Рішення
від 16.11.2021 по справі 638/8276/19
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8276/19

Провадження № 2/638/316/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря - Варданян К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до TUI Ukraine Товариства з обмеженою відповідальністю ТТВК , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом.

03.06.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого, якому 04.06.2019 було передано справу цивільною канцелярією.

04.06.2019 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 12 років він не мав можливості поїхати відпочити, в результаті чого, його здоров`я похитнулося, що призвело до 2-ої групи інвалідності, лікар запропонував позивачу відпочити на морському узбережжі. За рекомендацією лікаря позивач провів моніторинг підприємств з надання туристичних послуг та зупинився на туроператорі ТОВ ТТВК .У телефонній розмові менеджер компанії повідомив, що найближчий офіс в м. Харкові знаходиться на вул. Сумській, б. 4, оф. 123, за вказаною адресою був представник компанії, ФОП ОСОБА_2 . Свої зобов`язання позивач виконав повністю, тобто сплатив за путівку 12755 грн. Менеджер ТОВ ТТВК , що готель саме 4 зірки, All Inclusive, власний пляж та видала ваучер на проживання в готелі Himeros Beach Hotel, стандартного класу, готель 3 зірки, тобто ввела в оману позивача. На думку позивача, ТОВ ТТВК було допущено порушення при наданні послуги, а саме: у ресторані було відсутнє дієтичне харчування, а позивач страждає захворюванням шлунку - панкреатитом і весь час позивач вимушений був харчуватися їжею, яка не є дієтичною і тому, весь час відпочинку відчував біль; їжі не було достатньо, позивачу відмовляли у добавці; в номері зі стелі весь час текла вода, на вимогу переселити в інший номер реакції не було; вікна готелю виходили на курник, замість обіцяного, на скарги позивача ні персонал готелю на ОСОБА_2 не відреагували; в готелі був відсутній бар та власний пляж, також позивача ввели в оману, щодо класу готелю, а саме: було обіцяно готель 4 зірки, натомість готель був - 3 зірки. Відповідачі ввели в позивача в оману, повідомили неправдиву інформацію про готель, таким чином порушили договір та Закон України Про захист прав споживачів , чим спричинили позивачу моральну шкоду. Після повернення з туру, позивач звертався до відповідачів з претензіями, але належної реакції на претензії не відбулося, а тому зважаючи на п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів , просив суд стягнути з відповідачів по 25510 грн. з кожного на компенсацію шкоди.

25.06.2019 відповідачем ФОП ОСОБА_2 подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнала з тих підстав, що представник ТОВ ТТВК позивачу не пропонував готель Himeros Beach Hotel, позивач звернувся до ТОВ ТТВК про придбання туру в склад якого входить проживання в готелі ОСОБА_3 ; що стосується загострення хвороби позивача відповідач вказує на те, що позивач весь період туру був забезпечений медичним страхуванням і жодного разу до страхової не звертався, в період туру листувався в меседжері із менеджером ТОВ ТТВК , скарг на номер у готелі та харчування не було; щодо належності готельного обслуговування та класу готелю Himeros Beach Hotel 4 зірки позивачем доказі не надано, наведені доводи позивачем у позові не підтверджено, на думку відповідача є лише домислами позивача..

04.12.2019 від представника ТОВ ТТВК поштою, через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, яким він просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до бронювання, позивач замовив Himeros Beach Hotel 4*, додавши копію ваучера, у відзиві представник вказує на те, що позивачем додано підроблений ваучер, в якому готель Himeros Beach Hotel 3*. Оскільки ваучер є власністю ТОВ ТТВК , він формується та видається ТОВ ТТВК і туристу, тобто позивачу видано ваучер № 3645467, в якому готель Himeros Beach Hotel має 4*. Претензій від позивача під час подорожі не надходило, отже туроператор та турагент виконали повністю вимоги Закону України Про захист прав споживачів . Турист скористався перельотом, готелем, трансфером, туристу було надано страховий поліс, проте він не звертався до страхової компанії з будь-яких питань. Вимог щодо дієтичного харчування від туриста не надходило, більше того, всі ці питання розглядаються виключно готелем. Туроператор лише формує туристичний пакет: підбирає переліт, готель, страховий поліс, трансфер. Фактично всі послуги надаються виконавцями: авіакомпанія, готель, страхова компанія тощо. Всі питання стосовно харчування вирішується адміністрацією готелю. Туристом було замовлено харчування All Inclusive. За бажанням, туристи можуть харчуватися в ресторані готелів, де, у тому числі, замовляти дієтичне харчування. Туристом не надано жодного підтверджуючого документу, щодо невідповідного харчування. У випадку виявлення будь-яких порушень під час подорожі, турист має зафіксувати такі порушення Актом, який підписується туристом та представником готелю. Матеріал справи не містять жодних доказів, які підтверджували б позицію позивача.

В судових засіданнях позивач позов підтримував, просив його задовольнити та додатково пояснював, що ваучер, наданий відповідачем не справжнім, справжнім ваучером, в якому зазначено клас готелю знаходиться у нього, копію якого долучено до позову, та задля з`ясування підробки ваучеру, необхідно призначити експертизу, але він не буде клопотати перед судом щодо призначення експертизи, за для з`ясування справжності ваучера, наданого саме ним, адже експертиза дорого коштує. 31.08.2021 від позивача через канцелярію суду надійшла заява з прохання проводити слухання справи за його відсутності.

Представник ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

Представник ТОВ ТТВК , безпосередньо, в судових засіданнях не приймав участі, звертався до суду з клопотаннями про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, але з об`єктивних причин, жодне судове засідання за участі представника не відбулося з причин: відмовою у задоволенні клопотання; не підтвердження судами бронювання майданчику на дату та час судового засідання; з технічних причин; відмови головів судів проведення відеоконференції під час нокдауну; заявки судами на бронювання майданчиків для проведення відеоконференції були відхилені в зв`язку епідеміологічною ситуацією.

Свідок ОСОБА_4 , в судовому засіданні повідомила, що працює у ФОП ОСОБА_5 на посаді менеджера. 26.04.2019 в колцент зателефонували з ТОВ ТТВК і з`єднали з позивачем, свідок повідомила останньому ціну туру, питань щодо готелю та харчування у готелі у позивача не було. 27.04.2019 свідок вручила ОСОБА_1 ваучер, 28.04.2019 останній полетів відпочивати, 29.04.2019 ОСОБА_1 написав, що все добре, окрім курей під його вікнами у готелі і по поверненню прийшов до офісу та висунув вимогу щодо повернення йому коштів за тур, вказуючи що він йому не сподобався. Свідок пояснила, що надає послугу саме ТОВ ТТВК , агент тільки вручає туристу пакет, позивач самостійно обрав саме цей готель, свідку надійшла вже сформована заявка. В пакет туру входило мед страхування, але позивач не звертався під час туру за медичною допомогою. ОСОБА_2 з позивачем не складала договорів, всі договірні відносини у позивача були лише з ТОВ ТТВК .

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

12.02.2018 між туристичним агентом фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (Турагент) що діє від імені та за дорученням Туристичного оператора - Товариство з обмеженою відповідальністю ТТВК (Туроператор) та ФОП ОСОБА_2 (субагентом) укладено субагентський договір № 01/18 (т. 1 а.с. 42-49).

Предметом субагентського договору відповідно до п. 1.1. турагент доручає, а Субагент зобов`язується на винагороду надати послуги з продажу сформованого туроператором туристичного продукту шляхом укладання від імені, під контролем, в інтересах Турагента цивільно-правовий договір з споживачами туристичних послуг (надалі - туристами), юридичними особами, а також виконувати інші дії, пов`язані з реалізацією туристичного продукту та передбачені умови цього договору.

Позивачем заброньовано та замовлено тур до Туреччини, обрано за власним бажанням саме проживання в готелі Himeros Beach Hotel 4* в період з 28.04.2019 по 05.05.2019 Standart (1AD), All Inclusive, що підтверджує Ваучер № 3645467 та сплачено повну суму туру.

Під час туру позивач не вказував на недоліки, якими він був незадоволений під час туру і тільки після повернення з туру, звернувся до відповідачів по справі з претензіями щодо того, які недоліки мав готель, проживання в ньому та харчування і просив повернути суму, сплачену позивачем за тур.

У відповідь на претензію, ФОП ОСОБА_5 повідомила, що якість, властивість туристичного продукту, виконання умов договору на туристичне обслуговування - відповідальність Турагента. Претензія не стосується: надання недостовірної інформації про послугу, бронювання замовлення всупереч заявленим критеріям, бронювання не того готелю, що не замовлявся туристом, тощо, тому питання щодо відповідальності агента - відсутня. Посилання ОСОБА_1 на відсутність належного готельного обслуговування є суто суб`єктивною думкою і зважаючи на вимоги претензії схоже на невідповідність очікуванням. У відповіді на претензію було зроблено акцент на тому, що при здійсненні бронюванню туру, менеджер ОСОБА_7 попередила ОСОБА_1 , що готель не зовсім гарний, однак останній наполягав саме на готелі Himeros Beach Hotel 4*, вимогу було задоволено, туристичний продукт було спожито у повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідачів компенсацію шкоди, щодо ненадання споживачу належної послуги.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

Відповідно до ч. 15 ст. 20 Закону України Про туризм якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України Про захист прав споживачів .

Відповідно до ст.19-1 Закону України Про туризм , будь-яка інформація, надана туроператором (турагентом), повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування.

Інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості про: місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування; характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію; характеристику готелів та інших об`єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, строки і порядок оплати готельного обслуговування; види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі; мінімальну кількість туристів у групі, а також інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи, не пізніше ніж за три дні до початку туристичної подорожі; ціну туристичних послуг.

Туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

До укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про: основні вимоги до оформлення в`їзних/виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в`їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі строк їх оформлення; медичні застереження стосовно здійснення туристичної подорожі, зокрема протипоказання через певні захворювання, особливості фізичного стану (фізичні недоліки) і вік туристів, а також умови безпеки туристів у країні (місці) тимчасового перебування; туроператора (турагента), його місцезнаходження, поштові реквізити, контактний телефон, наявність ліцензії на провадження туристичної діяльності та інші відомості відповідно до законодавства про захист прав споживачів; керівника групи та засоби зв`язку з ним у разі здійснення туристичної подорожі за кордон чи перебування за кордоном неповнолітньої та/або малолітньої особи з метою встановлення законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи прямого зв`язку з нею; час та місце проміжних зупинок і транспортних сполучень та категорію місця, яке споживач займатиме в певному виді транспортного засобу; види і тематику екскурсійного обслуговування, порядок здійснення зустрічей і проводів, супроводу туристів; стан навколишнього природного середовища, санітарного та епідеміологічного благополуччя; назву, адресу та контактний телефон представництв туроператора або організації (організацій), уповноваженої туроператором на прийняття скарг і претензій туристів, а також адреси і телефони дипломатичних установ України у країні (місці) тимчасового перебування або місцевих служб, до яких можна звернутися у разі виникнення труднощів під час туристичної подорожі; порядок забезпечення туроператором обов`язкового та/або добровільного страхування туристів, розмір, порядок і умови виплати страхового відшкодування, а також можливість та умови добровільного страхування витрат, пов`язаних з розірванням договору на туристичне обслуговування за ініціативою туриста, страхування майна; розмір фінансового забезпечення туроператора (турагента) на випадок його неплатоспроможності (банкрутства) та кредитну установу, яка надала таке забезпечення.

Відповідно до ч.7 ст.20 Закону України Про туризм , кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; домовленості сторін.

Відповідно до ч.13 ст.20 Закону України Про туризм права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.30 Закону України Про туризм , порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Порушеннями законодавства в галузі туризму є: провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або недодержання ліцензійних умов; залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам; ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення вимог стандартів, норм і правил у галузі туризму; незаконне використання категорії об`єкта туристичної інфраструктури; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг; невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов; порушення правил щодо охорони чи використання об`єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об`єктів відвідування; створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності; незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності; розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.

Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України Про туризм , суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до п. п. 7, 17 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів , послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Правовідносини у туристичній діяльності опосередковуються не лише договорами між споживачем та туристичним агентом, договорами про туристичне обслуговування між споживачем та туристичним оператором: права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також Законом України Про туризм . У разі укладення договору між туроператором та турагентом на реалізацію туристичного продукту (агентський договір) до такого договору застосовуються загальні положення про агентський договір, закріплені главою 31 Господарського кодексу України.

Між туроператором як особою, що створює туристичний продукт, та турагентом як особою, що такий продукт реалізує, можуть укладатися й інші договори - комісії, доручення тощо, однак характерною ознакою таких договорів є те, що туристичний агент діє від імені та/або в інтересах туроператора з питань продажу туристичного продукту.

Такими договорами можуть бути закріплені певні особливості відповідальності суб`єктів туристичної діяльності у разі неналежного виконання зобов`язань за агентським (чи іншим) договором.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.295 та ч.1 ст.297 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Однак такі договори не створюють собою прав та обов`язків для споживача, окрім випадку, якщо такий договір не був укладений туроператором і турагентом на користь третьої особи (споживача) відповідно до положень ст. 636 ЦК України. Виконання такого договору на користь третьої особи можуть вимагати як особи, які уклали договір (турагент та туроператор), так і третя особа (турист), на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 643/6064/15-ц (ЄДРСРУ № 73189634).

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Одночасно, відповідно до ч. 2 ст. 528 ЦК України навіть у випадку покладення виконання обов`язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов`язання залишається боржник, а не така особа.

Таке положення закону обумовлене тим, що встановлення обов`язків для третіх осіб, які не є учасниками зобов`язання, не відповідало б засадам справедливості, на яких мають ґрунтуватися зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. ч. 12, 14 ст. 20 Закону України Про туризм , саме туроператор, як сторона за договором несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

З огляду на викладене, агентські та субагентські договори не створюють собою прав та обов`язків для споживача, який 1) не є стороною такого договору, 2) не є особою, на користь якої укладається такий договір.

Відповідно, Замовник турпродукту як третя особа у договірних правовідносинах та його агентів та субагентів не наділявся правами, а отже, не може набувати обов`язків, та щодо такої особи не можуть застосовуватись жодні договірні санкції, які суттєво впливають на права та інтереси третьої особи, яка не є стороною таких правовідносин.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у прийнятій 13 березня 2019 року постанові у справі 750/9028/15-ц.

Отже, за змістом ч. ч.1, 2, 8, 10, 11 ст.20, ч. 2 ст.30, ч. ч.1, 2 ст. 32, ч.1 ст.33 Закону України Про туризм , ч. 1 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів , ст. ст.526, 610, 611, 612, 623, ч.5 ст.653, ст.906 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Таким чином, у разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-42цс13 від 03 липня 2013 року. Аналогічна правова позиція підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року по справі № 758/8046/15-ц, провадження № 61-11793св18 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі№ 750/3695/17-ц, провадження № 61-15781 св 18.

Згідно копії ваучеру замовлений та оплачений позивачем його тур відбувся у період з 28.04.2019 по 05.05.2019.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося позивачем, останній обрав готель і на попередження менеджера, що готель не дуже гарний , відреагував позитивно.

Що стосується доводів позивача про те, що обраний ним готель не виправдав суб`єктивні очікування останнього в частині розміщення, стану номерів, харчування слід зазначити наступне.

На підтвердження своїх суджень, доказів суду не надав.

Враховуючи наведене, суд переконаний, що підстав вважати, що турагентом та/або туроператором не були виконані умови договорів, які наведені вище, про надання повної та достовірної інформації стосовно обраного позивачем готелю, харчування, тощо відсутні. Беззаперечно, за вище вказаних обставин вбачається, що за місяць до укладення договору на туристичне обслуговування позивач мав можливість здійснити свідомий та компетентний вибір щодо придбаної ним послуги на підставі наданої турагентом інформації. Крім того, суд звертає увагу, що позивачем самостійно обрано готель з кількох можливих.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що умови договорів відповідачами в цій частині виконано у повному обсязі належним чином.

Що стосується роздруківки з меседжеру, з додатку до позовної заяви (т. 1 а.с. 14), скріншотів в додатку до відзиву (т. 1 а.с. 32-34), роздруківки з меседжеру в додатку до відзиву (т. 1 а.с. 52), флеш носій в додатку до відзиву (т. 1 а.с. 53), флешки з відеозаписом у пакетику в додатку до клопотання від 01.07.2019 (т. 1 а.с. 58А), суд звертає увагу на наступне, відповідно до ст. 100 ЦПК України (в редакції від ), Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Зважаючи на ст. 100 ЦПК України, вказані вище докази в розумінні ст. 78 ЦПК України не можуть визнаватися допустимими, а тому підстав встановлювати наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи вказаними доказами суд не може.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 133, 141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 350-5, 350-6, 350-8, 354 ЦПК України, ст.ст. 96, 511, 526, 528, 610, 611, 617, 629, 901, 902 ЦК України, Законом України "Про туризм", суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до TUI Ukraine Товариства з обмеженою відповідальністю ТТВК , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: TUI Ukraine Товариство з обмеженою відповідальністю ТТВК , ЄДРПОУ: 36285831 (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, офіс 128).

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Суддя Д.М. Цвіра

Дата ухвалення рішення16.11.2021
Оприлюднено28.11.2021
Номер документу101403481
СудочинствоЦивільне
Сутьзахист прав споживачів та відшкодування моральної та матеріальної шкоди

Судовий реєстр по справі —638/8276/19

Постанова від 10.05.2023

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 11.11.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 11.11.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 04.02.2022

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Котелевець А. В.

Ухвала від 17.01.2022

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Котелевець А. В.

Рішення від 16.11.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвіра Д. М.

Рішення від 16.11.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвіра Д. М.

Ухвала від 04.11.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвіра Д. М.

Ухвала від 19.10.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвіра Д. М.

Ухвала від 26.07.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Цвіра Д. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні