Постанова

від 25.11.2021 по справі 343/155/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/155/21

Провадження № 22-ц/4808/1728/21

Головуючий у 1 інстанції Лицур І.М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні об`єктом торгівлі, земельною ділянкою та скасування рішення сільської ради за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Долинського районного суду від 29 вересня 2021 року під головуванням судді Лицура І.М. у м. Долина,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Долинського районного суду від 15 вересня 2021 року провадження у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні об`єктом торгівлі - магазином ІНФОРМАЦІЯ_1 зі складськими приміщеннями, земельною ділянкою площею 0,0183 га та скасування рішення сільської ради закрито на підставі п. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 21 .09.2021 подала заяву про ухвалення додаткового рішенняпро стягнення судових витрат в розмірі 11 000 грн, на підтвердження чого подала розрахунок судових витрат та акт приймання виконаних робіт (послуг).

Ухвалою Долинського районного суду від 29 вересня 2021 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення в справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до нього та Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні об`єктом торгівлі - магазином ІНФОРМАЦІЯ_1 зі складськими приміщеннями, земельною ділянкою площею 0,0183 га та скасування рішення сільської ради, відмовлено в зв`язку з її безпідставністю.

Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в справі мотивована тим, що відповідач не вказав, які саме необґрунтовані дії вчинила позивачка та в чому вони полягають. Жодних доказів на підтвердження необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 не здобуто, а тому подана представником відповідача ОСОБА_1 заява про прийняття додаткового рішення про стягнення судових витрат є безпідставною.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність ухвали суду.

Вказує, що ним було понесено витрати на правничу допомогу в загальній сумі 11 000 грн, зокрема: сплачені АО Західноукраїнська правнича компанія 4 000 грн; адвокатський гонорар за вступ в справу - 5 000 грн; складання: клопотання про закриття провадження - 500 грн, письмового пояснення - 500 грн; участь у судовому засіданні - 1 000 грн.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суд не застосував вимоги ст. 141 ЦПК України та не вирішив питання щодо стягнення з позивача судових витрат, понесених відповідачем на правову допомогу.

При цьому, відповідно до судової практики Верховного Суду витрати на правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Просить ухвалу суду скасувати та постанови нове судове рішення, яким стягнути на його користь 11 000 грн судових витрат.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про місце і час розгляду справи.

Представник апелянта подав заяву про розгляд справи за відсутності апелянта.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У цьому випадку суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів із дня постановлення, зокрема ухвали про закриття провадження у справі, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник унаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд першої інстанції вірно вказав, що необґрунтовані дії позивачки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , як підстава для компенсації понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України повинні передбачати наявність її свідомих недобросовісних дій, які б давали змогу стверджувати про зловживання нею своїми процесуальними правами.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Подібні висновки містяться, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 148/312/16-ц та від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18.

Судом встановлено, що у заяві відповідача про ухвалення додаткового рішення відсутні посилання на необґрунтованість дій позивачки і сутність таких дій. Провадження у цій справі закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що жодних доказів на підтвердження необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 не здобуто, а тому подана представником відповідача ОСОБА_1 заява про прийняття додаткового рішення про стягнення судових витрат є безпідставною.

Доводи апеляційної скарги про не застосування судом вимог ст. 141 ЦПК України щодо вирішення питання про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, висновків суду не спростовують. Відповідачем не доведено необґрунтованість дій позивачки при зверненні до суду за захистом порушеного права, як і зловживання позивачкою чи її представником процесуальними правами та виникнення спору унаслідок неправомірності таких дій.

Посилання апелянта на те, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від їх сплати стороною, не заслуговують на увагу у зв`язку з відсутністю у цій справі підстав для такого розподілу.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов переконання, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності та обґрунтованості. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Долинського районного суду від 29 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2021 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин