Рішення

від 08.11.2021 по справі 757/46234/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46234/20-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Соколова О.М.,

при секретарі - Проскурні А.Г.,

справа № 236/2778/19-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕСУРСТРЕЙД" про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕСУРСТРЕЙД" та просить, з урахуванням уточненої позовної заяви, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 76334, 22 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до наказу № 266-ВК від 01.02.2017 року позивачка була прийнята на роботу до ТОВ «УКРРЕСУРСТРЕЙД» на посаду продавця-касира. З травня 2017 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до Наказу Міністра оборони України № 333 від 07.06.2018 року ОСОБА_1 , як офіцера запасу було призначено на строкову військову службу осіб офіцерського складу та з 14.06.2018 року направлено для проходження військової служби слухачем 5-х курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації. Після проходження курсів наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача ЗСУ № 443 від 15.08.2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділення телекомунікацій інформаційно- телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , де вона проходила військову службу.

Відповідно доЗакону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на ОСОБА_1 поширюються гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП України, адже працівники, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених Законом надаються гарантії та пільги. Зокрема, за працівниками, призначеними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхлм укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Після укладення ОСОБА_1 контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу, відповідач повинен зберігати місце роботи, посоду і середній заробіток на підприємстві у зв`язку з призовом на строкову службу офіцерського складу.

Зазначає, що вона зверталась до відділу кадрів ТОВ «УКРРЕСУРСТРЕЙД» з метою надання документів, що підтверджують призов позивачки на строкову службу осіб офіцерського складу для реалізації гарантій соціального захисту, які передбачені ст. 119 КЗпП України, проте представник відповідача запропонував позивачці написати заяву про звільнення. ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не проводилась виплата середньої заробітної плати.

Позивачка вказує, що відповідач в порушення діючого законодавства України не нараховував та не сплачував ОСОБА_1 середню заробітну плату, із часу направлення її для проходження військової служби, тобто з 14.06.2018 року по 05.10.2020 року. За вказаний час утворилась заборгованість з виплати середньої заробітної плати, яка складає 74278 грн. 78 коп. З урахуванням індексу інфляції за час прострочення заборгованість з виплати середньої заробітної плати становить разом 76334 грн. 22 коп.

30.10.2020 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі, та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з овідомленням сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, до суду подала заяву з проханням розгдати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Також, від відповідача не було подано до суду жодних документів на спростування доводів позивача.

У відповідності до п.2 ч.1ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01 лютого 2017 року року ОСОБА_1 була прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙД» на посаду продавця - касира.

Відповідно до наказу Міністра оборони України № 333 від 07.06.2018 року ОСОБА_1 призвана на строкову військову службу осіб офіцерського складу та направлена з 14.06.2018 року для проходження військової служби слухачем 5-х курсів ППК.

Наказом начальника генерального штабу Головнокомандувача ЗСУ № 443 від 15.08.2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділення телекомунікацій інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до контракту від 11.11.2019 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі Командувача Військово-Морських Сил Зброєних Сил України адмірала ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зобов`язана проходити військову службу у Збройних силах України протягом строку дії Контракту, а в разі настання особливого періоду -іпонад встановлений строк контракту. (а.с.30-33).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2018 № 162 вбачається, що молодшого лейтенанта ОСОБА_1 з 22.08.2018 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на речове забезпечення при військовій частині № НОМЕР_2 , на решту видів забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 (а.с.29).

Вказані факти ніким не оспорюються.

За положеннями ч. 3 ст.119КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Аналогічні гарантії містяться у ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов*язок і військову службу».

Визначення засадоборони Українита підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законами України «Про оборону України» від 06.12.1991 року № 1932-ХІІ, ( далі - Закон № 1932-XII ) «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII ( далі - Закон № 3543-XII), «Про військовий обов`язок та військову службу, «;Просоціальний іправовий захиствійськовослужбовців тачленів їхсімей»,Указами ПрезидентаУкраїни та іншими підзаконними актами.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Гарантії щодо збереження за працівником місця роботи (посад) та середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, установлені нормами чинного законодавства України, є безумовними.

Отже, у відповідача були відсутні підстави не проводити виплати позивачу середнього заробітку, оскільки вона була прийнятий на військову службу за контрактом про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу під час дії в Україні особливого періоду, який на даний час ще триває, та на нього поширюються гарантії, визначені частиною третьою статті 119 КЗпП України.

Частиною 4 статті 263ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, на позивача поширюються гарантії, визначені частиною 4 ст.119 КЗпП України. Дана позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №131 /1449/16-ц (касаційне провадження №61-4157св18); від 14 лютого 2018 року в справі №727/2187/16-ц (касаційне провадження №61-3951св18).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27Закону України"Прооплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно абзаців 3 та 4 пункту 2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У цій ситуації така подія - це початок проходження військової служби. Слід зазначити, що початок і закінчення проходження військової служби визначений ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно розрахунку, наданого позивачкою, вбачається, що середня заробітна плата не виплачена за 578 днів - за період з 14 жовтня 2018 року по 05 жовтня 2020 року, - середня заробітна плата за один день складає 128,51 грн, а заборгованість становить 74278 грн 78 коп.

Згідно розрахунку, наданого позивачкою, сума заборгованості із сплати середньомісячної заробітної платні у урахуванням індексу інфляції складає 76334 грн. 22 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, два останні календарні місяці до залучення ОСОБА_1 до військової служби це березень та квітень 2017 року, згідно довідки ПФУ форми ОК-5 почивачці була сплачена заробітна плата в розмірі 3220 і 2049,09 грн відповідно. В березні 2017 року було 22 робочі дня, в квітні 2017 року було 19 робочих днів, відповідно один день складає (3220 грн. + 2049,09 грн) / (22 дн. + 19 дн.) = 128,51 грн.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Розмір зазначеної заборгованості та факт її невиплати позивачу відповідачем не спростований. Відсутність заборгованості по заробітній платі відповідно до чинного законодавства або її сплата має бути підтверджена відповідними платіжними документами. Таких доказів відповідачем не надано та про наявність таких доказів не заявлено.

На підставі ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Пунктом 27 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції»№2від 12.06.2009року передбачено, що виходячи з принципу рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

У постанові № 127/3429/16-ц ВС, пославшись на практику Європейського суду з прав людини, зазначив, що хоча п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.119 КЗпП України, ст.12, 81, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕСУРСТРЕЙД" про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 , заборгованість по сплаті середнього заробітку за час перебування на військовій службі за контрактом за період з 14 червня 2018 року по 05 жовтня 2020 року, з урахуванням індексу інфляції в сумі 76334 (сімдесят шість тисяч триста тридцять чотири) грн 22 коп. (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙД» 840 грн 80 коп. судових витрат на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРСТРЕЙД»: ВУЛ. Печерський узвіз, буд. 3, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38005796.

Повний текст рішення складено 09.11.2021 року

Суддя О.М.Соколов