Рішення

від 25.11.2021 по справі 922/3848/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3848/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (місцезнаходження: 87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1) до Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (місцезнаходження: 61171, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120 А) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" заборгованості з орендної плати по Договору оперативної оренди №1350 від 31 липня 2019 року в розмірі 120 000, 00 грн., пені в розмірі 4 568,77 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 654,00 грн. та 3 % річних в розмірі 902,47 грн. Також позивач просить суд покласти на ТОВ "Солар Енерджи Дніпровський 1" витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 вересня 2021 року (суддя Рильова В.В.) позовну заяву ПрАТ "ММК Ім. Ілліча" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3848/21. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 25.11.2021 №441/2021 у зв`язку із хворобою судді Рильової В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/3848/21. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021 дана справа передана судді Присяжнюк О.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 про відкриття провадження у справі № 922/3848/21 направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою ТОВ "Солар Енерджи Дніпровський 1", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61171, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120 А. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 23 жовтня 2021 року.

Також у відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, Суд намагався повідомити ТОВ "Солар Енерджи Дніпровський 1", про розгляд справи № 922/3848/21 телефонограмою. Проте за номерами, які вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також позовній заяві, телефонограма не була прийнята (зазначені номери не відповідають). Відомостей щодо інших засобів зв`язку із відповідачем матеріали справи не містять.

Керуючись приписами пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, Суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" належним чином повідомлено про розгляд справи № 922/3848/21.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Так, розглянувши справу № 922/3848/21 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31 липня 2019 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено Договір оперативної оренди № 1350 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв за плату на певний строк рухоме майно для здійснення господарської діяльності (надалі - об`єкт оренди).

Згідно з пунктом 2.3 Договору об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту, зазначеного в підписаному сторонами Акті здачі-приймання об`єкта оренди.

31 липня 2019 року сторонами Договору підписано Акт здачі-приймання об`єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт оренди в задовільному стані, відповідним його цільовим призначенням та умовами цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили розмір орендної плати за календарний місяць оренди - 20 000 грн. (з ПДВ).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що орендна плата за останній календарний місяць оренди виплачується у розмірі, розрахованому пропорційно до фактичного терміну перебування об`єктів оренди в оренді цього місяця. У разі несвоєчасного виконання Орендарем зобов`язань щодо повернення об`єктів оренди з оренди Орендодавцю у зв`язку із закінченням терміну оренди, встановленого цим договором, орендна плата підлягає сплаті після закінчення зазначеного строку до моменту фактичного повернення об`єктів оренди Орендодавцю.

Відповідно до пунктів 3.8, 3.13 Договору Орендодавець спрямовує Орендарю рахунки на оплату орендної плати, акти наданих послуг (виконаних робіт) не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату протягом 10 календарних днів від дати виставлених Орендодавцем рахунків і підписання сторонами Актів наданих послуг (виконаних робіт).

Також пунктами 5.1-5.3 Договору визначено, що орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт оренди не пізніше першого робочого дня, наступного за днем закінчення строку оренди. Повернення об`єкта оренди оформляється актом повернення об`єкту оренди, який підписується уповноваженими представниками сторін та завіряється їх печатками. Об`єкт оренди вважається повернутим з оренди з моменту, вказаного у підписаному сторонами акті повернення об`єкту оренди.

Термін оренди становить 1 календарний рік з моменту передачі об`єкта оренди від Орендодавця Орендарю на підставі підписаного сторонами Акту здачі-приймання об`єкта оренди, але не більше терміну дії договору (пункт 2.5 Договору). Пунктом 12.5 Договору встановлено термін його дії - до 30 червня 2020 року включно. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань та цього договору.

Звертаючись до суду із даним позовом ПрАТ "ММК Ім. Ілліча" зазначає, що відповідач не повернув об`єкт оренди Орендодавцю та продовжує його використовувати. Підписаний сторонами Акт повернення майна з оренди в матеріалах справи відсутній.

Орендну плату за період лютий 2021 року - серпень 2021 року ТОВ "Солар Енерджи Дніпровський 1" також не сплачувало, хоча зобов`язання щодо виставлення рахунків і направлення актів наданих послуг (виконаних робіт) з боку Орендодавця виконувалися належним чином. Після їх отримання відповідач не висловив зауважень та заперечень, однак, і не здійснив оплату, а на час розгляду справи загальна сума заборгованості за користування орендованим майном складає 120 000 грн. за рахунками-фактури:

№ 93757096 від 28.02.2021 року за лютий 2021 року;

№ 93809180 від 31.03.2021 року за березень 2021 року;

№ 93880003 від 30.04.2021 року за квітень 2021 року;

№ 93934624 від 31.05.2021 року за травень 2021 року;

№ 94010786 від 30.06.2021 року за червень 2021 року;

№ 94064965 від 31.07.2021 року за липень 2021 року.

Крім того, внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано і заявлено до стягнення з ТОВ "Солар Енерджи Дніпровський 1" пеню в розмірі 4 568,77 грн., 3% річних в розмірі 902,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 654,00 грн. Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення ПрАТ ММК Ім. Ілліча до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

За своєю правовою природою Договір оперативної оренди № 1350 від 31 липня 2019 року підпадає під регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України та частини першої 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 285 Господарського кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Разом з тим, частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України також визначено правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму: якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно, враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору, що узгоджується також з приписами статті 248 Господарського кодексу України та статті 764 Цивільного кодексу України, а також те, що ТОВ "Солар Енерджи Дніпровський 1" продовжує користуватися об`єктом оренди, а ПрАТ "ММК Ім. Ілліча", в свою чергу, виставляє рахунки і направляє Орендарю акти наданих послуг (виконаних робіт) Договору оперативної оренди № 1350 від 31 липня 2019 року є пролонгованим. Також, відповідно до умов пункту 3.4 Договору орендна плата підлягає сплаті ТОВ "Солар Енерджи Дніпровський 1" до моменту фактичного повернення об`єктів оренди.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів оплати заборгованості не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" в частині примусового стягнення основного боргу за Договором оперативної оренди № 1350 в сумі 120 000,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Так, пунктом 7.2 Договору обумовлено, що в разі порушення Орендарем встановленого цим договором строку внесення орендної плати, а також інших платежів на користь Орендодавця, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від розміру суми простроченої до оплати, за кожен день прострочення, включаючи день фактичної оплати.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про правомірність позовних вимог ПрАТ "ММК Ім. Ілліча" в частині застосування штрафних санкцій.

Відповідно також до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат по кожному зобов`язанню помісячно. Перевіривши періоди та кожне нарахування окремо, суд встановив, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними. Відповідно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" також в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4 568,77 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 654,00 грн. та 3 % річних в розмірі 902,47 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позовні вимоги у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн. покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" і підлягають стягненню на користь позивача.

Крім того, на виконання пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, ПрАТ "ММК Ім. Ілліча" було надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 038,25 грн.

28 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання представника ПрАТ "ММК Ім. Ілліча" про доручення до матеріалів справи документів на підтвердження надання правової допомоги у справі № 922/3848/21 на суму 3 041,79 грн. (за вх. № 253610).

Дослідивши матеріали справи та докази, надані на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Суд також звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно достатті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката до матеріалів справи надано копію Договору № 845 про надання юридичних послуг (правової допомоги), укладеного 30 березня 2018 року між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (як Клієнтом) та Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога", відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Зміст, умови та строки виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього Договору.

Додатковою угодою № 276 від 16 серпня 2021 року до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 сторони визначили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" заборгованості з орендної плати по Договору оперативної оренди № 1350 від 31.07.2019, а також погодили вартість послуг. Оплата послуг здійснюється протягом 60 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання.

Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару. Правова допомога вважаються наданою після підписання Акту надання послуг (Акту прийому- передачі наданих послуг), який підписується Сторонами та скріплюється печатками.

Також згідно Довідки від 18 червня 2018 року адвоката Костікову Оксану Олександрівну прийнято до складу учасників Адвокатського об`єднання "Всеукраїнська адвокатська допомога" на підставі рішення № 6 від 18.06.2018.

Актом № 1 приймання - передачі наданих послуг до Додаткової угоди № 267 від 16.08.2021 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30 березня 2018 року підтверджено, що Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до Додаткової угоди № 276 від 16.08.2021 року до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30 березня 2018 року та згідно з Розрахунком розміру винагороди за надання правової допомоги, який додається. Вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Актом приймання-передачі послуг становить 3 041,79 грн.

Підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30 березня 2018 року та Додаткової угоди № 276 від 16.08.2021. Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно наданих Адвокатським об`єднанням послуг не мають.

Відповідно до Розрахунку розміру винагороди Адвокатом надано наступні послуги:

Усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - в розрахунку 15% віл прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1 год. на 340,50 грн.; збір доказів - в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" - 1 год. на 340,50 грн.; перевірка та підготовка документів - в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України "Про державний бюджет Украіни на 2021 рік" - 2 год. на 680,00 грн.; складання позовної заяви - в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" - 2 год. на 680,00 грн.; гонорар за складність справи - 1 % від ціни позову на 998,79 грн.

Перелік завірених Адвокатом копій процесуальних та інших документів, що підтверджують наведений розрахунок: Позовна заява № 09/47.

Враховуючи те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, тощо, суд, оцінивши в сукупності вищезазначені докази, дійшов висновку, що вони можуть бути прийняті як належні, а витрати ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" на правничу допомогу підлягають розподілу.

При цьому, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи судом також враховано правову позицію, висловлену Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, вирішуючи питання необхідності надання доказів фактичної оплати послуг з отриманої ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" правової допомоги на суму 3 041,79 грн., суд також враховує правову позицію, яку викладено Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19: "за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу)".

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що заявлені Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до відшкодування витрати у фіксованій в Акті № 1 приймання - передачі наданих послуг до Додаткової угоди № 267 від 16.08.2021 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 сумі 3 041,79 грн. підтверджені належними доказами, є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому можуть бути задоволені.

Таким чином, за приписами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" також підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу в Господарському суді Харківської області.Керуючись статтями 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (місцезнаходження: 61171, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120 А; код ЄДРПОУ 42309095) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (місцезнаходження: 87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129) заборгованість з орендної плати по Договору оперативної оренди № 1350 від 31.07.2019 в розмірі 120 000, 00 грн., пеню в розмірі 4 568,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 654,00 грн., 3 % річних в розмірі 902,47 грн., судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 041,79 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (місцезнаходження: 87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (місцезнаходження: 61171, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120 А; код ЄДРПОУ 42309095).

Повне рішення складено "25" листопада 2021 р.

Суддя О.О. Присяжнюк