89 Господарського кодексу України, п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у ст. 237 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.

Матеріалами справи встановлено, що Договір № Г-0088/17 від 03.03.2017 підписано представниками ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" Шевченко Т.В. та ПП "Удача" Зінченко Р.В.

Шевченко Т.В. на час підписання Договору обіймав посаду директора державного підприємства, тобто мав повноваження щодо представництва юридичної особи.

Обставини обізнаності Шевченко Т.В. щодо строковості контракту на зайняття посади директора державного підприємства жодним чином не впливають на повноваження останнього та не являються беззаперечним свідченням умислу особи на вчинення правочину всупереч інтересам довірителя з настанням несприятливих наслідків.

Принаймні, за частиною 2 ст. 232 Цивільного кодексу України довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Передбачені зазначеною нормою наслідки застосовуються незалежно від того чи продовжує відповідна особа перебувати у представницьких відносинах з довірителем, чи такі відносини є припиненими.

Укладення оспорюваного Договору за відсутності у ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" повноважень на розпорядження відповідною земельною ділянкою, на що вказує позивач за зустрічним позовом, не породило настання несприятливих наслідків для такого підприємства. Як встановлено матеріалами справи, ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" є фактичним користувачем земельної ділянки за згодою Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)". ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" обліковує таку земельну ділянку, подає відповідну податкову звітність та сплачує податок.

Інші доводи ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)", які наведено у взаємозв`язку з підставами фіктивності Договору, спростовано судом вище.

З підстав викладеного суд дійшов висновку, що ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною під час укладення Договору № Г-0088/17 від 03.03.2017.

З огляду на викладене, суд не встановив підстав для визнання недійсним Договору відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України.

З приводу порушення норм законодавства в частині права на розпорядження земельною ділянкою суд зазначає наступне.

Як слідує з листів Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" від 28.03.2019 №10/369, Інгульської сільської ради від 25.03.2019 №81, земельні ділянки, які надані у постійне користування установі ІК 305/37 згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КР 00002 від 09.11.1995, перебувають на балансі та використовуються ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" з відома і за згодою Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)". Вказана установа володіє відомостями щодо укладення ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" договорів на обробіток земельних ділянок та не заявляє жодних претензій чи вимог щодо вказаного. Права ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" внаслідок такого розпорядження землею не порушуються.

У відповідності до вищевикладеного в сукупності суд дійшов висновку про не доведення ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" обставин для визнання Договору № Г-0088/17 від 03.03.2017 недійсним за наведених в зустрічному позові підстав.

За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову повністю та задовольняє позовні вимоги за первісним позовом, як такі, що є належним чином підтвердженими та обґрунтованими.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним та зустрічними позовами покладається на ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)".

Інших судових витрат сторони не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом Приватного підприємства "Удача" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, вул. Центральна, 5, ідентифікаційний код 08680264) на користь Приватного підприємства "Удача" (28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 36735088) заборгованість за Договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-0088/17 від 03.03.2017 в сумі 95 933,50 грн, а також 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" до Приватного підприємства "Удача" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Приватному підприємству "Удача" за адресою: 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Центральна, 2; Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" за адресою: 28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, вул. Центральна, буд. 5.

Повне рішення складено 26.11.2021.

Суддя В.В.Тимошевська