Рішення

від 17.11.2021 по справі 924/823/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2021 р. Справа №924/823/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Гурман" Хмельницька обл., Гродоцький р-н, с. Ліпибоки

до Сатанівської селищної ради, Хмельницька обл., Гродоцький р-н, смт. Сатанів

про визнання права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001, площею 41,1 гектарів

Представники сторін:

від позивача: Яцишин А.О. - згідно ордера №1013269 від 06.08.2021р., ОСОБА_1 - керівник

від відповідача: не з`явився

Рішення виноситься 17.11.2021р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: Фермерське господарство "Гурман" звернулося до господарського суду з позовом до Сатанівської селищної ради, у якому просить суд визнати право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001, площею 41,1 гектарів.

В обґрунтування позову зазначив, що одержання засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення ФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття ФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення ФГ і подальшої державної реєстрації ФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Тому в будь-якому разі відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, наданої засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства в установленому порядку.

Звернув увагу суду, що 28.02.1995р. Городоцькою районною Радою народних депутатів було надано ОСОБА_2 у постійне користування земельну ділянку площею 41,1 гектарів для ведення селянського (фермерського) господарства. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №0032 від 17 квітня 1995 року. Дані обставини підтверджуються рішенням Городоцької районної Ради народних депутатів від 28.02.1995р. № 5 та державним актом на право постійного користування землею серія ХМ №0032 від 17.04.1995р. У зв`язку з отримання ОСОБА_2 земельної ділянки у користування було зареєстровано селянсько-фермерське господарство "Гурман" та Городоцькою районною державною адміністрацією видано свідоцтво №22772482 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - селянсько-фермерського господарства "Гурман". Відповідній земельній ділянці площею 41,1 гектарів, яку було надано у постійне користування зареєстровано у державному земельному кадастрі з цільовим призначенням для фермерського господарства та присвоєно кадастровий номер 6821288600:08:009:0001.

В подальшому, як зазначає позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 голова ФГ "Гурман" Гурман Сергій Володимирович помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 14.04.2020р. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входили, зокрема права засновника Фермерського господарства "Гурман" с. Ліпибоки, код ЄДРПОУ 22772482. Син ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про права засновника фермерського господарства. Однак йому було відмовлено у вчинені будь-яких нотаріальних дій, оскільки відсутні, документи, що підтверджують право власності на частку ФГ "Гурман" с. Ліпибоки за спадкодавцем та у зв`язку із цим змушений був звернутися до суду. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24.03.2021р. у справі №672/179/21 визнано за ОСОБА_1 права засновника фермерського господарства "Гурман" в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 . Рішенням №1/21 засновника ФГ "Гурман" від 17.05.2021р. покладено на ОСОБА_1 права та обов`язки Засновника та Голови Фермерського господарства "Гурман" в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24.03.2021р. у справі № 672/179/21. Також у п. 9 вказаного рішення у зв`язку із зміною Засновника та Голови Фермерського господарства "Гурман", зміною органів управління Господарством, зміною кількості членів Господарства, зміною розміру складеного капіталу Господарства, внесені зміни до установчих документів (Статуту) Господарства шляхом їх викладення у новій редакції, затверджено та підписано нову редакцію Статуту Господарства.

Як зазначає позивач, 22.07.2021р. Фермерським господарство "Гурман" с. Ліпибоки в особі голови Гурмана Сергія Сергійовича подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), яка прийнята 22.07.2021р. за реєстраційним номером 46887887 для державної реєстрації іншого речового права, а саме права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001. Для державної реєстрації було подано наступні документи: державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №0032 від 17 квітня 1995 року; статут ФГ "Гурман" с. Ліпибоки від 17.05.2021р.; рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2021 року у справі №672/179/21; рішення засновника ФГ "Гурман" с. Ліпибоки №1/21 від 17.05.2021 р. Однак Фермерське господарство "Гурман" с. Ліпибоки в особі голови Гурмана Сергія Сергійовича, отримало Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №59524084 від 28 липня 2021 року, що прийняте державним-реєстратором прав на нерухоме майно Іщук Вадимом Олександровичем Відділу, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради.

Позивач зауважив, що вказане рішення вмотивоване тим, що відповідно до поданого на реєстрацію державного акту на право постійного користування землею та отриманих відомостей з Державного земельного кадастру, шляхом безпосереднього доступу, право постійного користування належить особі, відмінній від заявника. Таким чином на думку державного реєстратора подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. У зв`язку із невизнанням за позивачем права постійного користування за вищезазначеною земельною ділянкою, позивач має намір захистити своє право, яке виникло саме у ФГ "Гурман" с. Ліпибоки.

Позивач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі №922/989/18, зазначив, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (СФГ) до нього переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника. Правове становище ФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, у тому числі його майнова основа, повинні, залишатися стабільними незалежно навіть від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході, зі складу фермерського господарства.

Щодо звернення із позовною заявою до Сатанівської селищної ради позивач зазначив, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 січня 2021 року №11-ОТГ передано Сатанівській селищній раді Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 41,1000 Га, яка розташована (за межами населених пунктів) Сатанівської селищної ради Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області згідно додатку. Дані обставини підтверджуються наказом ГУ Держгеокадастру від 22 січня 2021 року №11-ОТГ із додатком та актом приймання передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 22 січня 2021 року. У зв`язку із тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001 площею 41,1 гектарів, що розташована на території Хоптинецької сільської ради Городоцького району, Хмельницької області (на даний час за межами населених пунктів Сатанівської селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області) перебуває у комунальній власності Сатанівської селищної ради, тому даний орган є належним відповідачем.

Відповідач відзиву на позов не подав, у заяві від 19.10.2021р. просив суд розгляд справи проводити без участі його представника. Також зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

28.02.1995р. рішенням Городоцької районної Ради народних депутатів надано ОСОБА_2 у постійне користування земельну ділянку площею 41,1 гектарів для ведення селянського (фермерського) господарства.

У матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №0032 від 17.04.1995р., за яким ОСОБА_2 надано у постійне користування земельну ділянку площею 41,1 гектарів, що розташована на території Хоптинецької сільської ради народних депутатів для ведення селянського (фермерського) господарства.

Також у матеріалах справи наявне свідоцтво №22772482 від 11.09.1995р. про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - селянсько-фермерського господарства "Гурман".

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.07.2021р. №9901003522021, земельна ділянка з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001 зареєстрована 20.04.2015р.

Додаток до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.07.2021р. №9901003522021 - кадастровий план земельної ділянки 6821288600:08:009:0001.

Відповідно до рішення №1 від 20.07.2015р. голови ФГ "Гурман", у зв`язку зі зміною законодавства, змінено назву господарства з селянського (фермерського) господарства "Гурман" на фермерське господарство "Гурман" с.Ліпибоки, затверджено нову редакцію статуту фермерського господарства "Гурман".

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.04.2020р. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24.03.2021р. у справі №672/179/21 визнано за ОСОБА_1 права засновника фермерського господарства "Гурман" с. Ліпибоки (код СДРПОУ 22772482) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням №1/21 засновника фермерського господарства "Гурман" від 17.05.2021р. покладено на ОСОБА_1 права та обов`язки Засновника та Голови Фермерського господарства "Гурман" с. Ліпибоки (код СДРПОУ 22772482), яке зареєстроване Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 12.09.1995 року, юридична адреса: 32015, с. Ліпибоки Городоцького району Хмельницької області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 16551200000000848, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24.03.2021р. у справі № 672/179/21.

Згідно з п. 9 рішення у зв`язку із зміною Засновника та Голови Фермерського господарства "Гурман" с. Ліпибоки, зміною органів управління Господарством, зміною кількості членів Господарства, зміною розміру складеного капіталу Господарства, внесені зміни до установчих документів (Статуту) Господарства шляхом їх викладення у новій редакції, затверджено та підписано нову редакцію Статуту Господарства.

У матеріалах справи наявний статут Фермерського господарства "Гурман" 2021 року.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №59524084 від 28.07.2021р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Іщука Вадима Олександровича Хмельницької міської ради вирішено відмовити у державній реєстрації іншого речового права, право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 6821288600:08:009:0001, за суб`єктом: Фермерське господарство "Гурман" с.Ліпибоки, податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_2 . Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути оскаржено відповідно до законодавства.

У рішенні зазначено, що відповідно до поданого на реєстрацію державного акту на право постійного користування землею та отриманих відомостей з Державного земельного кадастру, шляхом безпосереднього доступу, право постійного користування належить особі, відмінній від заявника. Таким чином подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.01.2021р. №11-ОТГ передано Сатанівській селищній раді Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 41,1000 Га, яка розташована (за межами населених пунктів) Сатанівської селищної ради Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області згідно додатку.

Актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.01.2021р. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.01.2021р. №11-ОТГ передає із державної власності, а Сатанівська селищна рада Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області приймає у комунальну власність Сатанівської сільської ради Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області земельні ділянки згідно з додатком. Цей Акт разом із вказаним наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Сатанівської селищної ради Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області на вказані у додатку земельні ділянки.

До акту додано додаток, у якому зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001 площею 41,1 гектарів, що розташована на території Хоптинецької сільської ради Хмельницької області (01.02 Для ведення фермерського господарства), відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку - державний акт на право постійного користування серії ХМ 0032 від 17.04.1995р. ОСОБА_2 .

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, як зазначено вище, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Стаття 22 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року № 561-XII (чинного на час видачі державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення ФГ "Гурман", так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду №922/989/18 від 23.06.2020р.

У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду №922/989/18 від 23.06.2020р., постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2021р. по справі №922/4259/19.

Зі смертю ОСОБА_2 , якому спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 28.02.1995р., таке право не є таким, що припинилось.

Таким чином, земельна ділянка не вибула з постійного користування юридичної особи у зв`язку зі смертю голови фермерського господарства, а відтак, право позивача щодо користування земельною ділянкою не могло бути порушеним.

В свою чергу судом приймається до уваги, що ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сатанівська селищна рада є органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Судом приймається до уваги, що згідно з чинним законодавством до повноважень відповідача не входить визнання або невизнання права постійного користування земельними ділянками.

Окрім того, посилання позивача, як на підставу позову, на рішення №59524084 від 28.07.2021р. державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, судом до уваги не приймається, оскільки державний реєстратор не є відповідачем у даній справі, і відмова останнього у державній реєстрації права за ФГ "Гурман" не є порушенням, або невизнанням зазначеного права відповідачем у справі.

Також, судом звертається увага позивача на те, що державний реєстратор Іщук Вадим Олександрович входить до складу Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, яке є окремою юридичною особою.

Судом береться до уваги, що у рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №59524084 від 28.07.2021р. вказано про те, що таке рішення може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Також щодо долученого до матеріалів справи позивачем рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №59524084 від 28.07.2021р., судом також враховується, що вчинені державним реєстратором дії не вказують на порушення прав позивача визначеним відповідачем у справі.

Положеннями ч. 2 ст.4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізовуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Звертаючись із позовом, Фермерське господарство "Гурман" зазначило, що у зв`язку із тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001 площею 41,1 гектарів, що розташована на території Хоптинецької сільської ради Городоцького району, Хмельницької області (на даний час за межами населених пунктів Сатанівської селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області) перебуває у комунальній власності Сатанівської селищної ради, тому остання являється належним відповідачем.

В свою чергу, з поданих позивачем доказів не вбачається заперечення відповідачем права постійного користування позивачем земельною ділянкою з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001.

Також позивач у позові та його представник у судовому засіданні не вказує які саме дії чи акти відповідача вказують на невизнання такого права на постійне користування спірною земельною ділянкою.

Більше того, у заяві від 19.10.2021р. відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

З викладеного суд приходить до висновку, що відповідач не оспорює право позивача на постійне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Таким чином, враховуючи викладене вище, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів позивача, з боку Сатанівської селищної ради не встановлено, а тому позовні вимоги Фермерського господарства "Гурман" до Сатанівської селищної ради про визнання права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6821288600:08:009:0001, площею 41,1 гектарів задоволенню не підлягають, в позові належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26.11.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:

1- в справу,

2- позивачу (32015, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Ліпибоки),

3- представнику позивача Яцишину А. О. (29000, м. Хмельницький, вул. Гаґаріна, 5, оф.329),

4- відповідачу (32034, Хмельницька обл, Городоцький р-н, смт. Сатанів, вул. Бузкова, 135-Ж)

Всім рек. з пов.