Рішення

від 18.11.2021 по справі 365/522/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/522/20

Номер провадження: 2/365/80/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2021 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

позивача за первісним позовом,

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представника позивача за первісним позовом,

відповідача за зустрічним позовом АНДРУЦЬКОЇ Г.О.

відповідача за первісним позовом,

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3

представника відповідача за первісним позовом,

позивача за зустрічним позовом ШЕВЧЕНКА В.І.

представника відповідача за первісним та за

зустрічним позовом Згурівської селищної ради МОКРОНОСА В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 3 цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_5 до Згурівської селищної ради, ОСОБА_6 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Згурівської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2020 року позивач ОСОБА_5 звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовом до Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Усівська сільська рада Згурівського району Київської області, ОСОБА_6 , про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 04 грудня 2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В подальшому 17.02.2021 та 17.03.2021, позивач уточнив позовні вимоги та склад учасників.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 17.03.2021, позивач ОСОБА_5 , в особі уповноваженого представника - адвоката Андруцької Г.О., просить суд скасувати рішення державного реєстратора Згурівської селищної ради Марусенка О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу № 2100791532219, запис про право власності 36893703, індексний номер рішення: 52638187 від 12.06.2020 року), яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221986901:01:007:0012 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 та припинити право власності (із закриттям розділу 2100791532219) ОСОБА_6 на земельну ділянку кадастровий номер 3221986901:01:007:0012 (номер 8 запису про право власності 36893703), визнати право власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки за ОСОБА_5 та визнати право власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки за ОСОБА_6 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рішення Згурівського районного суду Київської області від 26.05.2020 у справі № 365/698/19 за ним, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право власності на Ѕ частку житлового будинку та Ѕ частки господарських будівель та споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Інша Ѕ частина цього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами належить відповідачці ОСОБА_6 . Рішенням Усівської сільської ради Згурівського району Київської області від 03.07.2020 № 499-36-VII позивачу ОСОБА_5 був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки Ѕ частки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Рішенням Усівської сільської ради від 04.10.2019 № 402-29-VII було надано дозвіл відповідачці ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї ж земельної ділянки. В подальшому позивачу ОСОБА_5 стало відомо, що рішенням Усівської сільської ради від 25.05.2020 № 472-35-VII була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки лише гр. ОСОБА_6 та передано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_6 . На підставі ч. 2, 4 ст. 120 ЗК України право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Відповідно, рішення Усівської сільської ради від 25.05.2020 № 472-35-VII ухвалене з порушенням вимог Закону, а тому підлягало зміні. 03 липня 2020 року Усівська сільська рада винесла рішення № 500-36-VII Про внесення змін до рішення сесії Усівської сільської ради № 472-35-VII від 25.05.2020 та затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , яким затвердила технічну документація із землеустрою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку та передала безоплатно у спільну часткову власність по Ѕ ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спірну земельну ділянку, кадастровий номер 3221986901:01:007:0012. Позивач ОСОБА_5 звернувся до Згурівської селищної ради з метою реєстрації його Ѕ частки права власності на спірну земельну ділянку, проте, рішенням від 17.02.2021 № 56654019, йому було відмовлено у державній реєстрації права власності, тому порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Ухвалою від 17.02.2021 суд, на підставі заяви представника позивача ОСОБА_5 - адвоката Андруцької Г.О., залучив ОСОБА_6 як співвідповідача, вивів зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 та Усівську сільську раду Згурівського району Київської області.

03 березня 2021 року представник відповідачки ОСОБА_6 - адвокат Шевченко В.І., подав до суду відзив на позов ОСОБА_5 , в якому просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, рішенням № 402-29-VII від 04.10.2019 ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою усієї спірної земельної ділянки. Спірна земельна ділянка не була поділена на частки та не входила до складу спадщини після смерті ОСОБА_7 . Усівська сільська рада затвердила технічну документацію та передала у власність ОСОБА_6 усю спірну земельну ділянку. 09 червня 2020 року державний реєстратор Марусенко О.І. зареєстрував за нею право власності та 12.06.2020 вніс відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. ОСОБА_6 своє право власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами зареєструвала в органах БТІ у 2011 році. Позивач ОСОБА_5 своє право власності на Ѕ цього житлового будинку у встановленому законом порядку не зареєстрував, а тому він не є власником. Станом на 03.07.2020, на момент надання позивачу Ѕ частки спірної земельної ділянки, право власності ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку припинене не було. Рішення Усівської сільської ради № 499-36-VII від 03.07.2020 та № 500-36-VII від 03.07.2020 суперечать рішенням Усівської сільської ради № 342-29-VII від 04.10.2019 та № 472-35-VII від 25.05.2020. На момент винесення рішення № 500-36-VII від 03.07.2020 рішення № 472-35-VII від 25.05.2020, як ненормативний правовий акт, вичерпало свою дію фактом виконання, а тому не могло бути змінене. Позивачем ОСОБА_5 не надано належних і достатніх доказів, які б підтверджували протиправність спірного рішення державного реєстратора Марусенко О.І. та вказували б на передбачені законом підстави для його скасування.

03 березня 2021 року представник відповідача за первісним, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 - адвокат Шевченко В.І., звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Згурівської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 04.03.2021 суд залишив зустрічну позовну заяву без руху та надав зустрічному позивачу строк для усунення недоліків.

16 березня 2021 року на виконання ухвали суду від 04.03.2021, представник зустрічного позивача подав до суду уточнену зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Усівської сільської ради Згурівського району Київської області Про внесення змін до рішення Усівської сільської ради № 472-35-VII від 25 травня 2020 року та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 від 03.07.2020 № 500-36-VII. У випадку задоволення зустрічної позовної заяви стягнути з відповідачів Згурівської селищної ради та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди та судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, приймаючи оскаржуване рішення № 500-36-VII від 03.07.2020, Усівська сільська рада помилково дійшла висновку, що рішення № 472-35-VII від 25.05.2020 не відповідає вимогам законів України та потребує приведення у відповідність до Земельного кодексу України. Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_6 не погоджується з таким висновком. На час прийняття рішення № 472-35-VII від 25.05.2020 спірна земельна ділянка була вільна оскільки не перебувала у власності чи користуванні будь-яких інших осіб, а тому вона мала право на безоплатну передачу їй спірної земельної ділянки площею 0,25 га. На момент винесення оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка перебувала у власності позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_6 , а тому його прийняттям були порушені права позивачки на всю земельну ділянку, так як на його підставі ОСОБА_5 отримав право власності на Ѕ частину правомірно належної їй земельної ділянки. Усівська сільська рада не мала права вносити зміни в своє рішення № 472-35-VII від 25.05.2020, так як воно вичерпало свою дію в момент реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_6

17 березня 2021 року у підготовчому судовому засіданні суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив визнати належним відповідачем за первісним позовом Згурівську селищну раду замість Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

Ухвалою від 17.03.2021 суд прийняв зустрічний позов до розгляду з первісним позовом.

09 квітня 2021 року представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 - адвокат Андруцька Г.О., подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що твердження позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_6 про те, що земельна ділянка була вільною, не відповідає дійсності. На спірній земельній ділянці з 1968 року був побудований житловий будинок та господарські споруди, які належали матері позивачів за первісним та зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті власниками зазначеного будинку, господарських будівель та споруд стали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах по Ѕ частці, а тому і право на отримання у власність спірної земельної ділянки, на якій розташований цей житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Рішенням Усівської сільської ради № 402-29-VII від 04.10.2019 ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на Ѕ частку спірної земельної ділянки, а не на всю спірну земельну ділянку. Законодавством органам місцевої влади надано право вносити зміни та скасовувати свої попередні рішення. Рішенням Усівської сільської ради № 500-36-VII від 03.07.2020 не порушує прав позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_6 на всю земельну ділянку, оскільки таких прав вона не мала. Заявлена вимога про стягнення з відповідачів моральної шкоди позивачкою не доведена, а тому не підлягає до задоволення.

15 квітня 2021 року представник позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_6 - адвокат Шевченко В.І., подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якому повторно навів доводи обґрунтованості зустрічного позову, які були вже наведені ним у самому зустрічному позові.

Ухвалою суду від 11.05.2021 підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті.

17 вересня 2021 року на підставі розпорядження керівника апарату Згурівського районного суду Київської області, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_9 з посади судді Згурівського районного суду Київської області у відставку, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 365/522/20, номер провадження 2/365/80/21, та справу передано на розгляд судді Хижного Р.В.

Ухвалою від 20.09.2021 суддя Хижний Р.В. прийняв справу до свого провадження, розпочавши розгляд справи по суті, прийнявши всі процесуальні дії та рішення, вчинені до зміни судді.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 та його представник підтримали позов в редакції уточненої позовної заяви від 17.03.2021. Надали пояснення аналогічні тим, що зазначені в уточненій позовній заяві, відзиві на зустрічну позовну заяву. Додатково ОСОБА_5 пояснив, що земельна ділянка була в користуванні батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , але не була ними приватизована.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 та її представник відмовились від позовної вимоги про стягнення з відповідачів моральної шкоди. В решті вимог зустрічну позовну заяву підтримали та просили її задовольнити. Надали пояснення аналогічні тим, що зазначені в уточненій зустрічній позовній заяві, відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.

Уповноважений представник відповідача за первісним та зустрічним позовом Згурівської селищної ради - Мокронос В.І., первісний позов не визнав повністю, просив відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов визнав у частині вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Усівської сільської ради Згурівського району Київської області № 500-36-VII від 03.07.2020.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставинах, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказах, наявних у справі, суд дійшов висновку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що у 2019-2020 роках працював головою Усівської сільської ради Згурівського району Київської області. Рішенням Усівської сільської ради ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки Ѕ частки орієнтовної площі 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 виготовила та подала на затвердження технічну документацію на усю спірну земельну ділянку. Усівська сільська рада 25.05.2020 рішенням №472-35-VII помилково затвердила подану технічну документацію та передала у власність ОСОБА_6 всю земельну ділянку. Виявили помилку, коли ОСОБА_5 звернувся до Усівської сільської ради та надав документи, що підтверджували його право на Ѕ частку житлового будинку, а саме рішення суду від 26.05.2020. Рішенням Усівської сільської ради № 500-36-VII від 03.07.2020 допущена помилка була виправлена, затверджена технічна документація для ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та спірна земельна ділянка передана їм у власність по Ѕ частці кожному. Раніше спірна земельна ділянка батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не була приватизована та була надана їм в постійне користування. Оскільки будинок належить ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в рівних частках, то й земельна ділянка має належати їм в рівних частках.

Свідок ОСОБА_11 показала, що до 01.12.2020 працювала секретарем Усівської сільської ради, надала покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_12 показала, що працює на посаді директора ТОВ Азимут-5 . ОСОБА_6 звернулась до Товариства із заявою про виготовлення технічної документації. Працівник, який на той час працював у ТОВ Азимут-5 , не перевірив правовстановлюючий документ на житловий будинок та опираючись на технічний паспорт на житловий будинок, де єдиним власником була зазначена ОСОБА_6 , виготовив технічну документацію на усю спірну земельну ділянку. ТОВ Азимут-5 не реєструє право власності, а лише проводить інвентаризацію земельної ділянки та реєструє її як землі комунальної власності. Пізніше до Товариства звернувся ОСОБА_5 із заявою про виготовлення технічної документації на цю ж земельну ділянку та надав документи про те, що будинок належить на праві власності двом співвласникам - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . На підставі цієї заяви Товариство виготовило технічну документацію, де зазначило вже двох співвласників. Для розробки технічної документації за заявою ОСОБА_5 були використані геодезичні вишукування, зроблені під час виготовлення технічної документації для ОСОБА_6 , так як це одна й та ж земельна ділянка, що пришвидшило її виготовлення.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішеннями Згурівського районного суду Київської області від 10.11.2010 та від 26.05.2020 відповідно за ОСОБА_6 та за ОСОБА_5 визнано право власності за кожним по Ѕ частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 , як за спадкоємцями за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (т. 1 а.с.11-15, 16-21, 22-23 - копії рішень, постанови).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували своє право власності, кожний на Ѕ частку вказаного вище житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами (спільна часткова власність) у встановленому законом порядку 22.01.2011 та 18.05.2021 відповідно. (т.1 а.с. 69 - копія витягу про державну реєстрацію прав, т. 2 а.с. 96 - копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

Рішенням Усівської сільської ради Згурівського району Київської області від 04 жовтня 2019 року № 402-29-VІІ ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Ѕ частки загальної площі 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 24, 169 - копія рішення).

Рішенням Усівської сільської ради Згурівського району Київської області від 25 травня 2020 року № 472-35-VІІ була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25000 га, кадастровий номер 3221986901:01:007:0012 по АДРЕСА_1 , та зазначена земельна ділянка передана їй у власність (т. 1 а.с. 26, 170 - копія рішення).

Державним реєстраторомречових прав на нерухоме майно виконавчого органу селищної ради Марусенком О.І. 16.06.2020 на підставі рішення Усівської сільської ради Згурівського району Київської області від 25 травня 2020 року № 472-35-VІІ було проведено державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221986901:01:007:0012 від 12.06.2020, індексний номер рішення 52638187 за ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 29-31,172 - копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, т. 1 а.с. 70 - копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

На підставі заяви ОСОБА_5 3 липня 2020 року Усівська сільська рада Згурівського району Київської області винесла рішення № 499-36-VІІ, яким надала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Ѕ частки загальної площі 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 25 - копія рішення).

На підставі цього рішення ОСОБА_5 була виготовлена технічна документація. Замовниками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 32-34 - витяг з технічної документації).

Рішенням Усівської сільської ради Згурівського району Київської області від 3 липня 2020 року № 500-36-VІІ були внесені зміни до рішення сесії Усівської сільської ради Згурівського району Київської області від 25 травня 2020 року № 472-35-VІІ, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25000 га, кадастровий номер 3221986901:01:007:0012 по АДРЕСА_1 , та передано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 безоплатно у спільну часткову власність по Ѕ частці цієї земельної ділянки (т. 1 а.с. 27-28, 171 - копія рішення).

ОСОБА_5 звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на Ѕ спірної земельної ділянки на підставі рішення Усівської сільської ради № 500-36-VІІ від 03.07.2020, проте йому було відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності на належну йому Ѕ частки спірної земельної ділянки, так як право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_6 .

Щодо первісного позову суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Положення ч. 2, 4 ст. 120 ЗК України (в редакції, яка діяла станом на 21.12.2010 (дата набрання законної сили рішенням суду, яким визнано право власності на Ѕ частку житлового будинку за ОСОБА_6 ) та станом на 09.09.2020 (дата набрання законної сили рішенням суду, яким визнано право власності на Ѕ частку житлового будинку за ОСОБА_5 ) передбачали, що, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або органу місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах в розмірі 0,25 гектара.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 ЗК України розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок є меншим).

З аналізу положень ст. 118, 120, 121 ЗК України вбачається, що громадянин може безоплатно отримати у власність із земель державної чи комунальної власності земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га (у сільській місцевості). В силу ч. 2, 4 ст. 120 ЗК України ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , як співвласники житлового будинку, побудованого на спірній земельній ділянці, мали право отримати земельну ділянку площею 0,25 га одну на двох у рівних частках.

ОСОБА_6 . Усівська сільська рада помилково затвердила технічну документацію із землеустрою та передала у власність ОСОБА_6 всю спірну земельну ділянку, що не відповідає нормам чинного законодавства. Своїм рішенням від 25.05.2020 № 472-35-VII Усільська сільська рада порушила право ОСОБА_5 на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд пропорційно його частці у праві власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації на підставі цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону).

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частина 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає перелік підстав для державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, серед яких, зокрема: 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

До інших підстав, зокрема, відноситься рішення органу місцевого самоврядування про безоплатне передання у власність земельної ділянки.

ОСОБА_6 , на підставі рішення Усільської сільської ради від 25.05.2020 № 472-35-VII, зареєструвала своє право власності, про що внесено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Частина 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень закріплює загальні засади державної реєстрації прав, однією з яких є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час здійснення своїх повноважень державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Статті 23 та 24 Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно визначають виключний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та відмови в державній реєстрації прав.

Так, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Підставами для відмови в державній реєстрації прав, згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

За загальним правилом, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню (ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Як вбачається з аналізу цієї норми, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є звернення до суду з позовом про:

-скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

-визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

-скасування державної реєстрації прав.

При цьому, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Визначені нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень способи захисту не можна розцінювати як альтернативні за будь-яких обставин. Обираючи спосіб захисту порушеного права необхідно враховувати, чи зможе обраний спосіб захисту забезпечити такий захист та відновити порушене право.

Права ОСОБА_5 були порушені на стадії затвердження рішенням Усівської сільської ради № 472-35-VII від 25.05.2020 технічної документації із землеустрою та передання у власність ОСОБА_6 всієї спірної земельної ділянки. Державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на підставі поданих йому документів, зокрема рішення Усівської сільської рада № 472-35-VII від 25.05.2020.

Позивач ОСОБА_5 просить скасувати рішення державного реєстратора Згурівської селищної ради Марусенка О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 та припинити право власності ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку.

З аналізу обставин та матеріалів справи вбачається, що обраний спосіб захисту порушеного права не можна вважати належним та ефективним, оскільки порушення прав позивача ОСОБА_5 відбулось ще на стадії затвердження Усівською сільською радою технічної документації із землеустрою ОСОБА_6 .

Належним способом захисту порушеного права, за даних обставин, було б звернення з позовом про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав та припинення права власності ОСОБА_6 .

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, п. 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Вимоги позивача ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки за ОСОБА_5 та на Ѕ частину земельної ділянки за ОСОБА_6 є похідними від перших двох вимог, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на вище зазначене, суд вбачає за необхідне відмовити у задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В силу положень ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2013 у справі № 21-64а13 та 25.05.2016 у справі № 21-5459а15 та постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 182/2428/16-а.

Рішення Усівської сільської ради № 500-36-VII від 03.07.2020 про внесення змін до рішення Усівської сільської ради № 472-35-VII від 25.05.2020 винесене вже після його виконання - проведення реєстрації права власності на всю спірну земельну ділянку за ОСОБА_6 .

Рішення Усівської сільської ради № 472-35-VII від 25.05.2020 є ненормативним правовим актом місцевого самоврядування, тобто актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, а тому це рішення не може бути скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування після його виконання, оскільки відповідно до його приписів виникли правовідносини, пов`язані з реєстрацією ОСОБА_6 права власності на спірну земельну ділянку, і вона заперечує проти їх зміни чи припинення.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 та її представник в судовому засіданні відмовились від позовної вимоги про стягнення з відповідачів Згурівської селищної ради та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1000,00 гривень в якості компенсації моральної шкоди. Суд, керуючись ст. 206 ЦПК України, приймає відмову від позову в цій частині.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, прийнявши відмову позивача за зустрічним позовом в частині вимог про стягнення моральної шкоди, суд вбачає за необхідне задовольнити зустрічний позов, визнати протиправним та скасувати рішення Усівської сільської ради Згурівського району Київської області Про внесення змін до рішення Усівської сільської ради № 472-35-VII від 25 травня 2020 року та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 від 03.07.2020 № 500-36-VII.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_5 сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 42а).

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову, судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_5 .

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн за вимогу немайнового характеру та 908,00 грн за вимогу майнового характеру.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_5 та Згурівської селищної ради на користь ОСОБА_6 судовий збір, сплачений за вимогу немайнового характеру, у розмірі по 454,00 грн з кожного.

Сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн за вимогу майнового характеру, у зв`язку з відмовою позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 від позову в цій частині, розподілу не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 144 Конституції України, ст.ст. 81, 118, 120, 121 ЗК України, ст.ст. 3, 5, 10, 12, 23, 24, 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Згурівської селищної ради, ОСОБА_6 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку відмовити повністю.

Прийняти відмову позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 в частині вимог про стягнення з відповідачів Згурівської селищної ради та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1000,00 гривень в якості компенсації моральної шкоди.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до Згурівської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Усівської сільської ради Згурівського району Київської області Про внесення змін до рішення Усівської сільської ради № 472-35-VII від 25 травня 2020 року та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 від 03 липня 2020 року № 500-36-VII.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути із Згурівської селищної ради на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2021 року.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач за первісним та за зустрічним позовами: Згурівська селищна рада, адреса: смт. Згурівка, вул. Українська, 10, Київської області, код ЄДРПОУ 43927577.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ